Дата документу 20.03.2025Справа № 554/13172/24
Провадження № 2/554/300/2025
20 березня 2025 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді Савченко Л.І.
при секретарі - Титаренко Д.В.
за участю представника позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - Кобеляцької М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтава в режимі відео конференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення коштів,-
Позивач ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив стягнути на його користь 17 000 грн. на відшкодування сплаченого адміністративного штрафу.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що 21.05.2024 р. ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову № 520 від 21.05.2024 р., якою притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладено штраф в сумі 17 000 грн. , який позивач сплатив в цей же день. Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25.06.2024 року скасовано постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 по справі про адміністративне правопорушення № 520 від 21.05.2024 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн., а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 210 КУпАП закрито. Вказує, що 15.07.2024 р. ОСОБА_4 звернувся до Управління Державної Казначейської Служби України у Лубенському районі Полтавської області із заявою від 12.07.2024 р. про повернення сплаченого штрафу. Вказану заяву перенаправлено до Головного Управління Державної казначейської служби України в Полтавській області . Позивач вказує, що Головне управління Казначейства у Полтавській області листом № 05-1-16-08/8303 від 26.07.2024 р. повідомило про необхідність звернення до ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ІНФОРМАЦІЯ_4 є його структурним підрозділом, а надмірно сплачені кошти в сумі 17 000 грн. будуть повернуті після отримання Головним управлінням Казначейства належно оформленого подання від ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вказав, що на його звернення до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомив, що отримувачем грошових коштів був не ІНФОРМАЦІЯ_5 , а Головне управління Державної казначейської служби України в Полтавській області. Позивач вказав, що оформити подання на даний час не є можливим у зв'язку з тим, що у рішенні суду не зазначено про вжиття жодних дій стосовно повернення коштів у сумі 17 000 грн., тому змушений звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 27 листопада 2024 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
11 грудня 2024 року від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_6 - Заславської О.Є. до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому остання просила відмовити у задоволенні позову. У відзиві вказує, що рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області №539/2247/24 від 25.06.2024 року скасовано постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 по справі про адміністративне правопорушення №520 від 21.05.2024 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.210 КУпАП, і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн., справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.210 КУпАП закрито. Постановлено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_7 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. У позовній заяві позивач не заперечує факт сплати штраф у розмірі 17000 грн. саме на рахунок ГУК у Полтавській області. Представник відповідача вважає, що у вищевказаних правовідносинах ІНФОРМАЦІЯ_5 жодної участі не приймав, жодного рішення стосовно позивача не приймалося. Отже, будь-які спірні правовідносини з позивачем у ІНФОРМАЦІЯ_8 відсутні, бездіяльність останнього також відсутня (а.с.33-34).
16 грудня 2024 р. від представника відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області Кобеляцької М.А. до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому остання просила відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві зазначила, що Головне управління Казначейства, як територіальний орган Державної казначейської служби України, прав та охоронюваних законом інтересів позивача не порушувало, оскільки позивач не вказує на Головне управління Казначейства, як на порушника своїх прав. Позовні вимоги до Головного управління Казначейства не заявляються, тому вважаємо, що законних підстав вирішувати питання про взаємовідносини між позивачем та Головним управлінням Казначейства немає. Позивачем установлено, що правовідносини сторін виникли з підстав стягнення на його користь коштів з Державного бюджету України на відшкодування йому сплаченого ним адміністративного штрафу. Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25.06.204 по справі № 539/2247/24 скасовано постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 Капаніцина І.В. по справі про адміністративне правопорушення № 250 від 21.05.2024 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 210 КупАП, і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000,00 грн., а відповідну справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 210 КУпАП закрито. Вище вказаним рішенням не врегульоване питання щодо повернення ОСОБА_2 коштів у розмірі 17 000,00 грн. з Державного бюджету України, які він сплатив на виконання вже скасованої постанови № 250 ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції від 21.05.2024 № 0.0.3660615740.1. Представник відповідача вважає, що у Головного управління Казначейства відсутній обов'язок в межах його повноважень перед позивачем щодо повернення (стягнення) йому (на його користь) коштів у сумі 17000,00 грн. з Державного бюджету України, які він сплатив на виконання вищезгаданої постанови про накладення адміністративного стягнення.
