ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.03.2025Справа № 910/15788/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., в порядку спрощеного позовного провадження розглянувши матеріали
заяви позивача Приватного акціонерного товариства "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва - 2"
про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
по справі №910/15788/23
за позовом Приватного акціонерного товариства "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва - 2" (вул. Тампере, 13-Б, м. Київ, 02105)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрдорресурс" (вул. Тампере, 13-Б, м. Київ, 02105)
про стягнення 38 652,16 грн.
представники сторін: без виклику.
Приватне акціонерне товариство "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва - 2" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрдорресурс" про стягнення 38 652,16 грн., а саме 22 230,00 грн. боргу з оренди, 6 860,90 грн. боргу з компенсації за комунальні послуги, 6 493,69 грн. пені, 682, 62 грн. втрат від інфляції, 408,95 грн. процентів річних, 1 976,00 грн. штрафу.
В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами Договору оренди № 407А/23 приміщень під офіс по вул. Тампере, 13-Б від 01.12.2022 в частині своєчасної сплати гарантійного платежу, орендної плати та компенсації за комунальні послуги, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість у вказаній сумі, за наявності якої позивачем нараховані пеня, штраф, проценти річних та втрати від інфляції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/15788/23 та приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, за відсутності клопотань будь - якої із сторін про інше та підстав для розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін з ініціативи суду, господарським судом на підставі ч. 1 ст. 247 ГПК України вирішено розгляд справи № 910/15788/23 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Окрім того, вказаною ухвалою суду зобов'язано позивача надати суду в строк до 17.11.2023 додаткові докази та пояснення, що мають значення для правильного вирішення спору.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.12.2024 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрдорресурс" на користь Приватного акціонерного товариства "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва - 2" 22 230, 00 грн. боргу зі сплати орендної плати, 6 860, 90 грн. боргу з компенсації за комунальні послуги, 4948, 10 грн. пені, 682, 62 грн. інфляційних втрат, 408, 17 грн. процентів річних, 1 976, 00 грн. штрафу та 2 576, 62 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На примусове виконання рішення суд увід 25.12.2024 року, яке набрало законної сили 15.01.2025 року, Господарським судом міста Києва 15.01.2025 року видано відповідний наказ.
В свою чергу, через систему "Електронний суд" 31.12.2024 від позивача надійшла заява б/н від 30.12.2024 про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрдорресурс» на свою користь понесені в межах справи № 910/15788/23 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21 000,00 грн.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.12.2024 заява була передана на розгляд судді Селівону А.М.
У відповідності до вимог статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Клопотання про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України).
В свою чергу суд зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (частина 3 статті 252 ГПК України).
При цьому, як встановлено судом за матеріалами справи, у позовній заяві б/н від 09.10.2023 року позивач згідно приписів ст. 162 ГПК України зазначив попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн. Також відповідно до вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України, позивачем повідомлено, що докази понесених судових витрат на правничу допомогу будуть надані стороною позивача протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне прийняти заяву позивача - Приватного акціонерного товариства "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва - 2" про ухвалення додаткового рішення до розгляду, та, оскільки рішення у справі №910/15788/23 від 25.12.2024 ухвалено судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та під час його ухвалення питання про судові витрати позивача на професійну правничу допомогу не вирішувалось, судом здійснюється ухвалення додаткового рішення у даній справі без повідомлення (виклику) учасників справи.
Будь - яких інших заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, позивачем на час розгляду заяви про розподіл судових витрат суду не надано.
При цьому судом враховано, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 року, який набрав чинності 21.07.2023 року та введений в дію 18.10.2023 року внесено зміни до ряду статей ГПК України.
Так, відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Тобто, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрдорресурс» як юридична особа, а також адвокат, в разі представлення інтересів цього товариства, згідно з наведеними приписами цього Кодексу, зобов'язані зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) в обов'язковому порядку.
