Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/2276/24
Провадження № 2/382/229/25
(заочне)
19 березня 2025 року м. Яготин
Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Нарольського М. М.,
при секретарі Матвієнко Ю. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 382/2276/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
ОСОБА_1 звернувся до Яготинського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, відповідно до вимог якої просив: зменшити розмір аліментів, визначений ОСОБА_1 рішенням Яготинського районного суду Київської області від 11 січня 2011 року та стягувати щомісячно із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини, доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини від всіх видів заробітку до 1/6 частини всіх видів заробітку боржника, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття; зменшити розмір аліментів, визначений ОСОБА_1 судовим наказом Яготинського районного суду Київської області від 26 вересня 2024 року та стягувати щомісячно із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/4 частини від всіх видів заробітку до 1/6 частини всіх видів заробітку боржника, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що сторони по справі від спільного життя мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до рішення Яготинського районного суду Київської області від 11 січня 2011 року стягується щомісячно із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини, доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини його доходу, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. У 2012 році позивач з відповідачкою ОСОБА_2 відновили стосунки та продовжили проживати однією сім'єю без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_3 в них народився син - ОСОБА_4 . У серпні 2024 року відносини сторін значно погіршилися, і вони припинили фактичні шлюбні стосунки. Згідно судового наказу Яготинського районного суду Київської області від 26 вересня 2024 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів його доходів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 вересня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття. Оскільки судовий наказ це особлива форма рішення, яке, при наявності відповідних документів, приймається безумовно без повідомлення іншої сторони, при винесенні судового наказу судом не було враховано наявність на утриманні у позивача іще однієї неповнолітньої дитини, а також стан здоров'я платника аліментів. Примусове виконання вищевказаних рішень суду на даний час здійснюється Яготинським ВДВС у Бориспільському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ), виконавче провадження № 76619752 та № 76620003. Однак, на даний час сплачувати визначений розмір аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей у вигляді загальної частки 1/2 частини від доходу позивач не має змоги за станом свого здоров'я. Так, з огляду на збройну агресію росії проти України, позивача було мобілізовано до лав Збройних Сил України. 3 січня 2024 року в результаті збройного конфлікту позивач отримав поранення, а саме: МВТ, дрібні вогнепальні осколкові поранення обличчя, акубаротравма, посттравматична цефалгія, що підтверджується копією довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). Згідно заключення за результатами експериментально-психологічного дослідження №31/06 від 30.08.2024 вбачається, що під час проведення психологічного дослідження ОСОБА_1 було виявлено низку порушень, які стосуються психологічного стану здоров'я. Також з довідки військово-лікарської комісії від 26.09.2024 за № 25325 вбачається, що щодо солдата ОСОБА_1 було проведено медичний огляд у гарнізонній військово-лікарській комісії НВМКЦ «ТВКГ», 26.09.2024, відповідно до якої, у позивача встановлено ряд порушень, що стосуються фізичного стану здоров'я. Тобто, з огляду на наявне у позивача поранення, стан його фізичного та психологічного здоров'я погіршився. До того ж, розмір грошового забезпечення став меншим ніж був до отримання поранення, що підтверджується довідкою ОК-5 долученою до поданого позову. Відтак, сплачувати визначений судом розмір аліментів у вигляді 1/2 частини від всіх видів його доходів для нього непосильним. Крім того, слід зауважити, що позивач має батька інваліда, якому надає посильну допомогу. Обоє батьків позивача є пенсіонерами. При цьому, позивач не відмовляється від сплати аліментів та не має намір від нього ухилятися. Разом з тим, враховуючи погіршення стану здоров'я позивача, останній вважає, що на даний час розмір аліментів на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підлягає зменшенню та повинен становить на кожного по 1/6 частині від доходів позивача, а у сукупності 1/3 частини його доходу. Обоє дітей проживають разом із матір'ю в одному приміщенні, відповідно витрати щодо базових потреб дітей є значно меншими (комунальні послуги, базові медикаменти, речі домашнього вжитку є спільними для обох дітей) аніж при ситуації, коли діти від різних матерів та проживають за різними адресами. При цьому, слід зауважити, що зазначений розмір аліментів з урахуванням вимог закону щодо мінімального розміру аліментів на одну дитину не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного та обов'язку обох батьків брати участь в тримання дітей не погіршить становище дітей та не завдасть їй істотної шкоди. З огляду на вищевикладене, позивач вважає, свої вимоги законними , обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Ухвалою від 26.12.2024 року відкрито провадження у справі та призначено її до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження. Ухвалою суду від 27.01.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження.
