майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"25" березня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1349/24
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді: Кравець С.Г., перевіривши матеріали позовної заяви третьої особи, яка заявляє
самостійні вимоги на предмет спору - Служби безпеки України
до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартен Локс"
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні Люкс
про визнання договорів недійсними та стягнення коштів і майна в дохід держави,
у справі за позовом: Компанії Вестгрініт Холдінгс Лімітед (Westgrinite Holdings Limited)
до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартен Локс"
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні Люкс"
за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на
стороні позивача: Міністерства юстиції України
про визнання договорів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння.
У провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа №906/1349/24 за позовом Компанії ВестгрінітХолдінгсЛімітед (WestgriniteHoldingsLimited) до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартен Локс", 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні Люкс" за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міністерства юстиції України, з вимогами про:
- визнання недійсним договору купівлі-продажу №1501/24-1 від 15 січня 2024 року, укладеного між ТОВ "Юнігран" та ТОВ "Мартен Локс";
- визнання недійсним договору купівлі-продажу №1501/24-2 від 15 січня 2024 року, укладеного між ТОВ "Юнігран" та ТОВ "Мартен Локс";
- визнання недійсним договору купівлі-продажу №1701/24-1 від 17 січня 2024 року, укладеного між ТОВ "Мартен Локс" та ТОВ "Юні Люкс";
- визнання недійсним договору купівлі-продажу №1701/24-2 від 17 січня 2024 року, укладеного між ТОВ "Мартен Локс" та ТОВ "Юні Люкс";
- витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "Юні Люкс" на користь ТОВ "Юнігран" промислового обладнання згідно наведеного у прохальній частині позову переліку.
06.03.2025 через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Служби безпеки України, як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору про: визнання недійсними:
- договору купівлі-продажу №1501/24-1 від 15.01.2024 між ТОВ "Юнігран" та ТОВ "Мартен Локс";
- договору купівлі-продажу №1501/24-2 від 15.01.2024 між ТОВ "Юнігран" та ТОВ "Мартен Локс";
- договору купівлі-продажу №1701/24-1 від 17.01.2024 між ТОВ "Мартен Локс" та ТОВ "Юні Люкс";
- договору купівлі-продажу №1701/24-2 від 17.01.2024 між ТОВ "Мартен Локс" та ТОВ "Юні Люкс", а також стягнення в дохід держави з:
- ТОВ "Мартен Локс" несплачену суму за договором купівлі-продажу №1501/24-1 від 15.01.2024 у розмірі 68 147 706,28грн;
- ТОВ "Мартен Локс" несплачену суму за договором купівлі-продажу №1501/24-2 від 15.01.2024 у розмірі 51 187 515,67грн;
- ТОВ "Юні Люкс" несплачену суму за договором купівлі-продажу №1701/24-1 від 17.01.2024 у розмірі 68 820 000,00грн;
- ТОВ "Юні Люкс" несплачену суму за договором купівлі-продажу №1701/24-2 від 17.01.2024 у розмірі 51 688 108,16грн;
- ТОВ "Юні Люкс" отримане майно за договором № 1701/24-1 від 17.01.2024 відповідно до акту приймання-передачі від 24.01.2024, згідно наведеного у прохальній частині позову переліку;
- ТОВ "Юні Люкс" отримане майно за договором №1701/24-2 від 17.01.2024 відповідно до акту приймання-передачі від 24.01.2024, згідно наведеного у прохальній частині позову переліку.
Ухвалою суду від 11.02.2025 відкладено підготовче засідання на 06.03.2025.
