Справа № 550/1505/24
Провадження № 2/550/78/25
25 березня 2025 року смт. Чутове
Чутівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Хоменка Д.Є.,
за участю секретаря судового засідання - Мухартової Р.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за договором позики №75556392 від 07.05.2021 року у розмірі 22022,00 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн., зазначаючи, що 07.05.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір Позики №75556392 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 6500,00, строк позики 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день (базова процентна ставка фіксована). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін. Того ж дня, Позикодавець на виконання п.1 Договору позики №75556392 від 07.05.2021 року, виконав свої зобов'язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 6500,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ФК Фінекспрес» діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку Позикодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий. Наведене вище, підтверджується електронною платіжною інструкцією №1de68256-4fd7-41b7-ad40-907ee867b5c3 від 07.05.2021 року, яка у свою чергу є первинним бухгалтерським документом, що складений та підписаний в електронній формі. (Платіжна інструкція підписана електронно-цифровим підписом платіжної установи №1de68256-4fd7-41b7-ad40-907ee867b5c3від 07.05.2021 року. Згідно листа №20/11/24-27 від 20.11.2024 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повідомляє та підтверджує, що на банківський рахунок Відповідача на підставі платіжної інструкції №1de68256-4fd7-41b7-ad40-907ee867b5c3 (кошти перераховані за посередництвом платіжної установи) перераховано кошти на виконання умов Договору позики №75556392. Згідно довідки № КД-000002421/ТНПП від 18.11.2024 р. ТОВ «ФК Фінекспрес» (платіжна установа), підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 р., укладеного між Компанією/ТОВ «ФК ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 07.05.2021 року, сума 6500,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу №1de68256-4fd7-41b7-ad40-907ee867b5c3. Оскільки Компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а переказ коштів здійснюється виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. У договорі позики встановлено строк позики 30 днів, однак у самому договорі позики наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою. Умовами, які передбачені у Правилах, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями. Отже, укладаючи договір позики, сторони узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування ним поза межами строку кредитування.
26.10.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» було укладено Договір факторингу №2610 від 26.10.2021 року, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло права грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №75556392 від 07.05.2021 року.
03.04.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» було укладено Договір факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 року, у відповідності до умов якого ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №75556392 від 07.05.2021 року.
Відповідно до Реєстру прав вимог від 03.04.2023 року до Договору факторингу № 030423-ФК від 03.04.2023 року, ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 22022,00 грн., з яких: 6500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 15522,00 грн. - сума заборгованості за відсотками. Оскільки відповідач добровільно заборгованість не погашає, позивач просить стягнути в судовому порядку з ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 22022,00 грн. та судові витрати - судовий збір у розмірі 2422, 40 грн. та 3500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою судді Чутівського районного суду Полтавської області від 23.12.2024 року, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.
Представник позивача прохав розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження за його відсутності.
Відповідач надав заперечення на позовну заяву, в якому вказує, що позивач просить суд стягнути відсотки у розмірі, що значно перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту, сума нарахованих відсотків є очевидно непропорційною до суми зобов'язання, та не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права і принципам, встановленим у п. 6 ч.1 ст. 3 ЦК України. По-друге, Договір про відступлення права вимоги, на підставі якого позивач звернувся з даним позовом до суду, є нікчемним відповідно до ст. 215 ЦК України в силу того, що відповідно до ст. 515 ЦК України заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, яким у даному випадку є отримувач фінансової послуги. Крім того, зазначає, що відповідача не було повідомлено належним чином про зміну кредитора у зобов'язанні, до позовної заяви не додані докази про інформування відповідача про наявність нового кредитора, про якого відповідач дізнався, коли знайомився з матеріалами справи, в яких міститься Договір факторингу від 20.09.2021року, витяг з додатку до договору - факторингу реєстру боржників та акт прийому - передачі реєстру боржників.
По-третє договір Позики №75556392 був укладений 07.05.2021 року строком на 30 днів, тобто до 06.06.2021 року. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а тому строк звернення до суду про стягнення заборгованості сплинув 06.06.2024 року в частині звернення стягнення заборгованості основної суми Позики - 6500 грн.
Щодо судових витрат позивача.
