Справа №760/13781/16-ц
4-с/760/3/25
21 березня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києві в складі:
головуючого-судді - Усатової І.А.,
при секретарі - Зеленчуку М.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Микитюка Миколи Олександровича, головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Міщук Тетяни Андріївни, суд,-
Скаржник звернувся до суду зі скаргою та просить:
-визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Микитюка Миколи Олександровича в частині не задоволення вимог стягувача та відшкодування витрат виконавчого провадження шляхом направлення Вінницькому регіональному управлінню Держмолодьжитла платіжної вимоги на примусове списання коштів в розмірі 1078,48 гривень з суми коштів, які належать йому та зберігаються на їх обліку в розмірі 4453,27 гривень;
-визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Микитюка Миколи Олександровича в частині не скасування постанов від 24.01.2019 про арешт майна боржника і постанови від 28.10.2019 про арешт коштів боржника за наявності достатніх коштів для задоволення вимог стягувача та відшкодування витрат виконавчого провадження;
- визнати неправомірною дію головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Микитюка Миколи Олександровича в частині повернення Виконавчого листа стягувачу в порядку п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності у боржника нерухомого майна та достатніх коштів для задоволення вимог стягувача та відшкодування витрат виконавчого провадження;
- визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Міщук Тетяни Андріївни в частині невиконання рішення суду шляхом звернення стягнення на суму належних йому коштів, які зберігаються на обліку Вінницького регіонального управління Держмолодьжитла в розмірі 4453,28 грн., що є більш ніж достатніми для задоволення вимог стягувача в розмірі 826,80 грн., стягнення виконавчого збору в розмірі 82,68 грн, витрат виконавчого провадження накладених на боржника в розмірі 169,00 грн.;
- визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Міщук Тетяни Андріївни в частині не скасування постанов від 02.07.2020 про арешт майна боржника і про арешт коштів боржника, за наявності достатніх коштів для задоволення вимог стягувача та відшкодування витрат виконавчого провадження;
- скасувати постанови головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Міщук Тетяни Андріївни від 02.07.2020 про арешт майна боржника і про арешт коштів боржника.
- зобов?язати головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Міщук Тетяну Андріївну шляхом направлення Вінницькому регіональному управлінню Держмолодьжитла задовольнити вимоги стягувача та відшкодувати витрати виконавчого провадження шляхом направлення платіжної вимоги Вінницькому регіональному управлінню Держмолодьжитла на примусове списання коштів в розмірі 1078,48 гривень з суми коштів, які належать йому та зберігаються на їх обліку в розмірі 4453,27 гривень та закінчити виконавче провадження №62448041.
У скарзі зазначає, що Апеляційний суд міста Києва, розглянувши цивільну справу №760/13781/16-ц, за апеляційною скаргою відповідача Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» та за його апеляційною скаргою, на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 08.05.2018, виніс постанову про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким відмовив йому в задоволенні позову в повному обсязі та стягнув з нього на користь Фонду судові витрати в розмірі 826,60 грн.
За вказаним рішенням Солом'янським районним судом міста Києва видано виконавчий лист від 10.10.2018 за № 760/13781/16-ц.
24 січня 2019 року державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Зінаковою Світланою Володимирівною, розглянуто заяву Фонду, про примусове виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь фонду коштів в сумі 826,8 грн.
24 січня 2019 року за результатами розгляду заяви стягувача та виконавчого листа, було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за № 58171140.
Одночасно державним виконавцем було винесено дві постанови, постанову про стягнення з боржника, виконавчого збору у розмірі 82,68 грн. і постанову про арешт майна боржника.
28 жовтня 2019 року державним виконавцем Микитюком М. О. винесено постанову про арешт коштів боржника.
12 грудня 2019 року державний виконавець виніс постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.
27 грудня 2019 року державним виконавцем винесено постанову про передачу виконавчого документа центральному відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) у строк до 27.12.2019.
3 січня 2020 року державним виконавцем центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Микитюком М.О. винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження.
