Справа № 727/3085/25
Провадження № 2-о/727/164/25
24 березня 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці, в складі:
головуючого судді - Слободян Г.М.
за участю секретаря судових засідань - Вакарчук Т.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами окремого провадження, в залі суду м.Чернівці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ); заінтересована особа: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: ( АДРЕСА_2 ) про встановлення факту родинних відносин, -
Короткий зміст заяви.
Заявник ОСОБА_1 звернувлася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин. В обґрунтування заявлених вимог заявниця посилається на те, що вона є донькою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує на те, що після смерті її батька відкрилась спадщина, яка складається з 1/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_3 та земельних ділянок. Зазначає, що за життя спадкодавець склав заповіт, посвідчений секретарем виконкому Коновської сільської ради Кельменецького району Чернівецької області 03.11.2020р. за реєстровим N? 43, яким належне йому майно заповів своїм донькам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вказує на те, що спадкоємцями першої черги після смерті спадкодавця є вона, ОСОБА_2 та дружина ОСОБА_4 (пенсіонер / обов?язкова частка), проте остання відмовилась від спадщини на їх користь. Зазначає, що спори між спадкоємцями щодо прийняття та оформлення спадщини відсутні.
Разом з цим, посилається на те, що при оформленні спадкових прав нотаріусом виявлено розбіжності в написанні її по батькові та імені спадкодавця, а саме: по батькові заявниця в паспорті громадянина України зазначена як « ОСОБА_5 », а в свідоцтві про смерть батька його ім?я вказане як « ОСОБА_6 ». Зазначає, що вказана розбіжність не є для нотаріуса перешкодою у видачі їй свідоцтва про прийняття спадщини за заповітом, проте, у такому випадку вона не буде вважатись спадкоємцем першої черги. Відтак, заявниця при оформленні спадкових прав змушена буде сплатити ставку податку на доходи фізичних осіб в розмірі 5% від вартості спадкового майна, на відміну від нульової ставки для спадкоємців першого і другого ступенів споріднення.
Просить встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рух справи та позиція сторін.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13.03.2025 року відкрито провадження в цивільній справі № 727/3085/25 та призначено до розгляду за правилами окремого провадження.
Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, однак її представник, адвокат Загарія О.Д. скерував до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності його довірительки, заявлені вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_2 скерувала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності. Зазначила, що відомості викладені в заяві відповідають дійсності, спору між нею та ОСОБА_1 , а тому вона не заперечує проти її задоволення.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «Акорд» не здійснювалося.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження суд розглядає, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно змісту ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
За умовами п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
Досліджені докази, встановлені обставини та застосовані норми права.
Судом належними та допустимими доказами встановлено, що згідно зі свідоцтвом про народження заявниці ОСОБА_1 , її прізвище вказане за прізвищем батька « ОСОБА_7 » (дошлюбне прізвище), а її батьком зазначено ОСОБА_8 ; дата народження заявниці « ІНФОРМАЦІЯ_5 » співпадає із датою народження, вказаною в її паспорті громадянина України (а.с.6-8).
У паспорті громадянина України спадкодавця ОСОБА_3 , його ім?я зазначене як « ОСОБА_6 », дата народження « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (а.с.9).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_3 від 27.04.2022 року (а.с.10).
Зі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.04.2012 р., а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_3 , його співвласниками вказано спадкодавця та членів його сім?ї (дітей та дружину), в т.ч. й заявницю ОСОБА_1 (а.с.11).
Із заповіту від 03.11.2020 року, посвідченого секретарем виконкому Коновської сільської ради Кельменецького району Чернівецької області 03.11.2020р. за реєстровим N? 43, вбачається, що спадкодавець вказав, що заповідає майно своїм донькам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та дружині спадкодавця - ОСОБА_4 (а.с.12).
Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 зареєстрована приватним нотаріусом Дністровського районного нотаріального округу Чернівецької області Лакустою Віктором Івановичем за номером у Спадковому реєстрі N? 69602653, що вбачається з Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.13).
Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. У статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
За змістом статті 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити учасникам справи їхні права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, про що зазначено в пункті 1 частини першої статті 315 ЦПК України. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем.
У судовому порядку можуть бути встановлені також факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення (п.1 Постанови ВСУ №5 від 31.03.1995 р.).
Відповідно до Постанови Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Судом встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 зареєстрована приватним нотаріусом Дністровського районного нотаріального округу Чернівецької області Лакустою Віктором Івановичем за номером у Спадковому реєстрі N? 69602653.
Спадкоємцями першої черги після смерті спадкодавця є заявниця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та дружина спадкодавця - ОСОБА_4 (пенсіонер / обов?язкова частка), проте остання відмовилась від спадщини на їх користь. При цьому, спори між спадкоємцями щодо прийняття та оформлення спадщини відсутні.
З матеріалів справи вбачається, що при оформленні спадкових прав нотаріусом виявлено розбіжності в написанні по батькові заявниці та імені спадкодавця, а саме: по батькові заявниця в паспорті громадянина України зазначена як « ОСОБА_5 », а в свідоцтві про смерть батька його ім?я вказане як « ОСОБА_6 ». Хоча вказана розбіжність і не є для нотаріуса перешкодою у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про прийняття спадщини за заповітом, остання не буде вважатись спадкоємцем першої черги, оскільки ця розбіжність унеможливлює встановлення факту родинних відносин між спадкодавцем і спадкоємцем як батька та доньки (родичів першого ступеня споріднення).
Відтак заявниця, як спадкоємець який поки не відноситься ні до першої, ні до другої черги спадкоємців (статті 1261, 1262 ЦК України), змушена буде при оформленні спадкових прав сплатити ставку податку на доходи фізичних осіб в розмірі 5% від вартості спадкового майна, на відміну від нульової ставки для спадкоємців першого і другого ступенів споріднення.
Як вбачається з матеріалів справи, встановлення судом даного юридичного факту, а саме факту родинних відносин між заяницею ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_3 , як доньки та батька, є необхідним заявниці для прийняття спадщини за заповітом від 03.11.2020 року.
Так, відповідно до вимог пункту 174.2 Податкового кодексу України об?єкти спадщини оподатковуються за нульовою ставкою об?єкти спадщини, що успадковується членами сім?ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.
Згідно до підпункту 174.2.2. пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу (5%), вартість будь-якого об?єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не зазначені у підпункті 174.2.1 цього пункту.
Враховуючи те, що заявниця є рідною донькою померлого ОСОБА_3 , вона повинна бути звільненою від оподаткування отриманого нею у спадок майна, однак для цього їй необхідно надати нотаріусу для оформлення спадщини документи, підтверджуючі, що вона ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_3 є родичами першого ступеню споріднення для визначення ставки оподаткування доходу від майна,отриманого у спадщину.
Згідно з п. п. 4.2. глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, доказом родинних відносин спадкоємців із спадкодавцем є свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану.
Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , як доньки та батька.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Згідно положень ст. 12,13 ЦПК України, учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи вищевикладене, оцінивши належність та допустимість доказів, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.10,11,76,81,211,258-259,263-265,268,272-273,293,294,315 ч.2, 354 ч.1 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , як доньки та батька.
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів до Чернівецького апеляційного суду. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 24.03.2025 року.
Суддя Слободян Г.М.