номер провадження справи 27/294/23
19.03.2025 Справа № 910/14391/22
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі Вака В.С., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про відстрочення виконання рішення суду від 30.01.2024 у справі № 910/14391/22
за позовом: TVD Spolka z organiczona odpowiedzialnoskia (Алея Бохатерув Вжесня, 18, оф. 42, м. Варшава, Польща, 02-389, єдиний реєстраційний номер 382742205)
до відповідача: Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661, елетронна пошта: ENERGOATOM@ATOM.GOV.UA) його правонаступник Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661).
про стягнення 93954,60 Євро
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача (позивача): Балацький Я.А., самопредставництво, в режимі відеоконференції
25.12.2024 відповідач сформував в системі «Електронний суд» заяву про відстрочення виконання рішення суду від 30.01.2024 у справі № 910/14391/22 строком до 30.01.2025.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.12.2024, вказану вище заяву передано на розгляд судді Господарського суду Запорізької області Дроздовій С.С.
Станом на 26.12.2024 справа № 910/14391/22 до Господарського суду Запорізької області не повернулася.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.12.2024 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про відстрочення виконання рішення суду від 30.01.2024 у справі № 910/14391/22, до повернення справи № 910/14391/22 до Господарського суду Запорізької області.
06.03.2024 матеріали справи № 910/14391/22 повернулись до Господарського суду Запорізької області.
06.03.2024 за допомогою підсистеми «Електронний суд» Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» подана до суду заява уточнена про відстрочення виконання судового рішення, у якій останній просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 30.01.2024 у справі № 910/14391/22 на один рік з дня набрання чинності.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області 10.03.2025 прийнято до розгляду заяву до розгляду заяву Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про відстрочення виконання рішення суду від 30.01.2024 у справі № 910/14391/22, розгляд заяви призначено на 19.03.2025. Також, вказаною ухвалою суду визначено проведення судового засідання 19.03.2025 в режимі відеоконференції у Підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (ЄСІКС).
11.03.2025 через підсистему «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Судове засідання 19.03.2025 проводилось в режимі відеоконференцзв'язку.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу).
Відводів складу суду, секретарю судового засідання не заявлено.
Права та обов'язки представнику відповідача (заявника) відомі, роз'яснень не потребують.
Представник Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» оголосив заяву про відстрочення виконання судового рішення. У якій останній зазначає, що:
- враховуючи надзвичайно важку ситуацію, з якою Україна зіткнулась з початку офіційної військової агресії Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Торгово-промисловою палатою спрощено процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили);
- дохід АТ «НАЕК «Енергоатом» більше ніж на 90 % складається з виручки від реалізації електричної енергії, що виробляється її відокремленими підрозділами - атомними електростанціями.
- 04.03.2022 місто Енергодар Запорізької області та філія «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» АТ «НАЕК «Енергоатом» (філія «ВП «ЗАЕС») були захоплені збройними силами російської федерації та до теперішнього часу перебувають в тимчасовій окупації;
- Енергодарська міська територіальна громада, у якій розташована філія «ВП «ЗАЕС», віднесена до тимчасово окупованих російською федерацією територій України з 02.03.2022 згідно із переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309;
- з моменту окупації, філія «ВП «ЗАЕС» працює в екстремальних умовах, на початку захоплення атомна станція працювала на мінімальних потужностях, а вже з вересня 2022 року відпуск електричної енергії у мережу зі станції не здійснюється;
- в структурі електроенергії, виробленої філіями АТ «НАЕК «Енергоатом», до моменту окупації військовими російської федерації найбільшу частку складала електроенергія, вироблена саме філією «ВП «ЗАЕС», оскільки з 15 діючих атомних енергоблоків енергосистеми України - 6 енергоблоків належать філії «ВП «ЗАЕС», отже компанією втрачено виробничі потужності, що забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії. Поряд з цим, АТ «НАЕК «Енергоатом» продовжує нести витрати з утримання об'єктів і персоналу філії «ВП «ЗАЕС», не одержуючи від діяльності цього відокремленого підрозділу жодного доходу;
- втрати виробничих потужностей в край негативно вплинули на фінансовий стан Компанії. Так, за період 2022 року ДП «НАЕК «Енергоатом» отриманий збиток в розмірі 6,75 млрд грн, що підтверджується звітом про фінансові результати за 2022 рік (розділ І, код рядка 2355 «Чистий фінансовий результат»);
