Справа № 375/418/25
Провадження № 3/375/405/25
24 березня 2025 року селище Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Смик М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Головного управління Державної податкової служби у Київської області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 164 КУпАП,
До Рокитнянського районного суду Київської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 164 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення від 12 лютого 2025 року № 40-36-09 зазначено, що у період з 27 липня 2024 року до 18 січня 2025 року фізична особа-підприємець - ОСОБА_1 вчинив правопорушення - порушення порядку провадження господарської діяльності, а саме провадження господарської діяльності без отримання ліценції на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону (без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями), чим порушив вимоги частини 7 статті 16 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біотенолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального».
Разом з протоколом від 12 лютого 2025 року до матеріалів справи приєднано: акт від 31 січня 2025 року про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, що регулюють виробництво, зберігання та обіг підакцизних товарів, контроль за виконання яких покладено на органи Державної податкової служби; додатки до акта від 31 січня 2025 року, копію фіскального чеку від 5 жовтня 2024 року, копію фіскального чеку від 27 липня 2024 року, копія паспорта ОСОБА_1 , копію картки платника податків ОСОБА_1 , акт від 12 лютого 2025 року № 7/10-36-09 щодо неявки особи, яка притягується до адміністративної відповідальності для складання, підписання та отримання протоколу про адміністративне правопорушення, а також листи про складання протоколу про адміністративне правопорушення та направлення протоколу про адміністративне правопорушення.
До суду ОСОБА_1 не з'явився двічі, про причини своєї неявки не сповістив, хоча до суду викликався повісткою, про дату, час і місце розгляду був повідомлений завчасно, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення. Жодних документів, спростувань, пояснень, клопотань, тощо від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності до суду не надходило.
Виходячи з положень статті 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 164 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов'язковою.
За наведених обставин та враховуючи обмеженість процесуальних строків, розгляд справи відбувся за відсутності вказаної особи на підставі наявних матеріалів, достатніх для вирішення справи.
24 березня 2025 року на адресу суду надійшли заперечення у справі про адміністративне правопорушення від адвоката Дубовика В.В. На підтвердження свої повноважень адвокат долучив копію свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльності № 3721/10 від 26 червня 2008 року та ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_1 від 24 березня 2025 року. Адвокат Дубовик В.В. в судове засідання, яке призначене на 24 березня 2025 року, також не з'явився. Вимог про розгляд справи за особистою участі ОСОБА_1 , а також вимог про відкладення розгляду справи суду не пред'являв.
Відповідно до поданих заперечень, протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням чинного законодавства, адже особа, відносно якої він складався, була відсутня, протокол не надали на ознайомлення та не вручили особі; крім того, у протоколі відсутні конкретні відомості, що стали підставою для проведення перевірки; не містять матеріали справи належних і допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення, а, відтак, відповідно заявлено вимогу про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Уважно дослідивши всі матеріали, а також проаналізувавши заперечення, суд (суддя) дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, зважаючи на наступне.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) частина 1 статті 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до статті 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина 1 статті 251 КУпАП).
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У пункту 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 статті 164 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Так, склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкту, суб'єктивної сторони.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КУпАП, полягає у здійсненні господарської діяльності.
У розумінні чинного законодавства під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (частиною 1 статті 3 ГК України).
Така діяльність характеризується певною систематичністю та у разі її комерційного характеру, - метою отримання прибутку.
Документація, яка надійшла до суду та була оформлена в матеріалах адміністративної справи відносно ОСОБА_1 , зокрема і зміст протоколу про адміністративне правопорушення, не дозволяє з дотриманням принципу доказування «поза розумним сумнівом» установити наявність події та складу адміністративного правопорушення за вказаною нормою зазначеного Кодексу. Разом з тим, таке формулювання складу адміністративного правопорушення не відповідає диспозиції частини 1 статті 164 КУпАП і, враховуючи відсутність будь-якої доказової бази, самостійно установити у ході розгляду справи факт вчинення ОСОБА_1 одного чи/або декількох правопорушень за частиною 1 статті 164 КУпАП, суду (судді) не видається за можливе.
При цьому суд (суддя) виходить з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може слугувати доказом у справі в розумінні вимог статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, що у ньому викладені, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачяться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі пункту1 статті 247 КУпАП.
Керуючись статтями 9, 23, 164, 247,283-285, 294 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 164 КУпАП - закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Марина СМИК