вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"06" листопада 2024 р. Справа № 911/787/19 (911/1119/23)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія надійних людей та розвитку" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Ярмолінського Юрія Васильовича
до 1) ОСОБА_1 , Київська область, м. Бориспіль
2) ОСОБА_2 , Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе
3) ОСОБА_3 , Київська область, Бориспільський район,
с. Щасливе
4) ОСОБА_4 , Черкаська область, м. Ватутіне
5) ОСОБА_5 , Київська область, Бориспільський район,
с. Чубинське
6) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Стар Груп", Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське
про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія надійних людей та розвитку" у сумі 1 774 039,27 грн.
Суддя Лопатін А.В.
за участю секретаря судового засідання Єрьоміч О.А.
за участю представників згідно з протоколом судового засідання.
Обставини справи:
У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/787/19 за спільною позовною заявою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія надійних людей та розвитку" про банкрутство.
Постановою господарського суду Київської області від 15.01.2020 р. визнано банкрутом ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку" та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В.
17.04.2023 р. до суду звернувся ліквідатор банкрута з заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника в сумі 1774039,27 грн. на ОСОБА_1 (відповідач-1); ОСОБА_2 (відповідач-2); ОСОБА_3 (відповідач-3); ОСОБА_4 (відповідач-4); ОСОБА_5 (відповідач-5); Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіті Стар Груп" (відповідач-6).
Ухвалою господарського суду від 24.04.2023 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія надійних людей та розвитку" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Ярмолінського Юрія Васильовича від 13.04.2023 р. № 02-01/26-10 до 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 , 4) ОСОБА_4 , 5) ОСОБА_5 , 6) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Стар Груп" про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія надійних людей та розвитку" у сумі 1774039,27 грн. залишено без руху.
03.05.2023 р. до суду від заявника надійшли докази усунення недоліків заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія надійних людей та розвитку" у сумі 1774039,27 грн.
Ухвалою господарського суду від 16.05.2023 р. прийнято заяву ТОВ Компанія надійних людей та розвитку" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Ярмолінського Юрія Васильовича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника до розгляду у межах провадження у справі № 911/787/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія надійних людей та розвитку", розгляд заяви призначено на 12.07.2023 р.
26.05.2023 р. на поштову адресу адресу суду від ліквідатора ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку" надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконферекнції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".
Ухвалою господарського суду від 29.05.2023 р. задоволено клопотання ліквідатора ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку" - арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
04.07.2023 р. на поштову адресу суду від ОСОБА_3 надійшов відзив.
11.07.2023 р. через канцелярію суду представником ТОВ "Сіті Стар" подано клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою господарського суду від 12.07.2023 р. розгляд заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника відкладено на 04.10.2023 р.
24.07.2023 р., 11.08.2023 р. на поштову адресу суду від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов лист-повідомлення.
Ухвалою господарського суду від 04.10.2023 р. розгляд заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника відкладено на 14.02.2024 р.
Ухвалою господарського суду від 14.02.2024 р. розгляд заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника відкладено на 15.05.2024 р.
08.05.2024 р. на офіційну електронну адресу суду від арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. надійшов лист-повідомлення.
10.05.2024 р. через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. надійшло клопотання, в якому останній просить зобов'язати Міністерство юстиції України скласти на надати до суду висновок про наявність/відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності щодо ТОВ “Компанія надійних людей та розвитку».
Ухвалою господарського суду від 15.05.2024 р. задоволено клопотання арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. про зобов'язання вчинити дії, витребувано у Міністерства юстиції України висновок про наявність/ відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності щодо Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія надійних людей та розвитку», розгляд справи відкладено на 10.07.2024 р.
04.07.2024 р. на поштову адресу суду від представника відповідача-3 надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви.
08.07.2024 р. на поштову адресу суду від Міністерства юстиції України надійшов лист про надання висновку після надходження ухвали.
Ухвалою господарського суду від 10.07.2024 р. розгляд заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника відкладено на 18.09.2024 р.; роз'яснено відповідачам, що в строк до 11.09.2024 р., вони мають право надіслати суду відзив на заяву, а також докази, що підтверджують заперечення проти заявлених вимог, у разі подання ними відзиву на заяву, докази направлення його копії заявнику надати до суду; попереджено відповідачів, що у разі ненадання ними відзивів у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи; роз'яснено заявнику, що в строк до 16.09.2024 р. він має право надіслати суду відповідь на відзиви, копію якої направити відповідачам, докази чого надати суду.
10.07.2024 р. до суду надійшла заява кредитора про постановлення окремої ухвали щодо бездіяльності Міністерства юстиції України, не виконання ухвали суду.
16.09.2024 р. на електронну адресу суду від Міністерства юстиції України надійшов висновок щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховання стійкої фінансової неплатоспроможності у справі № 911/787/19 (911/1119/23) про банкрутство ТОВ “Компанія надійних людей та розвитку».
18.09.2024 р. у судовому засідання оголошено перерву до 06.11.2024 р., про що ухвалою суду від 18.09.2024 р. було повідомлено сторін, не присутніх в судовому засіданні.
Також було розміщено на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення щодо виклику в судове засідання відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 .
28.10.2024 р. до суду від Міністерства юстиції України надійшов висновок щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховання стійкої фінансової неплатоспроможності у справі № 911/787/19 (911/1119/23) про банкрутство ТОВ “Компанія надійних людей та розвитку».
06.11.2024 р. до суду представником відповідача-3 подано письмові пояснення, заяви свідків.
У судове засідання з'явились лише представник відповідача-3 та представник позивача, інші учасники у справі, належним чином повідомлені про місце, дату та час судового засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Судом враховано, що у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
В силу вимог частини першої ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Зважаючи на те, що неявка належним чином повідомлених про місце, дату та час судового засідання учасників у справі не перешкоджає розгляду справи по суті, а також зважаючи на достатність у матеріалах справи доказів, необхідних для розгляду даного спору, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами за відсутності учасників, що не забезпечили явку своїх представників.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, відповідач-3 подав клопотання про усунення недоліків позовної заяви, які унеможливлюються подальше провадження у справі або залишення без розгляду позову.
Проаналізувавши наведене клопотання, суд дійшов висновку, що воно є по суті запереченнями на заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника. Правових підстав для задоволення такого клопотання не встановлено, у зв'язку з чим, останнє залишається судом без задоволення.