Представник позивача просить стягнути з відповідача на користь товариства судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн., однак представником позивача не надано доказів скільки часу адвокат Ткаченко Ю.О. витратила на надання правової послуги з вивчення документів по ОСОБА_1 та складення відповідного позову про стягнення заборгованості. В задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.
Представник позивача ОСОБА_2 подала відповідь на відзив, щодо доказів отримання відповідачем коштів за договором позики вказує, що при реєстрації на сайті, позичальник повинен вказати дані своєї банківської картки, на як він хоче отримати позику. Зазначена картка повинна пройти прив'язку до особистості позичальника і верифікацію. При проходженні процедури верифікації картки позичальник вводить у відповідне поле код операції, отриманий від свого банку. Посилання відповідача стосовно відсутності доказів зарахування коштів на картковий рахунок відповідача є безпідставні, оскільки саме боржник має доступ до свого рахунку, зазначеного в договорах, і він мав/має можливість представити суду виписку з свого рахунку в підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладених договорів.
Щодо нарахування процентів за договором позики зазначає, відповідно до п. 4.2. договору позики №75556392, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі. Згідно із п. 6.5 Правил, у редакції, що діяла на час укладення договору позики, передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування. Таким чином, у договорі позики встановлено строк позики 30 днів, однак у самому договорі позики наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою. Умовами, які передбачені у Правилах, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями. Отже, є неприйнятними доводи відповідача, щодо безпідставного нарахування заборгованості, оскільки таке нарахування здійснювалось у відповідності до умов договору, й саме через неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань. Більш того, позивач просив стягнути суму заборгованості за договорами позики лише до моменту відступлення права вимоги первісним кредитором, інших нарахувань позивачем не заявлено.
Щодо витрат позивача на правничу допомогу.
Представник позивача вказує, що в матеріалах справи міститься платіжне доручення про оплату послуг адвоката згідно акту №1-П приймання наданої правничої допомоги від 02 грудня 2024 року, Акт №1-П від 02.12.2024 року, витяг з акту про приймання - передачі справ на надання правничої допомоги та договір про надання правничої допомоги. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України судовий розгляд проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно положень ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що 07.05.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №75556392 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 6500,00 грн. строк позики - 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99 % в день (базова процентна ставка/фіксована) (а.с.17).
Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису OtTJzRBtME) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін (а.с.8-9).
До договору позики долучені Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», затверджені рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 11.02.2021 (а.с.17-22).
Згідно з довідкою про ідентифікацію, виданою Позикодавцем, Позичальник/Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з яким/якою укладено договір №75556392 від 07.05.2021 р., ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора). Одноразовий ідентифікатор: OtTJzRBtME. Час відправки ідентифікатора позичальнику: 07.05.2021 17:58:38 (а.с.22 зворот).
Факт перерахування позичальнику кредитних коштів підтверджується:
- електронною платіжною інструкцією №1de68256-4fd7-41b7-ad40-907ee867b5c3 від 07.05.2021 року, яка у свою чергу є первинним бухгалтерським документом, що складений та підписаний в електронній формі (а.с.23 зворот);
- листом №20/11/24-27 від 20.11.2024 року, в якому ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повідомляє та підтверджує, що на банківський рахунок Відповідача на підставі платіжної інструкції №1de68256-4fd7-41b7-ad40-907ee867b5c3 (кошти перераховані за посередництвом платіжної установи) перераховано кошти на виконання умов Договору позики №75556392 (а.с.22-зворот, 23).
- довідкою №КД-000002421/ТНПП від 18.11.2024 року, згідно якої ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між Компанією/ТОВ «ФК ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 07.05.2021 року, сума 6500,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу №1de68256-4fd7-41b7-ad40-907ee867b5c3. Оскільки Компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а переказ коштів здійснюється виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються (а.с.23 зворот).
Згідно розрахунку суми заборгованості за Договором позики №75556392 від 07.05.2021 року борг ОСОБА_1 становить 22022,00 грн., зокрема: 6500,00 грн. - сума заборгованості за тілом позики; 15522,00 грн. - сума заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами (а.с.5-7).
26.10.2021 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 35017877) уклали Договір факторингу № 2610 від 26.10.2021 року за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №75556392 від 07.05.2021 року (а.с.24-26).