06.03.2025 через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Служби безпеки України, як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору про: визнання недійсними:
- договору купівлі-продажу №1501/24-1 від 15.01.2024 між ТОВ "Юнігран" та ТОВ "Мартен Локс";
- договору купівлі-продажу №1501/24-2 від 15.01.2024 між ТОВ "Юнігран" та ТОВ "Мартен Локс";
- договору купівлі-продажу №1701/24-1 від 17.01.2024 між ТОВ "Мартен Локс" та ТОВ "Юні Люкс";
- договору купівлі-продажу №1701/24-2 від 17.01.2024 між ТОВ "Мартен Локс" та ТОВ "Юні Люкс", а також стягнення в дохід держави з:
- ТОВ "Мартен Локс" несплачену суму за договором купівлі-продажу №1501/24-1 від 15.01.2024 у розмірі 68 147 706,28грн;
- ТОВ "Мартен Локс" несплачену суму за договором купівлі-продажу №1501/24-2 від 15.01.2024 у розмірі 51 187 515,67грн;
- ТОВ "Юні Люкс" несплачену суму за договором купівлі-продажу №1701/24-1 від 17.01.2024 у розмірі 68 820 000,00грн;
- ТОВ "Юні Люкс" несплачену суму за договором купівлі-продажу №1701/24-2 від 17.01.2024 у розмірі 51 688 108,16грн;
- ТОВ "Юні Люкс" отримане майно за договором № 1701/24-1 від 17.01.2024 відповідно до акту приймання-передачі від 24.01.2024, згідно наведеного у прохальній частині позову переліку;
- ТОВ "Юні Люкс" отримане майно за договором №1701/24-2 від 17.01.2024 відповідно до акту приймання-передачі від 24.01.2024, згідно наведеного у прохальній частині позову переліку.
У позовній заяві від 06.03.2025 Служба безпеки України просила суд звільнити її від сплати судового збору.
Розглянувши матеріали позовної заяви Служби безпеки України як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, господарський суд встановив, що така заява подана у встановлений законом строк, а також є взаємопов'язаною з позовом Компанії Вестгрініт Холдінгс Лімітед (Westgrinite Holdings Limited).
Водночас, ухвалою від 10.03.2025 господарський суд відмовив у задоволенні клопотання СБУ про звільнення від сплати судового збору та позовну заяву СБУ від 06.03.2025 залишив без руху, встановивши строк - 10 днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання заяви про усунення недоліків з доказами сплати судового збору в сумі 857 529,60грн на розрахунковий рахунок Господарського суду Житомирської області. Цією ж ухвалою роз'яснено СБУ, що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою на підставі частини 4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала суду від 06.03.2025 була доставлена до електронного кабінету заявника 11.03.2025. Відповідно, останнім днем строку для подання СБУ заяви про усунення недоліків позовної заяви є 21.03.2025.
В зазначений строк Службою безпеки України не надано доказів сплати судового збору.
Водночас, 24.03.2025 до суду через систему "Електронний суд" від Служби безпеки України надійшла заява, яка сформована в системі "Електронний суд" 21.03.2025, про усунення недоліків позовної заяви, у якій заявник повторно просить суд звільнити СБУ від сплати судового збору та прийняти позовну заяву третьої особи до спільного розгляду.
В обґрунтування підстав для звільнення від сплати судового збору, заявник посилається на загальновідомі обставини вчинення рф під час широкомасштабного вторгнення в Україну - геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів. Зазначає, що внаслідок вчинення таких злочинів українським громадянам завдано шкоди здоров'ю або вбито, піддано сексуальному насильству, розділено родини, викрадено українських дітей, зруйновано приватні та багатоповерхові житлові будинки, піддано примусовій праці. Доводить, що всі ці діяння заподіяли Україні і українським громадянам шкоду, відшкодування якої є захистом трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Вказує, що відповідно до норм міжнародного права, держава має право в порядку дипломатичного захисту заявляти вимоги про відшкодування шкоди до іншої держави від імені своїх громадян (стаття 27 Конвенції про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами). У рішенні Постійної палати міжнародного правосуддя вказано, що «… елементарний принцип міжнародного права полягає в тому, що держава має право захищати своїх підданих, які постраждали від дій, що суперечать міжнародному праву, вчинених іншою державою, від якої вони не змогли отримати сатисфакцію через звичайні канали» (пункт 12). В рішенні Міжнародного Суду ООН у справі "Nottebohm Case (second phase), Judgement of April 6th, 19: I.C. J. Reports 1955, p. 4." зазначено таке: "Дипломатичний захист і захист за допомогою міжнародного судочинства є заходами захисту прав держави. ...Беручись за справу одного зі своїх підданих і вдаючись до дипломатичних дій або міжнародного судового розгляду від його імені, держава в дійсності відстоює свої власні права - своє право забезпечувати в особі своїх підданих повагу до норм міжнародного права...".
Зазначає, що спеціальними нормами міжнародного права, застосовними до питань санкційної політики і репарацій в умовах міжнародного збройного конфлікту, є Четверта Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни. Стаття 46 цієї Конвенції передбачає право воюючої держави встановлювати обмежувальні заходи щодо майна громадян ворожої держави. Власне, такими заходами є постанова Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №187, а також обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції".
