Рішення від 25.03.2025 по справі 391/900/24

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/900/24

Провадження № 2/391/76/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2025р.селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючої судді Капиш В.М.,

секретар судового засідання Говорова К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в селищі Компаніївка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» в інтересах якого діє Тараненко Артем Ігорович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення боргу за кредитним договором в загальному розмірі 31 054,43 грн, понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн та на витрати на правову допомогу в сумі 7 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 766234974 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» належним чином виконало свої зобов'язання за кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (Фактор) уклали договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019.

28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020(Додаток №12). При цьому інші умови договору залишилися без змін.

31.12.2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2021. (Додаток № 14). В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.

31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року (Додаток №15). При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

31.12.2022 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року (Додаток №16). При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

31.12.2023 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року (Додаток №17).

З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.

Предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.

31.07.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 31/0724-01, строк дії якого закінчується 31.12.2024.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 31.07.2024 до договору факторингу № 31/0724-01 від 31.07.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 31054,43 грн.

02.12.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 02/12/24-У відповідно до умов якого, фактор зобов'язуються передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до Акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 02/12/24-У від 02.12.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 31 054,43 грн.

Проте, до теперішнього часу на вимоги позивача відповідач заборгованість не погасив, від виконання своїх зобов'язань ухиляється, тому позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором №766234974 від 09.10.2023, становить - 31054,43 грн., яка складається з наступного: 6199,44 грн. - заборгованість по кредиту; 24854,99 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором не виконує. Тому позивач змушений звернутися за захистом своїх прав до суду.

Ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 27.12.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (виклику) сторін.

В судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити не заперечував проти задоволення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала до суду заяву в якій визнала позовні вимоги частково, а саме тіло кредиту в сумі 6199,44 грн. та судовий збір в сумі 2422,40 грн.

У зв'язку з неявкою в судове засідання сторін по справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 09.10.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - Косогой Владиславою Станіславівною було укладено договір кредитної лінії №766234974 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 6200,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умовах, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Згідно п. 2.2 договору сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 6200,00 грн. 09.10.2023 (що є датою надання кредиту).

Відповідно до п. 4 паспорта споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору № 766234974 від 09.10.2023, який був підписаний відповідачем, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється: Дисконтна процентна ставка: 3,65% - 766,50% Індивідуальна процентна ставка: 383,25 - 766,50%. Базова процентна ставка: 766,50%, після закінчення дисконтного періоду 1087,70%.

Згідно з п. 7.4.1. кредитного договору протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахованої відповідно до правил договору.

Пунктом 7.4.2. кредитного договору передбачено, що після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.

Пунктом 7.3. Кредитного договору визначено, що кінцевою датою повернення (виплати) Кредиту - 08.11.2028.

Крім того, відповідно до п. 11.1 Кредитного договору зазначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь- якому разі зобов'язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.

З наданої, на виконання ухвали суду, відповіді АТ КБ «ПриватБанк» та доданих до неї додатків вбачається, що ОСОБА_1 є клієнтом банку АТ КБ «ПриватБанк» та на її ім'я відкрито картку № НОМЕР_1 на яку 09.10.2023 здійснено переказ коштів на суму 6200,00 грн.

З доданої виписки про рух коштів по рахунку встановлено, що за період дії картки з операцією 09.10.2023 відбулось зарахування коштів на вказаний рахунок в сумі 6200,00 грн.

Копія заявки на отримання грошових коштів в кредит від 09.10.2023, в свою чергу підтверджує належність вказаної картки саме відповідачу.

Положеннями ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 ЦК України)

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Положенням ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст. 610 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Із розрахунку заборгованості по кредитному договору № 766234974 від 09.10.2023, встановлено, що позичальник (відповідач) 07.11.2023 року здійснила платіж в сумі 1403,00 грн., однак, як в вбачається з розрахунку заборгованості відповідач після 07.11.2023 ухиляється від взятих на себе зобов'язань по сплаті кредитних платежів та відсотків за користування кредитом, а саме: не сплачує проценти за користування кредитом, не проводить погашення кредиту у строки, передбачені кредитним договором, заборгованість за кредитним договором № 766234974 становить 31054,43 грн., з яких: 6199,44 грн - заборгованість по тілу кредиту; 24854,99 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Відповідач не визнає нараховані проценти за кредитним договором № 766234974 від 09.10.2023, разом з тим доказів сплати коштів по кредитному договору та свого розрахунку суду не надала.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало (відступило) за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» їх прийняло, до боржників, вказаних у Реєстрах прав вимоги.

