Справа №: 398/4989/24
провадження №: 1-кп/398/227/25
Іменем України
"25" березня 2025 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника - адвоката ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120231210000000913 від 24.08.2023 року, відносно:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродження с. Пантаївка Олександрійського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України,
У провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120231210000000913 від 24.08.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України.
Ухвалою суду від 31.10.2024 року вказане кримінальне провадження передано колегії Олександрійського міськрайонного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_13 , суддів ОСОБА_14 , ОСОБА_15 для вирішення питання про об'єднання з матеріалами кримінального провадження № 12021120000000086 від 18.03.2021 року (єдиний унікальний номер судової справи: №398/1581/22, провадження №1-кп/398/97/24), в одне судове провадження.
Вказане питання до теперішнього часу не вирішено.
21.03.2025 року до суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці. В обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою Олександрійського міськрайонного суду від 05.02.2025 року ОСОБА_9 продовжено запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком до 05.04.2025 року. Оскільки до спливу цього строку судове провадження не може бути завершене з об'єктивних причин, на теперішній час продовжують існувати ризики, зазначені у п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, задля гарантування виконання обвинуваченим передбачених ст.194 КПК України обов'язків, просить клопотання задовольнити. При вирішенні клопотання врахувати особу обвинуваченого, який офіційного місця роботи та міцних соціальних зв'язків не має, обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна. У випадку обрання більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_9 може продовжити злочинну діяльність пов'язану зі збутом наркотичних засобів, отримає можливість впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці підтримав. Наголошує на тому, що ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу обвинуваченим, зазначені у п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України на теперішній час продовжують існувати та не зменшились. Оскільки строк дії запобіжного заходу спливає, а до спливу цього строку судове провадження не може бути завершене з об'єктивних причин задля гарантування виконання обвинуваченими передбачених ст.194 КПК України обов'язків, просить його клопотання задовольнити.
Захисник ОСОБА_10 проти задоволення клопотання прокурора заперечує. Наголошує на тому, що ризики зазначені в клопотанні, прокурором не доведені. Суду не надано доказів вчинення ОСОБА_9 будь яких активних дій, які б свідчили про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. ОСОБА_9 має матір та сестру, тобто міцні соціальні зв'язки. Належним чином виконує покладені на нього обов'язки, вчасно з'являвся на виклики до прокурора та суду. Не має наміру ухилятися від явки до суду та перешкоджати кримінальному провадженню. Вважає достатнім застосування до ОСОБА_9 більш м'якого запобіжного заходу, а саме особистого зобов'язання, який здатен в повній мірі забезпечити належне виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та надасть йому змогу працевлаштуватися та утримувати себе.
Обвинувачений ОСОБА_9 проти задоволення клопотання прокурора заперечує. Зазначає, що перебуваючи під домашнім арештом у нічний час доби він матиме можливість працевлаштуватися та утримувати себе.
Інші учасники при вирішенні даного питання поклалися на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05.02.2025 року обвинуваченому ОСОБА_9 продовжено застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 05.04.2025 року, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за першим викликом до прокурора, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання, місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
В судовому засіданні прокурор посилається на вагомість доказів обвинувачення та наявність ризиків визначених зокрема п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання/продовження запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру, розумна підозра передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
Перевіряючи доводи прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає наявною ймовірність того, що обвинувачений, з огляду на обставини кримінального провадження та тяжкість інкримінованих правопорушень, не маючи при цьому стійких соціальних зв'язків, може ухилятись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які судом не допитані. Суд також вважає, що має під собою підґрунтя заявлений прокурором ризик того, що обвинувачений може продовжити злочинну діяльність, в тому числі стосовно осіб, які можуть давати викривальні та підтверджуючі його вину покази, будучи особою, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів.
Відповідно до практики ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 суд зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Як наголошено в ст.ст.181, 202 КПК України, домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Більш м'якими запобіжними заходами є особисте зобов'язання та особиста порука.
Відповідно до ст.179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення. Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.
Це найм'якіший запобіжний захід.
Згідно ст. 180 КПК України, особиста порука полягає у наданні особам, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
На теперішній час до суду не надходило заяви будь-якої особи, яка б зголосилася взяти на себе зазначене письмове зобов'язання щодо виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу.
Аналізуючи відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_9 , суд бере до уваги, що останній обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, має місце фактичного проживання в м. Олександрія Кіровоградської області, офіційно не працевлаштований, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх осіб, що вказує на те, що він не має стійких (міцних) соціальних зв'язків та осіб, які б могли забезпечити належний за ним контроль, за його поведінкою та забезпечили б виконання ним процесуальних обов'язків у статусі обвинуваченої особи.
Отже, суд вважає, що для досягнення мети застосування запобіжного заходу, яка вказана у ст.177 КПК України, тобто забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання ризикам передбаченим у п.1-5 ч.1 цієї статті, обвинуваченому ОСОБА_9 слід продовжити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком на два місяці.
Суд вважає, що зазначений запобіжний захід у виді домашнього арешту, зобов'язання - прибувати за першим викликом до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні, здатні забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігти ризикам вказаним у ст.177 КПК України, тобто меті застосування запобіжного заходу.
Зазначені вище обставини вказують на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання наведеним вище ризикам.
Керуючись ст.ст.177, 178, 181, 184, 194-195, 331, 369-372 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_9 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, строком на два місяці, тобто до 25 травня 2025 року включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_9 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за першим викликом до прокурора, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання, місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні, та роз'яснити, що в разі невиконання таких обов'язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Виконання ухвали доручити Олександрійському РВП ГУНП в Кіровоградській області.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_9 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків. Крім того у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов'язків, до обвинуваченого може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткових мінімуми для працездатних осіб.
Копію даної ухвали направити до Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області - для виконання, прокурору - для контролю.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1