16 квітня 2020 року державним виконавцем на підставі п.2 ч.1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення стягувачу виконавчого листа. Роз'яснено стягувачу, що виконавчий лист може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 16.07.2020.
02 липня 2020 року державним виконавцем центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Міщук Тетяною Андріївною, розглянуто заяву стягувача про примусове виконання виконавчого листа та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Одночасно державним виконавцем Міщук Т.А. винесено чотири постанови, а саме: про стягнення з боржника виконавчого збору; про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій; про арешт майна боржника і про арешт коштів боржника.
Скаржник вважає, що постанова державного виконавця Зінакової Світлани Володимирівни від 24.01.2019 про арешт майна боржника і постанова державного виконавця від 28.10.2019 про арешт коштів боржника є неспівмірними заходами з сумами стягнення та неправомірними, а постанова державного виконавця від 16.04.2020 про повернення виконавчого документа стягувачу неправомірною.
Вказав, що постанови державного виконавця про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій; про арешт майна боржника і про арешт коштів боржника неправомірними.
Скаржник вказав, що 14.09.2020 він звернувся до Центрального ВДВС у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.
Після ознайомлення скаржник отримав постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.07.2020; постанову про стягнення виконавчого збору; постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій; постанову про арешт майна і постанову про арешт коштів боржника. Однак, в матеріалах справи не було постанови від 16.04.2020 про повернення виконавчого листа, а також його пояснень щодо місця зберігання його коштів.
23.09.2020 скаржник звернувся повторно до державного виконавця з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи та надав письмові пояснення щодо місця зберігання його коштів.
26.09.2020 скаржник ознайомився з матеріалами справи, однак не вбачалось жодних дій від державного виконавця щодо виконання рішення суду відносно стягнення в примусовому порядку наявних йому коштів, за вказаним скаржником місцем зберігання.
Пояснив, що з огляду на те, що постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 16.04.2020 він не отримував вчасно, а 26.09.2020 після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, він дізнався про бездіяльність державного виконавця, що відображається в невиконанні рішення суду, яке можливе здійснити шляхом звернення стягнення на суму його коштів, які зберігаються на обліку Вінницького регіонального управління Держмолодьжитла та більш ніж достатні для виконання ним рішення суду.
Скаржник вказав, що враховуючи зазначене вище, відлік строку десяти робочих днів для оскарження неправомірних дій та бездіяльності державного виконавця починається з 26.09.2020.
Також скаржник зазначив, що державний виконавець допустив протиправну бездіяльність, яка відображається у ненакладенні арешту на суму коштів, які належать йому та зберігаються на обліку Вінницького регіонального управління Держмолодьжитла в розмірі 4453,27 гривень. А також у невнесенні платіжної вимоги Вінницькому регіональному управлінню Держмолодьжитла про примусове списання коштів в розмірі 1078,48 гривень з суми коштів, які належать йому та зберігаються у Вінницького регіонального управління Держмолодьжитла на обліку в розмірі 4453,27 гривень.
Стверджує, що постанова Державного виконавця від 16.04.2020 про повернення виконавчого документа стягувачу в порядку п.2 ч.1 ст. 37 Закону є неправомірною, оскільки даний пункт передбачає повернення державним виконавцем виконавчого документу лише у разі відсутності у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Також зазначив, що винесення постанови державного виконавця Міщук Т.А. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій; про арешт майна боржника і про арешт коштів боржника є неправомірною дією, оскільки нею не вжито жодних заходів на виконання рішення суду, зокрема за наявності інформації про місце зберігання його коштів достатніх для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.
Вказав, що протиправна бездіяльність державного виконавця також полягає у не надсиланні йому як боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.07.2020.
У зв'язку з вищевикладеним, просив задовольнити скаргу.
Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області матеріали скарги ОСОБА_2 передано на розгляд до Солом'янського районного суду м. Києва.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 17.11.2020 відкрито провадження у справі.
