Справа № 569/7082/24
18 березня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
у складі: головуючої судді Галінської В.В.
секретар судового засідання Калетинець Т.В.
учасники справи: позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради
розглянувши у відкритому судовому засіданні порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про позбавлення батьківських прав,
ОСОБА_1 звернулась до Рівненського міського суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить позбавити відповідача батьківських прав стосовно його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати покласти на відповідача.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 08 липня 2010 року вона зареєструвала шлюб із відповідачем та проживала з ним однією сім'єю до серпня 2017 року. Після чого шлюб було розірвано, відповідач проживає окремо. З відповідача на її користь на утримання дитини стягнуто аліменти в розмірі від усіх його доходів. Від сплати аліментів відповідач ухиляється. Вказує, що ОСОБА_2 не спілкується з сином, не вітає його з Днем народження, не цікавиться його здоров'ям, навчанням та вихованням, що свідчить про його байдужість до дитини.
Відповідачем ОСОБА_2 подано до суду відзив на позовну заяву, у якому він зазначає, що не хоче бути позбавлений батьківських прав, бажає брати активну участь у житті дитини, спілкуватись, проводити вільний час, займатись вихованням. Однак через напружені стосунки з позивачем він позбавлений можливості це робити, оскільки позивач в цьому перешкоджає. Стосовно заборгованості зі сплати аліментів пояснив, що вона виникла у зв'язку із його хворобою та необхідністю її лікування та через війну. З 27.12.2022 року має постійну роботу, тому сплату аліментів не пропускає. Просить відмовити в задоволенні позову.
Позивач ОСОБА_1 подала до суду відповідь на відзив у якому зазначила, що бажання відповідача спілкуватись з дитиною не знаходить свого практичного відображення, відповідач за 7 років жодного разу не бачився з дитиною, хоча перешкод вона не чинить, інакше б відповідач звертався б до відповідних органів із заявами про усунення таких перешкод.
Ухвалою суду від 30 квітня 2024 року по вказаній справі було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 29 травня 2024 року з повідомленням (викликом) сторін. Визначено сторонам строк для подання відзиву на позов, відповіді, заперечень.
Ухвалою суду від 24 жовтня 2024 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 03 грудня 2024 року з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 27 грудня 2024 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі відмовлено.
Позивач та її представник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, подавши до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали повністю, просили їх задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився, жодних заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Враховуючи, що відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток, наявні мови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.
Таким чином, суд ухвалив розглядати справу у відсутність відповідача за доказами, що містяться в матеріалах справи при заочному розгляді справи відповідно до положень ст. 281 ЦПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з"ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Представник третьої особи Органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради в судове засідання не з'явився.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з"ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено із копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 серії НОМЕР_1 , що його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Як вбачається із копії рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 грудня 2017 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 розірвано, з відповідача стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_3 в розмірі частини усіх видів заробітку щомісячно.
Як встановлено із Довідки про склад зареєстрованих осіб від 08.04.2024 року №8973 у житловому приміщенні АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Як вбачається із копії інформації, що надана дирекцією Рівненського ліцею №18 вихованням ОСОБА_3 , учня 7-Б класу, займається мама, яка постійно бере участь у батьківських зборах, цікавиться успіхами дитини, бере участь у позакласній роботі. Батько дитини ніколи не приходив до ліцею, не телефонував класному керівнику, не виявляв зацікавленості навчанням сина, батьківські збори не відвідував.
Із копії інформації про виховання гравця футбольної академії ОСОБА_3 від 11.04.2024 року №1 дитина тренується в академії з липня 2022 року. Договір про зарахування до академії заключала мама, яка постійно відвідує батьківські збори та завжди оплачує футбольні турніри. Батько дитини ніколи не приводив хлопця на тренування та не цікавився досягненнями свого сина, з тренерами не зустрічався, не телефонував, батьківські збори не відвідував, оплат футбольних турнірів не проводив.
Постановою про відкриття виконавчого провадження від 26.12.2017 року стверджується відкриття виконавчого провадження стосовно боржника ОСОБА_2 на виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області №569/15985/17 від 21.12.2017 року.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ВП №55442733 головного державного виконавця О.Анненкової відділу ДВС у місті Рівному Західного МУМЮ. У ОСОБА_2 як боржника у виконавчому провадженні заборгованість за сплати аліментів становить 82040,54 станом на 08.04.2024 року.
