СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/27528/24
пр. № 2/759/2002/25
19 березня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Петренко Н.О.
за участю секретаря судових засідань Ганнисика А.А.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 до Київської міської ради (01044, м. Київ, вул.Хрещатик, 36) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
І. Зміст позовних вимог.
У грудні 2024 року представник позивача звернулася до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позовну заяву мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 04.11.2016 року, виданим Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому майно: гаражний бокс № НОМЕР_2 у ГК-3 по вул. Кулібіна-Тупік у місті Києві та автомобіль Chevrolet Lacetti. Відповідно до заповіту від 23.03.2007 року, посвідченого державним нотаріусом П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори, гаражний бокс № 98 був заповіданий ОСОБА_2 .
Позивач, ОСОБА_2 , єдиний спадкоємець померлого ОСОБА_3 , не подав заяву про прийняття спадщини у встановлений статтею 1270 Цивільного кодексу України шестимісячний строк. Проте він фактично користувався як гаражем, так і автомобілем, що підтверджується наявністю права керування, зазначеного у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу.
Після смерті батька позивач опинився у складних життєвих обставинах. Батьки позивача розлучилися, коли він був неповнолітнім, позивач залишився проживати з матір'ю, ОСОБА_4 , підтримуючи при цьому тісні стосунки з батьком. Після досягнення повноліття позивач доглядав батька до самої його смерті. Смерть батька стала для позивача тяжкою психоемоційною травмою.
Крім того, мати позивача страждала на хронічне нервово-психічне захворювання, перебувала на обліку у психоневрологічному диспансері № 4 у місті Києві та проходила лікування у стаціонарних відділеннях. У квітні 2017 року вона отримала перелом гомілково-ступневого суглобу та тривалий час не могла самостійно пересуватися, що підтверджується відповідними медичними документами.
У 2017 році матері позивача встановлено інвалідність II групи внаслідок психічного розладу, що потребувало постійного догляду. Відповідно до висновків № 328 від 02.08.2022 року та від 04.08.2022 року, мати позивача потребувала постійного стороннього догляду та не була здатна до самообслуговування.
Позивач був зайнятий забезпеченням життєдіяльності матері, водночас утримуючи свою сім'ю та виховуючи дитину. Погіршення стану матері вимагало від нього постійної участі та супроводу під час медичних процедур.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 24.01.2023 року у справі № 759/10484/22 ОСОБА_4 визнано недієздатною, а рішенням того ж суду від 07.09.2022 року у справі № 759/10883/23 встановлено опіку над нею, опікуном призначено позивача.
ІНФОРМАЦІЯ_2 мати позивача померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 30.09.2024 року.
У листопаді 2024 року позивач звернувся до П'ятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після батька, проте йому було відмовлено у зв'язку з пропуском строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України.
Таким чином, позивач є єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_3 , але не зміг оформити спадщину вчасно з об'єктивних причин, пов'язаних із доглядом за хворою матір'ю та складними життєвими обставинами. Позивач просить суд визначити йому додатковий строк три місяці для подання заяви про прийняття спадщини.
ІІ. Процесуальні рішення у справі.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 06 січня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 12 лютого 2025 року закрито підготовче засідання у вказаній цивільній справі та призначено розгляд справи по суті.
ІІІ. Позиції учасників судового провадження.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про день, час та місце розгляду справи. Надав до суду відзив, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки позич не навів об'єктивних поважних причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом та норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 04.11.2016 року, ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Київ помер ОСОБА_3 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому майно, гаражний бокс № НОМЕР_2 у ГК-3 по вул. Кулібіна-Тупік у місті Києві та автомобіль Chevrolet Lacetti, що підтверджується копією свідоцтвом про право власності від 07.08.2003 року та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
Із копії заповіту, посвідченого 23 березня 2007 року державним нотаріусом Храпійчук Т.В., вбачається, що ОСОБА_3 належний на праві власності гаражний бокс № НОМЕР_2 заповів ОСОБА_2 .
Матеріалами справи документально підтверджено, що позивач є також і сином померлого ОСОБА_3 .
Державним нотаріусом П'ятої київської державної нотаріальної контори Гриценко О.В. 28.11.2024 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що він пропустив встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини.
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Згідно з положеннями статей 1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Позивач стверджує, що у шестимісячний строк не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв'язку з тим, що мати позивача страждала на хронічне нервово-психічне захворювання, перебувала на обліку у психоневрологічному диспансері № 4 у місті Києві та проходила лікування у стаціонарних відділеннях. У квітні 2017 року вона отримала перелом гомілково-ступневого суглобу та тривалий час не могла самостійно пересуватися, що підтверджується відповідними медичними документами.
У 2017 році матері позивача встановлено інвалідність II групи внаслідок психічного розладу, що потребувало постійного догляду. Відповідно до висновків № 328 від 02.08.2022 року та від 04.08.2022 року, мати позивача потребувала постійного стороннього догляду та не була здатна до самообслуговування.
Позивач був зайнятий забезпеченням життєдіяльності матері, водночас утримуючи свою сім'ю та виховуючи дитину. Погіршення стану матері вимагало від нього постійної участі та супроводу під час медичних процедур.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 24.01.2023 року у справі № 759/10484/22 ОСОБА_4 визнано недієздатною, а рішенням того ж суду від 07.09.2022 року у справі № 759/10883/23 встановлено опіку над нею, опікуном призначено позивача.
ІНФОРМАЦІЯ_2 мати позивача померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 30.09.2024 року.
Відповідно до пунктів 2, 5, 6 частини 1 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Враховуючи вищевикладене, суд визнає наведені позивачем причини поважними, оскільки зазначені обставини свідчать про те, що існували об'єктивні та істотні труднощі для спадкоємця подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, та приходить до висновку про визначення позивачу додаткового строку один місяць, який буде достатнім для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Кеpуючись статтями 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76-80, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 до Київської міської ради (01044, м. Київ, вул.Хрещатик, 36) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити частково.
Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , НОМЕР_5 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини один місяць з моменту набрання судовим рішенням законної сили, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.
Суддя Н.О. Петренко