29.03.2021 на адресу суду від скаржника надійшли додаткові письмові пояснення, де зазначено, що вжиття державними виконавцями заходів забезпечення виконавчих проваджень у виді накладення арешту на все його майно і коштів є протиправним та невиправданим, а повернення державним виконавцем, Микитюком М.О. , стягувачу виконавчого документа в порядку п.2 ч.1 ст.37 Закону є незаконним, оскільки у нього є нерухоме майно, квартира, а також у його поясненнях виконавцю було повідомлення про наявність у нього коштів на рахунках Вінницького регіонального управління Держмолодьжитла .
25.05.2021 на адресу суду від Головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Цимбалюк Т.А. надійшов відзив, де зазначено, що на виконанні в Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №760/13781/16-д від 10.10.2018 виданого Солом?янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" 826 грн. 80 коп. судових витрат. Згідно відповідей на запити державного виконавця до ДФС України та Пенсійного фонду України ОСОБА_1. не перебуває в трудових відносинах та немає джерел доходів, пенсію не отримує. Скаржник при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження зазначив, що на обліку в Держмолодьжитло перебувають кошти, але при цьому не надавши рахунок на якому перебувають кошти. З даних виконавчого провадження встановлено, що боржник борг не погасив. Шляхом сплати коштів на депозитний рахунок або надання квитанції про сплату боргу, тому підстав для зняття арешту у державного виконавця відсутні. При виконанні рішення суду державним виконавцем перевірено майновий стан боржника шляхом направлення запитів до банківських установ, органів, що реєструють рухоме та нерухоме майно. Згідно відповіді АТ КБ «Приватбанк» встановлено, що за боржником зареєстрований рахунок. 28.11.2019 державним виконавцем направлено платіжну вимогу на адресу банку на списання коштів. 11.12.2019 на депозитний рахунок Відділу після виконання платіжного доручення надійшли кошти в сумі 142,11 грн. На підставі вищевикладеного стягнуті кошти з боржника перерахувались на користь Державного бюджету, як погашення витрат виконавчого провадження. Згідно відповідей реєструючих органів встановлено, що за боржником відсутнє рухоме та нерухоме майно. Тому, 16.04.2020 державним виконавцем, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону, винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання, надавши останньому строк для повторного пред'явлення.
Також зазначено, що 02.07.2020 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62448041, з зобов'язанням боржника подати декларацію про доходи та майно. Станом на 25.05.2021 ОСОБА_1 декларацію не подано. Крім того, до скарги ОСОБА_1 додає заяву від 23.09.2020 з інформацією про кошти, які наявні на рахунках Вінницького регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи, однак дана заява до відділу не надходила, що підтверджується витягом з журналу вхідної кореспонденції Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) за період з 23.09.2020 по 25.09.2020.
28.09.2020 ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження №62448041, однак пояснень щодо невиконання рішення та наявності коштів на рахунків не надавав. Державним виконавцем 14.05.2021 направлено вимогу з вимогою повідомити чи зберігаються зазначені кошти на рахунках та надати номери даних рахунків. 20.05.2021 до відділу надійшла відповідь Вінницького регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» з інформацією, що кошти ОСОБА_1 на усіх наявних рахунках установи відсутні і відповідно не зберігаються, а в бухгалтерському обліку установи наявні та відображаються лише зобов?язання перед ОСОБА_1 , як перед звільненим працівником щодо проведення з ним остаточного розрахунку, що буде виконано установою на його першу вимогу в установлений спосіб та згідно діючого порядку.
У зв'язку з вищевикладеним, просить відмовити у задоволенні скарги.
29.10.2021 до суду від скаржника надійшла відповідь на відзив, де зазначено, що відзив державного виконавця надіслано на адресу суду з порушенням вимог ЦПК України, просить відзив державного виконавця повернути заявнику без розгляду.
29.12.2022 до суду від Головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Микитюка М.О. надійшла заява, де зазначено, що 21.10.2022 державним виконавцем, керуючись п. 9 ст. 39 Закону, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з повним погашенням боргу, виконавчого збору в рамках виконавчого провадження №62448041. Тому, на підставі вищевикладеного державний виконавець просить відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1
18.01.2023 до суду надійшли копії матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_1.