Що стосується заяви кредитора - ОСОБА_8 про постановлення окремої ухвали щодо невиконання Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) ухвали суду відносно надання відповідного висновку, проаналізувавши положення ст. 246 ГПК України, на які посилається кредитор, з урахуванням обставин цієї справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення такої заяви, а відтак, остання також залишається судом без задоволення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутніх учасників судового процесу, суд
встановив:
Заява ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника - ТОВ “Компанія надійних людей та розвитку» в сумі 1 774 039,27 грн. на третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника, у зв'язку з доведенням його до банкрутства, вмотивована тим, що є об'єктивні обставини для притягнення колишніх посадових осіб та осіб, що мали вирішальний вплив на господарську діяльність ТОВ “Компанія надійних людей та розвитку». Так, за період діяльності із 2017 року по 2018 рік посадові особи товариства вчиняли дії внаслідок яких у товариства утворилася заборгованість у загальному розмірі понад 1,7 млн.грн., останнє втратило змогу здійснювати діяльність та отримувати прибуток. Ці дії вчинено в інтересах третьої особи ТОВ "СІТІ СТАР ГРУП" та його учасників (засновників), які є одночасно учасниками (засновниками) банкрута.
04.07.2023 р. до суду від відповідача-3 надійшов відзив на позов, в якому він вказує на те, що ліквідатором зроблено висновок про відсутність ознак фіктивного банкрутства та правильність застосування ліквідаційної процедури. Окрім цього, згідно з виписками з банківських рахунків боржника, наданих банками, ліквідатором встановлено, що підприємство здійснювало діяльність і у 2018 році (проводились оплати постачальникам, виплачувалась заробітна плата, сплачувались податки тощо), відзначається позитивна динаміка руху активів; деякі фінансові показники - показники ліквідності, коефіцієнт фінансової автономії, коефіцієнт фінансової залежності - мають позитивну динаміку. Однак, при цьому робиться висновок про наявність ознак доведення до банкрутства, хоча цей висновок не випливає з аналізу фінансового стану підприємства. У розділі 3.2.2. звіту про аналіз фінансового стану "Щодо доведення до банкрутства" заявник дозволяє собі зробити необґрунтовані припущення, що не базуються на жодних документарних доказах. Так, він пише у звіті: "Станом на 01.01.2017 р. в активах товариства обліковувалися активи на суму 23918,6 тис.грн, а станом на 31.12.2017 р. - лише основні засоби за первісною ціною 2108,9 тис.грн та залишковою вартістю 983,8 тис.грн. Із зазначеного можливо дійти висновку, що згідно фінансової звітності за 2017 рік зникли активи на суму, що перевищує 21 млн.грн. І ці кошти були використані для проведення розрахунку з ОСОБА_9 ". Водночас, як вказує відповідач, в матеріалах справи відсутня інформація та докази, що ОСОБА_9 отримав суму у 21 млн.грн., якщо коштами у такій сумі, або у іншій сумі боржник розрахувався з ОСОБА_9 за договором суперфіція, сліди такого руху коштів не могли не залишитись у банківських виписках з рахунків боржника, про що неодноразово заявлялось під час розгляду справи № 911/939/21 (в межах справи про банкрутство).
Також, відповідач наголошує, що із звіту про аналіз фінансового стану підприємства вбачається, що ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку" здійснювало нормальну господарську діяльність, вкладаючи кошти в будівельний проект. Відсутність первинної бухгалтерської документації за 2018 рік не дає жодних підстав для висновку про доведення підприємства до банкрутства. Крім цього, відповідач наголошує, що заявник пише у заяві, що не можливо виявити, яким чином зменшилися активи у 2017 році, тобто на даний час у розпорядженні заявника відсутні документи чи будь-які інші докази, з яких вбачалася б оплата без отримання матеріалів чи послуг, передача без оплати основних засобів третім особам тощо, чи оплата ОСОБА_9 у сумі 21 млн. грн., як написано у звіті. На переконання відповідача, незрозуміло на підставі яких документів заявник дійшов висновку про доведення боржника до банкрутства.
Виходячи зокрема з наведеного, відповідач зауважує, що звіт сформований за результатами неповного дослідження та аналізу реального фінансово-господарського стану боржника, а тому на підставі цього звіту не можна зробити об'єктивних висновків щодо фінансового стану підприємства, у зв'язку з чим, відповідачем було замовлено рецензію (експертний висновок) на звіт про аналіз фінансового стану підприємства-боржника, зроблений ліквідатором Ярмолінським Ю.В. щодо повноти аналізу та обґрунтованості висновків, зроблених ліквідатором за результатами аналізу фінансового стану підприємства. Оскільки зазначена рецензія станом на подання відзиву на заяву ліквідатора не виготовлена, я повідомляю суд про те, що рецензія на звіт про аналіз фінансового стану підприємства-боржника буде подана суду після її отримання.
Окрім наведеного, відсутність у ліквідатора обґрунтовано-документального причинно-наслідкового зв'язку між діями засновників боржника ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку" та неплатоспроможністю товариства і відсутністю у боржника майна для задоволення вимог його кредиторів не створює об'єктивну сторону правопорушення засновником в межах справи про банкрутство.
У відповіді на відзив, що надійшла до суду 26.01.2024 р. заявник вказує на те, що заперечення відповідача-3 є необґрунтованими. Так, заявник наполягає, що у відзиві ОСОБА_3 жодним чином не спростовано доводів арбітражного керуючого та не надано жодних доказів на спростування тверджень заяви ліквідатора про прийняття ними неправомірних рішень та надання вказівок на шкоду підприємств; порушення законодавства про банкрутство, доведення до банкрутства, не вжиття заходів для повідомлення учасників щодо наявності ознак банкрутства, не ініціювання звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство, коли існувала загроз, неплатоспроможності, вчинення дій по виведенню активів боржника на користь третьої особи (ТОВ "Сіті Стар Груп"), тощо. Також, заявник зазначає, що ненадання ліквідатору керівниками банкрута первинних фінансових документів боржника задля визначення підстав для стягнення дебіторської заборгованості за умови істотного розміру цієї заборгованості в структурі активів боржника, є бездіяльністю, котра не відповідає інтересам цієї юридичної особи та є недобросовісною, вчинена на шкоду кредиторам банкрута, та не дозволяє ліквідатору здійснити дії з повернення цієї дебіторської заборгованості. Тобто, бездіяльність відповідачів стосовно не передання документів зробили неможливим реалізацію активів боржника у вигляді дебіторської заборгованості та наповнення ліквідаційної маси, що спростовує висновки відповідача про недоведеність причинного зв'язку між діями щодо приховування документів та доведенням боржника до банкрутства.