Посилається на те, що причиною блокування щодо ворожої власності є розрахунок воюючої держави (України) захопити цю власність для репарацій жертвам війни. Такі суми потім будуть відніматися від суми компенсації від ворожої держави, і остання - а не держава, яка застосовує обмежувальні заходи - буде відповідати за це перед власником захопленої власності. Таким чином, дотримувалося правило поваги до приватної власності. Саме цих міркувань тримались делегати Женевської дипломатичної конференції 1949 року, приймаючи чинну редакцію частини 2 статті 46 згаданої Четвертої Женевської конвенції (Final Record Of The Diplomatic Conference Of Geneva Of 1949 (Vol. II-B). Berne 1950, p.414-415; Pictet, J. (Ed.). Commentary on the Geneva Convention for the Amelioration of the Condition of the Wounded and Sick in Armed Forces in the Field. Geneva: ICRC 1952, p.423). Ці міркування, відповідно до статті 32 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, як підготовчі матеріали міжнародного договору, є засобом встановлення його змісту.
Доводить, що відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі того, що предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Зазначає, що у постанові Велика Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Цей висновок стосується і суб'єкта владних повноважень.
Отже, суд вправі звільнити від сплати судового збору юридичну особу за вказаних обставин. Безпосереднім предметом даного позову є захист вказаних прав, оскільки цей позов спрямований на забезпечення матеріальної можливості отримати відшкодування для потерпілих від вказаних діянь. Якщо буде відсутнє майно чи грошові кошти, на які можна звернути стягнення або за рахунок якого виплатити компенсацію, то потерпілий буде позбавлений судового захисту. Натомість, право на доступ до суду має бути "практичним та ефективним", а не теоретичним чи ілюзорним (рішення у справі "Белле проти Франції" (Bellet v. Franse) 04.12.1995, § 36 Series A №333-В).
Вказує, що право на виконання рішень винесених судом, є невід'ємною частиною "права на суд" ("Скордіно проти Італії (№1)" (Scordino v. Italy (№1) [ВП], 2006, § 196; "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), 1997, § 40). В іншому випадку положення пункту 1 статті 6 будуть позбавлені будь-якої позитивної дії ("Бурдов проти Росії" (Burdov v.Russia), 2002, §§ 34 i 37).
Це стосується і майнових прав жертв. У зв'язку з цим ЄСПЛ повторює, що Конвенція покликана гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними та ілюзорними (серед багатьох інших джерел, рішення у справі "Ібрагім та інші проти Сполученого Королівства" (Ibrahim and Others v. the United Kingdom) [B], №50541/08 та 3 інших, § 272, від 13.09.2016).
Та обставина, що держава та самі потерпілі поки що не звертаються з цими вимогами, обумовлена масовістю цих вимог, частковою відсутності доступу до доказів, перебування потерпілих на окупованих територіях або за кордом. Всі ці обставини є безпосереднім наслідком війни. Існування цих обставин, які фактично обмежують доступ потерпілих до суду.
За цих умов забезпечення ефективного, а не теоретичного чи ілюзорного, блокування активів та мораторію російських громадян є першим кроком в процесі реалізації прав жертв на репарації і відшкодування, що і є предметом позовних вимог СБУ.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, задля забезпечення збереження фінансових ресурсів Служби безпеки України, виділених Урядом України для матеріально-технічного та фінансового забезпечення діяльності підрозділів СБ України, заявник просить суд врахувати вищевикладені обставини та повторно розглянути питання щодо звільнення СБУ від сплати судового збору за подання позовної заяви, враховуючи нові аргументи.
Як уже зазначалось судом вище, вперше питання про звільнення СБУ від сплати судового збору розглядалось судом і за наслідками його розгляду ухвалою господарського суду від 10.03.2025 відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення СБУ від сплати судового збору. При цьому суд дійшов висновку, що СБУ не відноситься до переліку осіб, зазначених у пунктах 1, 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" і предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Наведені СБУ у заяві від 06.03.2025 обставини, які пов'язані з військовою агресією російської федерації проти України, необхідністю забезпечення збереження фінансових ресурсів СБУ, виділених Урядом України для матеріально-технічного та фінансового забезпечення діяльності підрозділів СБУ, не є підставою для звільнення заявника від сплати судового збору.
Повторно розглядаючи заяву СБУ від 21.03.2025 про звільнення від сплати судового збору, господарський суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.
