Справа №:755/7411/24
"03" лютого 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючої судді - Гаврилової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Акціонерне товариство «Акцент-Банк» через представника Шкапенка О.В. звернулось до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Згідно заявлених вимог, представник позивача просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №б/н від 17 серпня 2016 року в розмірі 32 541,18 грн станом на 06 квітня 2024 року, яка складається з: 29 202,55 грн - заборгованості за кредитом; 3 338,63 грн - заборгованості по відсоткам, 0,00 грн - штрафу.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 13 травня 2024 року відкрито провадження в даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.
До суду надійшла заява представника Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - Медведєва М.О., в якій він просить суд закрити провадження у справі, у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Суд, вивчивши заяву, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зі змісту ст. 4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу сторони у справі на власний розсуд розпоряджаються наданими їм законом правами щодо предмета спору (частина 3 статті 13 ЦПК України), а суд на засадах змагальності сторін, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, може лише сприяти учасникам судового процесу в реалізації таких прав, ураховуючи при цьому засади (принципи) верховенства права, рівності учасників процесу перед законом та судом.
За змістом п.1 ч. 2 ст.49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Згідно положень п. 4 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Пороте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до ч.1 та 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до змісту ч.2 ст.256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Враховуючи, що відмова від позову є безумовним правом позивача, заяву подано уповноваженим представником, якому відомі наслідки відмови від позову та закриття провадження у справі, підстав для неприйняття відмови від позову не встановлено і відмова від позову не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує права сторін, суд приходить до висновку про можливість прийняття відмови від позовних вимог та закриття провадження у справі.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 49, 142, 206, 255, 256, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд -
Прийняти відмову позивача Акціонерного товариства «Акцент-Банк» від позову.
Закрити провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: