пр. № 1-кс/759/1690/25
ун. № 759/5953/25
21 березня 2025 року м. Київ
слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві майора поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12025100080000281 від 20.01.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кролевець, Кролевецького району, Сумської області, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
21.03.2025 р. до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві майора поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12025100080000281 від 20.01.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільно з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, виник злочинний умисел, спрямований на сприяння громадянам України чоловічої статі та призовного віку у організації незаконного переправлення їх через державний кордон України, за незаконно виготовленими за грошову винагороду документами, які є підставою для виїзду за межі України, а саме: фіктивної довідки, що дозволяє безперешкодно та офіційно перетинати кордон з країнами Європейського Союзу, тим самим, здійснити організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, шляхом усунення перешкод.
Після цієї домовленості ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , з метою реалізації спільного злочинного умислу почали діяти узгоджено, за попередньою змовою між собою, при цьому дії кожного з них охоплювалися умислом кожного іншого члена групи.
Так, реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_8 11.03.2025, зустрівся з громадянином ОСОБА_9 що діяв в інтересах громадянина призовного віку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В ході розмови останні повідомили ОСОБА_9 , що можуть сприяти у незаконному переправленні ОСОБА_10 через державний кордон України шляхом надання фіктивної довідки, що дозволяє безперешкодно та офіційно перетинати кордон з країнами Європейського Союзу за грошову винагороду в сумі 25000 (двадцять п'ять) тисяч доларів США. При цьому, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_8 повідомили ОСОБА_9 про те, що йому необхідно надати копію паспорта громадянина України та копію реєстраційного номеру облікової картки платника податків громадянина ОСОБА_10 .. Зазначені документи будуть використані для складання фіктивної довідки, що дозволяє безперешкодно та офіційно перетинати кордон з країнами Європейського Союзу. Водночас останні знали, що ОСОБА_10 повертатися з країни Європейського Союзу наміру не мав.
20.03.2025, приблизно о 13 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 діючи умисно, за попередньою домовленістю з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та з відома останнього, з корисливих мотивів, для доведення спільного злочинного умислу до кінця, знаходячись разом в приміщенні ресторану «Spezzo», розташованого по вул. Святошино, 3-А в м. Києві, зустрівся з ОСОБА_9 що діяв в інтересах громадянина призовного віку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від якого отримав грошову винагороду у сумі 25000 (двадцять п'ять тисяч) доларів США, та копії документів на ім'я ОСОБА_10 , для отримання фіктивної довідки, що дозволяє безперешкодно та офіційно перетинати кордон з країнами Європейського Союзу, під час дії воєнного стану на території України, таким чином, сприяючи в організації незаконного переправлення останнього через державний кордон України шляхом усунення перешкод.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у сприянні в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, або визначити розмір застави, а саме: 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 гривень.
Підозрюваний та адвокат у судовому засіданні проти клопотання заперечували, оскільки прокурором не доведено ризики ст. 177 КПК України, просили визначити розмір застави, а саме: 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Вивчивши матеріали кримінального провадження №12025100080000281, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.01.2025, вислухавши думку прокурора, підозрюваного та адвоката, суд прийшов до наступного висновку.
20.03.2025 о 13 год. 15 хв., ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а о 20 год. 10 хв. 20.03.2025 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: матеріалами СБУ щодо виявлення кримінального правопорушення та встановлення осіб причетних до його вчинення; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «аудіо контроль особи»; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «відеоконтроль особи»; матеріалами НСРД візуальне спостереження за особою; протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України гр. ОСОБА_4 ; протоколом огляду місця події; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Обираючи до ОСОБА_4 запобіжний захід, слідчий суддя враховує наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ним криміналього правопорушення, що підтверджується наданими до клопотання доказами, вважаючи їх належними і допустимими, враховує наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, з високим ступенем ймовірності, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення або спотворення будь-якої із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинення іншого кримінального правопорушення, можливість впливу на свідків у кримінальному провадженні, що може бути перешкодою встановленню істини у справі.
Згідно ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Відповідно до вказаної рекомендації важливим критерієм, що має враховуватись при визначенні виду запобіжного заходу, є санкція за вчинений злочин. Чим суворіша санкція передбачена за злочин, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо підозрюваного.
Тому, окрім вищенаведеного, враховуючи дані щодо особи підозрюваного на підставі п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вбачає підстави для застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід щодо ОСОБА_4 буде недостатнім для запобігання ризикам, які наведені слідчим і прокурором.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Так, згідно з ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Зокрема, зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно врахувати практику Європейського суду з прав людини з аналогічних питань, а саме рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010 №12050/04, у якому Європейським судом підкреслено важливість оцінки, при визначенні розміру застави, шкоди, завданої злочином, рівня відповідальності підозрюваного та тяжкості злочину. При цьому Європейським судом з прав людини визнано правильним підхід національного суду Іспанії щодо необхідності врахування вказаних чинників за наявності сумнівів у тому, що застава, сума якої визначатиметься виключно пропорційно до майнового стану підозрюваного, зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, передусім щодо участі у судовому розгляді справи. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», сума застави за звільнення з-під варти заявника не була надмірною. У рішенні, у справі «Мангурас проти Іспанії», Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч. 3 ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується. Суд вважає, що забезпечення більш високого стандарту охорони прав людини вимагає більш суворості в оцінці порушень фундаментальних цінностей демократичного суспільства. Відтак, професійне середовище, теж має братися до уваги при визначенні суми застави з метою забезпечення її ефективності як засобу попередження ухилення від юридичної відповідальності.
Враховуючи характер кримінального провадження, розслідуваного відносно ОСОБА_4 розмір завданої шкоди, немає підстав вважати, що застава, сума якої визначатиметься виключно до ступеню тяжкості злочину, зможе забезпечити реалізацію мети обрання запобіжного заходу та керуючись ч. 5 ст. 182 КПК України, яка передбачає, що «у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, а тому відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст. 29 Конституції України, ст. ст. 2, 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, ч. 6 ст. 193, 194, 575 КПК України, слідчий суддя,-
клопотання слідчого слідчого відділу Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві майора поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12025100080000281 від 20.01.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 задовольнити.
Обрати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кролевець, Кролевецького району, Сумської області, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк запобіжного заходу рахувати протягом 60 діб з 20.03.2025 по 19.05.2025 включно.
Для утримання підозрюваний ОСОБА_4 , підлягає направленню до державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Святошинського
районного суду м. Києва ОСОБА_1
Копію ухвали вручено 21.03.2025 о ______ год. ______ хв.
Одночасно роз'яснено порядок її оскарження.
Підозрюваний (ПІБ)________________________ підпис__________________