Представник позивача ОСОБА_6 подала до суду заяву в якій просила проводити розгляд справи за її та позивача відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.
Відповідачка в судові засідання не з'явився, у зв'язку з чим суд зазначає таке.
Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно (частина п'ята статті 128 ЦПК України).
Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення (частина восьма статті 128 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на "усне слухання". Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).
Відповідачка на розгляд справи повторно не з'явилася, відзив на позов не надіслала, про розгляд справи повідомлялася у встановленому законом порядку згідно з вимогами ст. ст. 128, 130 ЦПК України.
Враховуючи неявку належним чином повідомленого відповідача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що позивач на утриманні має двох дітей: неповнолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 12.07.2008 року видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Яготинського районного управління юстиції Київської області, актовий запис № 126 та малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_2 від 21.07.2015 року видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Яготинського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 160.
Відповідно до рішення Яготинського районного суду Київської області від 11 січня 2011 року у справі № 2-83/11 вирішено: стягувати щомісячно, із ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_2 , на утримання неповнолітньої дитини, доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини його доходу, але не менше 30% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. Стягнення розпочати із 06 грудня 2010 року та продовжувати до повноліття дитини.
Крім того, відповідно до судового наказу, виданого Яготинським районним судом Київської області від 26.09.2024 року у справі № 382/1737/24, вирішено стягувати із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 1/4 частини від всіх видів його доходів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 25 вересня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до наданої копії довідки до акта огляду МСЕК № 0390401 від 24.11.2011 року видана ОСОБА_7 (батьку позивача) вбачається, що ОСОБА_7 протипоказана важка фізична праця з тривалою ходьбою і перебуванням на ногах, а також присвоєна група інвалідності - третя, термін дії - довічно.
Згідно копії довідки Міністерства охорони здоров'я України серії КИО-2 № 002212 від 24.11.2011 року, про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги, вбачається, що ступінь втрати професійної працездатності у відсотках ОСОБА_7 (батька позивача) становить шістдесят відсотків з 01 грудня 2011 року, потреба у додаткових видах допомоги: лікування у травматолога, невролога, санаторно-курортне лікування, термін дії - довічно.
Також позивачем долучене пенсійне посвідчення № НОМЕР_5 , видане ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (мати позивача), вид пенсії: за віком, дата видачі: 04.02.2015 року, термін дії: довічно, та копія пенсійного посвідчення № НОМЕР_6 , видане ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (батько позивача), вид пенсії: по інвалідності 3 грп. трудове каліцтво по опорно-рухового апарату, дата видачі: 22.11.2011 року, термін дії - довічно.
На підтвердження дійсних порушень фізичного та психологічного здоров'я, позивачем до матеріалів справи додана копія довідки № 1972 від 01.03.2024 року про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яка видана ОСОБА_1 військовою частиною НОМЕР_7 Міністерства оборони України, а також долучена копія заключення за результатами експериментально-психологічного дослідження № 31/06 від 30.08.2024 року, видане ОСОБА_1 .
Згідно копії акту обстеження від 04.10.2024 року, який було проведено депутатом Яготинської міської ради восьмого скликання ОСОБА_9 , в присутності свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 було здійснено обстеження домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 та встановлено, що власником помешкання являється громадянка ОСОБА_2 . В ході обстеження встановлено, що ОСОБА_1 проживав в цивільному шлюбі з ОСОБА_2 за вказаною адресою, мають спільних дітей: син ОСОБА_12 і донька ОСОБА_3 . Під час проживання проводилися спільні будівельні роботи в даному будинку і прилеглій території. В даний час ОСОБА_13 проходить службу в ЗСУ і знаходиться в зоні бойових дій.
