Справа № 727/12257/24
Провадження № 2/727/379/25
11 березня 2025 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Терещенко О.Є.
при секретарі Аниськовій К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Чернівці цивільну справу за по-зовом Комунального підприємства «Чернівціводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за послуги,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по оплаті за надані послуги водопостачання та водовідведення, посилаючись на те, що він надає послуги водопостачання та водовідведення в квартиру, що знаходиться за ад-ресою АДРЕСА_1 , де зареєстровані та проживають ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Відповідачі несвоєчасно та не в повному обсязі вносили платежі за послуги цен-тралізованого водопостачання та водовідведення.
Вказав, що в результаті несплати за надані послуги водопостачання, за період з 01.01.2020 по 30.08.2024 р.р. у відповідачів виникла заборгованість перед КП «Чер-нівціводоканал» в сумі 6167,99 грн.
У зв'язку з цим просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові ви-трати в сумі 2422,40 грн.
Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загаль-не позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ст. 274 ч.1 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного про-вадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 листопада 2024 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запе-реченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, направив заяву, згідно якої просив розглянути справу без його участі. Направив заяву, згідно якої просив виклю-чити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі складу співвідповіда-чів, як не належного співвідповідача у справі №727/12257/24.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день і час розгля-ду справи був повідомлений завчасно та належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась. Представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Колун В.П., в судове засідання не з'явилась. Подала розрахунок витрат, які відповідач ОСОБА_2 понесла у зв'язку із розглядом справи.
Згідно ч.2 ст.51 ЦПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судово-го засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відпо-відачем, не закриваючи провадження у справі.
Відповідно до ч.3 ст.51 ЦПК України, після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Таким чином, після ознайомлення з клопотанням представника позивача про за-міну первісного відповідача належним відповідачем від 14.01.2025 року, суд вважає можливим задовольнити подане клопотання та виключити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зі складу співвідповідачів, як не належного співвідповіда-ча.
Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з'ясу-вавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що згідно довідки про склад осіб, місце проживання яких за-реєстроване у житловому приміщенні/будинку, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Виконавчого комітету Чернівецької обласної ради №30 від 15.02.1995 року визначено, що саме КП «Чернівціводоканал» надає абонентам послуги по водопо-стачанню та водовідведенню
Позивачем КП «Чернівціводоканал» надаються послуги по водопостачанню та во-довідведенню за адресою: АДРЕСА_1 , та відкрито відповідачу особовий рахунок № НОМЕР_1 для проведення розрахунків.
Відповідно до статті 1 Законом України «Про житлово-комунальні послуги», жит-лово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпе-чення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Пункт 1 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.
Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поді-ляються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, центра-лізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудин-кових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, ут-римання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою бу-динків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль вико-нання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Стандарти, нормативи, норми, порядки і правила у сфері житлово-комунальних послуг розробляють і затверджують Кабінет Міністрів України, центральний орган ви-конавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного ре-гулювання, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень та згідно із законодав-ством (частина друга статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-ко-мунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п.18 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» від 21.07.2005 року розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є ка-лендарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
У частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-ко-мунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержу-вати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений у пункті 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фак-тично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати по-слуг у повному обсязі.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року в справі № 6-59цс13 і від 20 квітня 2016 року в справі № 6-2951цс15, та у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року в справі № 750/12850/16-ц і від 06 листопада 2019 року в справі № 642/2858/16.
У правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 646/834/17 зазначено, що на фізичних осіб покладено законодавчий обов'язок укласти договір та вносити плату за користування послугами, а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору про надання послуг або конклю-дентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання.
Пунктом 2 Типового індивідуального договору про надання послуг з центра-лізованого водопостачання та централізованого водовідведення даний договір вважа-ється укладеним через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконав-ця https://vodokanal.cv.ua/.
Отже, шляхом фактичного споживання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення та часткової оплати за надані послуги відповідачі приєдналася до умов зазначеного договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверд-жених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в уста-новленому порядку.
Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що у квартирі АДРЕСА_2 , відсутній прилад обліку води (лічильник).
