майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"14" березня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/618/24
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.,
секретар судового засідання: Сорока І.В.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1 ;
представника відповідача: Слівінський В.О. - адвокат, діє на підставі довіреності від 07.11.2024р. №04-26/1889/24;
представника третьої особи: Яроповець Т.С., діє в порядку самопредставництва,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом ОСОБА_1
до Брусилівської селищної ради Житомирської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області;
про визнання протиправною відмову Брусилівської селищної ради щодо укладання договору оренди, зобов"язати вчинити певні дії
Процесуальні дії по справі.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Брусилівської селищної ради Житомирської області, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Брусилівської селищної ради щодо укладання договору оренди для ведення фермерського господарства земельної ділянки площею 128,6143 га, кадастровий номер 1820980300:04:000:0280 та скасування рішення 56 сесії Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області 8 скликання №2192 від 17.04.2024р.;
- зобов'язати Брусилівську селищну раду Житомирського району Житомирської області укласти з ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки площею 128,6143 га, кадастровий номер 1820980300:04:000:0280, для ведення фермерського господарства, терміном на 49 років;
- зобов'язати Брусилівську селищну раду Житомирського району Житомирської області передати ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку площею 128,6143 га, кадастровий номер 1820980300:04:000:0280, для ведення фермерського господарства, терміном на 49 років.
Ухвалою від 10.06.2024р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Підготовче судове засідання призначено на 09.07.2024р.
26.06.2024р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.54-70).
Ухвалою суду від 09.07.2024р. розгляд справи відкладено на 08.08.2024р.
05.08.2024р. від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів (а.с.98-104).
Ухвалою від 08.08.2024р. відкладено підготовче засідання на 19.09.2024р.
Ухвалою від 19.09.2024р. відкладено підготовче засідання на 15.10.2024 р. Зобов'язано Брусилівську селищну раду надати суду документи, на підставі яких було прийнято рішення №2192 від 17.04.2024р. та витребувано для огляду в судовому засіданні архівну справу № 906/440/23 за позовом ОСОБА_1 до Брусилівської селищної ради Житомирської області за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Комунального підприємства "Господар" Брусилівської селищної ради про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії.
08.10.2024р. від представника відповідача надійшла заява на виконання ухвали суду (а.с.129-133).
Ухвалою від 15.10.2024р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 12.11.2024р.
В судовому засіданні від 12.11.2024 р. на стадії з'ясування обставин справи суд оголосив перерву до 03.12.2024 р.
Ухвалою від 03.12.2024р. відкладено розгляд справи по суті на 02.01.2025р.
02.01.2025 р. відповідачем подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі до завершення розслідування кримінального провадження № 12023065420000235 (а.с.163-183).
Розглянувши в судовому засіданні клопотання відповідача, суд постановив протокольну ухвалу про відмову в його задоволенні, оскільки нормами процесуального законодавства не передбачені, вказані відповідачем, підстави для зупинення провадження у справі.
Ухвалою від 02.01.2025 р. суд повернувся на стадію підготовчого провадження. Залучив до участі у справі Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Підготовче засідання призначено на 28 січня 2025 р.
20.01.2025 до суду надійшли письмові пояснення третьої особи (а.с.188-198).
Ухвалою від 29.01.2025р. в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 20.02.2025р. Зобов'язано ГУ Держгеокадастру у Житомирській області надати для огляду в судовому засіданні оригінал наказу № 6-3942/14-18-СГ від 01.10.2018р., а також нормативно обґрунтовані письмові пояснення щодо порядку реєстрації листів, наказів тощо Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та порядок присвоєння їм відповідних номерів, письмові пояснення щодо порядку передачі, надіслання тощо наказів Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (оригіналу чи засвідченої копії) особі, щодо якої він прийнятий, нормативно обгрунтовані письмові пояснення щодо ліквідації відділу Держгеокадастру у Брусилівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області; письмові пояснення щодо підстав формування земельної ділянки кадастровий номер 1820980300:04:000:0280 площею 128,6143 га.
