Провадження № 1-кп/537/27/2025
Справа № 537/2500/24
24.03.2025 року м. Кременчук
Крюківський районний суд м. Кременчука в складі колегії:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисників обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду із застосуванням відеоконференцзв'язку кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.04.2023 року за №12023170000000281, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, який не одружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживав у реабілітаційному центрі ГО "Нове небо" за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.149 та ч.1 ст.309 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Алейськ РФ, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, який не працює, фактично проживав у реабілітаційному центрі ГО "Нове небо" за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27, ч.3 ст.149 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Харків, громадянина України, з неповною середньою освітою, який є інвалідом ІІ групи, не працює, не одружений, фактично проживає у реабілітаційному центрі ГО "Нове небо" за адресою: АДРЕСА_3 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27, ч.3 ст.149 КК України,
Крюківським районним судом м. Кременчука розглядається кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.149, ч.1 ст.309 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.149 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.149 КК України.
21.03.2025 року прокурор Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_5 подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу тримання під вартою із визначенням застави в мінімальному розмірі, установленому законом для особливо тяжкого злочину. В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.149 КК України, - в організації та безпосередньому вербуванні, переміщенні, переховуванні й передачі людини з метою експлуатації, з використанням примусу, обману потерпілого, його уразливого стану, вчиненому щодо кількох осіб, повторно, організованою групою, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, - незаконному придбанні, зберіганні наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту. Тобто ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом визначено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна чи без такої. ОСОБА_6 не має міцних соціальних зв'язків, не працює, не одружений, не має власного житла, фактично до затримання проживав у центрі реабілітації залежностей ГО «Нове небо». А тому враховуючи тяжкість визначеного законом покарання за злочин, в якому він обвинувачуються, ОСОБА_6 може ухилитися від суду, перешкоджати встановленню істини у справі, незаконно впливати на потерпілих та свідків для зміни ними показань, оскільки вони добре знайомі, разом працювали та проживали, а також вчинити нове кримінальне правопорушення, продовжити злочинну діяльність за відсутності у нього легальних джерел доходу та можливого в подальшому відвідування реабілітаційного центру. Тому застосування до обвинуваченого жодного з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
24.03.2025 року в судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав подане клопотання, просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід тримання під вартою із визначенням застави в мінімальному розмірі, встановленому законом для особливо тяжкого злочину, з наведених вище підстав, оскільки строки запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою та цілодобового домашнього арешту закінчуються, але в межах цих строків розглянути по суті справу не можливо. Менш суворі запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинувачених, зокрема потерпілий ОСОБА_11 навіть під час допиту судом вказував на вчинення щодо нього тиску з приводу подання показань у цій справі.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисники адвокати ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 в судовому засіданні заперечували проти продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням застави. Вважали достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час за місцем проживання його батьків у м. Полтава. В обґрунтування сторона захисту зазначила, що для обвинуваченого ОСОБА_6 відсутні ризики, визначені ст.177 КПК України. А протилежні доводи прокурора є необґрунтованими. Вказували, що ОСОБА_6 безпідставно обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд установив наступне.
