ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у забезпеченні позову
м. Київ
25.03.2025Справа № 910/157/25
Господарський суд міста Київ у складі судді Коткова О.В., розглянувши без виклику представників сторін заяву б/н від 19.03.2025 року "Про забезпечення позову" Товариства з обмеженою відповідальністю "Леман-Бетон"
у справі № 910/157/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Леман-Бетон"
до Антимонопольного комітету України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хозхімсервіс"
про визнання недійсним рішення,
До Господарського суду міста Києва через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Леман-Бетон" (далі - ТОВ "Леман-Бетон", позивач) надійшла позовна заява б/н від 06.01.2025 року до Антимонопольного комітету України (далі - АМКУ, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 15.10.2024 року № 37-р/тк у справі № 2/01-28-21.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з підстав неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи та за відсутності належного підтвердження матеріалами справи висновку про узгодженість між відповідачами дій.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/157/25, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Хозхімсервіс".
19.03.2025 року через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Леман-Бетон" надійшла заява б/н від 19.03.2025 року "Про забезпечення позову", в якій заявник просить зобов'язати Антимонопольний комітет України вчинити дії щодо виключення ТОВ "Леман-Бетон" з Державного реєстру суб'єктів господарювання, притягнутих до відповідальності за вчинення порушення, яке передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів та Зведених відомостей рішень органів АМК про визнання вчинення суб'єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді спотворення результатів торгів (тендерів) та накладення штрафу - на підставі рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 15.10.2024 року № 37-р/тк у справі № 2/01-28-21 до набрання законної сили рішення, ухваленого за результатами судового розгляду даної справи по суті.
Подана заява обґрунтована тим, що відповідачем, до закінчення двомісячного строку на оскарження винесеного 15.10.2024 року рішення, не дивлячись на те, що оскарження рішення АМКУ в судовому порядку зупиняє його дію, ТОВ "Леман-Бетон" було включено до Державного реєстру суб'єктів господарювання, притягнутих до відповідальності за вчинення порушення, яке передбачене пунктом 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів, та Зведених відомостей рішень органів АМК про визнання вчинення суб'єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 статті 50, пунктом 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», які оприлюднені на офіційному сайті АМКУ в розділі «Зведені відомості щодо спотворення результатів торгів за 2024 рік». Як вказує ТОВ "Леман-Бетон", включення його до вказаних Державного реєстру та Зведених відомостей автоматично позбавляє позивача можливості брати участь у процедурах публічних закупівель та негативно впливає на його господарську діяльність.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Леман-Бетон" про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Частиною четвертою статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; за результатами перевірки відповідно до частини п'ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.
Разом з тим, відповідно до частини п'ятої вказаної статті Закону незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України.
Виходячи з вказаного припису Закону, дія оскаржуваного рішення Антимонопольного комітету України повинна зупинитися автоматично з моменту відкриття провадження по справі та може бути зупинена господарським судом.
У пункті 4 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо:
суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).
Обґрунтовуючи свою заяву про забезпечення позову, позивач вказує, що АМК України було внесено ТОВ "Леман-Бетон" до Державного реєстру суб'єктів господарювання, притягнутих до відповідальності за вчинення порушення, яке передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», та до Зведених відомостей рішень органів АМК про визнання вчинення суб'єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 статті 50, пунктом 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у зв'язку з чим ТОВ "Леман-Бетон" фактично не зможе брати участі у процедурах публічних закупівель, його пропозиції будуть відхилені, що негативно вплине на його господарську діяльність.
Тобто, звертаючись із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, позивач мав би довести належними та достатніми доказами, що його тендерні пропозиції не були прийняті саме з підстав внесення ТОВ "Леман-Бетон" до зазначених ним Державного реєстру та Зведених відомостей рішень органів АМК, та рішення замовників закупівель про відхилення пропозицій позивача негативно вплинули на його господарську діяльність.
Проте, ТОВ "Леман-Бетон" не надало суду будь-яких доказів на підтвердження зазначених обставин.
Отже, за висновком суду заявник не подав належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України, із якими діюче законодавство пов'язує наявність підстав для застосування заходів щодо забезпечення позову, а доводи позивача про можливе настання для нього негативних наслідків є передчасними, оскільки ґрунтуються на припущеннях.
Також вказані заявником обставини не свідчать про те, що виконання судового рішення, прийняте у справі № 910/157/25, стане неможливим або буде утрудненим.
За таких обставин суд вважає, що доводи заявника про необхідність вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованими, недоведеними та передчасними, а тому приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Леман-Бетон".
Згідно з ст. 129 ГПК України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у разі відмови у задоволенні такої заяви, покладається на заявника.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 129, 136 - 137, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Леман-Бетон" про забезпечення позову у справі № 910/157/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання ухвали: 25.03.2025 року.
Суддя О.В. Котков