14.03.2025 Справа № 756/3196/25
Унікальний № 756/3196/25
Провадження № 1-кп/756/373/24
«14» березня 2025 року Оболонський районним суд м. Києва
у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Оболонського районного суду м. Києва кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє:
- 10.08.2020 вироком Ленінського районного суду м. Харкова за ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 13.06.2024 звільнений з Олексіївської ВК Харківської області (№25) по відбуттю строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,
13.01.2025 року, близько 22 год. 30 хв., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прийшов до квартири за адресою: АДРЕСА_2 , де мешкає гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виник словесний конфлікт, після чого у ОСОБА_4 виник умисел на відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_4 діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом ривка забрав з рук потерпілої ОСОБА_5 , мобільний телефон марки Нокіа, вартістю 201 грн. 33 коп., в якому знаходилась сім-картка мобільного оператору «Лайфсел» з номером НОМЕР_1 вартість стартового пакету 120 гривень.
В подальшому ОСОБА_4 із викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , майнову шкоду в розмірі 321 грн. 33 коп.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого, детально вказавши на обставини та механізм вчиненого, що викладені у вироці вище. Фактичних обставин справи та вартості майна не оспорював, у скоєному щиро розкаявся.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає; останньому роз'яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України повністю доведена.
ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.186 КК України.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає, що обвинувачений розкаявся у вчиненому.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 міри покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого, зокрема, те, що обвинувачений раніше судимий, характеризується негативно, на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, вважає правильним обрати йому покарання у виді позбавлення волі, оскільки менш суворий вид покарання буде недостатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Разом з тим, відповідно до вимог ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень, а тому враховуючи відношення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання не в максимальних межах санкції, встановленої ч. 4 ст. 186 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 , рахувати з моменту затримання, а саме з 16.01.2025 року.
Запобіжний захід ОСОБА_4 , до набрання вироком законної сили, залишити без змін у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим - з моменту отримання його копії.
Суддя ОСОБА_1