Згідно ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 22.12.2023 року у справі № 554/8218/23, провадження № 1-кс/554/15645/2023 застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 календарних днів з 21.12.2023 р. з 18 год. 05 хв. до 18.02.2024 р. до 18 год. 05 хв., з утриманням у Державній установі «Полтавська установа відбування покарань № 23». Визначено ОСОБА_6 заставу в розмірі 241560 грн., у разі внесення якої він має бути звільнений з-під варти з покладанням обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України. При ухваленні рішення слідчий суддя врахував, що досудовим розслідуванням установлено, на території Полтавської області дії протиправної групи, яка займається вербуванням з використанням обману соціально незахищених осіб, які перебувають в уразливому стані, з метою їх подальшої трудової експлуатації, з корисливих мотивів. Слідчий суддя дослідив матеріали досудового розслідування та установив обґрунтованість повідомленої 21.12.2023 року підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України, у вербуванні, переміщенні, переховуванні та передачі людей з метою експлуатації, з використанням примусу, обману і їх уразливого стану, повторно, за попередньою змовою групою осіб. Установлено наявність для підозрюваного ОСОБА_6 ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 5, ч.1 ст.177 КПК України. В обґрунтування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, зазначено, що перебуваючи на волі без застосування запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_6 , усвідомлюючи тяжкість вчинених ним злочинів, може ухилятися від слідства та суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому основного покарання за скоєне кримінальне правопорушення від 8 до 15 років позбавлення волі. В обґрунтування ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст. 177 КПК України, зазначено, що перебуваючи на волі підозрюваний може знищити, переховати речі, будь-які інші речові докази, що мають істотне значення для досудового розслідування, оскільки на даний час триває пошук, збір та приєднання до матеріалів кримінального провадження всіх доказів протиправної діяльності. В обґрунтування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, зазначено, що свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , потерпілі ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , у кримінальному провадженні свої покази скеровують не на користь підозрюваного ОСОБА_6 . Також досудове розслідування триває та встановлюється ще ряд свідків, які були присутні під час виконання потерпілими робіт по вказівках ОСОБА_6 , а також потерпілих, які потрапили під вплив ОСОБА_6 та проживають дані свідки та потерпілі в одному районі, (місті) що й ОСОБА_6 , а тому останній може впливати на свідків, потерпілих, що призведе до зміни ними своїх показань або до відмови від них. Окрім цього, по матеріалах НСРД було встановлено, що до деяких осіб, які перебували в даному закладі застосовувалось фізичне насильство у зв'язку з невиконанням вказівок по роботі. У обґрунтування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, зазначено, що оскільки єдиним джерелом доходу ОСОБА_6 є передача осіб з числа соціально-незахищених верств населення до трудової експлуатації, останній може продовжити вчиняти нові злочини, пов'язані із передачею осіб в експлуатацію. Також установлено, що інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать виконання процесуальних обов'язків підозрюваним ОСОБА_6 , з наступних причин: 1) особисте зобов'язання - відсутня особлива довіра до підозрюваного в підтвердження можливості дотримання процесуальних обов'язків; 2) особиста порука - на адресу правоохоронних органів не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_6 ; 3) застава - у обвинуваченого відсутні легальні джерела доходу, від інших осіб не надходили заяви про можливість внесення коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 4) домашній арешт - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків та нових злочинів. На підставі ч.4 ст.183 КПК України щодо підозрюваного ОСОБА_6 обрано запобіжний захід тримання під вартою із визначенням розміру застави, оскільки слідчий суддя вважав, що під час розгляду клопотання факт застосування фізичного насильства до потерпілих не було доведено, а лише відбувалося психічне насильство по відношенню до потерпілих. Стан здоров'я та вік ОСОБА_6 не перешкоджають застосуванню до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 29.01.2024 року у справі № 554/8218/23, провадження №11-сс/814/75/24 апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_16 - залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 22.12.2023 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 13.02.2024 року у справі № 554/8218/23, провадження № 1-кс/554/2244/2024 продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 строком на 38 днів, тобто до 21.03.2024 року 18 год 05 хв, залишивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 241560 грн.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 14.03.2024 року у справі № 554/8218/23, провадження №11-сс/814/178/24 апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_10 - залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 13.02.2024 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 19.03.2024 року у справі № 554/8218/23, провадження № 1-кс/554/3449/2024 продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 строком на 34 дні, тобто до 21.04.2024 року 18 год 05 хв, залишивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 241560 грн.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 11.04.2024 року у справі № 554/8218/23, провадження № 11-сс/814/268/24 апеляційну скаргу захисників в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 адвокатів ОСОБА_10 та ОСОБА_9 - залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 19.03.2024 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 17.04.2024 року у справі № 554/8218/23, провадження № 1-кс/554/4456/2024 продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 строком на 35 днів, тобто до 21 травня 2024 року 18 год 05 хв, залишивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 241560 грн.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 15.05.2024 року у справі № 554/8218/23, провадження №11-сс/814/322/24 апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисників підозрюваного ОСОБА_6 адвокатів ОСОБА_10 та ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 17.04.2024 року щодо ОСОБА_6 - закрити у зв'язку з відмовою від поданої апеляційної скарги захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , за згодою підозрюваного ОСОБА_6 .