Згідно з положеннями ч.7 ст.42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Наразі, як встановлено судом та зазначалось в тексті рішення суду від 25.12.2024 року у справі № 910/15788/23, за даними підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрдорресурс» не має зареєстрованого електронного кабінету, відтак позивачем не здійснювалось надсилання копії заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/15788/23 на адресу відповідача.
Як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом та не надав заперечень/пояснень щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Наразі, від відповідача станом на час розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання заперечень/пояснень щодо заяви позивача та/або про намір вчинення відповідних дій та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду заяви позивача по суті.
З огляду на вищевикладене, оскільки відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано будь-яких письмових пояснень/заперечень на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд здійснював розгляд клопотання виключно за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши надані сторонами суду докази, які мають значення для розгляду заяви, Господарський суд міста Києва -
Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Стаття 16 ГПК України закріплює за учасниками справи право на користування правничою допомогою.
За приписами ст. 123, 126 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат.
Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських об'єднань та бюро, з надання правничої допомоги щодо ведення справи в суді розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ст. 129, 130 ГПК України.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Так, як зазначалось судом вище, у позовній заяві у відповідності до частини 8 статті 129 ГПК України позивачем викладено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн., які позивач просив суд покласти на відповідача, вартість яких буде уточнюватись по фактично наданим послугам з правничої допомоги.
Окрім цього, через систему "Електронний суд" 31.12.2024 від позивача надійшла заява б/н від 30.12.2024 про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрдорресурс" на користь Приватного акціонерного товариства "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва - 2" понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21 000, 00 грн.
В свою чергу, з аналізу наведеної норми законодавства вбачається, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказами і доводам, що наводяться сторонами у справі, тобто суд не може діяти на корить будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам господарського судочинства.
Таким чином суд може зменшити розмір витрат на правову допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони, яка і зобов'язана довести не співмірність заявлених опонентом витрат.
Наразі, від відповідача заперечень щодо розміру заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу та/або клопотань про їх зменшення до суду не надходило.
За результатами розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення в порядку ст. 123, 126, 129, 244 ГПК України судом встановлено, що позивачем долучено до матеріалів справи докази на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, а саме: рахунок на оплату № 01-12/24 від 30.12.2024, наданий позивачу Адвокатським об'єднанням "Юрдана" на суму 21 000, 00 грн., Звіт про надання правової (правничої) допомоги від 30.12.2024, Ордер на надання правничої (правової) допомоги Серія АА № 1360722, виданий на представництво інтересів ПрАТ "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва-2" адвокату Ревякіну Олександру Олександровичу Адвокатським об'єднанням "Юрдана" від 05.10.2023, Договір про надання правової допомоги № 06/2-14 18.09.2014, укладений між Адвокатським об'єднанням "Юрдана" та Приватним акціонерним товариством "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва - 2" (позивач у справі), Додаткову угоду № 8 від 27.07.2023 до Договору на надання правової допомоги № 06/2-14 від 18.09.2014.
За твердженням позивача, загальна сума нарахованих останнім до стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи №910/15788/23, склала 21 000,00 грн.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 16, 126 ГПК України).
Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 1 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
За приписами п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 вказаного Закону).
В статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" наведені види адвокатської діяльності, а також роз'яснено, що адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
За приписами частиною 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
З матеріалів справи вбачається, що з метою надання правової допомоги між Приватним акціонерним товариством "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва - 2" (клієнт за договором, позивач у справі) та Адвокатським Об'єднанням "Юрдана" (далі - Об'єднання) було укладено Договір про надання правової допомоги №06/2-14 від 18.09.2014 (далі - Договір), предметом якого згідно п. 1.1. є правовідносини сторін, які виникають у зв'язку із наданням Об'єднанням правової допомоги Клієнту.
В п. 2.1.-3.1. Договору сторони погодили перелік послуг (види правової допомоги), які Об'єднання надає Клієнту, а також права та обов'язки сторін Договору.