Як вбачається із довідки від 10.05.2024 року №117/09-11, що видана Хорупанським старостинським округом Бокіймівської сільської ради Дубенського району Рівненської області ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_2 в сім'ї цивільної дружини ОСОБА_6 разом з її доньками.
Як вбачається із довідки від 10.05.2024 року №116/09-11, що видана Хорупанським старостинським округом Бокіймівської сільської ради Дубенського району Рівненської області ОСОБА_2 за час проживання в громаді зарекомендував себе як добропорядний громадянин, допомагає дружині у вихованні дітей, забезпечує матеріально, веде активний спосіб життя, спиртним не зловживає, з сусідами доброзичливий.
Із довідки №2/05-24 від 27 травня 2024 року, що видана ОСОБА_2 він працює у ФОП ОСОБА_7 водієм автотранспортних засобів , його заробітна плата на момент отримання довідки становить 8000 гривень, післ всіх обов'язкових відрахувань також здійснюється відрахування аліментів згідно виконавчого листа №569/15985/17 від 21.12.2017 року в розмірі 50 % від усього доходу.
Із довідки №1/05-24 від 27 травня 2024 року, що видана ФОП ОСОБА_7 встановлено, що відповідач ОСОБА_2 працює у ФОП ОСОБА_7 водієм автотранспортних засобів із 27 грудня 2022 року.
З висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради від 11.07.2024 року №08-01-1022/24 від 11.07.2024 року вбачається, що комісія, як консультативно-дорадчий орган при виконавчому комітеті Рівненської міської ради, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, прийняла рішення рекомендувати органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради надати до Рівненського міського суду висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно сина ОСОБА_8 . Враховуючи вищевикладені факти, керуючись ст. 19 та ст.164 СК України орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Звертаючись до суду із позовною вимогою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовного його неповнолітнього сина ОСОБА_3 позивач посилається, зокрема на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов"язків по вихованню сина, не приймає участі у його житті, не забезпечує необхідного його утримання.
Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім"я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю Організації Об"єднаних Націй 20 листопада 1959 року, яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції України та ст.ст.2,8 ЦПК України, проголошено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім"ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов"язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров"я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов"язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України "Про охорону дитинства").
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов"язків по вихованню дитини.
Тлумачення зазначеної статті дозволяє дійти висновку, що ухилення від виконання своїх обов"язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов"язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов"язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов"язками.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків, або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов"язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).
У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
У рішенні по справі "Мамчур проти України" від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв"язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).
До аналогічної правової позиції дійшов Верховний Суд у постанові від 15 липня 2019 року у справі №336/9218/14.
Предметом доказування у даному спорі є факт втрати відповідачем інтересу до свого сина та як наслідок цього нехтування наданими їй батьківськими правами та обов"язками.
Відповідно до ч.ч. 5,6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв"язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осміб, які бажають проживати з дитиною, брати у часть у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обгрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Наданий в якості доказу висновок органу опіки і піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, суд вважає таким, що відповідає інтересам дитини. З аналізу матеріалів справи вбачається, що відповідач проживає окремо від дитини, не спілкується з нею, вихованням дитини не займається. Доказів протилежного відповідачем суду не подано. У відзиві ОСОБА_2 вказував на те, що він бажає спілкуватись з сином, проте відповідач чинить йому у цьому перешкоди. Належними доказами цього факту відповідач не підтвердив, не надав копій звернень до відповідних органів із заявою про перешкоджання матері у спілкуванні з дитиною. Його посилання на те, що заборгованість у сплаті аліментів допущена через необхідність лікування також жодними доказами не підтверджена.
У відповідності до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу заявленого позову, а саме те що відповідач протягом тривалого часу свідомо нехтує своїми батьківськими обов"язками, піклування та турботи до сина не виявляє, станом його здоров"я не цікавиться, фізичний та моральний розвиток не підтримує, не спілкується з ним в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
Враховуючи встановлені судом обставини по справі та вищезазначені вимоги закону, приймаючи до уваги те, що позивачем в ході судового розгляду доведено належними та достатніми доказами факти свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов"язками, суд вважає доцільним позбавлення відповідача батьківських прав по відношенню до неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Аналізуючи досліджені докази, суд на основі всебічного, повного, об"єктивного та безпосереднього з"ясування фактичних обставин, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з"ясувавши їх достатність і взаємний зв"язок у сукупності, захищаючи права та інтереси дитини, враховуючи особу відповідача, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суд або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
відповідач - ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради - м. Рівне, вул. Поштова, 2, 33028, код ЄДРПОУ 25675397.
Суддя -