28 листопада 2019 року, 31 грудня 2020 року та 31 грудня 2021 року 31 грудня 2022 року 31 грудня 2023 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткові угоди №19, №26, №26, №27, №31 та №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди №32 сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору до 31 грудня 2022 року.

31.07.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 31/0724-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передало (відступило) за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» їх прийняло, до боржників, вказаних у Реєстрах прав вимоги.

02.12.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 02/12/24-У, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передало (відступило) за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Юніт Капітал» їх прийняло, до боржників, вказаних у Акті прийому - передачі Реєстру Боржників. Відповідно до Реєстру від 02.12.2024 до зазначеного Договору факторингу ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 31054,43 грн.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини та положення зазначених вище норм права, ТОВ «Юніт Капітал» є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору № 766234974 від 09.10.2023, що був укладений між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

Положення ст. 129 Конституції України як одну із основних засад судочинства визначають змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Так, з урахуванням імперативних вимог ч. 1 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, ч. 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Положеннями ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вищевикладених, встановлених судом на підставі доказів наданих сторонами обставин справи та наведених положень чинного законодавства, враховуючи, що відповідачем належним чином у повній мірі не виконано зобов'язання за кредитним договором № 766234974 від 09.10.2023, укладеним з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником якого на підставі договорів факторингу є ТОВ «Юніт Капітал», у наслідок чого утворилась заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 31054,43 грн, - суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за зазначеним кредитним договором є обґрунтованою та доведеною, а тому така вимога підлягає задоволенню і таке рішення суду у повній мірі відповідає завданню цивільного судочинства, зокрема, щодо справедливого вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених прав та інтересів юридичної особи.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу судом відзначається таке.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх не співмірності.

Разом з тим, суд приймає до уваги положення частини третьої статті 141 ЦПК України, має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру та приймати до уваги конкретні обставини справи.

Матеріалами справи підтверджується, що звертаючись до суду з позовом позивач просить стягнути витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 7000 грн.

На підтвердження повноважень адвоката представляти інтереси позивача, надано Договір № 03/12/2024-01 про надання правничої допомоги від 03.12.2024 року, Додаток № 1 до Договору про надання правничої допомоги № 03/12/2024-01 від 03.12.2024 року, Додаткова Угода № 14 до Договору про надання правничої допомоги № 03/12/2024-01 від 03.12.2024 року, Акт прийому-передачі наданих послуг від 03.12.2024.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 02.12.2020 року у справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі № 753/1203/18.

Таким чином, суд приходить до висновку, що надані стороною позивача документи є належними та достатніми доказами на підтвердження витрат, які позивач поніс на оплату професійної правничої допомоги у цій справі.

Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Верховний Суд у постанові від 25.07.2023 року у справі №340/4492/22 прийшов до висновку, що наявність або відсутність заперечень процесуального опонента проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення лише для розв'язання питання про співмірність судових витрат на правову допомогу, заявлених до відшкодування. Водночас, це не впливає на обов'язок перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим критеріям.

З урахуванням встановлених обставин, на думку суду, у даному випадку розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн, не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову у розумінні приписів частини 4 пункту 4 статті 137 ЦПК України та є не співмірним з огляду на те, що предмет спору в цій справі не є складним, та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів також не є значними, розгляд справи відбувся у спрощеному провадженні, та представником позивача було надано заяви, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на правничу допомогу у розмірі 2000 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі гривень, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 гривень.

Керуючись статтями 12, 76-77, 81, 89, 81,141, 259, 263-265, ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 766234974 від 09.10.2023 року в сумі 31 054,43 грн., (тридцять одна тисяча п'ятдесят чотири гривні сорок три копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4 А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя В.М. Капиш

Попередній документ
126080738
Наступний документ
126080740
Інформація про рішення:
№ рішення: 126080739
№ справи: 391/900/24
Дата рішення: 25.03.2025
Дата публікації: 26.03.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Компаніївський районний суд Кіровоградської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (25.03.2025)
Дата надходження: 20.12.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості по кредиту.
Розклад засідань:
28.01.2025 09:30 Компаніївський районний суд Кіровоградської області
25.02.2025 09:30 Компаніївський районний суд Кіровоградської області
25.03.2025 10:30 Компаніївський районний суд Кіровоградської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
КАПИШ ВІКТОРІЯ МИКОЛАЇВНА
суддя-доповідач:
КАПИШ ВІКТОРІЯ МИКОЛАЇВНА
відповідач:
Косогой Владислава Станіславівна
позивач:
ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ"
представник позивача:
ТАРАНЕНКО АРТЕМ ІГОРОВИЧ