Справа № 564/231/25
24 березня 2025 року
Суддя Костопільського районного суду Рівненської області Снітчук Р. М. розглянувши матеріали, що надійшли від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , не працючого, за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 05.02.2025 р. серії ЕПР 1№ 213398 05 січня 2025 року о 06 год. 20 хв. водій ОСОБА_1 в с. Мирне по вул. Молодіжна, 44 Рівненського району, керуючи транспортним засобом марки «Mersedes Benz Sprinter 510», номерний знак НОМЕР_1 , на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього і червоного кольору, не зупинився. Був затриманий шляхом переслідування декількома патрульними автомобілями о 07 год. 17 хв. на автодорозі Н-15 Городище-Рівне-Старокостянтинів 152 км., шляхом блокування його транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 2.4 Правил дорожнього руху.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП - невиконання водієм вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу.
На розгляд справи ОСОБА_1 не з'явився, про розгляд справи повідомлений вчасно та належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Відповідно до ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, обов'язковою не визнана.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху водій на вимогу працівника поліції України зобов'язаний зупинитися з дотриманням приписів правил дорожнього руху.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122-2 КУпАП, полягає в порушенні правил дорожнього руху, а саме невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.
Протокол про адміністративне праовопрушення не може слугувати достатнім доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122-2 КУпАП.
Зібраними у справі доказами не доведено ту обставину, що зазначеним транспортним засобом керував ОСОБА_1 , який не виконав вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, був затриманий шляхом переслідування. Наданий суду відеозапис поліцейського відображає лише факт переслідування транспортного засобу та не містить фіксації щодо його зупинки, встановлення особи, яка керувала транспортним засобом, роз'яснення цій особі його прав прав, процедури оформлення матеріалів про адміністртаивне правопорушення.
Відеофіксація не відображає, що саме водієм переслідуваного транспортного засобу був ОСОБА_1 , в матеріалах справи відсутні пояснення свідків, так і пояснення самої особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Достатніх доказів у підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, не надано.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (Постанова ВАС КАС від 30 травня 2018 року у справі №175/1982/16-а (2а/175/10/16).
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно до постанови Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в тому разі, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, вважаю, що зібрані у справі докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, поза розумним сумнівом, а також подію та склад зазначеного адміністративного правопорушення, тому провадження у справі підлягає до закриття.
На підставі викладеного суд дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
На підставі наведеного та керуючись ст. 7, 9, ч. 1 ст. 122-2, 247, 251, 252, 256, 266,
280 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Костопільський районний суд Рівненської області.
СуддяР. М. Снітчук