Також між позивачем та Об'єднанням було укладено Додаткову угоду № 8 від 27.07.2023 до Договору на надання правової допомоги № 06/2-14 від 18.09.2014 (далі - Додаткова угода № 8), відповідно до п. 1 якої сторони погодили, що Клієнт доручає Об'єднанню та адвокатам Об'єднання надати йому правову (правничу) допомогу щодо захисту прав Клієнта, консультування, підготовки та подання позовної заяви про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати та компенсації за комунальні послуги в інтересах Клієнта до ТОВ "Торговий дім "Укрдорресурс" (код ЄДРПОУ 39538686) за Договором оренди № 407А/20 приміщень під офіс по вул. Тампере, 13-б від 30.12.2019 та Договором оренди № 407А/23 приміщень під офіс по вул. Тампере, 13-б від 01.12.2022.
Суд зазначає, що за приписами статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, є строком дії останнього.
Згідно п. 8.1. Договору останній набирає юридичної сили з моменту підписання його сторонами.
Відповідно до положень п. 8.4. Договору сторони погодились, що цей Договір укладений до моменту передання Клієнту виконаних Об'єднанням робіт згідно цього Договору. При цьому кожна сторона має право в односторонньому порядку відмовитись від Договору, повідомивши про це іншу сторону.
За умовами п. 5 Додаткової угоди № 8 ця Додаткова угода вважається укладеною та набирає чинності з моменту її підписання сторонами і є невід'ємною частиною Договору.
Суд зазначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017, передбачено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 року у справі № 910/4201/19).
Відтак, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "East/WestAllianceLimited" проти України (заява № 19336/04, п. 269) визначено, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Відповідно до п. 5.1. Договору вартість послуг Об'єднання (гонорар) за цим Договором, термін оплати послуг, а також конкретний перелік та обсяг робіт Об'єднання, визначається у кожному конкретному випадку за домовленістю сторін, шляхом підписання відповідної Додаткової угоди до цього Договору.
За умовами п. 2 Додаткової угоди № 8 гонорар Об'єднання за надану правову (правничу) допомогу оплачується Клієнтом виходячи з погодинної ставки надання правової (правничої) допомоги Об'єднанням Клієнт у розмірі 3500, 00 грн. з урахуванням ПДВ 583, 33 грн. за одну годину роботи адвоката Об'єднання. Сума гонорару Об'єднання визначається на основі фактично витраченого часу Об'єднанням на надання правової (правничої) допомоги, виходячи із погодинної ставки на дату виставлення рахунку Об'єднанням.
Оплата гонорару Об'єднання здійснюється Клієнтом за фактично надану правову допомогу в межах правової допомоги, протягом 10 робочих днів з моменту отримання Клієнтом рахунку на оплату. Сторони погодили, що сплата гонорару Об'єднанню за надану правову допомогу Об'єднанням та адвокатами Об'єднання, здійснюється Клієнтом на рахунок Об'єднання (п. 3 Додаткової угоди № 8).
Крім того, відповідно до п. 4.3. Договору після отримання Клієнтом результатів надання юридичних послуг Об'єднанням і оплати їх послуг сторони складають двосторонній акт прийому-передачі в двох екземплярах, по одному для кожної сторони.
Відповідно до п. 4 Додаткової угоди № 8 сторони погодили, що в період дії Договору Об'єднання надає Клієнту Звіт про надання правової (правничої) допомоги, в якому зазначено: предмет/або складові наданої правової (правничої) допомоги, залучених адвокатів/помічників адвокатів, співробітників Об'єднання та витрачений час ними.
Як встановлено судом за матеріалами справи, на підтвердження обсягу понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано Рахунок на оплату послуг щодо надання правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 06/2-14 від 18.09.2014 АО "Юрдана" на загальну суму 21 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3500,00 грн., який, як вбачається зі змісту рахунку, отриманий клієнтом 30.12.2024, про що свідчить підпис на ньому уповноваженої особи ПАТ "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва - 2".
Так, згідно вказаного рахунку № 01-12/24 від 30.12.2024 року останній містить перелік наданих Об'єднанням послуг, дату їх надання, вартість (за годину та загальну) та тривалість витраченого часу, а саме: 27.07.2023 року - правовий аналіз наданих клієнтом документів: договору оренди № 407А/23 від 01.12.2022 та додатків до нього, актів надання послуг підписаних в межах договору, ціна за годину 2916,67 грн. (без ПДВ), кількість годин - 1,5, вартістю 5250,00 грн.; 27.07.2023 року - проведення усного консультування Клієнта та надання відповідних рекомендацій щодо способів захисту прав та інтересів Клієнта по стягненню заборгованості зі сплати орендної плати та компенсацій за комунальні послуги, ціна за годину 2916,67 грн. (без ПДВ), кількість годин - 0,5, вартістю 1750,00 грн.; 27.07.203 року - 31.07.2023 року - підготовка проекту позовної заяви про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати та компенсацій за комунальні послуги в інтересах Клієнта за Договором оренди № 407А/23 приміщень під офіс по вул. Тампере, 13-б від 01.12.2022, розрахунок штрафних санкцій та правовий супровід подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва, ціна за годину 2916,67 грн. (без ПДВ), кількість годин - 4, вартістю 14000,00 грн.
Також позивачем до заяви долучено підписаний клієнтом та Адвокатським об'єднанням Звіт про надання правової (правничої) допомоги по справі № 910/15788/23 від 31.12.2024 за позовом ПАТ "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва - 2" до ТОВ "Торговий дім Укрдорресурс" про стягнення заборгованості за сплати орендної плати та компенсації за комунальні послуги за Договором оренди № 407А/23 приміщень під офіс по вул. Тампере, 13-б від 01.12.2022 (далі - Звіт), в якому наведено перелік наданої Адвокатським об'єднанням в особі адвоката Ревякіна О.О. правової допомоги загальною кількістю витраченого часу - 6 годин, а саме:
- правовий аналіз наданих клієнтом документів: договору оренди № 407А/23 від 01.12.2022 та додатків до нього, актів надання послуг підписаних в межах договору, дата - 27.07.2023, час виконання - 1, 5 годин, кількість процесуальних дій - 1;
- проведення усного консультування Клієнта та надання відповідних рекомендацій щодо способів захисту прав та інтересів Клієнта по стягненню заборгованості зі сплати орендної плати та компенсацій за комунальні послуги, дата - 27.07.2023, час виконання - 0, 5 годин, кількість процесуальних дій - 1;
- підготовка проекту позовної заяви про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати та компенсацій за комунальні послуги в інтересах Клієнта за Договором оренди № 407А/23 приміщень під офіс по вул. Тампере, 13-б від 01.12.2022, розрахунок штрафних санкцій та правовий супровід подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва, дата - 27.07.2023-31.07.2023, час виконання - 4 години, кількість процесуальних дій - 1.
Також як зазначено в Звіті, надана Об'єднанням правова (правнича) допомога задовольняє вимоги Клієнта та надана в повному обсязі, що засвідчується підписом Клієнта, ПАТ "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва - 2".
Наразі, станом на час ухвалення додаткового рішення до заяви про ухвалення додаткового рішення не надано Акту прийому-передачі наданих послуг за результатами отримання позивачем юридичних послуг і їх оплати (згідно п. 4.3. Договору), як і не надано до матеріалів справи і доказів оплати позивачем наданих Об'єднанням послуг згідно Договору про надання правової допомоги №06/2-14 від 18.09.2014 та Додаткової угоди № 8 від 27.07.2023 до Договору на надання правової допомоги № 06/2-14 від 18.09.2014.
В свою чергу, з урахуванням наданих позивачем доказів вказаний Звіт про надання правової (правничої) допомоги по справі № 910/15788/23 від 31.12.2024 року оцінюється судом з урахуваннями приписів п. 4.3 Договору про надання правової допомоги № 06/2-14 від 18.09.2014 року та з огляду на застереження клієнта про надання правової допомоги в повному обсязі та належним чином визнається достатнім доказом отримання клієнтом результатів надання правової допомоги (юридичних послуг), а також змісту та вартості таких послуг.
