Справа № 756/15962/24
Номер провадження № 1-кс/756/2881/24
19 грудня 2024 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 6 Оболонського районного суду міста Києва клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 15.08.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024102050000145, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, Україна, українцю, громадянина України, який є приватним підприємцем - ФОП ОСОБА_5 , з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України,
18.12.2024 до Оболонського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 15.08.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024102050000145, про застосування запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України. Дане клопотання погоджено прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 ..
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_5 , перебуваючи на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов'язаний, 09.05.2024 пройшов військово-лікарську комісію та був визнаний придатним до військової служби. Відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», було встановлено відсутність обставин, які б надавали ОСОБА_5 право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Після цього, у невстановлений в ході досудового розслідування точний час 09.05.2024, ОСОБА_5 прибув до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , де йому відповідальною особою ІНФОРМАЦІЯ_2 було вручено під особистий підпис мобілізаційне розпорядження та повістку про відправку, у якій зазначено про необхідність з'явитися 27.05.2024 для відправки в команду № НОМЕР_1 . Крім того, у вказаній повістці на відправку, ОСОБА_5 під особистий підпис попереджено, а також додатково детально усно роз'яснено наслідки неявки і підстави притягнення до відповідальності, зокрема, що за неявку в зазначений строк останній буде притягнутий до відповідальності визначеної чинним законодавством.
Після отримання описаної повістки, у невстановлені досудовим розслідуванням дату, час та місці, у ОСОБА_5 виник умисел, спрямований на ухилення від призову на військову службу під час загальної мобілізації. Реалізуючи такий умисел, спрямований на ухилення від призову на військову службу під час загальної мобілізації, діючи умисно, всупереч вимогам ст. 65 Конституції України, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, будучи належним чином оповіщеним про необхідність прибуття і наслідки неявки, обізнаним про свою придатність за станом здоров'я для проходження військової служби та не маючи правових підстав на відстрочку, ОСОБА_5 без поважних причин не прибув 27.05.2024 на пункт збору для відправки в команду №Т0500 для проходження військової служби під час мобілізації, тим самим умисно, протиправно, ухилився від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, тобто у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України.
У зв'язку з чим у клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання та доводи, що його обґрунтовують.
Крім того, на виконання вимог ст. 194 КПК України, в обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, підозрюваному ОСОБА_5 прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, на думку прокурора, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_5 , може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, а саме від трьох до п'яти років позбавлення волі, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.
На думку прокурора, ризиком того, що ОСОБА_5 , може незаконно впливати на свідків є те, що підозрюваному відомо місце їх роботи та проживання. Підозрюваний шляхом погрози, підкупу може схиляти свідків до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні свідків, що негативно вплине на хід досудового розслідування.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 , може іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення даного клопотання, оскільки ризики не доведені прокурором та не обґрунтована підозра, оскільки 05.09.2024 направлено повідомлення до поліції, після чого був складений протокол, крім того підозрюваний не отримував повістку від ТЦК.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Вислухавши клопотання прокурора, думку захисника та підозрюваного, суд дійшов наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що в провадженні Оболонського УП ГУНП в місті Києві перебуває кримінальне провадження, внесене 15.08.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024102050000145, за ознаками злочину, передбаченого cт. 336 КК України.
13.12.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого cт. 336 КК України, у рамках зазначеного кримінального провадження.
В якості підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_5 органом досудового розслідування доводиться наступними доказами, наданими до матеріалів клопотання:
- допит свідка ОСОБА_7 від 17.10.2024;
- допит свідка ОСОБА_8 від 17.10.2024;
- допит свідка ОСОБА_9 від 21.10.2024;
- лист ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.10.2024;
- лист ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.10.2024;
- лист ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» від 12.11.2024.
Отже, дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, суд дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_5 в інкримінованому злочині, тобто можливості того, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене cт. 336 КК України - ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як видно з пояснень прокурора в судовому засіданні, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту, а саме можливість ОСОБА_5 переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування учинити інше кримінальне правопорушення.