Сторони в судове засідання не з'явились. Про дату та час судового засідання повідомлялись належним чином.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеною в постанові від 5 вересня 2022 року № 1519/2-5034/11 (№ 61-175сво21) порядок ухвалення судового рішення та його проголошення залежить від того чи судове засідання, яким завершений розгляд справи, відбулось у присутності учасників справи, чи за їхньої відсутності; повне судове рішення було складено чи складання повного судового рішення було відкладено.
У разі розгляду судом справи без виклику учасників справи або учасники справи в судове засідання не з'явились, ухвалення рішення відбувається у такому самому порядку, проте з урахуванням певних винятків: а) рішення не проголошується; б) датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання таке судове засідання не проводиться. У цьому випадку судове рішення не проголошується (частина четверта статті 268 ЦПК України) і датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п'ятої статті 268 ЦПК України).
З урахуванням розумності положення частини п'ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.
Відтак, суд зазначає датою ухвалення рішення дату складання повного його тексту, не зважаючи на те, що вона відмінна від дати судового засідання, на яку було призначено розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно з частиною першою статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до частин другої та третьої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що постановою Апеляційного суду міста Києва від 9 серпня 2018 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 4 жовтня 2019 року, рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 8 травня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» 826 грн. 80 коп. судових витрат.
На виконання вказаного судового рішення 10 жовтня 2018 року Солом'янським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 760/13781/16-ц .
Постановою державного виконавця Центрального ВДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області Зінакової С.В. від 24 січня 2019 року відкрито виконавче провадження № 58171140.
28 жовтня 2019 року державним виконавцем Микитюком М.О. винесено постанову про арешт коштів боржника.
12 грудня 2019 року державний виконавець виніс постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.
27 грудня 2019 року державним виконавцем винесено постанову про передачу виконавчого документа центральному відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) у строк до 27.12.2019.
3 січня 2020 року державним виконавцем центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Микитюком М.О. винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження.
16 квітня 2020 року державним виконавцем на підставі п.2 ч.1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення стягувачу виконавчого листа. Роз'яснено стягувачу, що виконавчий лист може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 16.07.2020.
Крім того встановлено, що на виконанні в Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) перебувало виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 760/13781/16-ц від 10 жовтня 2018 року, виданого Солом'янським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" 826 грн. 80 коп. судових витрат.
Вбачається, що 01.07.2020, повторно, до відділу надійшла заява Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про відкриття виконавчого провадження.
Так, 02.07.2020 головним державним виконавцем Цимбалюк Т.А. винесено: постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; постанову про стягнення виконавчого збору; постанову про арешт майна боржника; постанову про арешт коштів боржника та направлено сторонам для відома.
Одночасно державним виконавцем направлено запити до Державної фіскальної служби України про джерела отримання доходів боржника та про номери рахунків, відкритих юридичними особами або фізичним особами - підприємцями та до Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи та про осіб-боржників, які отримують пенсії.
З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 11.09.2020 до відділу надійшла заява ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.
Встановлено, що 14.09.2020 ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження та повторно отримав постанови: про відкриття виконавчого провадження, про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору; постанову про арешт майна боржника; постанову про арешт коштів боржника, та 28.09.2020 ОСОБА_1 повторно ознайомився з матеріалами виконавчого провадження.
Як вбачається згідно відповідей на запити ОСОБА_1 не перебуває в трудових відносинах та немає джерел доходів, пенсію не отримує.
Так, 29.10.2020 державним виконавцем направлено вимогу до АБ «Укргазбанк», АТ «МетаБанк», АТ «ОТП Банк», АТ «Ощадбанк», АТ «Піреус банк МКБ», АТ «Райффайзен банк аваль», АТ «Укрексімбанк», АТ «Укрсиббанк», ПАТ «Альфа-банк», ПАТ «Ідея Банк», ПАТ «Кредіагріколь банк», ПАТ «Перший інвестиційний банк», ПАТ «Промінвестбанк», ПАТ «Пумб», ПАТ «Сбербанк», ПАТ КБ «Правексбанк», ПАТ «Укрсоцбанк» про наявність відкритих рахунків боржника ОСОБА_1 , згідно відповідей на вимогу у боржника відсутні відкриті рахунки, а у ВАТ «Ощадбанк» наявний відкритий рахунок, однак залишок 0 грн.