11.02.2025р. від третьої особи надійшли:
- пояснення з додатками (а.с.201-212);
- клопотання про долучення доказів (а.с.213-216).
Ухвалою суду від 20.02.2025р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.03.2025 р.
В судовому засіданні 14.03.2025р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на виконання рішення Господарського суду Житомирської області у справі №906/440/23 Брусилівська селищна рада повторно розглянула заяву ОСОБА_1 за вх. Г- №133 від 19.07.2022. та безпідставно відмовила в наданні в оренду земельної ділянки площею 128,5143га, кадастровий номер 1820980300:04:000:0280 для ведення фермерського господарства, терміном на 49 років.
Право на отримання в оренду спірної земельної ділянки позивач обгрунтовує наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 01.10.2018 №6-3942/14-18-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки.
Посилаючись на неодноразові відмови відповідача у наданні в оренду вищевказаної земельної ділянки, позивач вказує, що єдиним правильним способом захисту порушеного права є зобов'язання селищної ради укласти договір оренди земельної ділянки площею 128,5143га, кадастровий номер 1820980300:04:000:0280 для ведення фермерського господарства, терміном на 49 років.
На думку позивача, задоволення такої вимоги не буде втручанням суду у в дискреційні повноваження Брусилівської селищної ради, а буде обґрунтованим способом захисту його порушеного права, оскільки відповідач неодноразово надавав формальні відмови в укладенні договору оренди з підстав не передбачених чинним законодавством.
Відповідач, заперечуючи позовні вимоги, вказує, що у нього відсутня інформації та документи, які б підтверджували затвердження позивачу проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 1820980300:04:000:0280 та надання її в оренду.
Вказав, що наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 01.10.2018 №6-3942/14-18-СГ позивачу надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для передачі в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1825284000:05:000:0001.
Третя в особа в письмових поясненнях заперечила проти позовних вимог. Вказала, що наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 01.10.2018 №6-3942/14-18-СГ позивачу було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для передачі в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1825284000:05:000:0001.
Вказаний наказ не стосується спірних правовідносин і прийнятий на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.08.2018р. у справі №0640/3398/18.
Водночас, на виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду по справі №806/550/16 від 16.05.2016р. управлінням було розглянуто поданий позивачем проект землеустрою та надано висновок від 30.04.2020 р. про відмову ОСОБА_1 в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 128,6143га, кадастровий номер 1820980300:04:000:0280.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Представники відповідача та третьої особи заперечили проти позову, просили відмовити в його задоволенні.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Згідно витягу з Державного земельного кадастру від 08.08.2023р. земельна ділянка площею 128,6143 га, кадастровий номер 182980300:04:000:0280 сформована і зареєстрована 25.10.2013р. (а.с.222, копія витягу долучена з матеріалів справи №906/440/23).
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №6-5020/14-18-СГ від 22.12.2018 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність", на підставі постанови КМ України від 31.01.2018р. №60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад", передано Брусилівській селищній раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності (а.с.223, копія наказу долучена з матеріалів справи №906/440/23).
Згідно додатку до акту приймання-передачі нерухомого майна від 22.12.2018р. в комунальну власність було передано, зокрема, земельну ділянку площею 128,6143 га, кадастровий номер 182980300:04:000:0280 (а.с.224-232, копія додатку до акта долучена з матеріалів справи №906/440/23).
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.03.2025 земельна ділянка площею 128,6143га, кадастровий номер 182980300:04:000:0280, 13.05.2019р. зареєстрована на праві власності за Брусилівською селищною радою (а.с.222).
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 29.04.2024р. у справі №906/440/23 за позовом ОСОБА_1 до Брусилівської селищної ради про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, визнано протиправною відмову Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області щодо укладення договору оренди для ведення фермерського господарства земельної ділянки площею 128,6143га, кадастровий номер 1820980300:04:000:0280 та скасовано рішення двадцять дев'ятої сесії Брусилівської селищної ради восьмого скликання №1174 від 23.08.2022; скасовано рішення чотирнадцятої сесії Брусилівської селищної ради восьмого скликання №667 від 22.10.2021; зобов'язано Брусилівську селищну раду Житомирського району Житомирської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 за вх. Г-№133 від 19.07.2022.