Досліджуючи матеріали клопотання, надані докази, пояснення прокурора, обставини, які суд уважає доведеними в якості обґрунтованості підозри, беручи до уваги пояснення підозрюваного, захисника, а також особистість ОСОБА_5 , суд погоджується з тим, що на даний час наявним є ризик того, що ОСОБА_5 може у незаконно впливати на свідків, тобто існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Однак, суд не погоджується з існуванням ризиків передбачених пунктами 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, з наступних підстав.
Так, в обґрунтування ризику можливості переховування від органу досудового розслідування, прокурор фактично посилається лише на тяжкість покарання. Між тим, указану обставину суд не може оцінювати в якості ризику, бо ця обставина повинна бути оцінена судом лише відповідно до ст. 178 КПК України, тобто як додаткові відомості, які посилюють існування певних ризиків.
Більше того, тяжкість покарання сама по собі не може бути ризиком, оскільки в розумінні рішень ЕСПЛ у справах «Becciev v. Moldova», «Свершов проти України», «Єлоєв проти України», «Тимошенко проти України», «Луценко проти України») неодноразово наголошувалось, що тяжкість злочину, в якому обґрунтовано підозрюється особа, має суттєве значення, однак не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою. Крім того, суд вважає доречним взяти до уваги пункт 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Подвезько проти України» (Заява № 74297/11), де суд також встановлював, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає надання переконливого обґрунтування органами влади будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є. Аргументи «за» і «проти» звільнення (з-під варти), включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).
Наведена позиція Європейського суду з прав людини свідчить про те, що взагалі будь-які ризики не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), та мають підтверджуватися фактичними даними. Отже, сама по собі тяжкість покарання ще не свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На підтвердження існування ризику, передбаченого п. 4 ч.1 ст.177 КПК України прокурором взагалі не наведено об'єктивних даних.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зав'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Так, у судовому засіданні було встановлено, що наразі існує обґрунтована підозра щодо вчинення підозрюваним інкримінованого правопорушення, яке відноситься до категорії не тяжких. Підозрюваний ОСОБА_5 офіційно працевлаштований та має джерело доходів, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наведені, на думку суду, обставини свідчать у судовому засіданні прокурор довів обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину, як і обставини, передбаченої п. 2 ч.1 ст.194 КПК України, тобто існування ризику.
Установлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що для досягнення дієвості завдань кримінального провадження, а також відповідності особистості підозрюваного, який працює, одружений, на утриманні має малолітню дитину 5 років, має джерело доходів, постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, та іншим наведеним обставинам, такий запобіжний захід як особисте зобов'язання строком на 60 днів буде достатнім.
Також слід покласти на ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, - повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на в'їзд, виїзд з України; -утримуватись від спілкування зі свідками в межах наведеного кримінального провадження, а також щодо обставин кримінального провадження.
На думку суду, саме наведений запобіжний захід усуне встановлені судом ризики, є достатнім та дієвим, так як наведені особистісні та характеризуючи відомості ОСОБА_5 значно знижують, у поєднанні з запобіжним заходом у вигляді домашнього арешту і покладеними обов'язками, вірогідність вчинення ОСОБА_5 дій, передбачених пунктом 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобіжником яких є визначений судом запобіжний захід.
Ураховуючи наведене, клопотання слідчого, подане в рамках кримінального провадження, внесеного 15.08.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024102050000145, про застосування запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 слід задовольнити частково..
Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 176-178, 181, 186, 193-197, 369-372, 376 КПК України, суд
Клопотання слідчого, подане в рамках кримінального провадження, внесеного 15.08.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024102050000145, про застосування запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з зобов'язанням прибувати до слідчого або суду, відповідно до стадії кримінального провадження, за першою вимогою.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України строком на 57 (п'ятдесят сім) днів наступні обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на в'їзд, виїзд з України;
-утримуватись від спілкування зі свідками в межах наведеного кримінального провадження, а також щодо обставин кримінального провадження.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала діє до 13 лютого 2025 року в межах строку досудового розслідування та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1