- за півріччя 2023 року ДП «НАЕК «Енергоатом» отриманий збиток в розмірі 9,04 млрд грн, що підтверджується звітом про фінансові результати за півріччя 2023 рік (розділ І, код рядка 2355 «Чистий фінансовий результат»). За весь 2023 рік збиток сягнув суми 11,25 млрд грн, що підтверджується звітом про фінансові результати за 2023 рік (розділ І, код рядка 2355 «Чистий фінансовий результат»);
- АТ «НАЕК «Енергоатом» з початку роботи нової моделі ринку електричної енергії України (1 липня 2019 року), введеної відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», виконує спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільного інтересу (ПСО), а саме доступності електричної енергії для побутових споживачів, покладених на нього Державою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 483 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії» (зі змінами);
- протягом 2019 - 2023 років діяли декілька моделей виконання ПСО, а саме товарна та фінансова моделі, при цьому кожна з таких моделей передбачає потужне фінансове навантаження на державне підприємство, і на жаль, станом на поточний момент АТ «НАЕК «Енергоатом» за жоден з років виконання ПСО не отримало компенсацію, передбачену положеннями законодавства (ч. 5 ст. 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» та пунктом 16 Положення «Про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії»), до 1 жовтня 2021 діяла товарна модель ПСО, яка передбачала продаж Відповідачем встановленого обсягу електричної енергії ДП «Гарантований покупець» за фіксованими цінами, що нижчі за ринкові;
- при цьому, починаючи з лютого 2020 року почалося швидке накопичення заборгованості ДП «Гарантований покупець» за електроенергію, відповідно до довідки щодо виконання ДП «НАЕК «Енергоатом» товарного ПСО за період 2019-2021 роки, з якою вбачається загальний обсяг проданої електричної енергії ДП «НАЕК «Енергоатом» за кожен з років (колонка 6) та обсяг проданої електричної енергії саме ДП «Гарантований покупець» на виконання ПСО (колонка 6, за рік та з розбивкою по місяцях), вартість проданої електричної енергії ДП «Гарантований покупець» з розбивкою по місяцях зазначеного вище періоду (колонка 8) , суми оплат, що надійшли від ДП «Гарантований покупець» з розбивкою по місяцях (колонка 9) та суми заборгованості на кінець кожного з місяців за період 2019- 2021 років (колонка 10), внаслідок цього у ДП «НАЕК «Енергоатом» виник довгостроковий дефіцит платіжного балансу, який негативно вплинув на можливість виконувати зобов'язання по сплаті платежів, у тому числі по сплаті таких першочергових платежів як податки, збори та інші платежі до державного бюджету, постачання ядерного палива тощо;
- з 1 жовтня 2021 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 № 859 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 року № 483 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» запроваджено нову модель ПСО - «Фінансову». Метою фінансової моделі є покриття за рахунок виробників електричної енергії, на яких покладаються спеціальні обов'язки, різниці між ринковою вартістю та вартістю електричної енергії, спожитої побутовими споживачами у розрахунковому періоді за фіксованими цінами;
- за 2022 рік витрати на виконання ПСО для ДП «НАЕК «Енергоатом» склали 87,643 млрд грн (включено до рядка 2150 фінансового звіту «витрати на збут», та підтверджуються розшифровкою таких витрат код рядка 5.14), тоді як загальний валовий прибуток Компанії (рядок 2090 у звіті про фінансовий результат (який формується як дохід від реалізації продукції (рядок 2000 фінансового звіту) мінус собівартість продукції (рядок 2050 фінансового звіту)) у 2022 становив 86,615 млрд грн. Таким чином, витрати ДП «НАЕК «Енергоатом» на виконання фінансової моделі ПСО на мільярд гривень більші, ніж весь дохід Компанії від реалізації електричної енергії, отже ДП «НАЕК «Енергоатом» фактично забезпечує покриття основного фінансового навантаження, необхідного для реалізації загальносуспільного інтересу, та зазнає надзвичайно великих фінансових витрат у межах його виконання, за відсутності джерела та механізму компенсації за виконання таких спеціальних обов'язків;
- за офіційними даними ДП «НАЕК «Енергоатом», обсяг реалізованої електричної енергії за 9 місяців 2022 року знизився на 19,61%, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року;
- АТ «НАЕК «Енергоатом» продовжує нести витрати з утримання об'єктів і персоналу філії «ВП «ЗАЕС» (заробітна плата персоналу, матеріальне забезпечення невідкладних потреб безпечної експлуатації об'єктів тощо), не одержуючи від діяльності цієї філії жодного доходу, зазначені втрати виробничих потужностей вкрай негативно вплинули на фінансовий стан Відповідача. Так, за 2022 рік ДП «НАЕК «Енергоатом» отримані збитки в розмірі 12,4 млрд гривень (чистий фінансовий збиток відповідно до Звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2022 рік);
- правовідносини між позивачем та відповідачем, які розглядались у рамках справи № 910/14391/22, та за якою з Відповідача стягнуто суму заборгованості у цій справі, нерозривно пов'язані з об'єктами філії «ВП «ЗАЕС», що забезпечували втрачені АТ «НАЕК «Енергоатом» виробничі потужності та отримання значної частини доходу.
