Єдиний унікальний номер: 379/462/25
Провадження № 2-н/379/29/25
про відмову у видачі судового наказу
24 березня 2025 рокум.Тараща
Суддя Таращанського районного суду Київської області Невгад О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послугу з розподілу природного газу з ОСОБА_1 ,
20.03.2025 заявник в особі представника за довіреністю Кривенко О.С. звернувся до Таращанського районного суду Київської області за допомогою засобів поштового зв'язку із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послугу розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 з ОСОБА_1 за період з 01.09.2023 по 30.11.2024 у розмірі 1017,08 грн., 3% річних в розмірі 26,33 грн., інфляційних втрат у розмірі 101,65 грн. та судового збору в сумі 302,80 грн. В обґрунтування заяви зазначено, що боржник є власником вказаного будинку, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
20.03.2025 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею в указаній судовій справі визначено суддю Невгада О.В..
21.03.2025 на виконання вимог ч. 6 ст. 165 ЦПК України суд отримав інформацію з управління ЦНАП виконкому Таращанської міської ради на підтвердження реєстрації місця проживання боржника у справі на території Таращанської ОТГ Білоцерківського району Київської області.
Дослідивши матеріали заяви, вважаю, що у видачі судового наказу слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23 грудня 2012 року, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Зважаючи на те, що наказне провадження є безспірним, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер.
Згідно з п.п. 3, 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються в тому числі копія договору, укладеного в письмовій /в тому числі електронній/ формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Проте, до цієї заяви про видачу судового наказу не додано копію договору та інших документів, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Як вбачається із заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послугу з розподілу природного газу, до неї додано копію типового договору розподілу природного газу побутовим споживачам, який є нечитабельним, що позбавляє суд можливості пересвідчитись, що вказаний договір дійсно було укладено боржником.
Згідно з довідкою відділу реєстрації місця проживання управління «ЦНАП» Таращанської міської ради від 21.03.2025 № 782 - місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 з 06.11.2017 року по теперішній час, тобто не за адресою / АДРЕСА_1 /, щодо якої в заявника виникло право вимоги стягнення заборгованості.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
В обґрунтування заяви зазначено, що боржник є власником будинку АДРЕСА_1 на підставі копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 29.12.2003.
Вказаний витяг сформований 29.12.2003, водночас, заборгованість виникла за період з 01.09.2023 по 30.11.2024.
Інших документів, які б свідчили, що станом на день подання цієї заяви про видачу судового наказу /20.03.2025/ боржник є власником будинку за адресою по якій виник борг, матеріали заяви не містять. При цьому, суд враховує, що реєстрація права власності за боржником була проведена 21 рік тому та останній значиться зареєстрованим за іншою адресою.
Таким чином, враховуючи безспірність наказного провадження, у видачі судового наказу необхідно відмовити, оскільки із поданої заяви та додатків до неї не вбачається право майнової вимоги стягувача до ОСОБА_1 як боржника за адресою АДРЕСА_1 ; до заяви не надано доказів, актуальних на день подання заяви про видачу судового наказу, які б свідчили про те, що станом на день подання цієї заяви ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 , або був його власником у період виникнення боргу.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ ЦПК України після усунення її недоліків.
Також вважаю необхідним роз'яснити заявнику його право на звернення з тією самою вимогою до суду у позовному порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 163, 165-166, 259, 260 ЦПК України, суддя
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» у видачі судового наказу про стягнення заборгованості за послугу з розподілу природного газу з ОСОБА_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала складена та підписана 24.03.2025.
Суддя Таращанського районного суду
Київської області Олександр НЕВГАД