На виконання рішення господарського суду від 29.04.2024 р. у справі 906/440/23, Брусилівська селищна рада розглянула заяву ОСОБА_1 від 19.07.2022 вх. №Г-133 та прийняла рішення №2192 від 17.04.2024р. "Про розгляд заяви", яким відмовила ОСОБА_1 в заключенні договору оренди на земельну ділянку площею 128,6143 га, кадастровий номер 1820980300:04:000:0280, для ведення фермерського господарства терміном на 49 років та в передачі в користування зазначеної земельної ділянки, в зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів щодо надання Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки площею 128,6143 га, кадастровий номер 1820980300:04:000:0280 (а.с.49-50).
Вважаючи таке рішення ради протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Брусилівської селищної ради Житомирської області, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Брусилівської селищної ради щодо укладання договору оренди для ведення фермерського господарства земельної ділянки площею 128,6143 га, кадастровий номер 1820980300:04:000:0280 та скасування рішення 56 сесії Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області 8 скликання №2192 від 17.04.2024р.;
- зобов'язати Брусилівську селищну раду Житомирського району Житомирської області укласти з ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки площею 128,6143 га, кадастровий номер 1820980300:04:000:0280, для ведення фермерського господарства, терміном на 49 років;
- зобов'язати Брусилівську селищну раду Житомирського району Житомирської області передати ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку площею 128,6143 га, кадастровий номер 1820980300:04:000:0280, для ведення фермерського господарства, терміном на 49 років.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.10 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
В разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини того, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом.
Отже, підставами для визнання недійсним (незаконним) акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і водночас порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 року у справі № 903/1173/15, від 09.11.2021 року у справі № 906/1388/20, від 26.08.2021 року у справі № 924/949/20, від 05.12.2019 року у справі № 914/73/18, від 14.01.2020 року у справі № 910/21404/17, від 13.10.2020 року у справі №911/1413/19.
Згідно матеріалів справи, 17.04.2024 р. Брусилівською селищною радою прийнято рішення №2192 "Про розгляд заяви", яким відмовлено ОСОБА_1 в заключенні договору оренди на земельну ділянку площею 128,6143 га, кадастровий номер 1820980300:04:000:0280 з підстав відсутності підтверджуючих документів щодо надання Головним управлінням Держгеокадастру в Житомирській області в оренду гр. ОСОБА_1 вище вказаної земельної ділянки (а.с.49-50).
Позивач вважає, що обов'язок Брусилівської селищної ради укласти з ним договір оренди землі виник на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 01.10.2018 №6-3942/14-18-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки", згідно якого на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду по справі №806/550/16 від 16.05.2016р. затверджено проект землеустрою з відведення земельної ділянки площею 128,6143га для ведення фермерського господарства на території Водотиївської сільської ради Брусилівського району в оренду ОСОБА_1 та надано в оренду земельну ділянку загальною площею 128,6143га (кадастровий номер 1820980300:04:000:0280) для ведення фермерського господарства строком на 49 років із земель державної власності, розташовану на території Брусилівського району, за межами населених пунктів Водотиївської сільської ради.
Копію вищевказаного наказу позивач долучав до заяви від 18.07.2022р., з якою звернувся до Брусилівської селищної ради (а.с.131 на звороті, 168).
Водночас, Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області (третя особа) повідомлено, що наказ від 01.10.2018 №6-3942/14-18-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки" ГУ Держгеокадастру не видавався.
Натомість, ГУ Держгеокадастру видавався наказ від 01.10.2018 №6-3942/14-18-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", згідно якого громадянину ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для передачі в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1825284000:05:000:0001, що розташована в Ружинському районі Житомирської області, для сінокосіння.
Копію наказу третя особа надала разом з поясненнями від 20.01.2025 р. (а.с.192).
Згідно Журналу реєстрації наказів з розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності за 2018 рік, витяг та копія якого надана суду, наказ від 01.10.2018 №6-3942/14-18-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" ОСОБА_1 отримав 04.10.2018р.
Зі змісту поданого третьою особою наказу від 01.10.2018 №6-3942/14-18-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки" вбачається, що він виданий ГУ Держгеокадастру, як розпорядником земель сільськогосподарського призначення, на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.08.2018р. по справі №0640/3398/18.
Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №0640/3398/18 від 02.08.2018 року зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 03.05.2018року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для передачі в оренду земельної ділянки за кадастровим номером 1825284000:05:000:0001, що розташована в Ружинському районі Житомирської області, для сінокосіння та надати такий дозвіл.
Вказане рішення набрало законної сили в установленому законом порядку.
Дослідивши зміст наказу ГУ Держгеокадастру від 01.10.2018 №6-3942/14-18-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки", наданого позивачем, судом встановлено, що наказ видано на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду по справі №806/550/16 від 16.05.2016р.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, 16.05.2016 Житомирським окружним адміністративним судом прийнято постанову у справі №806/550/16 за позовом ОСОБА_1 до Відділу Держгеокадастру у Брусилівському районі Житомирської області, згідно якої зобов'язано Відділ Держгеокадастру у Брусилівському районі Житомирської області розглянути поданий 21.03.2016р. ОСОБА_1 проект відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства загальною площею 128,6143 га за межами населених пунктів Водотиївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області та прийняти рішення відповідно до законодавства (а.с. 181-183).
03.10.2016 р. постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2016р. постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16.05.2016р. скасовано. Прийнято нову постанову про відмову ОСОБА_1 в позові повністю (а.с. 169-171).
Тобто, станом на 01.10.2018р. (дата видачі наказу) постанова Житомирського окружного адміністративного суду по справі №806/550/16 від 16.05.2016р. уже була скасована.
Постановою Верховного Суду від 27.03.2020р. постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2016р. скасовано, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16.05.2016р. залишено в силі (а.с. 172-173).
Зі змісту судових актів вбачається, що предметом спору у справі №806/550/16 була бездіяльність відділу Держгеокадастру у Брусилівському районі Житомирської області в частині виконання обов'язку як органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, щодо розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з прийняттям відповідного рішення у відповідності до норм закріплених у ст. 186-1 Земельного кодексу України, частиною 1 якої визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.
Отже, з огляду на викладене вище, на виконання судового рішення у справі №806/550/16 від 16.05.2016р., ГУ Держгеокадастру мало розглянути поданий ОСОБА_1 проект землеустрою та прийняти рішення у вигляді висновку про його погодження чи відмову у погодженні.
Третя особа у своїх поясненнях вказало, що на виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду по справі №806/550/16 від 16.05.2016р. ГУ Держгеокадастру у Житомирській області розглянуло поданий проект землеустрою та надало свій висновок від 30.04.2020 р. про відмову ОСОБА_1 в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 128,6143га, кадастровий номер 1820980300:04:000:0280 (а.с. 193, 194).
Тобто, зміст поданого позивачем примірника наказу №6-3942/14-18-СГ від 01.10.2018р. "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки" не відповідає правовідносинам, які склались між ОСОБА_1 та ГУ Держгеокадастру і були предметом дослідження у справі № 806/550/16.
Також, суд звертає увагу, що в матеріалах господарської справи №906/440/23, яка оглядалась судом, наявний лист ГУ Держгеокадастру у Житомирській області №18-6-0.9-1870/2-22 від 19.08.2022р., адресований Брусилівській селищній раді, в якому Держгеокадастр вказує, що наказ №6-3942/14-18-СГ від 01.10.2018р. визнано таким, що втратив чинність на підставі наказу Головного управління від 25.04.2019р. №6-1304/14-19-СГ, та повідомлено, що наказ від 01.10.2018 №6-3942/14-18-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки" ГУ Держгеокадастру не видавався.