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.05.2024 року 1) задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисників адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про розгляд кримінального провадження судом колегіально у складі трьох суддів; 2) призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.04.2023 року за №12023170000000281, у відкритому судовому засіданні судом колегіально у складі трьох суддів; 3) задоволено клопотання прокурора та застосовано відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 20.05.2024 року по 18.07.2024 року з визначенням розміру застави - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 грн., обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 20.05.2024 року по 18.07.2024 року з визначенням розміру застави - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 грн.; 4) відмовлено в задоволенні клопотання захисників адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт; 5) задоволено клопотання прокурора та застосовано щодо обвинуваченого ОСОБА_8 на строк 2 місяці, тобто до 20.07.2024 року, строк запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 11.06.2024 року відмовлено в задоволенні апеляційної скарги захисників адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука від 20.05.2024 року в частині застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу тримання під вартою із визначенням застави, залишено без змін ухвалу суду першої інстанції.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 14.06.2024 року за клопотанням прокурора щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продовжено до 12.08.2024 року строк застосування запобіжного заходу тримання під вартою, із визначенням застави в мінімальному розмірі для особливо тяжкого злочину, а щодо обвинуваченого ОСОБА_8 продовжено до 14.08.2024 року строк застосуванням запобіжного заходу домашній арешт із покладенням обов'язків, установлених у ч.5 ст.194 КПК України.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 07.10.2024 року у справі № 537/2500/24, провадження 11-кп/814/1758/24, залишено без задоволення апеляційну скаргу захисників ОСОБА_10 та ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , а ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука від 14.06.2024 року - без змін.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 25.07.2024 року за клопотанням прокурора щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продовжено до 22.09.2024 року строк застосування запобіжного заходу тримання під вартою, із визначенням застави в мінімальному розмірі для особливо тяжкого злочину, а щодо обвинуваченого ОСОБА_8 продовжено до 25.09.2024 року строк застосуванням запобіжного заходу домашній арешт із покладенням обов'язків, установлених у ч.5 ст.194 КПК України.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 05.09.2024 року у справі № 537/2500/24, провадження 11-кп/814/1869/24, залишено без задоволення апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , а ухвалу Крюківського районного суду м.Кременчука від 25.07.2024 року- без змін.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 09.09.2024 року за клопотанням прокурора щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продовжено до 07.11.2024 року строк застосування запобіжного заходу тримання під вартою, із визначенням застави в мінімальному розмірі для особливо тяжкого злочину, а щодо обвинуваченого ОСОБА_8 продовжено до 09.11.2024 року строк застосуванням запобіжного заходу домашній арешт із покладенням обов'язків, установлених у ч.5 ст.194 КПК України.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 14.11.2024 року у справі № 537/2500/24, провадження №11-кп/814/1998/24, залишено без задоволення апеляційну скаргу захисників - адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , а ухвалу Крюківського районного суду м.Кременчука від 09.09.2024 року - без змін.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 29.10.2024 року за клопотанням прокурора щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продовжено до 27.12.2024 року строк застосування запобіжного заходу тримання під вартою, із визначенням застави в мінімальному розмірі для особливо тяжкого злочину, а щодо обвинуваченого ОСОБА_8 продовжено до 29.12.2024 року строк застосуванням запобіжного заходу домашній арешт із покладенням обов'язків, установлених у ч.5 ст.194 КПК України.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 25.11.2024 року у справі № 537/2500/24, провадження №11-кп/814/2134/24 залишено без задоволення апеляційну скаргу захисників - адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , а ухвалу Крюківського районного суду м.Кременчука від 29.10.2024 року - без змін.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 10.12.2024 року за клопотанням прокурора щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продовжено до 07.02.2025 року строк застосування запобіжного заходу тримання під вартою, із визначенням застави в мінімальному розмірі для особливо тяжкого злочину, а щодо обвинуваченого ОСОБА_8 продовжено до 10.02.2025 року строк застосуванням запобіжного заходу домашній арешт із покладенням обов'язків, установлених у ч.5 ст.194 КПК України.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 29.01.2024 року за клопотанням прокурора щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продовжено до 29.03.2025 року строк застосування запобіжного заходу тримання під вартою, із визначенням застави в мінімальному розмірі для особливо тяжкого злочину, а щодо обвинуваченого ОСОБА_8 продовжено до 29.03.2025 року строк застосуванням запобіжного заходу домашній арешт із покладенням обов'язків, установлених у ч.5 ст.194 КПК України.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 11.03.2025 року у справі № 537/2500/24, провадження 11-кп/814/1157/25 залишено без задоволення апеляційну скаргу захисників - адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , а ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука від 29.01.2025 року - без змін.