Відповідно до копії посвідчення, серії НОМЕР_8 від 04.04.2023 року, видане кадровим центром сухопутних військ Збройних Сил України, вбачається, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій.
Також позивачем надана довідка форми 5-ОК Пенсійного фонду України про індивідуальні відомості про застраховану особу за період: з 1999 року по 2024 рік, з якого вбачається, що з вересня 2024 року не отримує доходу.
Відповідно до витягу з автоматизованої системи виконавчого провадження, зазначено, що відкрито виконавче провадження № 76619752 та № 76620003, дата відкриття 21.11.2024 року, боржник ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_2 .
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Стаття 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, частиною 2 статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього погіршився матеріальний стан, оскільки після ухвалення рішення Яготинським районним судом Київської області від 11.01.2011 року у справі 2-83/11 як із ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_14 на утримання доньки ОСОБА_5 у розмірі 1/4 його доходу. Крім цього, відповідно до судового наказу Яготинського районного суду Київської області від 26.09.2024 року у справ 382/1737/24 з позивача на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частин від усіх видів його доходів.
Крім цього, стан здоров'я ОСОБА_1 погіршився, так згідно довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) виданої 01.03.2024 року військовою частиною, зазначається, що під час виконання бойового завдання 03.01.2024 року отримав поранення.
Крім цього, відповідно до довідки форми 5-ОК Пенсійного фонду України про індивідуальні відомості про застраховану особу за період: з 1999 року по 2024 рік, з вересня 2024 року позивач не отримує доходу, тобто його матеріальний стан погіршився.
Також суд приймає до уваги, хоча на час ухвалення судового наказу вже існувало погіршення стану здоров'я ОСОБА_1 , разом із тим дані обставини, з огляду на специфіку наказного провадження, під час його ухвалення не досліджувалися.
Отже, з наведеного слідує, що стан здоров'я ОСОБА_1 погіршився, доходу не отримує, що свідчить про зміну його майнового стану, а саме про його погіршення. Вказані обставини є підставою для зменшення розміру аліментів, що стягуються з нього на утримання доньки та сина .
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану, як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, незалежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22),від 10 жовтня 2023 року у справі № № 682/2454/22 (провадження № 61-10748 св 23).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що у позивача як платника аліментів, та батька дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_4 наявний обов'язок щодо їх утримання не залежно від того чи перебуває він у шлюбі з матір'ю дітей.
Крім того, обов'язок утримання дітей покладається не лише на позивача, але і на відповідача. Доказів того, що відповідачка в силу свого матеріального становища чи стану здоров'я не може забезпечувати утримання дітей на рівні не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку не надано.
У зв'язку з зазначеним позов необхідно задовольнити. При цьому, задоволення позову не зменшить обов'язок позивача здійснювати утримання дітей на рівні не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Поряд з викладеним, суд вважає, що позивачем не доведено того факту, що його мати та батько потребують матеріальної допомоги та він відповідно до ч. 1 ст. 202 СК України зобов'язаний їх утримувати. Крім того, позивачем не доведено того факту, що він єдиний повнолітній син, який зобов'язаний їх утримувати.
Відповідно до ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, ухвалюючи рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами.
У зв'язку з задоволенням позову в повному обсязі, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1211,20 грн, відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.
А оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідачки підлягає стягненню судовий збір на користь держави.
Керуючись ст. ст. 141, 258-259, 265, 268, 279, 280-284, 289, 354 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментівзадовольнити.
Змінити розмір аліментів, встановлений рішенням Яготинського районного суду Київської області від 11.01.2011 року у справі № 2-83/11, та стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з дня набрання рішенням суду законної сили і до повноліття дитини.
Змінити розмір аліментів, встановлений судовим наказом Яготинського районного суду Київської області від 26.09.2024 року у справі №382/1737/24, та стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з дня набрання рішенням суду законної сили і до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211,20 судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачем рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повні найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повний текст рішення складено 25.03.2025.
Суддя М. М. Нарольський