Справа № 368/97/25
2-о/368/27/25
Рішення
Іменем України
"20" березня 2025 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Іванюти Т.Є.
при секретарі Вареник О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлику справу за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (м.Запоріжжя, пр-т Соборний, 158-б) про встановлення факту, що має юридичне значення, -
встановив :
Заявниця звернулася до суду з даною заявою посилаючись на те, що вона 08.08.2023 звернулась до відділення обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком. На підтвердження свого трудового стажу подала в тому числі і свою трудову книжку НОМЕР_1 від 03.10.1977, однак 16.08.2023 отримала Рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 104550001701. Відповідно до цього рішення ОСОБА_1 відмовлено, в тому числі і через неврахування до страхового стажу трудової книжки НОМЕР_1 від 03.10.1977, оскільки в записі про виправлення імені не зазначена дата видачі паспорта.
В подальшому 05.09.2023 ОСОБА_1 звернулась вже до відділення обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із відповідною заявою про призначення їй пенсії за віком. На підтвердження свого трудового стажу знову ж подала, в тому числі і свою трудову книжку НОМЕР_1 від 03.10.1977, однак 11.09.2023 отримала Рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 104550001701 з аналогічними підставами.
Трудову книжку НОМЕР_1 від 03.10.1977 розпочато першим записом та заповнено титульний аркуш Обласною дитячою лікарнею м. Запоріжжя.
При вчиненні записів відповідним працівником відділу кадрів в трудовій книжці ОСОБА_1 була допущена помилка, неправильно вказане ім'я. Після звернення, цю помилку виправили про що на титульному аркуші вчинено відповідний напис. Ім'я « ОСОБА_2 » виправлено на « ОСОБА_2 » відповідно до паспорта ОСОБА_1 НОМЕР_2 .
Ім'я заявниця не змінювала. Наразі в ОСОБА_1 вже інший паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , який вона отримала 26.06.2024 на ім'я ОСОБА_2 . Це також підтверджується і свідоцтвом про народження заявниці НОМЕР_4 .
Помилку в трудовій книзі ОСОБА_1 було виправлено, однак органи Пенсійного фонду України не приймають це, через що, вона просить встановити факт, належності їй трудової книжки.
В судовому засіданні заявниця заяву підтримала.
Представники заінтересованої особі в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи, просив суд слухати справу у їхню відсутність, проти задоволення заяви заперечують.
Заслухавши пояснення заявниці, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до паспорту громадянина України № НОМЕР_3 виданого 26.06.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Досягнувши пенсійного віку ОСОБА_1 , 08.08.2023 звернулась до відділення обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком. На підтвердження свого трудового стажу подала в тому числі і свою трудову книжку НОМЕР_1 від 03.10.1977, однак 16.08.2023 отримала Рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 104550001701. Відповідно до цього рішення ОСОБА_1 відмовлено, в тому числі і через неврахування до страхового стажу трудової книжки НОМЕР_1 від 03.10.1977, оскільки в записі про виправлення імені не зазначена дата видачі паспорта.
В подальшому 05.09.2023 ОСОБА_1 звернулась вже до відділення обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із відповідною заявою про призначення їй пенсії за віком. На підтвердження свого трудового стажу знову ж подала, втому числі і свою трудову книжку НОМЕР_1 від 03.10.1977, однак 11.09.2023 отримала Рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 104550001701 з аналогічними підставами.
Трудову книжку НОМЕР_1 від 03.10.1977 розпочато першим записом та заповнено титульний аркуш Обласною дитячою лікарнею м. Запоріжжя.
При вчиненні записів відповідним працівником відділу кадрів в трудовій книжці ОСОБА_1 була допущена помилка, неправильно вказане ім'я. Після звернення, цю помилку виправили про що на титульному аркуші вчинено відповідний напис. Ім'я « ОСОБА_2 » виправлено на « ОСОБА_2 » відповідно до паспорта ОСОБА_1 НОМЕР_2 .
Ім'я заявниця не змінювала. Наразі в ОСОБА_1 вже інший паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , який вона отримала 26.06.2024 на ім'я ОСОБА_2 . Це також підтверджується і свідоцтвом про народження заявниці НОМЕР_4 .
Помилку в трудовій книзі ОСОБА_1 було виправлено, однак органи Пенсійного фонду України не приймають це, через що, вона змушена звертатися до суду із заявою про встановлення факту належності їй - ОСОБА_1 трудової книги НОМЕР_1 .
Розгляд справ про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті віднесено до компетенції місцевих загальних судів. Зазначена категорія справ розглядається в окремому провадженні, яке визначається як вид непозовного цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Європейська соціальна хартія визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист. Так, ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист, є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Законом 1058-ІV визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-ІV призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, об'єктом права особи та її власністю.
П. 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої Постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 р. з наступними змінами і доповненнями, яка діяла на момент заповнення трудової книжки заявника, тобто до набрання чинності Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року, - відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки, прізвище, ім'я та по батькові і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Відповідно до п.2.13 вищезгаданої Інструкції зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.
Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки, а на внутрішньому боці обкладинки записуються посилання на відповідні документи, які завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.
Відповідно до п.2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року передбачено, що зміни записів у трудових книжках про прізвища, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюб. Про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.
В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п.5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Згідно п. 6 ч. 1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно п.п. 1, 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. N 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; Заявниця не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв'язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва(полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.
Згідно ст. 316 ЦПК України , заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Встановлення факту належності трудової книжки має для Заявниці юридичне значення, оскільки необхідне для реалізації права на пенсійне забезпечення.
Згідно зі ст. 48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації, відомості про стягнення до неї не заносяться.
У відповідності до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до приписів нормативно-правової бази законодавства України, яке регулює порядок нарахування пенсії, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи. Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення Заявниці її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах. Трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Заявниця не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто ним, недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. Неможливість внесення виправлень до трудової книжки підтверджується тим, що підприємство, за останнім місцем роботи, на сьогодні не існує. Допущені у документі невідповідності є перешкодою реалізації Заявницею права на призначення пенсії.
Згідно п. 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
А тому, суд вважає доведеним той факт, що трудова книжка НОМЕР_1 від 03.10.1977 належить ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 10, 89, 259, 263, 264, 265, 268,293,294 ЦПК України, суд,-
Заяву задоволити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 трудової книги НОМЕР_1 від 03.10.1977 заповнення, з усіма записами в ній.
Рішення суду набуває законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом 30 днів.
Повний текст рішення виготовлено 25.03.2025 року.
Суддя: Т.Є. Іванюта.