25.03.2025
справа №642/8184/24
провадження №2/642/40/25
про розстрочення виконання рішення суду
25 березня 2025 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Ольховського Є.Б.
при секретарі судового засідання - Прийма Ф.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення від 06.02.2025, суд, -
Рішенням Ленінського райсуду м. Харкова від 06.02.25 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , 3-я особа: Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення неустойки за прострочку сплати аліментів, -задоволено частково. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пеню (неустойку) за прострочку сплати аліментів в розмірі 200000 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 25.03.25 виправлено описку у вищезазначеному рішенні, викладено другий абзац резолютивної частини у наступній редакції: «Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.п.н. НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 пеню (неустойку) за прострочку сплати аліментів в розмірі 200000 грн.» В іншій частині рішення залишено без змін.
14.03.25 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Лукомська В.В. звернулась до суду із заявою про розстрочення виконання вищевказаного рішення, посилаючись на скрутне матеріальне становище, оскільки ОСОБА_1 , згідно рішення Жовтневого райсуду м. Харкова від 23.07.2013 р., 29.11.24 повністю погасив заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 411 914,83 грн. Окрім того, рішенням Жовтневого районного суду міста Харкова від 04.10.24, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання їх спільного повнолітнього сина, який продовжує навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи з 01 вересня 2024 року і до закінчення сином навчання, але не більше як до досягнення ним 23-х років. Таким чином, на Відповідача покладено обов'язок не лише сплатити неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання ОСОБА_3 у розмірі 200 000 грн., але і сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання. Зазначили, що окрім цих виплат Відповідач особисто перераховував на картку сина кошти для його власних потреб, загальна сума яких у розмірі 167 532,00 грн. Окрім того, ОСОБА_1 був призваний проходити військову службу у складі Збройних Сил України по мобілізації для захисту територіальної цілісності та суверенітету Батьківщини та є діючим військовослужбовцем, про що свідчать наявні в матеріалах справи документи.
Станом на сьогоднішній день ОСОБА_1 сплачує аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, що підтверджується звітами Військової частини про здійснення відрахувань та виплати.
У судове засідання відповідач (заявник) та його представник не з'явились, надали до суду клопотання 20.03.25, в якому просили про розгляд заяви про розстрочення виконання рішення суду за їх відсутності. Заяву про розстрочення виконання рішення суду підтримали та просили задовольнити.
У судове засідання позивачка та її представник також не з'явились, надали до суду клопотання 24.03.25, в якому проти задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду не заперечували.
Згідно з положеннями ч.1 ст.435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
За таких обставин, суд може за заявою боржника ОСОБА_1 відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.
Відповідно до положень ч.3 ст.435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
При цьому, згідно з ч.4 ст.435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує матеріальний стан фізичної особи, членів її сім'ї.
Обставин, які б унеможливлювали розстрочення виконання судового рішення, про яке просить заявник, судом не встановлено.
З урахуванням вимог ч. 5 ст. 435 ЦПК України, відповідно до яких розстрочення виконання рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого, суд вважає за можливе розстрочити ОСОБА_1 пеню (неустойку) за прострочку сплати аліментів у розмірі 200 000 грн. на 12 місяців рівними платежами по 16 666,66 грн. щомісяця.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 260, 435 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду задовольнити.
Розстрочити ОСОБА_1 на 12 (дванадцять) місяців виконання рішення Ленінського районного суду м. Харкова у справі №642/8184/24 від 06.02.25 року, відповідно до якого з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.п.н. НОМЕР_1 ) вирішено стягнути на користь ОСОБА_2 пеню (неустойку) за прострочку сплати аліментів в розмірі 200000 грн., встановивши розмір погашення боргу по 16 666 грн. 66 коп. щомісяця, починаючи з дня набрання ухвалою законної сили.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Є.Б. Ольховський