Таким чином, на переконання заявника, виходячи з фактичних обставин справи, з урахуванням правової позиції Верховного Суду (постанова від 09.12.2021 р. у справі № 916/313/20), з огляду на наявні докази, що не спростовані ОСОБА_3 , слід прийти до висновку, що існують об'єктивні та достатні підстави для притягнення колишніх посадових осіб та осіб, що мали вирішальний вплив на господарську діяльність ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку", а також фактичного вигодонабувача таких протиправних дій і бездіяльності (ТОВ "Сіті Стар Груп") до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у розмірі 1 774 039 грн. 27 коп.
У ст. 86 ГПК України вказано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що наведені у заяві про покладення на відповідачів субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника вимоги є обґрунтованими, не спростованими відповідачами жодними доказами, з огляду на таке:
За змістом частини першої статті 215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, суб'єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.
Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб'єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб'єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом (частина третя наведеної статті Кодексу).
Передбачено три види юридичної відповідальності за вказані види порушення вимог законодавства про банкрутство: кримінальну, адміністративну та цивільну - субсидіарну як різновид цивільної.
Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду від 30.01.2018 р. у справі № 923/862/15, від 28.08.2018 р. у справі № 927/1099/13, від 18.10.2018 р. у справі № 923/1297/14, від 05.02.2019 р. у справі № 923/1432/15, від 03.09.2019 р. у справі № 923/1494/15, субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства за своєю правовою природою є відповідальністю за зловживання суб'єктивними цивільними правами, які завдали шкоди кредиторам, є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, оскільки законодавство не пов'язує можливості покладення на третіх осіб субсидіарної відповідальності з наявністю вироку у кримінальній справі щодо таких осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення. У цьому випадку особи згідно зі спеціальним приписом Закону про банкрутство (КУзПБ) притягуються до цивільної відповідальності у формі стягнення.
Суб'єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності) є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб'єктом (суб'єктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника.
Кодекс України з процедур банкрутства не встановлює заборони для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі на керівника боржника, повноваження яких до та на час порушення/ здійснення провадження у справі про банкрутство припинились, оскільки одним із визначальних для цієї відповідальності є причинно-наслідковий зв'язок між діями/ бездіяльністю цих осіб та наслідками у вигляді доведення боржника до банкрутства та подальшого банкрутства, за умови винних дій цих осіб (суб'єктивна сторона) (правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 р. у справі № 910/21232/16, від 14.07.2020 р. у справі № 904/6379/16).
Перелік суб'єктів субсидіарної відповідальності урегульовано положеннями частини другої статті 61 КУзПБ. Так, відповідно до наведених положень чинного законодавства під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.
Аналіз положень наведених положень із застосуванням філологічного, системного та телеологічного (цільового) способів їх інтерпретації свідчить, що у них закріплено припис згідно з яким суб'єктами субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства є: 1) засновники (учасники, акціонери); 2) керівники боржника; 3) інші особи, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії.
Виходячи зі частини другої статті 61 КУзПБ суб'єктів субсидіарної відповідальності умовно можна поділити на дві групи:
І група - засновники (учасники, акціонери) та інші особи, які відповідно до закону за своїм юридичним статусом та відповідно до установчих документів мають право безпосередньо давати обов'язкові для виконання боржником (його органів управління) вказівки, приймати рішення, видавати розпорядження чи накази боржнику. У законодавстві України віднесені до цієї групи особи іменуються як: "заінтересовані особи стосовно боржника" (стаття 1 КУзПБ), "пов'язані особи" (стаття 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", стаття 14.1.159. Податкового кодексу України, стаття 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність"), "кінцевий бенефіціарний власник (контролер)" (стаття 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення");
ІІ група - інші особи, які не мають формалізованих зв'язків із юридичною особою-боржником однак мають змогу іншим чином визначати та впливати на поведінку боржника в господарських відносинах. Такі особи самостійно або спільно з іншими особами визначають волю боржника щодо здійснення або утримання від здійснення певних дій.
Тлумачення змісту абзацу 1 частини другої статті 61 КУзПБ свідчить, що приписами цих норм до суб'єктів субсидіарної відповідальності віднесено третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника за доведення його до банкрутства.
Схожі за змістом положення містить частина перша статті 619 ЦК України, якою передбачено, що договором або законом поряд із відповідальністю боржника може бути передбачена додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи та частина перша статті 215 ГК України згідно якої інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.
Участь третіх осіб у зобов'язанні закріплено у статті 511 ЦК України ("Третя особа у зобов'язанні"), диспозиція якої хоча і передбачає умову щодо можливості виконання зобов'язань третьою особою, однак не містить визначення кола таких осіб.
Аналогічно не містять умов щодо кола третіх осіб у зобов'язанні приписи статті 528 ЦК України, статті 194 ГК України, якими унормовано можливість виконання зобов'язання іншою особою (третьою особою).
Натомість абзац 2 частини другої статті 61 КУзПБ чітко встановлює, що такими суб'єктами є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови доведення вчинення ними винних дій (бездіяльності), що потягнули наслідки у вигляді, як неплатоспроможності боржника, так відсутності у боржника активів для задоволення вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі.
Отже системний аналіз змісту частини другої статті 61 КУзПБ у взаємозв'язку з іншими нормами законодавства дає підстави для висновку, що до третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника, у зв'язку з доведенням його до банкрутства відносяться будь-які особи, наслідком дій або бездіяльності яких стало банкрутство юридичної особи і це відповідає змісту інституту субсидіарної відповідальності осіб винних у доведенні до банкрутства боржника, метою якого є створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок, відтак забезпечення стабільності функціонування ринку та фінансової дисципліни.