Суд, оглянувши вказаний лист, долучив його копію до матеріалів справи №906/618/24 (а.с.240).
Суд звертає увагу, що одним із принципів господарського процесу є принцип змагальності, який забезпечує повноту дослідження обставин справи.
Зазначений принцип передбачає покладання тягара доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, розтлумачив сутність принципу змагальності та неможливість застосування учасником справи концепції "негативного доказу" для обґрунтування власної позиції.
Суд зазначив, що принцип змагальності полягає в обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі.
Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими.
В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.
Як передбачено ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
У праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № 917/549/20, стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Іншими словами тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Згідно з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 11.09.2020 року у справі №910/16505/19, тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Досліджуючи докази, надані на підтвердження та в заперечення обставин справи, суд приходить до висновку, що більш вірогідним є факт того, що документація із землеустрою на земельну ділянку загальною площею 128,6143га, кадастровий номер 1820980300:04:000:0280 не затверджувалась, і рішення про передачу земельної ділянки в оренду неприймалось.
Отже, не маючи достовірної інформації про затвердження документації із землеустрою ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, яке до 2018р. було розпорядником земель сільськогосподарського призначення, Брусилівська селищна рада прийняла правомірне рішення про відмову в заключенні договору оренди землі.
За вказаних обставин, рішення Брусилівської селищної ради №2192 від 17.04.2024р. є законним та обгрунтованим, в зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні позову в частині вимоги про визнання протиправною відмову Брусилівської селищної ради щодо укладання договору оренди для ведення фермерського господарства земельної ділянки площею 128,6143 га, кадастровий номер 1820980300:04:000:0280 та скасування рішення 56 сесії Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області 8 скликання №2192 від 17.04.2024р.
Враховуючи, що судом встановлено правомірність оскарженого рішення ради №2192 від 17.04.2024р. щодо відмови у передачі в оренду земельної ділянки кадастровий номер 1820980300:04:000:0280, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача укласти з позивачем договір оренди земельної ділянки площею 128,6143 га, кадастровий номер 1820980300:04:000:0280, для ведення фермерського господарства, терміном на 49 років, та передати її в оренду.
Також, слід зауважуити, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням законодавства.
Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, відміняти замість нього рішення, яке визнається протиправним, приймати інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Виходячи з наведеного, суд не може перебирати на себе функції і повноваження, які належать відповідачу як органу місцевого самоврядування, зобов'язавши його укласти договір оренди земельної ділянки.
Водночас, зідно ч.2 ст.638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Спори, що виникають при укладенні господарських договорів, поділяються на:
- спори про спонукання до укладення договору, якщо одна із сторін ухиляється від укладення договору;
- спори по умовах договору у випадку, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо умов договору і передали спір на розгляд господарського суду.
Ці категорії охоплюються поняттям переддоговірних спорів, оскільки спори виникають з приводу встановлення договірних відносин або з приводу окремих умов господарського договору. Спонукання до укладення договору можливе тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов'язаною укласти договір:
через пряму вказівку закону;
на підставі обов'язкового для виконання акту планування (в тому числі державного замовлення), який видано компетентним органом.
У випадку ухилення суб'єкта господарювання від оформлення договору, який ґрунтується на державному замовленні або укладення якого є для нього обов'язковим через пряму вказівку закону, господарський суд за позовом іншої сторони ухвалює рішення про спонукання до укладення договору або про укладення договору на певних умовах.
Водночас, належним у такому випадку буде спосіб захисту порушених прав у вигляді вимоги про спонукання відповідача до укладення договору за умови, що текст такого договору наведений у прохальній частині позовної заяви.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позову.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 24.03.25
Суддя Сікорська Н.А.
1 - в справу
2 - позивачу (наручно)