79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
20.03.2025 Справа № 914/3059/24
За позовною заявою: Державного спеціалізованого господарського підприємста “Ліси України» в особі філії “Словечанське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України», с. Словечне Коростенського району Житомирської області
до відповідача: Приватного підприємства “Агал», с.Туринка Жовківського району Львівської області
про: стягнення 81119,64 грн заборгованості за договором купівлі-продажу необробної деревини №UUB-10794-2 від 22.01.2024
Суддя Ділай У.І.
Секретар О.Старостенко
За участі представників:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
06.03.2025 Господарським судом Львівської області винесено ухвалу у справі №914/3059/24, відповідно до якої провадження у справі №914/3059/24 закрито. Стягнуто з Приватного підприємства «Агал» на користь Державне спеціалізоване господарське підприємсто «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий офіс» 3028,00 грн судового збору. Позивача зобов'язано в строк до 11.03.2025 надати докази понесення витрат на правову допомогу.
12.03.2025 від позивача до суду надійшла заява про вирішення питання понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою від 13.03.2025 судове засідання для вирішення питання про судові витрати призначено на 20.03.2025.
20.03.2025 від відповідача до суду надійшли заперечення проти заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Позивач та відповідач в судове засідання 20.03.2025 явку повноважних представників не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Розглянувши подану заяву та матеріали справи, суд
встановив:
До Господарського суду Львівської області надійшла заява, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 7500,00грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження надання послуг професійної правничої допомоги позивачем надано: копію договору №156-20250225-1-з про надання правничих послуг від 25.02.2025 з додатками; копію акту приймання-передачі наданих послуг від 10.03.2025; копію ордеру на надання правничої допомоги серії АІ №1831873 від 25.02.2025, виданого на ім'я адвоката М.М.Якименка; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2863/10 від 23.06.2005.
Відповідач заперечив проти поданої заяви, зазначивши таке.
Фактично, адвокатом М.М.Якименко не здійснювалась правнича допомога позивачу на момент наявності предмету спору між позивачем і відповідачем. Вперше, участь в судовому процесі адвокат Якименко М.М. прийняв 04.03.2025 на момент коли предмет спору між сторонами вже не існував. Погашення заборгованості, що була предметом спору, підтверджена була адвокатом М.М.Якименко в судовому засіданні 04.03.2025, а примірник заяви отриманий позивачем 04.03.2025 на офіційну електрону пошту.
За міркуваннями відповідача, усі подальші процесуальні дії вчиненні адвокатом М.М.Якименко є ніщо інше, аніж спробою безпідставно стягнути додаткові кошти з ПП «Агал».
Разом з тим, відповідач зазначив, що:
1) підготовка та направлення заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, не може вважатись наданою правничою допомогою позивачу, оскільки не є заявою по суті предмету спору та не впливає на права чи інтереси позивача.
2) підготовка та направлення до господарського суду заяви про надання суду доказів сплати ПП «Агал» заборгованості у розмірі 81119,64 грн. за договором купівлі-продажу необробної деревини № UUB-10794-2 від 22.01.2024 - є безпідставною, оскільки позивачу надано було такі докази, шляхом надіслання на офіційну електронну адресу, що зазначено позивачем у власних реквізитах на всіх процесуальних документах у справі.
3) Підготовка до судового засідання на 13:00 год. 04.03.2025 - адвокатом не надано роз'яснення, що саме входить у зазначену «підготовку», які послуги надані, пов'язані окремо з підготовкою до судового засідання.
4) Підготовка та направлення до суду заяви про зміну найменування позивача - 20.02.2025, в особі штатного юрисконсульта Куліш Юлії було письмово повідомлено Господарський суд Львівської області про зміну найменування позивача, шляхом подання заяви про зміну предмета позову.
Також відповідач звернув увагу, що в матеріалах справи відсутній детальний опис, на підставі якого вирішується вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у зв'язку із чим відсутні підстави для задоволення зазначеної вимоги.
Таким чином, відповідач зазначив, що адвокатом М.М.Якименко не надавалась правнича допомога по суті спору та він увійшов у справу фактично на стадії коли не було предмету спору, ним не готувались документи по суті спору, не надані належні докази передбачені ГПК України, що є підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, послуги викладені в акті приймання - передачі наданих послуг за договором від 25.02.2025 №156-20250225-1-з не пов'язані із здійсненням захисту інтересів позивача у даній справі, відтак такі витрати не можуть бути покладені на відповідача.
