Справа № 561/28/25
25 березня 2025 року с-ще Зарічне
Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретар судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024181120000087 від 12 травня 2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Вовчиці Зарічненського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, непрацюючого, інваліда 3-ї групи, не судимого, за ч. 1 ст.286 КК України,-
Органом досудового розслідування, ОСОБА_4 обвинувачується в тім, що він, керуючи мотоциклом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило малолітній потерпілій ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесні ушкодження, при наступних обставинах.
Так, 12 травня 2024 року, приблизно о 14 год ОСОБА_4 , в порушення вимог підпункту ґ) пункту 2.1, підпункту б) пункту 2.3, підпункту в) пункту 2.9 пункту 12.3 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, не маючи поліса (сертифіката) обов'язково страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, керуючи частково несправним мотоциклом марки «Lifan 150», номер рами НОМЕР_1 , який не зареєстрований у Державтоінспекції, рухаючись по проїзній частині дороги з гравійним покриття в напрямку с. Дібрівськ Вараського району зі сторони с. Вовчиці Вараського району зі швидкістю приблизно 20 км/год, проявив неуважність де дорожньої обстановки, неправильно її оцінив. ОСОБА_4 з моменту виникнення небезпеки для руху у вигляді малолітнього пішохода ОСОБА_5 , яка перетинала проїзну частину з ліва на право по ходу руху транспортного засобу, яку він міг об'єктивно виявити, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та допустив наїзд на потерпілу, хоча мав технічну можливість уникнути наїзду при своєчасному прийнятті мір до реагування.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди малолітня ОСОБА_5 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України.
ОСОБА_4 в судовому засіданні заявив клопотання, в якому просив закрити кримінальне провадження за фактом вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.286 КК України, у зв'язку з примиренням з потерпілою, на підставі ст.46 КК України.
Законний представник потерпілої ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилась. В заяві, адресованій суду, просила провадження по справі закрити, претензій матеріального характеру не має, розгляд справи провести у її відсутності.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, у зв'язку з примиренням винного з потерпілою, на підставі ст.46 КК України та просив його задовольнити.
Статтею 46 КК України передбачено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Пунктом 1 ч.2 ст.284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 3 статті 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим є вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості. Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст.46 КК України підстав, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності не притягувався. Злочин, у вчиненні якого він обвинувачується за ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ч. 4 ст. 12 КК України, є нетяжким злочином. Зі змісту обвинувального акту, не вбачається, що ОСОБА_4 керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебував під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Враховуючи, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив необережне кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжкого злочину, вчинене кримінальне правопорушення не належить до числа корупційних, обвинувачений примирився з потерпілою та відшкодував потерпілій завдану майнову шкоду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна підлягають скасуванню, відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України.
Вирішуючи питання речових доказів, суд у відповідності до пунктів 4 та 5 ч.9 ст.100 КПК України враховує, що майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, підлягає знищенню, а яке має цінність - повертається власнику (законному володільцю).
Враховуючи викладене, речові докази: мотоцикл марки «Lifan 150», слід повернути володільцю ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст.100, 283-288, 371-372, 393-395 КПК України, ст.46 КК України, суд, -
ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілою, на підставі ст.46 КК України.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024181120000087 від 12 травня 2024 року щодо ОСОБА_4 , закрити у зв'язку із звільненням обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.
Скасувати арешт накладений на мотоцикл марки «Lifan 150», номер рами НОМЕР_1 , ухвалою слідчого судді Зарічненського районного суду Рівненської області від 21.05.2024 року.
Речові докази: мотоциклом марки «Lifan 150», номер рами НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні у відділенні поліції №2 Вараського РВП у Рівненській області, повернути законному володільцю ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Зарічненський районний суд Рівненської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий ОСОБА_1