- в зв'язку із складною ситуацією на ринку електричної енергії, зокрема, в зв'язку зі зниженням рівня оплати електричної енергії, дефіцитом коштів за відпущену електроенергію, нерегулярністю та в неповному обсязі розрахунків з АТ «НАЕК «Енергоатом», тривалим перебуванням філії «ВП «ЗАЕС» в умовах тимчасової окупації, перебоями постачання електроенергії, відповідач позбавлений можливості виконати зобов'язання в частині оплати стягнутої рішенням Господарського суду Запорізької області № 910/14391/22;
- станом на 2024 рік, вперше за всю історію атомної енергетики, Запорізька АЕС недоступна українській енергосистемі через тимчасову окупацію;
- внаслідок масованих ракетних атак і атак БПЛА на об'єкти енергетичної системи України, спричинено шкоду, яка складає більше 80 % енергетичних потужностей держави. Це означає, що основним постачальником електричної енергії у цей критично важливий для України період є АЕС;
- приймаючи до уваги вкрай тяжкий економічний стан АТ «НАЕК «Енергоатом», що обумовлюється вищенаведеними обставинами, які не залежать від відповідача у справі; з огляду на прогнозовану стабілізацію та капіталізацію Компанії у 2024 році, при вирішенні питання визначення строку відстрочки вважає, що відстрочення виконання рішення суду на один рік не порушить інтереси сторін, забезпечить їх баланс, буде співмірним можливості поновлення порушеного права стягувача з можливістю відповідача забезпечити таке поновлення.
На підтвердження доводів, викладених у заяві заявником надано копії Звітів про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2022 рік, 2023 рік та 2024 рік, примітки до проміжної скороченої фінансової звітності ДП «НАЕК «Енергоатом» за І півріччя 2023 року.
Представник TVD Spolka z organiczona odpowiedzialnoskia у судове засідання 19.03.2025 не з'явився, про час та місце розгляду справи були попереджені належним чином.
Розглянувши заяву Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про відстрочення виконання судового рішення у справі суд дійшов наступного висновку.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.01.2024 позовні вимоги TVD Spolka z organiczona odpowiedzialnoskia до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» задовольнено частково, а саме: стягнуто з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь TVD Spolka z organiczona odpowiedzialnoskia 90696,60 євро основного боргу за поставлену продукцію, 3 212,91 євро, 1 408,65 грн судового збору, 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.11.2024 апеляційна скарга Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.01.2024 у справі № 910/14391/22 залишена без задоволення. Рішення Господарського Запорізької області від 30.01.2024 у справі № 910/14391/22 залишено без змін.
10.03.2025 на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 30.01.2024 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.11.2024 у справі № 910/14391/22 господарським судом видані накази про примусове виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно зі ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Савіцький проти України» від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Рішенням Суду в справі «Глоба проти України» від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України»).
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Перебіг строків судового розгляду у справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).
Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Разом з тим, відповідно ч.ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Частиною четвертою даної статті визначено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами з дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання судового рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати рішення суду, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Відстрочення виконання судового рішення, що набрало законної сили та підлягає негайному виконанню, у свою чергу, має сприяти реальному його виконанню на користь стягувача та в найкоротший термін.
Тобто, вирішуючи питання відстрочення виконання судового рішення суд має оцінити надані заявником докази на предмет того, що запропонований ним строк відстрочення дійсно сприятиме виконанню судового рішення, буде ефективним та не призведе до безпідставного затягування виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Приписами ч. 5 ст. 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Як вже зазначалось рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.01.2024 позовні вимоги TVD Spolka z organiczona odpowiedzialnoskia до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» задоволено частково, а саме: стягнуто з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь TVD Spolka z organiczona odpowiedzialnoskia 90696,60 євро основного боргу за поставлену продукцію, 3 212,91 євро, 1 408,65 грн судового збору, 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.11.2024 апеляційна скарга Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.01.2024 у справі № 910/14391/22 залишена без задоволення. Рішення Господарського Запорізької області від 30.01.2024 у справі № 910/14391/22 залишено без змін.
За вказаних обставин, станом на час розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду від 30.01.2024 вже сплинув строк визначений ч.5 ст. 331 ГПК України.
Відповідно до статті 5 частина 1 ГПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 «Конвенції про захист прав людини та основних свобод» відповідно до якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Європейський суд з прав людини зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для надання відстрочки виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 30.01.2024 у справі № 910/14391/22, у зв'язку з чим заяву Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про відстрочення виконання рішення суду від 30.01.2024 слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 42, 232, 233, 234, 331 ч.5 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про відстрочення виконання рішення суду від 30.01.2024 у справі № 910/14391/22 залишити без задоволення.
Копію даної ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили (ст.ст. 235, 255, 256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено та підписано 24.03.2025.
Повний текст ухвали розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.С. Дроздова