При цьому суд звертає увагу на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, згідно якої витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, матеріалами справи підтверджується, що в процесі розгляду справи №910/15788/23 в Господарському суді міста Києва інтереси позивача представляв адвокат Адвокатського об'єднання "Юрдана" Ревякін Олександр Олександрович (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3353 від 29.05.2008), на підставі Ордеру Серія АА № 1360722 на надання правової допомоги, виданого Адвокатським об'єднанням "Юрдана", який подавав до суду позовну заяву.
В свою чергу, подані позивачем документи щодо вартості наданих послуг на професійну правничу допомогу адвоката, в рамках розгляду спору у даній справі №910/15788/23 є належними і допустимими доказами на підтвердження обставин реальності понесених стороною витрат, визначених статтею 126 ГПК України.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Така ж правова позиція випливає з інших рішень Європейського суду з прав людини, зокрема, у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
У відповідності до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, доводити реальність їх оплати. Натомість, саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов'язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів.
Водночас, як зазначено в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу .
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Окрім цього витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
В свою чергу, як свідчать матеріали справи, відповідачем не подано жодних заперечень проти заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу в сумі 21 000,00 грн., зокрема, щодо їх завищення та не співмірності зі складністю справи тощо.
Таким чином, виходячи з наданих позивачем доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи суд виходить із загальних критеріїв оцінки послуг з надання правової (правничої) правової допомоги з урахуванням обсягу та змісту підготованих адвокатом документів.
При цьому судом враховано правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 25.07.2023 у справі № 340/4492/22, згідно якої наявність/відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення лише для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу, але не впливає на обов'язок суду під час вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.
Виходячи з наданих позивачем доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи суд виходить із загальних критеріїв оцінки послуг з надання правової (правничої) правової допомоги з урахуванням обсягу та змісту підготованих адвокатом документів.
Зокрема, суд оцінює та досліджує подані позивачем документи та встановлює, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не подавав адвокат під час розгляду справи явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено в документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
За результатами здійсненого судом аналізу наданих позивачем доказів, в тому числі Звіту про надання правової (правничої) допомоги по справі № 910/15788/23 від 31.12.2024 на загальну суму 21 000, 00 грн. суд наголошує, що згідно приписів чинного господарського процесуального законодавства вартість наданої учаснику справи професійної правничої допомоги оцінюється судом виходячи з критеріїв складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Наразі, згідно наданого позивачем Звіту до складу наданої правничої допомоги вартістю 21 000,00 грн. виконавцем включені правовий аналіз наданих клієнтом документів, проведення усного консультування та надання відповідних рекомендацій щодо способів захисту прав та інтересів клієнта по стягненню заборгованості зі сплати орендної плати та компенсацій за комунальні послуги, у зв'язку з чим суд зазначає, що виділення в окремий вид та включення до складу наданих адвокатом послуг послуги щодо правового аналізу наданих клієнтом документів, проведення усного консультування та надання відповідних рекомендацій щодо способів захисту прав та інтересів клієнта, на переконання суду, не можуть бути виділені в окремий вид послуг, позаяк є обов'язковою передумовою здійснення представництва та захисту інтересів клієнта у справі, в даному випадку позивача, а відтак поглинаються послугами підготовки та подання до суду позовної заяви у даній справі.
Крім того, судом враховано, що за умови надання, як зазначено у Звіті, послуг з проведення аналізу документів клієнта, проведення усного консультування та надання відповідних рекомендацій щодо способів захисту прав та інтересів клієнта по стягненню заборгованості зі сплати орендної плати, підготовки та подання позовної заяви тривалістю 6 годин, позов ПАТ "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва - 2" про стягнення 38 652,16 грн. боргу у даній справі складає 8 сторінок (враховуючи вступну частину та перелік додатків), з яких викладена на 6 аркушах мотивація містить переважно аналіз положень договору оренди, а дослідженню адвокатом підлягали договір оренди № 407А/23 приміщень під офіс від 01.12.2022, акт приймання-передачі від 01.12.2022, два акти наданих послуг від №2182, №2061 від 31.12.2022, накладна №0210514510002 та опис вкладення у цінний лист від 03.08.2023.