Представник відповідача вказує, що станом на сьогодні існує дві процедури повернення (стягнення) коштів з Державного бюджету України, які регулюються: Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 № 784 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182 та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845. ІНФОРМАЦІЯ_5 є контролюючим органом за надходженнями до бюджету відповідного штрафу, а Головне управління Казначейства здійснює повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів шляхом оформлення розрахункових документів на підставі подання (висновку,повідомлення) контролюючого органу. Таким чином, Головне управління Казначейства повертає помилково або надмірно сплачені кошти лише у разі подачі до нього відповідним контролюючим органом належним чином оформлене подання (висновок). Станом на день подачі відзиву відповідним контролюючим органом - ІНФОРМАЦІЯ_5 (або ж від одного з органів, визначених Постановою № 106) належно оформленого подання (висновку) про повернення ОСОБА_2 з Державного бюджету України коштів у розмірі 17 000,00 грн. до Головного управління Казначейства не подавалося. Представник відповідача вважає, що права та інтереси позивача Головним управління Казначейства жодним чином не порушено (а.с.39-44).
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області - Кобеляцька М.А. у судовому засіданні вказала, що ГУ ДКС України в Полтавській області не порушено прав позивача, тому просила відмовити у задоволенні позовних вимог до Казначейської служби.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_10 , будучи належним чином повідомленим про дату, місце та час розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку судової повістки до електронного кабінету через систему «Електронний суд» (а.с.66), в судове засідання свого представника не направили , про причину його неявки суд не повідомлено .
Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 21.06.2024 року сплачено адміністративний штраф в сумі 17000 грн., що підтверджується копією квитанції № 9342-8550-1957-7059 АТ КБ «Приват Банк» (а.с.10).
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25 червня 2024 року (справа № 539/2247/24) адміністративний позов ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_7 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі задоволено. Скасовано постанову т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 Копаніцина І.В. по справі про адміністративне правопорушення №520 від 21.05.2024 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210 КУпАП, і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн., а відповідну справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.210 КУпАП закрито. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_7 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок (а.с.7-9).
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
12 липня 2024 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до Управління Казначейської служби України в Лубенському районі Полтавської області із заявою, у якій просив повернути йому сплачений штраф у сумі 17 000 грн. , згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.3660615740.1 від 21.05.2024 р. накладений постановою ІНФОРМАЦІЯ_3 № 520 від 21.05.2024 р. , яка була скасована рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25.06.2024 р. , справа № 539/2247/24 (а.с.11).
Заступником начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області Т.Корсун на заяву ОСОБА_2 надано відповідь, у якій роз'яснено процедуру повернення коштів з державного бюджету та рекомендовано звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ІНФОРМАЦІЯ_4 є його структурним підрозділом. ОСОБА_2 повідомлено, що надмірно сплачені ним кошти в сумі 17 000 грн. будуть йому повернуті після отримання Головним управлінням Казначейства належно оформленого подання від ІНФОРМАЦІЯ_1 або ж від одного з органів, визначених постановою № 106 (а.с.12).
07 вересня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою, у якій просив оформити та направити до отримувача грошових коштів - Головного управління Казначейської служби України у Полтавській області подання щодо повернення ОСОБА_2 сплаченого штрафу в розмірі 17 000 грн. платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.3660615740.1 від 21.05.2024 р. накладений постановою ІНФОРМАЦІЯ_3 № 520 від 21.05.2024 р., яка була скасована рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25.06.2024 р. , справа № 539/2247/24 (а.с.13).
Начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 26.09.2024 р. за Вих №6/2561 ОСОБА_2 повідомлено, що оформлення подання щодо повернення грошових коштів на даний момент не є за можливе у зв'язку з тим, що у рішенні Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25.065.2024 р. (справа № 539/2247/24) не зазначено про виття жодних дій стосовно повернення 17 000 грн.(а.с.14).
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).
Позивач обґрунтував вимогу про стягнення суми сплаченого ним адміністративного штрафу тим, що суд в адміністративній справі скасував постанову про застосування цього штрафу. Сплачена до Державного бюджету України суму адміністративного штрафу після того, як підстава такого перерахування відпала (зокрема у разі скасування адміністративним судом постанови про застосування такого штрафу), суд може стягнути на користь платника згідно зі ст. 1212 ЦК України як таку, що утримується у бюджеті без достатньої правової підстави.
У державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади (ч.ч. 1,2 ст. 326 ЦК України).
Кошти Державного бюджету України належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (ч. 2 ст. 2 ЦК України), яка діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (ч.1 ст. 167 ЦК України).
Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ч. 1 ст. 170 ЦК України).
Держава відповідає за своїми зобов'язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення (ст. 174 ЦК України).
З огляду на наведені приписи, а також ураховуючи те, що поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних правовідносинах, у спорі щодо стягнення суми адміністративно-господарського штрафу, яка утримується на казначейському рахунку органу державної влади без достатньої правової підстави, держава бере участь у матеріальних і процесуальних правовідносинах в особі її органу, який контролює справляння надходжень бюджету за відповідним кодом класифікації доходів бюджету.
За змістом абз. 1 ч. 3 ст. 17 ЦК України орган державної влади здійснює захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом.
Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій (частина друга ст. 45 БК України у редакції, чинній на час звернення до суду).
Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (абзаци перший і п'ятий пункту 5 розділу І Порядку № 787).
У випадках, встановлених Конституцією України та законом, особа має право звернутися за захистом цивільного права та інтересу до органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування (ч. 2 ст. 17 ЦК України). Рішення, прийняте зазначеними органами щодо захисту цивільних прав та інтересів, не є перешкодою для звернення за їх захистом до суду (абз. 2 ч. 3 ст.17 ЦК України).
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25 червня 2024 року (справа № 539/2247/24) скасовано постанову т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 Копаніцина І.В. по справі про адміністративне правопорушення №520 від 21.05.2024 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210 КУпАП, і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн., а відповідну справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.210 КУпАП закрито.
Суд звертає увагу на те, що на момент сплати позивачем адміністративного штрафу юридична підстава для такого платежу існувала - була чинною постанова про застосування штрафу. Тому не можна вважати, що позивач сплатив кошти помилково. Так само з огляду на обставини справи немає підстав вважати, що він сплатив штраф надміру, тобто у розмірі більшому, ніж визначений у зазначеній постанові. Надалі з огляду на набрання законної сили судовим рішенням суду про скасування постанови та закриття провадження у справі відповідна юридична підстава відпала.
Суд вважає, що після скасування судом постанови про застосування штрафу платник згідно зі ст. 1212 ЦК України має право на позов про стягнення суми перерахованих ним коштів як таких, які утримуються у бюджеті без достатньої правової підстави. Це узгоджується із практикою Великої Палати Верховного Суду про те, що рішення органу влади за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (див., наприклад, постанови від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17 (пункт 6.27), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (пункт 35), від 1 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (пункт 52), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 109)).
За змістом глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних, - так би мовити, приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов'язаннях, тоді як для кондикційних зобов'язань вина не має значення, бо суттєвим є неправомірність набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки те майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість останнього (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (пункти 45-46)). Інакше кажучи, у деліктних зобов'язаннях одна зі сторін втрачає певне майно, а інша його не набуває, тоді як у кондикційних зобов'язаннях одна зі сторін втрачає певне майно унаслідок того, що інша сторона його набуває, зокрема утримує в себе.
Суд зазначає, що кошти слід стягнути на користь позивача саме з Державного бюджету України, а не з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань та відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16. Згідно з цим висновком законодавство не передбачає необхідності зазначення суб'єкта виконання судового рішення (органу, через який треба перераховувати кошти), номера чи виду рахунку, з якого їх слід стягнути (списати). Такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов'язковість відновлення порушеного права позивача та є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, які мають бути врегульовані у нормативних актах, а не у резолютивній частині рішення (пункти 6.21, 7.1, 7.2 відповідної постанови).
Вказане узгоджується з постановою ВП ВС у справі № 910/5880/21.
Оскільки доказів повернення позивачу грошових коштів в розмірі 17 000 грн. матеріали справи не містять, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
З урахуванням задоволення позову та на підставі статті 141 ЦПК України, судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп. підлягає стягненню з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки саме останній зобов'язаний був звернутися до органів державної казначейської служби з поданням про повернення коштів з бюджету, а тому саме останній порушив права позивача.
Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 229, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на відшкодування сплаченого адміністративного штрафу 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у вигляді судового збору у сумі 1211 грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 .
Відповідач - Головне управління Державної казначейської служби в Полтавській області, місце знаходження: 36000 м. Полтава, вул.Шевченко,1 , код ЄДРПОУ - 37959255.
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_10 , місце знаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Повне рішення складено 24 березня 2025 року.
Суддя Л.І. Савченко