79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
20.03.2025 Справа № 914/200/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Чорної І.Б., розглянув матеріали позовної заяви
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», м. Львів
до відповідача: Відділу освіти, культури та туризму Великомостівської міської ради Львівської області, м. Великі Мости, Львівська область
про стягнення 321 500,42 грн
за участю представників:
від позивача: Булькевич С.В. - адвокат
від відповідача: не з'явився
Обставини розгляду справи.
27.01.2025 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», м. Львів до Відділу освіти, культури та туризму Великомостівської міської ради Львівської області, м. Великі Мости, Львівська область стягнення 321 500,42 грн.
Ухвалою від 03.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.03.2025.
З огляду на те, що за результатами підготовчого провадження було вирішено усі необхідні завдання, стороною подані усі докази, які доводять обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, суд ухвалою від 03.03.2025 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 20.03.2025.
Заяви про відвід суду не поступали.
Суть спору та правова позиція сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.07.2024 між позивачем та відповідачем було укладено договір №2550700/24/2 про постачання електричної енергії споживачу, на виконання умов якого відповідачу протягом листопада-грудня 2024 було реалізовано електроенергію вартістю 560 896,36 грн. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманої електроенергії виконав частково, заборгованість за спожиту електроенергію становить 321 500,42 грн. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, становить 321 500,42 грн.
Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, відзиву на позовну заяву не надав, доказів погашення заборгованості не представив, вимог ухвал суду не виконав, виклики у судове засідання надсилалися на адресу відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказані ухвали також були розміщені на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України.
Відповідно до вимог ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
У процесі розгляду справи суд встановив наступне.
04.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (постачальник) та Відділом освіти, культури та туризму Великомостівської міської ради Львівської області (споживач) було укладено договір №2550700/24/2 про постачання електричної енергії споживачу та додатки до нього.
За цим договором постачальник (позивач) зобов'язувався постачати споживачу (відповідачу) товар за ДК 021:2015-09310000-5-Електрична енергія, а споживач зобов'язувався прийняти та оплатити цей товар на умовах цього договору (п. 2.1. договору).
На виконання умов вищевказаного договору, позивач протягом листопада-грудня 2024 поставив відповідачу електроенергію на загальну суму 560 896,36 грн, що підтверджується актами про прийняття-передавання товарної продукції №702000321924111 від 30.11.2024, №702000321924121 від 31.12.2024, рахунками за електричну енергію №7020003219241119 за листопад 2024, №7020003219241219 за грудень 2024.
Згідно п. 5.7. договору споживач бере зобов'язання з отримання електричної енергії та його оплати в термін, передбачений додатком №2 «Порядок розрахунків».
Відповідно до п. 1 Порядку розрахунків, який є додатком №2 до договору, розрахунок споживача з постачальником електричної енергії здійснюється за ціною згідно з договором про постачання електричної енергії споживачу.
Згідно п. 2 Порядку розрахунків, розрахунковим періодом вважається календарний місяць (з першого по останнє число місяця).
Пунктом 5 Порядку розрахунків передбачено, що остаточний розрахунок споживача здійснюється на підставі виставленого постачальником рахунка.
Згідно абз. 2 п. 7 Порядку розрахунків, тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 банківських днів з дня отримання рахунку.
За отриману електроенергію відповідач сплатив позивачу 239 395,94 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №81 від 12.12.2024, №358 від 12.12.2024, №683 від 13.12.2024, №180 від 13.12.2024, №196 від 13.12.2024, №171 від 17.12.2024.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо своєчасної оплати вартості електроенергії, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 321 500,42 грн заборгованості за спожиту електроенергію.
Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (ч. 1 ст. 714 ЦК України).
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. 2 ст. 714 ЦК України).
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов договору №2550700/24/2 про постачання електричної енергії споживачу від 04.07.2024 позивач у листопаді та грудні 2024 поставив відповідачу електроенергію на загальну суму 560 896,36 грн, що підтверджується актами про прийняття-передавання товарної продукції №702000321924111 від 30.11.2024 та №702000321924121 від 31.12.2024, однак відповідач сплатив лише 239 395,94 грн. Доказів погашення решти заборгованості у розмірі 321 500,42 грн суду не надано.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 321 500,42 грн заборгованості за спожиту електроенергію.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відділу освіти, культури та туризму Великомостівської міської ради Львівської області, м. Великі Мости, вул. Шевченка, 6, Шептицький район, Львівська область (ідентифікаційний код 44560356) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», м. Львів, вул. Шевченка, 1 (ідентифікаційний код 42092130) 321 500,42 грн заборгованості за спожиту електроенергію, 3 858,01 грн судового збору.
3. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 25.03.2025.
Суддя Мазовіта А.Б.