Строк дії запобіжного заходу тримання під вартою для обвинуваченого ОСОБА_6 , закінчується 29.03.2025 року.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Одночасно, відповідно до ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд оцінює в сукупності всі обставини, зокрема ті, що перелічені цією статтею. Так, суд враховує, зокрема, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, його майновий стан, наявність судимостей, наявність у обвинуваченого місця роботи.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно ст.29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі «Гарькавий проти України» зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
У відповідності до ст.5 п. «С» Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою при провадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного/обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183, 199 КПК України.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний установити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений, з дотриманням положень ст.199 КПК України. (ст.197 КПК України).
Відповідно до ч.6 ст.181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
У ст.199 КПК України встановлено порядок продовження строку тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Вирішуючи в судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 у виді тримання під вартою із визначенням застави, суд враховує, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна чи без такої. А саме ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.149 КК України, - в організації та безпосередньому вербуванні, переміщенні, переховуванні й передачі людини з метою експлуатації, з використанням примусу, обману потерпілого, його уразливого стану, вчиненому щодо кількох осіб, повторно, організованою групою, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, - незаконному придбанні, зберіганні наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.
Слідчими суддями Октябрського районного суду м. Полтави при вирішенні клопотання прокурора про обрання та продовження підозрюваному ОСОБА_6 установлено обґрунтованість його підозри у вчиненні інкримінованому злочину. Такі висновки слідчих суддів Октябрського районного суду м. Полтави підтримані в апеляційній інстанції.
Вимоги сторони захисту в судовому засіданні надати оцінку доказам, зокрема показанням потерпілих, даними під час досудового розслідування за ст.225 КПК України, для встановлення відсутності в діях ОСОБА_6 складу злочину, в якому вони обвинувачуються, - заявлені передчасно.
При вирішенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченим, суд з дотриманням положень ст.178 КПК України враховує особи обвинувачених.
Так, ОСОБА_6 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, має задовільний стан здоров'я, але до затримання не працював й не мав легальних джерел доходу, не одружений, з його слів має дитину, яка проживає окремо з матір'ю. ОСОБА_6 до затримання не проживав з батьками за місцем своєї реєстрації у м. Полтава, фактично проживав у реабілітаційному центрі ГО "Нове небо" за адресою: м. Кременчук, вул. Катерини Булокур (раніше Шишкіна), буд. №30-А, де за змістом обвинувального акту було вчинено злочин.
Наведене вказує на відсутність стійких соціальних зв'язків та відсутність легальних джерел доходу у ОСОБА_6 .
Подані характеристики ОСОБА_6 стосуються його дитинства або попереднього місця роботи у молоді роки, або надані ГО "Нове небо", тобто керівництвом організації, де за змістом обвинувального акту було вчинено злочин. ОСОБА_6 впадав в залежність від вживання наркотичних речовин, а тому проходив реабілітацію в ГО "Нове небо", де в подальшому і залишився проживати. Тому суд критично відноситься до поданих стороною захисту характеристик на ОСОБА_6 як до не актуальних на теперішній час або як до виданих зацікавленими особами.
Твердження сторони захисту про необхідність ОСОБА_6 утримувати хвору мати в період воєнного стану та сина - суд вважає надуманими, оскільки до затримання він з ними фактично не проживав, перебував у іншому місті, а також не працював, а відповідно не мав легальних джерел доходу для утримання мами, себе чи дитини.
