вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
25 березня 2025 рокуСправа № 912/205/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу № 912/205/25
за позовом: Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001
до відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про стягнення 417 956,48 грн
Без виклику сторін (судове засідання не проводилось).
Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості, яка виникла за кредитним договором № 3502807531-КД-1 від 22.06.2023 в сумі 417 956,48 грн, з яких: 390 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 27 956,48 грн заборгованість за процентами, з покладенням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на невиконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором №3502807531-КД-1 від 22.06.2023 щодо повернення кредитних коштів.
Ухвалою суду від 06.02.2025 за поданим позовом відкрито провадження у справі №912/205/25 в порядку спрощеного позовного провадження. Постановлено розгляд справи здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами. Сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач відзиву на позову не подав, будь-яких заяв, клопотань щодо розгляду справи не заявив.
Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно сформованого судом запиту до підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" встановлено відсутність електронного кабінету ОСОБА_1 , з підстав чого суд направив відповідачу ухвалу про відкриття провадження у справі в паперовій формі.
У відповідності до п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України відповідач є таким, що отримав процесуальні документи у справі, а тому є належним чином повідомленим про розгляд справи.
Частиною 2 ст. 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Частиною 1 ст. 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
З підстав викладеного та в межах законодавчо визначених строків, а також враховуючи відсутність клопотань сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши докази у справі, суд встановив наступні обставини.
22.06.2023 між АТ КБ "ПриватБанк" (Банк) та ФОП Уманець О.А. (Позичальник) укладено кредитний договір №3502807531-КД-1 (далі - Договір, Кредитний договір, а.с. 7-16) за умовами п. А.1. якого вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія.
Згідно п. А.2. Договору ліміт цього договору: 540 000,00 грн на поповнення обігових коштів.
Кінцевий термін повернення кредиту 01.06.2026 (п. А.3. Договору).
Згідно п. 1.1. Договору банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у формі згідно з п. А.1 цього Договору з лімітом і на цілі, зазначені у п. А.2 цього Договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2. цього Договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди в обумовлені цим Договором терміни/строки.
Кредитування за цим Договором, в рамках програми "КУБ під заставу" (далі - кредит) надається Банком для здійснення Позичальником платежів, пов'язаних з його господарською діяльністю, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника з подальшим перерахуванням на адресу одержувачів.
Термін повернення кредиту зазначений у п. А.3 цього Договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з п.п. А.10, 2.3.2., 2.4.1. цього Договору (п. 1.2. Договору).
Банк зобов'язується відкрити для обслуговування кредиту рахунки, зазначені у п. А. 4 цього Договору. Надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника з подальшим перерахуванням на адресу одержувачів у межах суми, обумовленої п. 1.1. цього Договору, а також за умови виконання Позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.1., 2.2.13 цього Договору. Видача кредиту або його частини здійснюється Банком після підписання Сторонами цього Договору з урахуванням строку, зазначеного у п. 1.1 цього Договору, але за відсутності обставин, передбачених п.п. 2.2.18, 2.3.2 цього Договору та за відсутності порушень Позичальником умов цього Договору (п. п. 2.1., 2.1.1, 2.1.2 Договору).
Позичальник зобов'язується використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п. 1.1. цього Договору. Сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1., 4.2., 4.3, 5.10. цього Договору. Погашати заборгованість згідно п. А.8. цього Договору. Повернути кредит у терміни, встановлені п.п. А.3, 1.2., 2.3.2. (п.п. 2.2.,2.2.1., 2.2.2., 2.2.2.1., 2.2.2.2., 2.2.3., 2.2.3.1.,2.2.3.2. Договору).
Цей договір набуває чинності з моменту підписання Сторонами та діє до повного виконання зобов'язань (п. 6.2. Договору).
Згідно п. 7.1. Договору цей Договір підписано із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законами України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Факт підписання між позивачем та відповідачем 22.06.2023 Договору електронними цифровими підписами підтверджується роздруківкою перевірки кваліфікованого електронного підпису для електронних документів (а.с. 15-16).
22.06.2023 між позивачем та відповідачем також укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору (далі - Додаткова угода, а.с.17-18), п.2.1 якої сторони погодили, що за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією Додаткової угодою, Позичальник сплачує Банку Базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана, та становить на дату укладання цієї Додаткової угоди розмір 22,4 % річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою:
Індекс UIRD (3 місяці) + 9%;
але не більше Індекс UIRD (3 міс.) +11% (обмеження встановлюється на дату укладання цієї Додаткової угоди). Подальший перегляд
базової процентної ставки здійснюється відповідно до умов п. 2.1. цієї Додаткової угоди за визначеною вище формулою без обмежень.
де Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї Додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України.
Дані про величину індексу UIRD є загальнодоступними в мережі інтернет на офіційному сайті Національного Банку України.
Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки Банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому Банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал.
Відповідно до п. 2.2. Додаткової угоди, у випадку прострочення Позичальником своїх зобов'язань по погашенню Кредиту і /або процентів в розмірі та порядку, зазначеному в п.п. 2.3, 2.4., 2.6. цієї Додаткової угоди, Позичальник сплачує Банку проценти за користування Кредитом в порядку та розмірі:
в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення від суми простроченої заборгованості за Кредитом та в розмірі компенсаційної процентної ставки від суми непростроченої заборгованості за Кредитом;
в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1 цієї Додаткової угоди + 5% річних від суми простроченої заборгованості за Кредитом та в розмірі базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1 цієї Додаткової угоди від суми непростроченої заборгованості за Кредитом;
в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.
Згідно із п. 2.9 Додаткової угоди, у випадку порушення Позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в п. А3 Договору Позичальник зобов'язується сплатити Банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї Додаткової угоди + 5% річних.
На виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в розмірі 540 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № DICO6BVQAK від 26.06.2023 (а.с. 20) та банківською випискою по особовому рахунку відповідача (а.с. 21-36).
Оскільки відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів належним чином не виконував, позивач надіслав відповідачу вимогу № 30622KPNUS057 від 31.10.2024, згідно якої вимагає від боржника погасити прострочену заборгованість за кредитним договором, достроково повернути кредит разом з нарахованими відсотками та неустойкою (а.с. 37-3822). Факт надіслання зазначеної кореспонденції підтверджується описом вкладення від 07.11.2024 та фіскальним чеком "Укрпошта" від 07.11.2024 (а.с.39).
Проте, відповідач вказану вимогу залишив без відповіді та задоволення, з підстав чого АТ КБ "Приватбанк" звернувся з позовом у даній справі.
Норми права, застосовані судом, та мотивована оцінка доводів сторін і поданих доказів.
1. Щодо укладення договору в електронній формі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
В силу ч. ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їх власноручних підписів.
Частиною 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Як вбачається із змісту Кредитного договору, останній підписаний за допомогою електронного цифрового підпису з одного боку Банком та з іншого Позичальником.
Відповідно до п. п. 11, 15 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" електронна ідентифікація - процес використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або уповноваженого представника юридичної особи; електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються підписувачем як підпис;
Згідно з ч. 6 ст. 18 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" передбачено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання електронних даних за участю третіх осіб, може здійснюватися з використанням електронних довірчих послуг або без їх використання.
Проаналізувавши зазначене та наданий позивачем витяг з онлайн сервісу перевірки кваліфікованого електронного підпису, суд дійшов висновку, що сторонами підписано відповідний кредитний договір із дотриманням вищевказаних положень Закону.
2. Щодо зобов'язань за кредитним договором та їх виконання відповідачем у справі.
Частиною 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
У відповідності до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Як підтверджується зазначеними вище доказами, на виконання кредитного договору №3502807531-КД-1 від 22.06.2023 позивач надав відповідачу 26.06.2023 кредит в сумі 540 000,00 грн з кінцевим строком повернення остаточного платежу 01.06.2026.
Договір містить погоджений Графік платежів, за яким відповідач прострочив платежі.
За розрахунком позивача, який підтверджений наданими до справи виписками по рахунку, залишок несплаченої частини кредитних коштів (строкова заборгованість) становить 390 000,00 грн та заборгованість за процентами за період з 22.06.2023 по 27.01.2025 становить 27 956,48 грн.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 заборгованість та розрахунок Банку не заперечено, доказів на спростування розрахунку не подано.
Приписами ст. 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати.
У ст. 526 ЦК України закріплено загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору, закону, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одним із принципів належного виконання є його виконання у строк (термін), встановлений договором. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
Таким чином, порушення відповідачем строку виконання зобов'язання за Договором порушує права позивача, як іншої сторони за Договором, та надає підстави для виконання зобов'язання примусово, у тому числі шляхом пред'явлення до суду вимоги про дострокове повернення частини кредитних коштів на підставі ч. 2 ст.1050 ЦК України та умов кредитування.
З підстав наведеного та враховуючи зазначені вище положення законодавства і погоджені в Кредитному договорі строки та порядок розрахунків, суд дійшов висновку про підтвердження матеріалами справи заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором.
У відповідності до викладеного, позовні вимоги АТ КБ "Приватбанк" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором в розмірі 390 000,00 грн кредиту та 27 956,48 грн заборгованості за процентами є обґрунтованими, належним чином підтвердженими, а тому підлягають задоволенню повністю.
Також суд враховує, що 23.02.2024 в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності відповідача, отже кошти підлягають стягненню з ОСОБА_1 , як фізичної особи - громадянина, оскільки зобов'язання фізичної особи-підприємця після його припинення не припиняються, а залишаються за ним як фізичною особою.
Так, згідно зі статтею 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
До підприємницької діяльності фізичних осіб, згідно зі статтею 51 ЦК України, застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Частиною 9 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Відповідно до статті 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, частини восьмої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
При цьому враховано, що позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №910/8729/18.
Судові витрати.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
При визначені розміру судового збору суд застосовує коефіцієнт 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Інших судових витрат сторони не заявляють.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Уманця Олега Андрійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість в сумі 417 956,48 грн, з яких: 390 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 27 956,48 грн заборгованість за процентами, а також 5 015,48 грн судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити Акціонерному товариству комерційний банк "Приватбанк" до електронного кабінету та ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 25.03.2025.
Суддя В.В.Тимошевська