Справа № 727/3238/25
Провадження № 2-н/727/1212/25
про відмову у видачі судового наказу
25 березня 2025 року м. Чернівці
Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівців Дубець О.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг з розподілу природнього газу,
До суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу в якій стягувач просить стягнути з боржника заборгованість за наданні послуги з розподілу природнього газу за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 31.01.2025 року в розмірі 2460,22 грн, а також сплачений судовий збір в розмірі 302,80 грн.
Дослідивши матеріали заяви суддя дійшов таких висновків.
Статтею 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з пунктами 1, 3 статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до частини 2 статті 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до частини 5 статті 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи боржника.
На виконання вказаних вимог судом скеровано запит до Відділу АДБ Головного управління Державної міграційної служби України у Чернівецькій області про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання боржника. Як вбачається з отриманої відповіді від 24 березня 2025 року ОСОБА_1 була знята з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , так як померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, передбачені частиною 1 статті 186 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Так, заявник просить стягнути заборгованість за наданні послуги з розподілу природнього газу з боржника ОСОБА_1 , яка згідно з наданими відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС УДМС України у Чернівецькій області, померла.
Згідно з частиною 2 статті 165 ЦПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу.
На підставі викладеного вище та беручи до уваги те, що боржник помер, суд вважає, що у видачі судового наказу слід відмовити.
Згідно з частиною 2 статті 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Тому, відповідно до частини 2 статті 164 ЦПК України, внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
Керуючись статтями 162, 163, 165, 166, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за наданні послуги з розподілу природнього газу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Чернівецького апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Дубець О.С.