Додатково суд зауважує, що текст позовної заяви не містить посилання на фактичні обставини реалізації орендних правовідносин, зокрема, переліку та змісту актів надання послуг оренди та компенсації комунальних послуг за період грудень 2022 року - липень 2023 року, які є однією з підстав позову, зазначення обставин і строків надання актів орендарю та їх підписання, а також пояснення щодо підстав та можливості нарахування трьох процентів річних на суму гарантійного платежу в сумі 2470,00 грн., у зв'язку з чим з урахуванням завдання господарського судочинства, передбаченого ст. 2 ГПК України щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів, ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 року одночасно з відкриттям провадження у справі зобов'язано позивача надати відповідні додаткові докази та пояснення, що мають значення для правильного вирішення спору.
Як свідчать матеріали справи, з урахуванням предмету позову та фактичних обставин справи, а також враховуючи надані позивачем докази на підтвердження викладених в позовній заяві обставин, предмет доказування у даній справі №910/15788/23 про стягнення заборгованості з орендної плати та компенсації за комунальні послуги за договором оренди охоплює незначну кількість обставин та первісних доказів, а також спір не потребує додаткового детального вивчення судової практики, оскільки категорія даного спору не відноситься до складної та спір є типовим.
Відтак, за висновками суду, позивачем значно завищено тривалість часу, витраченого на надання правової допомоги у справі, і, відповідно, завищеної її вартість.
Окрім цього, розгляд справи здійснювався згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України за відсутності відзиву відповідача згідно наявних у справі доказів, наданих позивачем.
В контексті понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з позиції обґрунтованості, співмірності витрат із складністю справи, відповідності критерію реальності таких витрат та обсягом наданих послуг, а також розумності їхнього розміру.
Таким чином, господарський суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу адвоката, дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази та встановлені судом фактичні обставини справи не є безумовною підставою для стягнення судом витрат на професійну правничу допомогу з позивача саме в розмірі 21 000,00 грн., адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований, відповідати критерію розумної дійсності та необхідності таких витрат, співмірності з ціною позову та ринковими цінами на правничу допомогу і адвокатські послуги.
Також судом враховано правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, згідно якого стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши надані позивачем докази, приймаючи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, ціну позову, рівень складності, характеру спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, враховуючи обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду представником позивача документів, а також їх значення для вирішення спору, зважаючи на висновки суду щодо часткової обґрунтованості позовних вимог позивача, суд доходить висновку, що зменшення розміру витрат позивача до 14 000,00 грн. (вартість витрат на підготовку позовної заяви) від попередньо заявленої суми 21 000,00 грн., яка є завищеною, відповідатиме критерію пропорційності і розумності.
Аналогічну позицію виклав у своїх постановах Верховний Суд від 07.08.2018 у справі № 916/1283/17 та від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Як вказано колегією суддів касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19, висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України та висновків об'єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.
Відповідна правова позиція Верховного Суду викладена також у постанові від 11.11.2021 у справі № 910/7520/20.
Згідно пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України), покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, з урахуванням вищенаведених висновків суду, а також враховуючи часткове задоволення позовних вимог позивача рішенням від 25.12.2024 року, вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 13 439,90 грн.
Керуючись ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Заяву позивача - Приватного акціонерного товариства "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва - 2" про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/15788/23 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрдорресурс" (вул. Тампере, 13-Б, м. Київ, 02105, код ЄДРПОУ 39538685) на користь Приватного акціонерного товариства "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва - 2" (вул. Тампере, 13-Б, м. Київ, 02105, код ЄДРПОУ 32306302) 13 439,90 (тринадцять тисяч чотириста тридцять дев'ять) грн. 90 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. В задоволенні заяви позивача в частині стягнення решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
4. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 21 березня 2025 року.
Суддя А.М.Селівон