Твердження сторони захисту про відсутність доказів на підтвердження наявності ризиків з боку ОСОБА_6 вплинути на потерпілих та свідків, вчинити нові злочини, продовжити злочинну діяльність - спростовуються самою суттю пред'явленого обвинувачення - організація та безпосереднє вербування, переміщення, переховування й передача ним людей з метою експлуатації, з використанням примусу, обману потерпілих, їх уразливого стану, вчиненому щодо кількох осіб, повторно, організованою групою за місцем його фактичного проживання у реабілітаційному центрі ГО "Нове небо" ( ч.3 ст.27, ч.3 ст.149 КК України).
В ході допиту потерпілий ОСОБА_11 повідомив суду, що незнайомі особи впливали на нього, щоб він дав показання на користь обвинувачених, тому він боїться приходити в приміщення суду.
З огляду на наведене, суд вважає наявними для обвинуваченого ОСОБА_6 існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від суду; незаконний вплив на потерпілих та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення.
Щодо доводів обвинувачених та їх захисників про відсутність вказаних ризиків, суд вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши запобіжний захід. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 , відсутність у нього стійких соціальних зв'язків, постійного місця роботи та проживання (до затримання він проживав у реабілітаційному центрі, мав залежності), у разі визнання його винуватими, вказує на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків, з якими він проживав разом у реабілітаційному центрі ГО "Нове небо", для зміни ними своїх показань, а за відсутності легальних джерел доходу - ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він обвинувачуються, чим спростовуються доводи захисту про відсутність для обвинуваченого ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Інші більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти для ОСОБА_6 від настання вищеперерахованих ризиків, а також не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього законом процесуальних обов'язків.
До суду не зверталися особи, що заслуговують на довіру, з письмовим зобов'язанням про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченими ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків відповідно до ст.194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до суду. Щодо домашнього арешту - ОСОБА_6 не подав документи, що він є власником житла, разом з тим до затримання він не проживав за місцем своєї постійної реєстрації, фактично проживав у реабілітаційному центрі ГО «Нове небо».
Закінчити судовий розгляд в межах дії попередньої ухвали суду про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу - не можливо, оскільки ще не допитано усіх потерпілих, свідків, обвинувачених, не досліджено докази.
Суд погоджується з думкою прокурора про можливість на підставі ч.4 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, визначити ОСОБА_6 мінімальний розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину, в якому він обвинувачуються, а саме вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За викладених обставин, оцінюючи суспільну небезпечність та тяжкість злочинів, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_6 , з метою запобігання ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів із визначенням розміру застави.
Керуючись ст.ст. 176-178, 194, 331, 370-372, 383, 392, 393 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 24.03.2025 року по 22.05.2025 року включно.
Відповідно до ч.3, ч.4 ст.183 КПК України, визначити обвинуваченому ОСОБА_6 розмір застави - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб що становить 242240 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Полтавській області, ЄДРПОУ: 26304855, МФО:820172, Банк: Державна казначейська служба України м.Києва, рахунок у форматі IBAN р/р UA398201720355289002000015950, призначення платежу - запобіжний захід до спливу терміну тримання під вартою ОСОБА_6 .
При внесенні визначеної застави ОСОБА_6 звільнити з-під варти.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- прибувати до прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі Полтавської області без дозволу прокурора, суду;
- повідомляти прокурора, суд про зміну місця свого проживання або перебування;
- носити електронний засіб контролю.
Відповідно до вимог ст.182 КПК України роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що в разі не виконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду державного бюджету України.
Роз'яснити заставодавцю, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої, та попередити його про обов'язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом до прокурора, суду, а також про наслідки не виконання цих обов'язків.
Покласти на заставодавця наступні обов'язки: забезпечити належну поведінку обвинуваченого; забезпечити явку, належно повідомленого обвинуваченого до прокурора, суду; повідомлення прокурора, суд про причини неявки обвинуваченого.
Зобов'язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків щодо повідомлення прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або перебування.
Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню.
Ухвала в частині застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу тримання під вартою - може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Повний текст ухвали складений та оголошений 24.03.2025 року о 16:40 год.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3