Законодавство України однією з умов розгляду справи судом визначає сплату судового збору у розмірі та у випадках, визначених законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Із системного аналізу змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що дані положення не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 940/2276/18.
Наведене Службою безпеки України у заяві від 21.03.2025 обґрунтування для звільнення від сплати судового збору фактично зводиться до того, що предметом даного позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір").
Тобто, визначена у пункті 3 частини 1 статті 8 названого Закону умова, визначає коло предметів позову, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
У постанові від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18, на яку посилається заявник, Велика Палата Верховного Суду також зробила висновок про те, що положення пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, як законодавець так і судова практика чітко і однозначно визначають можливість звільнення заявника від сплати судового збору у випадку, коли предметом з а я в л е н о г о п о з о в у є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, а не тоді, коли такий предмет позову теоретично може бути пов'язаний з пред'явленням в майбутньому інших позовів, в тому числі постраждалими особами від військової агресії в процесі реалізації прав жертв на репарації і відшкодування їм збитків.
Суд констатує, що предметом позову Компанії Вестгрініт Холдінгс Лімітед (Westgrinite Holdings Limited) у даній справі (№906/1349/24) є вимоги про визнання недійсним чотирьох договорів та вимога про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "Юні Люкс" на користь ТОВ "Юнігран".
Предметом позову від 06.03.2025, поданого СБУ як третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, також є вимоги про визнання недійсними чотирьох договорів купівлі - продажу, а також вимога про стягнення коштів та майна в дохід держави.
Таким чином, означений предмет позову у справі №906/1349/24 безпосередньо не стосується захисту соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому Служба безпеки України не підпадає під категорію осіб, яким суд може своєю ухвалою за її клопотанням звільнити від сплати судового збору.
Це доводиться також суб'єктним складом сторін у дані справі, де усі учасники є юридичними особами. Служба безпеки України також є юридичною особою, а саме лише посилання її на те, що цей позов спрямований на забезпечення матеріальної можливості отримати відшкодування для потерпілих від дій російської федерації на території України, які в майбутньому можуть звертатися з відповідними вимогами, не є безумовною підставою для звільнення СБУ від сплати судового збору.
Інші доводи заявника (обставини, які пов'язані з військовою агресією рф проти України, необхідністю забезпечення збереження фінансових ресурсів СБУ, виділених Урядом України для матеріально-технічного та фінансового забезпечення діяльності підрозділів СБУ), то вони подібні до аргументів, оцінка яким була надана в ухвалі суду від 10.03.2025 про залишення позовної заяви без руху, тому повторно їх оцінювати нема потреби.
Господарський суд зауважує, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення факту наявності підстав для звільнення від сплати судового збору. При цьому, обов'язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним. Застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Суд повторює, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади.
При цьому суд зазначає, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
З огляду на наведене, у даному випадку, суд не встановив наявності обставин, які б відповідали зазначеним вище критеріям, які б узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для звільнення Служби безпеки України від сплати судового збору за подання позовної заяви із самостійними вимогами на предмет спору, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви СБУ від 21.03.2025 про звільнення від сплати судового збору.
Разом з тим суд враховує, що відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18, суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Велика Палата у цій справі також вказала, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату; крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
У пункті 32 рішення "De Geouffre de lf Pradelle v. France" (№ 12964/87) ЄСПЛ наголосив на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити безладного руху судового процесу. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Висновки, викладені у рішенні "Case of Balkunas v. Lithuania" (№75435/17), де ЄСПЛ категорично не погодився з тим, що обмеження доступу заявника до Верховного суду було необхідним та пропорційним. У пункті 39 ЄСПЛ вказав, що розмір судового збору, оцінений у світлі конкретних обставин конкретної справи, включаючи здатність заявника сплатити його, є факторами, які є суттєвими для визначення того, чи особа скористалась своїм правом на доступ до суду. Крім того, у пункті 43 цієї справи ЄСПЛ дійшов висновку про необхідність врахування того, чи є у заявника можливість сплатити судовий збір, враховуючи його фінансовий стан на основі комплексної оцінки його фінансової ситуації.
Враховуючи наведене, проаналізувавши зміст наведених заявником доводів, враховуючи введення воєнного стану в Україні, приймаючи до уваги значний розмір судового збору - 857 529,60грн, який підлягає сплаті за подання третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, позовної заяви, а також приймаючи до уваги необхідність вжиття СБУ дій щодо виділення та/або перерозподілу бюджетних асигнувань для сплати значної суми судового збору, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи з одного боку та інтересами заявника щодо можливості доступу до суду, господарський суд вважає за можливе відстрочити Службі безпеки України сплату судового збору до моменту ухвалення судом рішення.
