Справа № 726/584/25
Провадження №2-а/726/12/25
Категорія 140
про залишення адміністративного позову без розгляду
25.03.2025 м. м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Асташева С. А.,
з участю секретаря судових засідань Попович Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 4АВ № 08368369 від 15.11.2024,
за участю учасників судового провадження:
позивачки ОСОБА_1 ,
представниці позивачки Меленюк О.М.,
20.02.2025 до Садгірського районного суду м. Чернівці надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - Меленюк Олена Миколаївна, до Департаменту патрульної поліції, третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 4АВ № 08368369 від 15.11.2024.
У вказаному позові позивачка просить суд визнати протиправною та скасувати постанову npo накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серія 4АВ № 08368369 від 15.11.2024 та закрити справу про адміністративне правопорушення. Також просить стягнути з Департаменту патрульної поліції понесені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Департаменту патрульної поліції.
Такий позов, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 20.02.2025 передано на розгляд головуючого судді Асташева С.А.
Ухвалою судді Садгірського районного суду м. Чернівці Асташева С.А. від 25.02.2025 залишено без руху зазначений позов з підстав відсутності клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку та доказів поважності його пропуску.
03.03.2025 на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків від представниці позивачки Меленюк О.М. та клопотання (заява) про поновлення пропущеного строку.
Ухвалою судді Садгірського районного суду м. Чернівці Асташева С.А. від 10.03.2025 відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 25.03.2025. Вказано, що клопотання про поновлення строку оскарження постанови буде вирішено у судовому засіданні, в ході дослідження доказів у справі.
13.03.2025 до суду надійшов відзив на адміністративний позов від представника Департаменту патрульної поліції Маланчука М.В.
Також 18.03.2025 до суду надійшла заява від представника відповідача Департаменту патрульної поліції Маланчука М.В. у якій останній просить суд залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , оскільки така подана з пропуском десятиденного строку оскарження, визначеного ст. 289 КУпАП, який обчислюєтьсядля постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Звертає увагу суду на те, що відповідно до долученого рекомендованого повідомлення про вручення позивач отримала оскаржувану постанову засобами поштового зв'язку 29.01.2025, про що свідчить також підпис у графі розписка про одержання. Таким чином останнім днем для подання позову було 10.02.2025 (з урахуванням неробочих днів), а позовна заява датована 16.02.2025.
У судове засідання відповідач та третя особа не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Відповідач скерував відзив та заяву про залишення позову без розгляду, у яких висловив свою позицію щодо позову.
Неявка належним чином повідомленої сторони не перешкоджає розгляду справи.
У судовому засідання позивачка ОСОБА_1 та її представниця Меленюк О.М. підтримали заяву про поновлення пропущеного строку та просили поновити позивачці строк звернення до суду. Також підтримали позовні вимоги, які просили задовольнити з підстав, зазначених у позові. Долучили дані з Чернівецького міського центру соціальних служб на підтвердження обставин того, що позивачка не керувала транспортним засобом.
Заслухавши думку позивачки та її представниці, вивчивши матеріали справи та наявні у ній докази, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без розгляду, з таких підстав.
Судом встановлено, що 15.11.2024 інспектором Департаменту патрульної поліції Грицун Олександром Юрійовичем на підставі інформаційних файлів та метаданих до них, за результатами автоматичної фіксації подій з ознаками адміністративного правопорушення, отриманих в електронному вигляді із системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 4АB № 08368369, згідно із якою 15.11.2024 об 11:07, за адресою М-19-03 Південний під'їзд до м. Чернівці, 0+972, особа, яка керувала транспортним засобом Ford Transit, номерний знак НОМЕР_1 , перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 26 км/год, чим порушила пункт 12.9.(б) Правил дорожнього руху України. За дане правопорушення, відповідальну особу гр. ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Відповідно до долученої позивачкою копії платіжної інструкції від 29.11.2024, остання сплатила штраф у розмірі 170 грн на рахунок, вказаний у оскаржуваній постанові.
Також позивачка долучає скрін із застосунку «Дія» з якого дізналася про накладений на неї штраф, зокрема вказано основну інформацію про штраф, а саме: департамент поліції, що оформив протокол, порушену статтю, місце та дату вчинення правопорушення, марку та модель транспортного засобу, а також суму штрафу та реквізити для його оплати.
Крім того, позивачка вказує про те, що лише 13 лютого 2025 року у поштовому ящику виявила конверт від Департаменту патрульної поліції та вказує про те, що не підписувала жодних повідомлень про вручення поштового відправлення.
Проте, відповідач долучає копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого Департамент патрульної поліції надсилав оскаржувану постанову ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та поштове відправлення вручено 29.01.2025.
Із адміністративним позовом ОСОБА_1 звернулася до Садгірського районного суду м. Чернівці лише 20 лютого 2025 року.
Так, положеннями ст.55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Статтею 286 КАС України, передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно із ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно із ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч.4ст.123 КАС України).
Також, пунктом 8 ч.1 ст.240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, наведеними вище правовими нормами встановлено, що суд зобов'язаний з'ясувати в кожному випадку чи адміністративний позов подано у строк, установлений законом, а якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Залишаючи позов без розгляду, суд виходить з того, що в ході судового розгляду справи встановлено пропуск позивачкою строку звернення до суду, а тому було залишено її позов без руху та, на підставі ст. 123 КАС України, надано можливість ОСОБА_1 звернутися до суду із клопотанням про поновлення строку, вказавши підстави такого.
У заяві про поновлення пропущеного строку Карлійчук О.С. вказує про те, що виявила конверт лише 13 лютого 2025 року, однак доказів на підтвердження цих обставин не долучає.
Більше того, у своєму позові вказує про те, що із застосунку «Дія» дізналася про накладений штраф та сплатила його через мобільний застосунок 29.11.2024.
Разом із тим, із матеріалів справи вбачається, що позивачка звернувся в суд із цим адміністративним позовом лише 20 лютого 2025 року.
З метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя суддею постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, при цьому питання про поновлення строку на оскарження постанови про адміністративне правопорушення при відкритті провадження у справі не вирішувалось.
Суд звертає увагу на те, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Однак, суд вважає, що наведені позивачкою підстави для поновлення строку є неповажними з огляду на таке.
Пунктами 6,7 ч.5 ст.44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.
Отже, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на пред'явлення позову, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання своїх процесуальних обов'язків, вимог закону і суду, зокрема стосовно належного оформлення позовної заяви, в тому числі подання її у строки, встановлені КАС України або іншими законами, для чого особа має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
При цьому суд також виходить із того, що Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Так, ч.1 ст.118 КАС України встановлено, що процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені встановлюються судом.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, унаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо його прийнято за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.
Якщо цей день точно встановити неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому сполуку «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод, щоб дізнатися, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Отже, реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізувати своє право на звернення до суду в межах строків такого звернення, адже нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2023 у справі № 990/139/23.
Суд звертає увагу, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути:
- день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи;
-день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує;
- день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії;
- день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Аналогічні висновки викладено в постанові Верховного Суду у постанові від 09.09.2020 у справі № 444/2499/19.
Згідно із ч.ч.8-10 ст.279-1 КУпАП днем отримання постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення її відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або повнолітньому члену сім'ї такої особи.
Судом встановлено, що долученим до матеріалів справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення підтверджено факт вручення оскаржуваної постанови 29.01.2025. Також позивачкою долучено квитанцію про сплату штрафу за оскаржуваною постановою 29.11.2024. Тобто, позивачці ще із застосунку «Дія» було достеменно відомо про наявність постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності.
Таким чином, суд доходить висновку про те, що позивачкою не долучено належних доказів на підтвердження поважності наведених нею причин пропуску строку звернення до суду із вказаним позовом, оскільки матеріалами справи підтверджується факт направлення на її адресу та отримання 29.01.2025 оскаржуваної постанови, а також факт ознайомлення із її наявністю у застосунку «Дія» та сплати 29.11.2024 штрафу, згідно із постановою серії 4АВ № 08368369 від 15.11.2024.
Як зазначалося вище судом, за загальним правилом поважними причинами визнаються лише ті обставини, що були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка звернулася з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що станом на 29.01.2025 чи раніше ОСОБА_1 не була обізнана про існування оскаржуваної постанови, а отримала її лише 13 лютого 2025 року суду не надано, як і доказів того, що позивачка, будучи зареєстрованим власником транспортного засобу, не мала об'єктивної можливості дізнатися про наявний факт притягнення її до адміністративної відповідальності та подати позов до суду.
Більше того, суд надавав можливість позивачці скористатися правом подати клопотання, у якому вказати поважні причини пропуску строку звернення до суду, однак жодних документів та інших обставин окрім раніше вказаних не зазначено та не додано.
Таким чином суд не знаходить підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку.
Отже, судом встановлені підстави для залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 4АВ № 08368369 від 15.11.2024, відповідно до вимог п.8 ч.1 ст. 240 КАС України, з підстав, визначених ч.3 ст.123 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 44, 121 - 123, 240, 286 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 4АВ № 08368369 від 15.11.2024 - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С. А. Асташев