Юридичним механізмом досягнення наведеної мети є притягнення винних осіб у доведенні боржника до банкрутства, які використовували таку особу як прикриття ("вуаль") для досягнення своїх цілей (отримання доходів, матеріальної вигоди, зокрема через зловживання правом тощо), до додаткової (субсидіарної) відповідальності і стягнення на користь кредиторів непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог.
Тож визначаючи суб'єкта відповідальності суду слід враховувати, що кожна дія або бездіяльність, що стали причиною неплатоспроможності боржника, має визначатися окремо так само як і особи, які причетні до такої дії (бездіяльності).
На відміну від Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, у положеннях яких законодавець чітко визначив диспозицію кримінального та адміністративного порушення з доведення до банкрутства та фіктивного банкрутства (частина друга статті 61 КУзПБ) має власну диспозицію (зміст) правопорушення: "банкрутство боржника з вини його засновників чи інших осіб, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника…".
Однак, законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об'єктивну сторону такого правопорушення. Тому при вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб'єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення частини першої статті 215 ГК України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, зокрема:
1) вчинення суб'єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;
2) прийняття суб'єктами відповідальності рішення при виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов'язаннях;
3) прийняття суб'єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо.
Аналогічні за змістом висновки щодо кола обставин (перелік яких не є вичерпним), які мають братися до уваги під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство сформовано у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 01.10.2020 у справі № 914/3120/15, від 12.11.2020 у справі № 916/1105/16, від 10.12.2020 у справі 922/1067/17.
Якщо рішення (правочини), що змінили економічну і (або) юридичну долю боржника, прийняті (укладені) під впливом особи, яка брала участь у їх прийнятті, визначала істотні умови цих правочинів, вчиняла інші юридичні дії така особа є особою, яка має вплив на дії боржника.
Під діями (бездіяльністю) третіх осіб, які мають безпосередній або інший вплив на дії боржника, що призвели до неможливості погашення ним вимог кредиторів, слід розуміти такі дії (бездіяльність), які стали реальною причиною банкрутства боржника, тобто ті за відсутності яких банкрутство не настало.
Суд звертає увагу, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Будь-яка господарська операція, дія суб'єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення, які мають відповідати інтересам цієї юридичної особи.
Вочевидь, що на особу, яка отримала вигоду з протиправної, в тому числі недобросовісної поведінки керівника чи засновників боржника поширюються правила субсидіарної відповідальності.
Згідно з цими правилами суб'єктом субсидіарної відповідальності може бути особа, яка отримала істотну (відносно масштабу діяльності боржника) вигоду у вигляді збільшення активів, яка не могла б утворитися у випадку відповідності дій засновників та керівника боржника закону, в тому числі принципу добросовісності.
Аналогічного висновку дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 22.04.2021 р. у справі № 915/1624/16.
Як вбачається з матеріалів справи, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) на виконання ухвали господарського суду Київської області від 16.05.2023 р. у справі № 911/787/19 (911/1119/23) склало висновок, відповідно до якого відсутні ознаки фіктивного банкрутства та приховування банкрутства ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку", однак виявлено наявність ознак з доведення до банкрутства вказаного товариства.
Складаючи висновок в частині наявності ознак з доведення до банкрутства вказаного товариства, управління виходило з того, що за результатами аналізу наявних документів, в діях керівництва ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку" вбачаються ознаки навмисного погіршення фінансово-господарського стану підприємства, зокрема подання неправдивої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства при складанні фінансової звітності, укладення договору від 10.04.2018 р. між заінтересованими особами, так як засновником і кінцевим бенефіціарним власником колишнього суперфіціарія та нового суперфіціарія була одна і та ж особа, внаслідок чого, за відповідною особою було збережено можливість отримання на свою користь та у власність у порядку, передбаченому основним договором, майно та грошові кошти, належні ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку" як Суперфіціарію згідно з умовами основного договору, втім зменшило актив ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку" задля уникнення задоволення вимог кредиторів боржника - ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .
Здійснивши аналіз поданих доказів, судом також встановлено:
Загальний розмір кредиторської заборгованості ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку", згідно реєстру вимог кредиторів, затвердженого ухвалою господарського суду Київської області від 04.09.2019 р. у справі №911/787/19 становить 1 774 039,27 грн.
З метою погашення даних кредиторських вимог в ході ліквідаційної процедури ліквідатором банкрута сформовано ліквідаційну масу. До складу ліквідаційної маси включено виключно один актив: право вимоги ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку" до ПАТ "ДІАМАНТБАНК" у загальному розмірі 363 965,34 грн., що включені до 7-ї черги реєстру акцептованих вимог кредиторів, згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №3711 від 21.07.2017 р. Даний актив реалізовано через електронну торгову систему “ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» на аукціоні, що відбувся 02.02.2022 р., сума продажу 6 010,00 грн. Дані кошти використано на витрати ліквідаційної процедури, тому за рахунок цих коштів вимоги кредиторів не погашалися. Таким чином, станом на сьогодні залишаються непогашеними вимоги кредиторів на суму 1 774 039,27 грн.
Поряд з наведеним, ліквідатор банкрута за результатами проведеного аналізу фінансового стану боржника дійшов висновку про наявність ознак доведення до банкрутства з вини керівників та засновників ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку", а також встановлено отримання вигоди третьою особою внаслідок протиправної (недобросовісної) поведінки, а саме, ТОВ "СІТІ СТАР ГРУП".
Як вбачається з матеріалів справи, станом на дату відкриття провадження у справі про банкрутство та на дату відкриття ліквідаційної процедури, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: керівником боржника значився ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_3 06.04.2018 р. був обраний президентом ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку", а 26.09.2018 р. він був обраний генеральним директором товариства. Зазначені обставини підтверджуються протоколом № 04/2-18 загальних зборів учасників товариства від 06.04.2018 р. та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Крім того, учасниками боржника були: ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 .
Станом на 01.01.2016 р. в активах балансу обліковувалися активи на суму 23918,6 тис. На кінець 2017 року активи згідно балансу різко зменшилися і становили 1008,8 тис грн., згідно даних балансу та звіту про фінансові результати ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку" за 2017 рік станом на 31.12.2017 р. в активах балансу ще обліковувалось певне майно, а саме: основні засоби за первісною вартістю 2108,9 тис. грн. та залишковою вартістю 989,8 тис, гри.; грошові кошти та їх еквіваленти на суму 19 тис. грн. Однак, ліквідатору не передано фінансову документацію та наявні станом на 31.12.2017 р. активи товариства, що унеможливило належне проведення ліквідаційної процедури, що є порушенням прав усіх кредиторів боржника.
Згідно наданих доказів, ліквідатором банкрута на підставі наданої Головним управлінням ДПС у Київській області інформації встановив, що відповідно до даних фінансового звіту ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку" на 31.12.2016 р. та на 31.12.2017 р. станом 01.01.2017 р. в активах балансу товариства обліковувалися активи на суму 23918,6 тис. грн., тобто понад 23 млн. грн.
З метою повернення основних засобів за первісною вартістю 2108,9 тис. грн., залишковою вартістю 989,8 тис. грн. та грошових коштів на суму 19 тис.грн., ліквідатором неодноразово направлялись листи на адресу попередніх керівників з вимогою про надання інформації щодо знаходження вказаних активів банкрута (копії листів від 24.06.2020 р. та від 09.03.2021 р. додано до матеріалів заяви), проте дані вимоги залишено без розгляду, жодної відповіді не надано.
За фактом привласнення (розтрати) попереднім керівництвом товариства, зокрема ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ) активів підприємства на загальну суму 23 918 600,00 гри., що зникли в період з 01.01.2017 р. по 01.01.2018 р., після чого не залишилося жодного активу у товариства, а зазначені дії, по суті призвели до привласнення, розтрати та заволодіння майном в особливо великих розмірах, ліквідатор банкрута - арбітражний керуючий Ярмолінський Ю.В. звернувся до Бориспільського районного управління Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Так, у провадженні Слідчого відділу Бориспільського районного управління Головного управління Національної поліції в Київській області знаходиться кримінальне провадження №12021111100001240, внесене 12.10.2021 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 191 Кримінального кодексу України за правовою кваліфікацією - привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань станом на 15.07.2022 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 27.10.2021 р. у справі № 911/787/19 витребувано у колишнього керівника боржника ОСОБА_1 всю наявну в нього бухгалтерську документацію ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку" (код ЄДРПОУ 39685873), а у разі відсутності такої можливості пояснення щодо причин ненадання таких документів. Проте, ухвала суду від 27.10.2021 р. проігнорована ОСОБА_1 , документи ліквідатору не передані, пояснення до суду щодо причин не передання таких документів до суду не надходили.
Крім того, у постанові господарського суду Київської області від 15.01.2020 р. у справі № 911/787/19 ухвалено, що протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору.
Однак, колишні посадові особи боржника, всупереч вимогам законодавства, наведеним постанові та ухвали суду у цій справі, не зважаючи на наявність зазначеного кримінального провадження, ухиляються від передання ліквідатору усієї фінансово-господарської документації, майна та інформації про активи ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку". Дані обставини не спростовано жодними доказами.
Крім того, управлінські рішення посадових осіб ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку" не мали на меті отримання прибутку, спричинили негативний економічний ефект для господарської діяльності товариства та мали на меті ухилення від виконання зобов'язання перед кредиторами шляхом виведення активів боржника на користь третьої особи заснованої тими ж учасниками і посадовими особами - ТОВ "СІТІ СТАР ГРУП".
У період з 08.06.2017 р. по 26.09.2018 р. посаду генерального директора ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку" займав ОСОБА_1 , що підтверджується протоколом №06/17 загальних зборів учасників товариства від 07.06.2017 р., на підставі якого ОСОБА_1 призначено генеральним директором товариства з 08.06.2017 р.; наказом від 08.06.2017 р. №06/17-1 "Про призначення генерального директора товариства", згідно якого ОСОБА_1 призначив себе генеральним директором та приступив до виконання обов'язків генерального директора товариства - боржника з 08.06.2017 р.; протоколом №09/18 загальних зборів учасників товариства від 26.09.2018 р., на підставі якого ОСОБА_1 звільнено з посади генерального директора товариства з 30.09.2018 р.; витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом №197998143035 від 10.03.2021 р. станом на 10.04.2018 р., відповідно до якого в розділі "керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо" ОСОБА_1 зазначений керівником юридичної особи.
Крім того, відповідно до вказаного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом №197998143035 від 10.03.2021 р. станом на 10.04.2018 р. учасниками (засновниками) боржника значаться: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Згідно п. 2.1 Статуту ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку", затвердженого загальними зборами учасників (протокол №04/18 від 04.04.2018 р.) метою створення та діяльності товариства є максимальне задоволення потреб населення, держави, підприємств, установ та організацій в товарах, роботах та послугах шляхом виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг та заняття торгівельною діяльністю, створення нових робочих місць та отримання систематичного прибутку.
Відповідно до ст. 9 п. 9.18 Статуту ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку", виконавчим органом товариства є Дирекція у складі трьох членів: генерального директора, фінансового директора, виконавчого директора. Дирекцію очолює генеральний директор.
Відповідно до п. 9.27 Статуту, Дирекцію очолює генеральний директор, який обирається загальними зборами учасників.
Пунктами 9.28. і 9.29 Статуту визначені повноваження генерального директора, а саме:
генеральний директор діє від імені товариства без доручення, представляє його в усіх підприємствах, установах, організаціях, тощо.
Генеральний директор:
в порядку, передбаченому Статутом, укладає (підписує) від імені товариства правочини (договори, угоди, контракти), в тому числі, згоду на укладення яких йому було надано загальними зборами та/або Дирекцією.
веде переговори щодо укладення Товариством правочинів (договорів, угод, контрактів).
має право першого підпису фінансово-розпорядчих (банківських), звітних та облікових документів в межах компетенції та у порядку, визначеному цим Статутом.
видає накази та розпорядження, інші локальні нормативні акти, встановлює розподіл посадових функцій, прав та обов'язків між посадовими особами та іншими працівниками товариства, за виключенням Дирекції, затверджує їх посадові інструкції, а також видає їм при необхідності відповідні доручення.
приймає на роботу шляхом укладення трудових договорів (контрактів), звільняє з роботи, заохочує та накладає дисциплінарні стягнення, притягує до матеріальної відповідальності працівників товариства, звертається з поданням до зборів учасників про притягнення до матеріальної відповідальності посадових осіб товариства за виключенням членів Дирекції.
організовує інструктаж, здійснює контроль та несе відповідальність за дотримання персоналом Товариства техніки безпеки, правил протипожежної безпеки, санітарно-гігієнічних вимог тощо.
здійснює видачу доручення на право представництва інтересів товариства та вчинення правочинів від імені товариства.
виконує будь-які інші передбачені законодавством функції щодо поточного керівництва, діяльністю товариства, за винятком питань до загальних зборів, дирекції та інших членів Дирекції.
Крім того, відповідно до п. 9.30 Статуту, генеральний директор несе персональну відповідальність за відповідність виробничо-господарської діяльності, фінансово-бухгалтерської документації вимогам законодавства України, положенням Статуту і рішенням зборів учасників.
Положеннями статуту ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку" також передбачено, що:
Учасники товариства зобов'язані утримуватись від дій, які можуть нанести шкоду Товариству (п. 8.4.4).
Вищим органом управління товариства є загальні збори учасників, які складаються із учасників або призначених ними представників (п. 9.1.).
Учасник вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства (п. 9.3);
До компетенції загальних зборів учасників належить:
- створення, відкликання та визначення повноважень відповідного контрольного органу товариства, яким є ревізійна комісія (п. 9.7.6 Статуту);
- затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів товариства, включаючи його дочірні підприємства, представництва, інші структурні підрозділи, затвердження звітів і висновків контрольного органу, розподіл прибутку та збитків товариства (п. 9.7.7 Статуту);
- визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів (п. 9.7.10 Статуту);
- винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства (п. 9.7.15 Статуту);
- прийняття рішення про проведення аудиторської перевірки для здійснення контролю за фінансовою діяльністю товариства (п. 9.7.20 Статуту);
- контроль за фінансовою та господарською діяльністю директора товариства здійснюється ревізійною комісією, членами і головою, які обираються загальними зборами учасників товариства з числа учасників (представників учасників) в кількості 3 осіб (п. 10.1 Статуту);
- перевірка фінансово-господарської діяльності директора товариства проводиться ревізійною комісією за дорученням загальних зборів учасників товариства, з власної ініціативи або на вимогу учасників товариства (п. 10.3 Статуту);
- ревізійна комісія зобов'язана ставити питання про скликання позачергових загальних зборів учасників, якщо виникла загроза суттєвим інтересам товариства або при виявленні зловживань, здійснених посадовими особами органів управління товариством (п. 9.14.3. Статуту).
Основним видом діяльності ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку" до порушення провадження у справі про банкрутство було "будівництво житлових і нежитлових будівель" (КВЕД 41.20).
Так, товариство було замовником будівництва багатоквартирних будинків, реалізовувало збудовану нерухомість фізичним та юридичним особам, за рахунок чого отримувало дохід.
Крім іншого, як свідчать матеріали справи, ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку" планувало збудувати багатоквартирний житловий будинок по вул. Вокзальна 2, 4,4-а у місті Бориспіль, Київської області.
Для здійснення такого будівництва ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку" вчинило значну кількість заходів, понесло фактичні витрати у розмірі щонайменше 1 701 000 гривень 00 коп., серед яких:
1) отримало необхідну земельну ділянку для будівництва та сплатило за її використання 1 350 000,00 грн., що еквівалентно 50 000,00 доларів США.
Так, 07.04.2017 р. між Поліщуком Олександром Миколайовичем (суперфіціар, сторона-1) та ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку" (суперфіціарій, сторона-2) укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіція), відповідно до умов якого сторона-1 надає в користування стороні-2, а сторона-2 приймає в користування від сторони-1 земельну ділянку, загальною площею 0,3 га, кадастровий номер земельної ділянки 3210500000:06:018:0045, цільове призначення - “Код 02.01 КВЦПЗ - Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», категорія земель - землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вулиця Вокзальна, земельна ділянка 2,4,4-а.
Земельна ділянка надається стороні-2 для будівництва та обслуговування житлових будинків з вбудованими приміщеннями (далі-об'єкт), для здійснення стороною-2 своєї господарської діяльності передбаченої статутом товариства та згідно затверджених проектів будівництва (п. 1 договору).
Відповідно до п. 6 договору форма оплати за користування земельною ділянкою для забудови є змішаною. За користування земельною ділянкою сторона-2 сплачує стороні-1 грошові кошти у національній валюті у сумі 1 350 000,00 грн., що еквівалентно 50 000,00 доларів США за комерційним курсом на день платежу, за весь термін користування земельною ділянкою, на протязі 14 (чотирнадцяти) банківських днів з моменту отримання документів про зміну цільового призначення земельної ділянки, зазначеної в даному договорі, підтвердженням чого буде надано стороні-1 нотаріально засвідчена заява про отримання вищевказаних грошових коштів. Також сторона-2 передає стороні-1 600 (шістсот) кв.м. площі вбудованих приміщень комерційного призначення на першому поверсі об'єкта будівництва. Передача в якості оплати приміщень здійснюється відповідно до пункту 10 цього договору.
Згідно із п. 10 та пп. 10.2. договору сторони дійшли згоди, що в якості оплати за користування зазначеною в договорі земельною ділянкою, сторона-2 зобов'язана передати стороні-1 нерухоме майно - вбудовані приміщення комерційного призначення, загальною площею 600 (шістсот) кв.м. на першому поверсі Об'єкта будівництва. Передача майнових прав на вказане нерухоме майно між сторонами здійснюється після отримання стороною-2 декларації про початок будівельних робіт. Підтвердження виконання зобов'язання сторони-2 є акт прийому-передачі приміщень, підписаний сторонами.
Зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського міськрайонного нотаріального округу Київської області Хміль Т.М., зареєстровано в реєстрі за № 708.
Слід зазначити, що на виконання наведеного договору, а саме, п. 6 стороною-2 (боржник) було сплачено на користь сторони-1 грошові кошти у національній валюті у сумі 1 350 000,00 грн., що еквівалентно 50 000,00 доларів США, що підтверджується копією нотаріально засвідченої заяви ОСОБА_9 від 04.10.2017 р., зареєстрованої в реєстрі за № 1848.
Обставини сплати даних коштів також встановлено ухвалою господарського суду Київської області від 29.06.2022 р. у справі № 911/787/19 (911/939/21), яка набрала законної сили.