03.04.2023 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу № 030423-ФК від 03.04.2023 року за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №75556392 від 07.05.2021 року (а.с.30-32 ).
Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов'язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані статтями 1046, 1054 Цивільного кодексу України (надалі за текстом ЦК України).
Вище зазначений договір підписаний за допомогою електронного підпису, що відповідає положенням статті 12 Закону України «Про електронну комерцію»
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі ст. 3 якого електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Вказану позицію детально розкрив Верховний Суд у своїй постанові від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20), яка враховується судом при застосуванні відповідних норм права згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).
В абзаці 2 частини 2 статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Щодо нарахування процентів за договором позики суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 05.04.2023 року у справі №910/4518/16 (провадження №12-16 гс22), щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за "користування кредитом", сплив строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов'язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підставі статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).
Щодо припинення дії договору суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі, з договорів.
Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 ЦК України, наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Положеннями частини 1 статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі №910/9072/17 (провадження №12-125гс18) зазначено, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно зі статтею 599 ЦК України, частиною першою статті 202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином.
Згідно п.6.8. «Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «Безпечне агентство необхідних кредитів»(далі за текстом також - Правила) з у мовами яких погодився відповідач при укладанні
Договору позики №75556392 від 07.05.2021:
«Сторони домовились, що у разі неповернення Позичальником Заборгованості у встановлені Договором строки(дата повернення Позики), товариство має право:
6.8.1. Нараховувати проценти за понадстрокове користування Позикою(її частиною) у порядку, визначеному цими правилами та договором позики;
6.8.2.Змінити кінцеву дату строку дії Договору позику на дату фактичного виконання Позичальником своїх зобов'язань за договором позики, що тягне за собою зміну кінцевої дати Строку Позики на відповідну дату. Сторони підтверджують, що вказаний у цьому пункті порядок внесення змін до Договору позики в частині зміни кінцевої дати Строки Позики, є таким, що погоджений Сторонами та не потребує укладання окремих додаткових угод до Договору позики.»
Зважаючи на вищевикладені приписи Правил і неповернення позики у обумовлений строк, строк дії договору позики є таким, що не сплив, а зобов'язання за ним підлягають виконанню у повному обсязі.
Щодо заяви відповідача про те, що позивачем пропущений строк позовної давності, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Разом з тим, згідно пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Пункт 19 передбачає, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України» Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Отже, перебіг строків позовної давності, визначених статтями 257, 258 ЦК України (загальна та спеціальна позовна давність), зупиняються на строк дії воєнного стану.
За таких обставин, строк позовної давності для звернення до суду за захистом свого права позивачем не пропущений, а тому заява відповідача про застосування строку позовної давності до заявлених у позові вимог, задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зважаючи на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за наданою позикою є обґрунтованими.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
За змістом статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно вимог статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 статті 141ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2024 року між адвокатом Ткаченко Ю.О. та ТОВ «Фінпром маркет» укладено договір № 01-11/24 про надання правничої допомоги (а.с.12-13).
Пунктом 4.1 цього договору передбачено, що загальний розмір оплати по даному договору за фактично надану правову допомогу на стадії досудової підготовки матеріалів та пред'явлення позову до суду складає 3500,00 грн.
Матеріали справи містять детальний опис наданих послуг, згідно якого адвокат вивчила письмові документи та підготувала позовну заяву з додатками.
Згідно Витягу з Акту №1-П приймання - передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №01-11/24 від 01.11.2024 року позивач сплатив адвокату винагороду за надану професійну правничу допомогу у розмірі 3500 грн. 00 коп. (а.с.14).
Враховуючи викладене, відповідно до статті 141 ЦПК України, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 2422 грн. 40 коп. судового збору та 3500 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді першої інстанції.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 5, 12, 81, 141, 263, 273, ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 610, 1054 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ: 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, банківські реквізити: НОМЕР_3 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку - 334851) заборгованість за Договором позики №75556392 від 07.05.2021 року в розмірі 22022 (двадцять дві тисячі двадцять дві) гривні 00 копійок, з яких: 6500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15522,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ: 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, банківські реквізити: НОМЕР_3 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку - 334851) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 (три тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі його оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», (місцезнаходження юридичної особи: 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, код ЄДРПОУ: 43311346).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , паспорт невідомий.
Суддя Д.Є. Хоменко