вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
24.03.2025м. ДніпроСправа № 904/225/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Золотарьової Я.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-РЕЙС", Волинська область, Ковельський район, с. Вербка
до Фізичної особи-підприємця Руденко Ольги Володимирівни, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське
про стягнення заборгованості у розмірі 217 620,00 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-РЕЙС" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Руденко Ольги Володимирівни, і просить суд стягнути заборгованість у розмірі 217 620,00 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 17 300,00 грн, гонорар успіху у розмірі 3 000,00 грн та судовий збір.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
27.02.2025 відповідач подав заяву про визнання позову, розстрочення виконання рішення та зменшення відшкодування витрат на правничу допомогу.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд ухвалив рішення у справі.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору-заявки №2 від 03.06.2024 в частині оплати наданих послуг з перевезення.
Позиція відповідача
Відповідач зазначає, що визнає позовні вимоги у розмірі 217 620,00 грн у повному обсязі.
Відповідач просить суд розстрочити виконання рішення на 12 місяців рівними частинами, у зв'язку з тим, що відповідач є матір'ю малолітньої дитини 2024 року народження, що покладає на неї додаткові зобов'язання, в тому числі фінансові, та обмежує її можливості щодо здійснення господарської діяльності
Також, відповідач вважає, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є надмірними, тому просить зменшити суму витрат на правничу допомогу.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
03.06.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-РЕЙС" (перевізник) та Фізичною особою-підприємцем Руденко Ольгою Володимирівною (експедитор) було укладено договір-заявка № 2 (арк.с.3).
Відповідно до договору-заявки:
маршрут перевезення - с. Мислина, смт. Підволочинськ (Тернопільська область) - Баку (Азербайджан).
Сума та порядок розрахунків - 5 200 USD (по курсу на момент вивантаження авто, оплата протягом 3-х банківських днів після вивантаження).
Між сторонами підписано акт здачі-прийняття робіт № 833 від 23.06.2024 на суму 217 620,00 грн (арк.с.6).
Позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату № 833 від 23.06.2024 на суму 217 620,00 грн.
Відповідачем заборгованість не оплачена, що і стало причиною спору.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Частиною 1 статті 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
З огляду на наявні в матеріалах справи договори, між сторонами склались правовідносини перевезення.
Щодо суми основного боргу
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, зокрема, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідач подав заяву, в якій визнає позовні вимоги у розмірі 217 620,00 грн у повному обсязі.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до договору-заявки строк оплати наданих послуг у розмірі 217 620,00 грн є таким, що настав.
Станом на час розгляду справи доказів оплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 217 620,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо розстрочення заборгованості
Відповідачем заявлено клопотання, в якому він просить суд розстрочити заборгованість рівними частинами протягом дванадцяти календарних місяців.
Відповідач зазначає, що вона є матір'ю малолітньої дитини 2024 року народження, що покладає на неї додаткові зобов'язання, в тому числі фінансові, та обмежує її можливості щодо здійснення господарської діяльності
Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Частиною 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Зі змісту приписів статті 331 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що розстрочення виконання рішення суду є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується після набрання рішенням законної сили, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Підставами для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що наведені відповідачем обставини не підтверджують наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання у розумінні частини 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України.
Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Також, Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони, якою у даному випадку є позивач.
Відповідачем будь-яких доказів на підтвердження обставин, про які він зазначає як на підставу в наданні розстрочення рішення суду до матеріалів справи не додано. Так, не додано доказів народження дитини у 2024 році, а також доказів того, що таке народження призвело до того, що відповідач не має фінансової можливості виконати рішення суду, або така можливість обмежена.
З огляду на встановлені вище судом обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, суд не вбачає правових підстав для розстрочення виконання рішення суду.
Щодо правничої допомоги
Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Між Адвокатським бюро «ЛОЗИ» (повірений) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-РЕЙС" (довіритель) було укладено договір про правову допомогу від 03.01.2025 (арк.с.8).
Відповідно до пункту 1.1 договору, за цим договором повірений зобов'язується від імені і за рахунок довірителя здійснити такі дії: надати правову допомогу у спорі, що виник із ФОП Руденко О.В.
Згідно пункту 2.1 договору за здійснення дій, що визначені у п. 1.1 цього договру, довіритель сплачує повірений винагороду у розмірі 17 300,00 грн.
При задоволенні позову довіритель сплачує повіреному премію (гонорар успіху) у сумі 3 000,00 грн (пункт 2.3 договору).
Між сторонами підписано акт приймання-передачі наданих послуг від 06.01.2025, в якому зазначено, що повіреним надано довірителю послуги на загальну суму 17 300,00 грн, а саме:
- правова допомога;
- огляд, вивчення, аналіз та попередня правова оцінка документів та ін. доказів за їх місцезнаходженням;
- проведення заходів досудового врегулювання спору, шляхом проведення переговорів на предмет повернення боргу;
- аналіз судової практики;
- підготовка пакета документів, необхідних для звернення до суду, підготовка позовної заяви;
- вчинення інших дій необхідних для розгляду справи та її повного юридичного супроводу.
Довірителем оплачені вищезазначені послуги, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 01-01 від 06.01.2025 на суму 17 300,00 грн.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідач зазначає, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є надмірними, тому просить зменшити суму витрат на правничу допомогу.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у статті 126 Господарського процесуального кодексу України та у статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тому стягнення адвокатських витрат у зазначеній позивачем сумі не відповідає критеріям розумності, співмірності та справедливості.
Так, справа не є складною, її розгляд відбувався у спрощеному порядку, справа є малозначною.
За наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", Європейський суд з прав людини керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v.Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6672, 9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§70-72).
З урахуванням наведеного вище не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.
Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Тому, враховуючи добросовісність, розумність, принципи співмірності та розумності судових витрат, складність цієї справи, у відповідності до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд доходить висновку про можливість зменшення суму витрат на правову допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача 5 000,00 грн.
Щодо судового збору
Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому, судовий збір у розмірі 3 264,30 грн слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 123, 126, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Руденко Ольги Володимирівни про розстрочення виконання рішення суду - відмовити.
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Руденко Ольги Володимирівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-РЕЙС" (45032, Волинська область, Ковельський район, с. Вербка, вул. Ватутіна, 61А; ідентифікаційний код - 33199331) основний борг у розмірі 217 620,00 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн., та судовий збір у розмірі 3 264,30 грн.
В іншій частині витрат на правничу допомогу - відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя Я.С. Золотарьова