Справа № 569/88/24
1-кп/569/561/25
про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
24 березня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Рівне кримінальне провадження №№ 12023180000000013, 12023180000000466 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 313, ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 313 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 313, ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 313 КК України та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 309 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 3 ст. 311, ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 3 ст. 313 КК України, -
В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.
До початку судового засідання, 04 березня 2025 року, прокурор ОСОБА_3 подав до суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на два місяці, яке підтримав в судовому засіданні та просив суд його задоволити з підстав, викладених у ньому.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора та обрати обвинуваченому ОСОБА_4 більш м'який вид запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту або інший альтернативний запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, про що подав до суду письмові заперечення.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з огляду на наступне.
За положенням ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.
При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, рішення «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року).
Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків чи інших обвинувачених у кримінальному провадженні, продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які у відповідності до ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, та в якості максимальної міри покарання передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, що, на думку суду, є вагомим психологічним фактором, який може сприяти переховуванню обвинуваченого від суду.
Отже підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини, які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились та є триваючими.
Враховуючи вищевикладене, а також відсутність підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено.
Як визначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць встановлений в розмірі 3 028 гривень.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 331 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу відмовити.
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 - задоволити частково.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Рівне, українцю, громадянину України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому відповідно до ст. 89 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - з 24 березня 2025 року до 22 травня 2025 року.
Визначити ОСОБА_4 розмір застави у межах 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий суду.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки, а саме: прибувати до суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу прокурора або суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи; утримуватись від спілкування зі свідками, іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Вказані обов'язки покладаються на обвинуваченого ОСОБА_4 на строк до 22 травня 2025 року.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 та заставодавцю що, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 27 січня 2025 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 вважати такою, що втратила чинність з моменту постановлення даної ухвали.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати начальнику Державної установи «Львівська установа виконання покарань № 19».
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя Рівненського міського суду
Рівненської області ОСОБА_11