При прийнятті рішення суд виходив із такого.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 244 ГПК України).
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ст. 126 ГПК України).
За приписами ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відшкодування витрат позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій (п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Подаючи позов, Львівський національний університет природокористування зазначав про витрати на оплату правової допомоги, які очікує понести в ході розгляду справи.
Як встановлено судом між позивачем та Фізичною особою - підприємцем Якименком Миколою Миколайовичем (далі - адвокат) укладено договір №156-20250225-1-з про надання правничих послуг від 25.02.2025 (надалі - договір від 25.02.2025). Згідно з умовами п.1.1 якого, виконавець зобов'язався надавати правничі послуги в обсязі та на умовах, передбачених договором, а замовник зобов'язався оплачувати належним чином надані послуги та витрати, необхідні для виконання його доручень.
Відповідно до п.п.5.1,5.3 договору від 25.02.2025, сторони погодили, що ціна договору становить 199995,00грн без ПДВ. Вартість послуг визначається у калькуляції (додаток 1 до договору) вартості послуг з врахуванням обсягу наданих послуг за розрахунковий період.
Приймання-передача наданих послуг здійснюється за актом приймання-передачі наданих послуг. Акт повинен містити перелік наданих послуг за розрахунковий період із зазначенням їх вартості згідно калькуляції вартості послуг. (п.6.1 договору від 25.02.2025).
Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 10.03.2025 адвокат надав позивачу такі послуги: підготовка та направлення двох клопотань про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції; підготовка та направлення заяви про надання доказів; підготовка до двох судових засідань; участь в двох судових засідань; підготовка та направлення заяви про стягнення судових витрат та призначення судового засідання для прийняття додаткового рішення; підготовка та направлення заяви про зміну найменування позивача; підготовка та направлення заяви про надання доказів витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідач заперечив проти заявленої суми витрат на правову допомогу.
Суд звертає увагу, що у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи. Слід також у порядку статті 86 ГПК України давати належну оцінку доказам фактичного надання стороні адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг (додаткова постанова КГС ВС від 07.12.2018 у справі № 922/749/18).
Перевіривши зміст виконаних робіт та їх обсяг, включених в розрахунок вартості наданих послуг, виходячи із критерію розумності їхнього розміру, Господарський суд Львівської області приходить до висновку, що 1500,00грн за 1 годину роботи є обґрунтованою ставкою оплати послуг адвоката та заявлені витрати є співмірними зі складністю справи та зазначені вимоги відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру.
Щодо вимоги про стягнення за направлення заяви про стягнення судових витрат та направлення заяви про надання доказів витрат на професійну правничу допомогу, суд звертає на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22, в якій зазначено, що заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною. З огляду на, що подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом справи по суті спору. Тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.
Отже, зважаючи на зазначену правову позицію, Господарський суд Львівської області відзначає, що в цій справі витрати на загальну суму 2700,00грн за підготовку заяви про ухвалення додаткового судового рішення не можуть бути покладені на відповідача.
Стосовно решти заявленої суми витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.
Великою Палатою Верховного Суду у пункті 5.44 постанови від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).
Зважаючи на доводи відповідача та враховуючи неспівмірність затраченого часу зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, Господарський суд Львівської області вважає заявлену суму компенсації витрат надмірною, тому присуджує її частково у розмірі 2900,00 грн. В задоволенні решти вимог слід відмовити.
Керуючись 126, 129, 130, 221, 231, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Заяву позивача задоволити частково.
2.Стягнути з Приватного підприємства «Агал» (80342, Львівська область, Жовківський район, с.Туринка, вул.Б.Хмельницького, буд.44; ідентифікаційний номер 33775547) на користь Державне спеціалізоване господарське підприємсто «Ліси України» (01601, м.Київ, вул.Руставелі Шота, 9А; ідентифікаційний номер 44768034) в особі філії «Столичний лісовий офіс» (03115, м.Київ, вул.Святошинська, буд.30; ідентифікаційний номер 45530596) 2900,00грн витрат на професійну (правничу) допомогу.
3.У задоволенні решти вимог відмовити.
4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повне рішення складено 25.03.2025.
Суддя Уляна ДІЛАЙ