Вбачається, що Головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) винесено 29.09.2022 постанову про закінчення виконавчого провадження, встановлено, що заборгованість, виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій перераховано у повному обсязі на відповідні рахунки, знято арешт з усього майна боржника.
Скаржник вважає, що постанова державного виконавця Зінакової Світлани Володимирівни від 24.01.2019 про арешт майна боржника і постанова державного виконавця від 28.10.2019 про арешт коштів боржника є неспівмірними заходами з сумами стягнення та постанова державного виконавця від 16.04.2020 про повернення виконавчого документа стягувачу є неправомірними.
На що суд зазначає наступне.
Згідно з абз. 2 п. 7 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть ухвалювати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та орган місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виконання рішень здійснюється відповідно до Конституції України, Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) з наступними змінами та доповненнями, Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджених наказом Міністерства юстиції України та низки інших нормативно-правових актів.
Статтею 1 Закону «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі-рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктами 1, 3, 7-9 частини 1 статті 3 Закону встановлено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; законності; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Згідно вимог Цивільного - процесуального кодексу України виконавчий лист видається після набрання законної сили рішенням суду першої інстанції.
За змістом статті 18 Закону, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша цієї статті). Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання (частина друга цієї статті). Виконавець під час здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право залучати в установленому порядку експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання (пункт 15 частини третьої цієї статті).
Частинами 1, 3 статті 3 Закону зазначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Пунктом 8 частини 4 статті 59 Закону встановлено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отриманню виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
Згідно ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною п'ятою вказаної статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Обов'язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства (стаття 129 Конституції України).
Частиною 1 статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для громадян і підлягають виконанню на всій територій України.
Належним виконанням судового рішення про стягнення з особи грошових коштів є внесення боржником на рахунок стягувача коштів, розмір яких визначений судом у рішенні.
Отже, добровільним виконанням судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» 826 грн 80 коп. є внесення ОСОБА_1 на рахунок стягувача визначеної судом суми.
Скаржник зазначає, що 22.02.2019 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження №58171140. Після ознайомлення надав державному виконавцеві пояснення про наявність належних йому коштів в розмірі 4453,27 гривень на зберіганні на обліку Вінницького регіонального управління Держмолодьжитла.
Скаржник зазначає, що державний виконавець Микитюк М.О. знав про наявність у скаржника коштів та місце їх зберігання, допустив протиправну бездіяльність про невжиття заходів примусового стягнення суми коштів необхідних для задоволення вимог стягувача, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження накладених на боржника.
Зазначає, що державний виконавець Микитюк М.О. допустив протиправну бездіяльність, яка відображається у не накладенні арешту на суму коштів, які належать йому та зберігаються на обліку Вінницького регіонального управління Держмолодьжитла в розмірі 4453,27 грн., а також у невнесенні платіжної вимоги Вінницькому регіональному управлінню Держмолодьжитла про примусове списання коштів в розмірі 1078,48 гривень з суми коштів, що зберігаються у них на обліку в розмірі 4453,27 грн, а постанова державного виконавця від 16.04.2020 про повернення виконавчого документа стягувачу в порядку п.2 ч.1 ст. 37 Закону є неправомірною, оскільки даний пункт передбачає повернення державним виконавцем виконавчого документу лише у разі відсутності у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Зазначив, що згідно витягу з ЄДР речових прав, йому належить однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 , на яке накладено арешт державного виконавця.
Також зазначив, що винесення постанови державного виконавця Міщук Т.А. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій; про арешт майна боржника і про арешт коштів боржника є неправомірною дією, оскільки нею не вжито жодних заходів на виконання рішення суду.
Окрім того, його не повідомили про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Щодо визнання неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби в м. Вінниці Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Микитюка Миколи Олександровича суд зазначає наступне.
З огляду скарги скаржника встановлено, що останній звертався до виконавця Микитюка Миколи Олександровича з метою ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 58171140 та надавши пояснення про наявність належних скаржнику коштів в розмірі 4453,27 грн., які перебувають на зберіганні на обліку Вінницького регіонального управління Держмолодьжитла просив їх примусово списати.
Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Відповідно до ст. 59 Закону підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
-отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
-надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
-отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
-наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
-відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
-отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
-погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
-отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
-підстави, передбачені пунктом «г» розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
З даних виконавчого провадження встановлено, що боржник борг не погасив, шляхом сплати коштів на депозитний рахунок або надання квитанції про сплату боргу.
Тому підстав для зняття арешту у державного виконавця були відсутні.
Щодо визнання неправомірною бездіяльності в частині повернення виконавчого документа без виконання на підставі п. 2 ст. 37 Закону суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 37 Закону виконавчий документ повертається стягувачу, якщо; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
При виконанні рішення суду державним виконавцем перевірено майновий стан боржника шляхом направлення запитів до банківських установ, органів, що реєструють рухоме та нерухоме майно.
Згідно відповіді АТ КБ «Приватбанк» встановлено, що за боржником зареєстрований рахунок.
28 листопада 2019 року державним виконавцем направлено платіжну вимогу на адресу банку на списання коштів.
11 грудня 2019 року на депозитний рахунок відділу після виконання платіжного доручення надійшли кошти в сумі 142,11 грн.
Відповідно до ст. 45 Закону розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості:
-у першу чергу повертається авансовий внесок -стягувана на організацію та проведення виконавчих дій;
-у другу чергу компенсуються втрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувана;
-у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів);
-у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.
Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення.
На підставі вищевикладеного стягнуті кошти з боржника перерахувались на користь Державного бюджету, як погашення витрат виконавчого провадження.
Згідно відповідей реєструючих органів встановлено, що за боржником відсутнє рухоме та нерухоме майно.
16.04.2020 державним виконавцем на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання, надавши останньому строк для повторного пред'явлення.
Щодо визнання неправомірної бездіяльність головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Цимбалюк Тетяни Андріївни суд зазначає наступне
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
02.07.2020 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1, з зобов'язанням боржника подати декларацію про доходи та майно.
Державний виконавець у своєму відзиві посилається на ту обставину, що ОСОБА_1 заява від 23.09.2020 з інформацією про кошти, які наявні на рахунках Вінницького регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи до відділу не надходила, що підтверджується витягом з журналу вхідної кореспонденції Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. .Хмельницький) за період з 23.09.2020 по 25.09.2020.
Вказані обставин заявником не спростовані.
28 вересня 2020 року ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_1.
Стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження» містить вичерпний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.
11 травня 2021 року, отримавши скаргу, ознайомившись з якою та отримавши відомості про наявні кошти на рахунках Вінницького регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», державним виконавцем 14.05.2021 направлено вимогу з вимогою повідомити чи зберігаються зазначені кошти на рахунках та надати номери даних рахунків.
До відділу 20 травня 2021 року надійшла відповідь Вінницького регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» з інформацією, що кошти ОСОБА_1 на усіх наявних рахунках установи відсутні і відповідно не зберігаються, а в бухгалтерському обліку установи наявні та відображаються лише зобов'язання перед ОСОБА_1 , як перед звільненим працівником щодо проведення з ним остаточного розрахунку, що буде виконано установою на його першу вимогу в установлений спосіб та згідно діючого порядку.
Суд зазначає, що будь - яких порушень в діях державних виконавців не встановлено.
Крім того, постановою Головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Літвіновою М.В. від 29.09.2022 виконавче провадження №62448041 закінчено на підставі п.9 частини першої ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», знято арешти з усього майна боржника.
Враховуючи, вищевикладене суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги.
Керуючись статтями 1, 3, 5, 18, 37, 45, 48, 59 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 259, 263-264, 447-451 ЦПК України, суд, -
У задоволенні скарги відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: І.А.Усатова