Поряд з наведеним, 04.10.2017 р. між ОСОБА_9 (суперфіціар, сторона-1) та ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку" (суперфіціарій, сторона-2) укладено договір про внесення змін до договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіція) від 07.04.2017 р., посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського міськрайонного нотаріального округу Київської області Хміль Т.М. за реєстром № 708, відповідно до умов якого, зокрема, пункт 6 основного договору викладено в наступній редакції: "6. В якості оплати за користування земельною ділянкою сторона-2 передає стороні-1 600 (шістсот) кв.м. площі вбудованих приміщень комерційного призначення на першому поверсі об'єкта будівництва. Передача в якості оплати приміщень здійснюється відповідно до пункту 10 цього договору.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 04.10.2017 р. № 99274011, на підставі наведеного договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіція) від 07.04.2017 р. за позивачем було зареєстровано право користування земельною ділянкою для забудови.
Крім того, як свідчать матеріали справи, ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку" понесено витрати на підготовчі будівельні, проектні, вишукувальні, інженерні роботи на загальну суму 351 000,00 грн., що є обов'язковим елементом у будівництві багатоквартирного будинку.
Таким чином, загалом ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку" витратило на будівництво будинку кошти в сумі 1 701 000, 00 грн., без врахування заробітної плати, податків, внесків сплачених товариством.
Поряд з наведеним, у період здійснення вищезазначених робіт та понесення витрат, в провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебувала справа № 359/5118/17 за позовом ОСОБА_10 та ОСОБА_6 до боржника.
Так, рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04.04.2018 р. у справі № 359/5118/17 (провадження № 2/359/327/2018) позов ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до ТОВ “Компанія надійних людей та розвитку», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_11 , про визнання недійсними попередніх договорів купівлі-продажу квартир та договорів завдатку, а також стягнення грошових коштів задовольнити частково; визнано недійсним договір завдатку №1, укладений 6 жовтня 2016 року між ТОВ “Компанія надійних людей та розвитку» та ОСОБА_11 ; визнано недійсним договір завдатку № 2, укладений 18 жовтня 2016 року між ТОВ “Компанія надійних людей та розвитку» та ОСОБА_6 ; стягнуто з ТОВ “Компанія надійних людей та розвитку» на користь ОСОБА_7 грошові кошти в розмірі 795489 гривень; стягнуто з ТОВ “Компанія надійних людей та розвитку» на користь ОСОБА_6 грошові кошти в розмірі 539019 гривень; у задоволенні позову в частині визнання недійсними попередніх договорів купівлі-продажу квартир ОСОБА_7 та ОСОБА_6 відмовлено, стягнуто з ТОВ “Компанія надійних людей та розвитку» на користь ОСОБА_7 витрати на оплату судового збору в розмірі 320 гривень; стягнуто з ТОВ “Компанія надійних людей та розвитку» на користь ОСОБА_6 витрати на оплату судового збору в розмірі 320 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 5000 гривень.
В подальшому, 10.04.2018 р., тобто відразу після ухвалення наведеного рішення суду, між ОСОБА_9 (суперфіціар, сторона-1), ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку" (колишній суперфіціарій, сторона-2) та ТОВ "Сіті Стар Груп" (новий суперфіціарій, сторона-3) укладено договір про внесення змін до договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіція) від 07.04.2017 р., посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського міськрайонного нотаріального округу Київської області Хміль Т.М. за реєстром № 708, відповідно до умов якого, сторони дійшли згоди замінити у договорі про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіція) від 07.04.2017 р., посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського міськрайонного нотаріального округу Київської області Хміль Т.М. за реєстром № 708 колишнього суперфіціарія: ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку" на нового суперфіціарія: ТОВ "Сіті Стар Груп"; у зв'язку зі зміною суперфіціарія внесено відповідні зміни в основний договір.
Зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського міськрайонного нотаріального округу Київської області Хміль Т.М., зареєстровано в реєстрі за № 644.
Слід зазначити, що Новий суперфіціарій ТОВ "Сіті Стар Груп" був створений 10.01.2018 р. із статутним фондом 25 000,00 грн. Засновниками даного товариства на дату укладення вказаного договору (10.04.2018 р.) були: ОСОБА_3 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_4 , керівником товариства значився ОСОБА_1 .
Отже, дане товариство було створено під час розгляду цивільного спору у Бориспільському міськрайонному суді Київської області тими самими засновниками, які є засновниками боржника - ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку". На підтвердження даних обставин до заяви додано витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.03.2021 р., з інформацією станом на 10.04.2018 р. (тобто на дату укладення наведеного договору про внесення змін до договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіція), шляхом заміни сторони такого договору - суперфіціарія).
При цьому, за умовами договору від 10.04.2018 р., ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку" відступило, а ТОВ "Сіті Стар Груп" прийняло всі права та обов'язки Суперфіціарія за основним договором з повного відома та погодження суперфіціара ОСОБА_9 та отримало право вимоги щодо виконання ОСОБА_9 всіх його зобов'язань, які ще не були виконані на користь ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку", в той час як останнім було сплачено відповідну плату на виконання наведеного договору в сумі 1 350 000,00 грн., що еквівалентно 50 000,00 доларів США.
Одночасно, відповідно до умов договору від 07.04.2017 р. (з урахуванням внесених змін і доповнень), сторони передбачили, що даний договір укладався із строком дії до 08.10.2021 р. з можливістю пролонгації за згодою сторін.
Однак, ТОВ "Сіті Стар Груп" в особі свого керівництва (який як зазначено вище, був і керівництвом боржника) замість укладення угоди про продовження строку дії договору, 12.10.2021 р. уклало з ОСОБА_9 новий договір про встановлення права користування тою самою земельною ділянкою для забудови (суперфіція), за яким надана земельна ділянка площею 0,3 га, кадастровий номер - 321050000006:018:0045 (копію примірнику даного договору також додано до матеріалів заяви).
Таким чином, за наявності у боржника - ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку" кредиторської заборгованості перед кредиторами, її посадовими особами було вчинено заходи з метою виведення активів на користь третьої особи - ТОВ "Сіті Стар Груп", яке було підконтрольне тим самим особам, що і боржник.
Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Тож дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов'язані діяти не лише в межах своїх повноважень, а й добросовісно і розумно. Між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) у процесі діяльності складаються відносини довірчого характеру, у зв'язку з чим протиправна поведінка зазначеної особи може виражатися не лише у невиконанні нею обов'язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному чи недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.