Оскільки позовна заява третьої особи подана під час підготовчого провадження, а заявлені третьою особою вимоги стосуються одних і тих самих договорів купівлі - продажу, які є предметом первісного розгляду справи №906/1349/24, спільний розгляд таких позовних заяв є доцільним. Відтак, суд дійшов висновку про прийняття позовної заяви третьої особи до спільного розгляду з первісним позовом за правилами загального позовного провадження. Враховуючи наведене, суд приймає позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - Служби безпеки України до: 1) ТОВ "Юнігран", 2) ТОВ "Мартен Локс" та 3) ТОВ "Юні Люкс" про визнання договорів недійсними та стягнення коштів і майна в дохід держави, до розгляду в межах справи №906/1349/24.
Також СБУ подано заяву від 21.03.2025 про участь представника в судовому засіданні 26.03.2025 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Відповідно до статті 197 ГПК, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Враховуючи необхідність забезпечення права на доступ до правосуддя, рівність учасників процесу перед законом і судом, з метою забезпечення своєчасного розгляду справи, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника СБУ та забезпечити проведення судового засідання у даній справі в режимі відеоконференції, з урахуванням технічних можливостей у суді.
Керуючись статтями 49, 162, 164, 180, 197, 234, 235 ГПК України, статтею 8 Закону України "Про судовий збір", господарський суд,
1. У задоволенні заяви Служби безпеки України від 21.03.2025 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви у справі №906/1349/24, як третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору, - відмовити.
2. Відстрочити Службі безпеки України сплату судового збору в розмірі 857 529,60грн за подання позовної заяви, як третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору, до моменту ухвалення рішення у справі №906/1349/24.
3. Прийняти позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору - Служби безпеки України до відповідачів ТОВ "Юнігран", ТОВ "Мартен Локс" та ТОВ "Юні Люкс" про визнання договорів недійсними та стягнення коштів і майна в дохід держави, до розгляду за правилами загального позовного провадження. Вимоги за позовом третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору об'єднати в одне провадження з первісним позовом у справі №906/1349/24.
4. Спільний розгляд позову третьої особи - Служби безпеки України із самостійними вимогами щодо предмета спору разом з первісним позовом здійснювати в підготовчому засіданні, яке відбудеться "26" березня 2025 р. о 15:00 в приміщенні Господарського суду Житомирської області, в залі судових засідань № 731.
5. Задовольнити заяву Служби безпеки України про участь їх представника у судовому засіданні, яке призначене на "26" березня 2025 р. о 15:00 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Попередити представника, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву (ч.5 ст.197 ГПК України).
6. Рекомендувати учасникам справи надати письмовий відзив на позовну заяву третьої особи - Служби безпеки України із самостійними вимогами щодо предмета спору від 06.03.2025 - у строк 15 днів від дня одержання цієї ухвали, одночасно надіслати третій особі з самостійними вимогами щодо предмету спору, копію відзивів та доданих до них документів, докази такого направлення надати суду.
7. Рекомендувати Службі безпеки України надати суду відповідь на відзиви у строк - 5 днів з дати отримання відзивів на позов з одночасним надісланням відповіді іншим учасникам справи, про що суду надати докази.
8. При направленні у судове засідання уповноважених представників сторін, останнім мати при собі, відповідно до ст.60 Господарського процесуального кодексу України, документи, що підтверджують повноваження представників.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 25.03.2025 та не підлягає оскарженню.
Суддя Кравець С.Г.
Надіслати:
1. Компанії Вестгрініт Холдінгс Лімітед (Westgrinite Holdings Limited) - у електронний кабінет адвоката Колесника О.І.;
2. ТОВ "Юнігран" (ЄДРПОУ 24584514) - електронний кабінет;
3. ТОВ "Мартен Локс" (ЄДРПОУ 41869649, Житомирська обл. Коростенський р-н, місто Малин, вул. Грушевського, буд. 20 ) - (рек. з пов.)
4. ТОВ "Юні Люкс"(ЄДРПОУ 45381519) - електронний кабінет;
5. Міністерству юстиції України (ЄДРПОУ 00015622) - електронний кабінет;
6. Службі безпеки України - електронний кабінет.