Рішенням виконкому Чернівецької міської ради від 15.02.1995р. №30 затверджено норми відпуску води, теплової енергії, твердих побутових відходів та рідких нечистот для населення, соціально-культурних і громадських закладів в містах і селищах місько-го типу області з 1 лютого 1995 року.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного за-конодавства, а за відсутності таких умов і вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.47 «Правил надання послуг з централізованого водопостачання та цен-тралізованого водовідведення» які затверджені постановою КМУ від 05.07.2019 №690 (Правил), та регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить гос-подарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водо-відведення (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримувати послуги з централізованого водо-постачання та централізованого водовідведення (далі - послуги), а також визначеною власником (співвласниками) особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, Споживач зобов'язаний інформувати виконавця про тимчасову відсутність в житловому примі-щенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 кален-дарних днів (за відсутності приладів обліку); якщо період відсутності споживача та ін-ших осіб перевищує шість місяців, споживач для реалізації права на несплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) у місячний строк з мо-менту закінчення кожного шестимісячного періоду зобов'язаний надавати виконавцю оновлену заяву з відповідними підтвердними документами в електронній або паперовій формі.
Згідно п.45 Правил Споживач має право на несплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови надання виконавцю заяви та документального під-твердження (зокрема, довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, нав-чання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.
Згідно з ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові на-слідки, встановлені договором або законом.
На підтвердження своїх позовних вимог у даній справі позивачем було долучено розрахунки заборгованості за послуги за централізоване постачання холодної води та водовідведення, за період з 01.01.2020 року по 31.10.2024 року становить 6167,99 грн.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обста-вини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої, другої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктив-ному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, досто-вірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх су-купності.
Враховуючи те, що відповідачем не заявлено клопотання про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, а тому суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимогах.
Отже, враховуючи вищевикладене та оцінюючи належність, допустимість кожно-го доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, роз-глянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що з відпові-дача ОСОБА_1 на користь позивача КП «Чернівціводоканал» необ-хідно стягнути заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у сумі 6 167,99 грн. за період з 01.01.2020 року по 31.10.2024 року, за-довольнивши позовні вимоги.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на ко-ристь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Щодо понесених судових витрат відповідачем ОСОБА_2 , яку за клопотанням позивача було вилучено зі складу співвідповідачів, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Частиною 9 статті 141 ЦПК передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправиль-них дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки через неправильні дії сторони позивача по справі було залучено нена-лежного відповідача ОСОБА_2 , суд вважає можливим стягнути з позивача витрати, понесені останньою у зв'язку з отриманням професійної правничої допомоги.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються, зокрема, із витрат пов'язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу на-лежать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сто-ронами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судо-вих дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з роз-глядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на профе-сійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'я-зані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правни-чої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підля-гають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розпо-ділу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адво-ката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вар-тості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необ-хідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвока-том, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом ви-рішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23-рп/2009 щодо офіційного тлумачення статті 59 Конституції України, яка гарантує право на професійну правничу допомогу, зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Разом з тим, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційно-сті та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність спра-ви, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має вихо-дити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необ-хідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обста-вин справи та фінансового стану обох сторін.
Судом встановлено, що відповідно до додатку №2 до Договору №07-2024 від 20 вересня 2024 року про надання правової допомоги, ОСОБА_2 уклала угоду з адвокатом Колун Веронікою Павлівною про надання правової допомоги.
Згідно акту приймання-передачі виконаної роботи та квитанції до прибуткового касового ордера, ОСОБА_2 оплатила адвокату Колун В.П. кошти у сумі 10 000,00 (де-сять тисяч) гривень в готівковій формі за надання адвокатських послуг.
Згідно вимог ч.5 ст.137 ЦПК України у разі дотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на прав-ничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи клопотання представника позивача, суд, надаючи оцінку зазначеним вище аргументам, зважаючи на складність справи, ціну справи та її значення для сто-рін, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також враховуючи принцип пропорційності, - приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. є неспівмірними зі складністю справи та підлягають зменшенню до 3 000,00 грн.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з позивача КП «Чернів-ціводоканал» підлягають стягненню на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 (три тисячі) гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274-284, 354 ЦПК України, -
ухвалив:
Позов Комунального підприємства «Чернівціводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Комунального підприємства «Чернівціводоканал» (р/р НОМЕР_2 у Філії-Чернівецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 356334, код 0336 1780, ІПН 033617824128) у сумі 6 167,99 (шість тисяч сто шістдесят сім) гривень (дев'я-носто дев'ять) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Комунального підприємства «Чернівціводоканал» витрати, пов'язані зі сплатою судо-вого збору у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні.
Стягнути з Комунального підприємства «Чернівціводоканал» на користь ОСОБА_2 витрати, пов'язані з отриманням правової допомоги у розмірі 3 000, 00 (три тисячі) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апе-ляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апе-ляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вру-чення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 21 березня 2025 року.
Суддя: О.Є.Терещенко