Будь-яка господарська операція, дія (бездіяльність) суб'єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення, які мають відповідати інтересам цієї юридичної особи.
Недодержання принципу добросовісності перетворюється на винну поведінку, оскільки протиправне порушення суб'єктивних цивільних прав особи є прямим наслідком дій зобов'язаної особи, яка, зважаючи на конкретні обставини, могла усвідомлювати характер своїх дій як таких, що можуть завдати шкоди.
Банкрутство (неплатоспроможність) не є одномоментним процесом, а суд лише констатує цей стан, до якого призводять дії (бездіяльність) у широкому часовому проміжку (див. висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.12.2022 р. у справі № 908/802/20).
Тому під час розгляду заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності та з'ясуванні наявності підстав для покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності суд має дослідити сукупність правочинів та інших юридичних дій, здійснених під впливом осіб, а також їх бездіяльність, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника (див. постанову Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16).
Суд акцентує увагу, що статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, яка є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб уникнути відповідальності, довівши відсутність своєї вини у доведенні боржника до банкрутства.
У постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 906/904/16, суд дійшов до висновку, що особа, яка притягається до субсидіарної відповідальності, повинна доказати відсутність своєї вини.
Разом з тим, з аналізу вищевказаного суд дійшов висновку, що вибуття із володіння боржника за наявності у нього кредиторської заборгованості перед кредиторами: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь третьої особи - ТОВ "Сіті Стар Груп", що була підконтрольна тим самим особам, що і боржник, а відтак, є заінтересованою стосовно боржника особою, активу - права користування земельною ділянкою, за отримання якого боржником було здійснено відповідну плату та у зв'язку з набуттям якого понесено відповідні витрати, відбулось без мети отримання прибутку, з метою виведення такого активу із власності боржника, та, відповідно, ухилення від погашення наявної кредиторської заборгованості перед наведеними кредиторами. Дані обставини призвели до припинення господарської діяльності товариства, утворення заборгованості та є діями із доведення ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку" до банкрутства його посадовими особами.
Наведені вище встановлені судом обставини вибуття з власності боржника права користування земельною ділянкою, в сукупності з ігноруванням посадовими особами товариства норм чинного законодавства та ухвали суду про зобов'язання передати документи ліквідатору ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку" підтверджує недобросовісність поведінки таких осіб.
З огляду на наведене, враховуючи те, що відповідачами належними, допустимими, достовірними, вірогідними доказами, у розумінні положень статей 76-79 ГПК України, не спростовано наведених обставин, що призвели до неплатоспроможності ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку", які підтверджуються належними і достатніми доказами, наданими заявником в сукупності з усіма матеріалами справи, зокрема наведеним висновком, складеним Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) на виконання ухвали господарського суду Київської області від 16.05.2023 р. у справі № 911/787/19 (911/1119/23), суд дійшов висновку, що заявник обґрунтовано заявив вимогу про покладення на відповідачів субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у сумі 1 774 039,27 грн., оскільки, в даному випадку, наявний причинно-наслідковий зв'язок між винними діями відповідачів та настанням негативних для боржника наслідків - його неплатоспроможності та відсутності активів для задоволення кредиторських вимог, визнаних у процедурі банкрутства.
Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності. Притаманною ознакою цивільно-правової відповідальності є те, що особа, яка є відповідачем, повинна доказати відсутність своєї вини.
У разі, якщо після визнання боржника банкрутом, за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника, погашення заборгованості банкрута є неможливим внаслідок дій та (або) бездіяльності засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, то такі особи можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності за заборгованістю боржника до поки такі особи не доведуть протилежного (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.06.2020 р. у справі № 924/669/17, від 24.02.2021 р. у справі № Б8/191-10, від 07.04.2021 р. у справі № 911/1815/17).
Згідно з положеннями частини четвертої статті 13, частини першої статті 14 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять до предмету доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (правова позиція, наведена у постановах Верховного суду від 05.02.2019 р. у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 р. у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 р. у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 р. у справі № 915/641/18).
Принцип змагальності, як однин з основних принципів господарського судочинства, забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18, від 21.12.2020 р. у справі № 916/401/17).
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є компетенцією виключно національних судів першої та апеляційної інстанцій. Проте зважаючи на прецедентну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Водночас, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 р. та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 р. зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи сторін, у тому числі наведені відповідачем-3 у письмових поясненнях, поданих до суду безпосередньо перед судовим засіданням, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують заявлених вимог і не впливають на правильне вирішення даного спору.
З урахуванням встановлених у даній справі обставин, не надання відповідачами доказів, які б спростовували заявлені вимоги, суд задовольняє заяву ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у сумі 1 774 039,27 грн. на його колишнього керівника та засновників, що здійснювали управління боржником у період виникнення заборгованості перед кредиторами та вибуття активу боржника з його власності, а також на особу, на користь якої незаконно було виведено актив боржника, а саме, право користування земельною ділянкою, що призвело до відсутності активів для виконання ТОВ "Компанія надійних людей та розвитку" своїх грошових зобов'язань перед кредиторами.
Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 234 Господарського процесуального кодексу України та ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
ухвалив:
1. Заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія надійних людей та розвитку" - арбітражного керуючого Ярмолінського Юрія Васильовича від 13.04.2023 р. № 02-01/26-10 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у сумі 1 774 039,27 грн. на відповідачів задовольнити.
2. Покласти субсидіарну відповідальності за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія надійних людей та розвитку" у сумі 1 774 039,27 грн. на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіті Стар Груп", у зв'язку з доведенням товариства до банкрутства.
3. Стягнути грошові кошти у розмірі 1 774 039 (один мільйон сімсот сімдесят чотири тисячі тридцять дев'ять) гривень 27 копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія надійних людей та розвитку" (08160, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гатне, вул. Дорошенка, буд. 5, кв. 11; код ЄДРПОУ 39685873), у зв'язку із доведенням товариства до банкрутства, солідарно із наступних осіб: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ); ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ); ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ); ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ); ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 ; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ); Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Стар Груп" (08321, Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Бориспільська, 5; код ЄДРПОУ 41860097).
4. Видати накази.
Копії ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання повного тексту ухвали 25.03.2025 р.
Суддя А.В. Лопатін