Справа № 367/9781/23
Провадження по справі № 1-кп/367/399/2025
21 березня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023111040002984 від 28.09.2023, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , з середньою спеціальною освітою, РНОКПП НОМЕР_1 , раніше неодноразово судимого:
- 27.05.2013 вироком Солом'янського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки;
- 24.03.2015 вироком Подільського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі ст.71 КК України, до 1 року 6 місяців позбавлення волі, який скасовано в частині призначеного покарання вироком Апеляційного суду м. Києва від 24.06.2015 та призначено покарання за ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі ст. 71 КК України у виді 2 років 1 місяця позбавлення волі. Зільнений з місць позбавлення волі 24.01.2017, у зв'язку з відбуттям строку покарання;
- 04.09.2019 вироком Святошинського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі;
- 02.04.2020 вироком Святошинського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 185 до покарання у виді 1 року позбавлення волі, згідно ч. 4 ст. 70 КК України остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань по даному вироку та вироку Святошинського районного суду м. Києва від 04.09.2019 року визначити у виді 2 років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 01.04.2022, у зв'язку з відбуттям строку покарання;
- 09.01.2025 вироком Святошинського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покаранняу виді пробаційного нагляду строком на 2 роки.
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, суд
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, який неодноразово продовжувався, останній раз Указом Президента України від 18 серпня 2023 року № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб (тобто до 15 листопада 2023 року).
27.09.2023 близько 17 год. 30 хв. (точний час не встановлено) ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу МАФу «Чебурек Янтик», що розташований у парку «Центральний» по вул. Чехова, в м. Ірпінь, Бучанського району, Київської області, побачив належний ОСОБА_6 мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 8 Pro 6/64GB синього кольору, який знаходився на столі поряд із заднім виходом із приміщення МАФу, двері якого були відчинені. У цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на таємне викрадення вищевказаного мобільного телефону повторно, в умовах воєнного стану.
Одразу після цього, ОСОБА_4 , перебуваючи в тому ж місці в той же час, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, таємно, повторно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та ігноруючи вказану обставину, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення за рахунок чужого майна, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та він залишиться непоміченим, підійшов до входу у приміщення МАФу та таємно викрав належний ОСОБА_6 мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 8 Pro 6/64GB синього кольору, вартістю 3320 грн.
У подальшому, ОСОБА_4 покинув місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_6 матеріального збитку на загальну суму 3320 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, тобто вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 4 статті 185 КК України, визнав повністю, пояснивши суду, що вчинив вказаний злочин за зазначених в обвинувальному акті обставин, а саме 27.09.2023 близько 17 год. 30 хв., перебуваючи поблизу МАФу «Чебурек Янтик», що розташований у парку «Центральний» по вул. Чехова, в м. Ірпінь, Бучанського району, Київської області, таємно викрав належний ОСОБА_6 мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 8 Pro 6/64GB синього кольору, який знаходився на столі поряд із заднім виходом із приміщення МАФу, двері якого були відчинені. В подальшому він видав викрадений телефон поліції і його повернули потерпілій. У скоєному кримінальному правопорушенні розкаявся.
Потерпіла ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилася, будучи повідомленою про час та місце його проведення. Клопотань від потерпілої не надходило, цивільний позов не заявлений.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за відсутності заперечень учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів справи, які характеризують його особу, підтверджують наявність речових доказів та процесуальних витрат. При цьому, судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви у добровільності їх позиції. Також, судом роз'яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння ним обставин вчиненого, добровільності та істинності його позиції та ніким не оспорюються.
Встановлені обставини та винуватість ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, також підтверджуються наступними письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні, зокрема:
- постановою про визнання об'єктів речовими доказами, залучення до матеріалів кримінального провадження та визначення місця їх зберігання від 28.09.2023, якою мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 8 визнано речовим доказом та передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6 ;
- розпискою потерпілої ОСОБА_6 щодо відповідального зберігання речового доказу в рамках кримінального провадження, а саме мобільного телефону Xiaomi Redmi Note 8.
Таким чином, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні (злочині) за частиною 4 статті 185 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Дослідивши матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_4 є особою, яка раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не працевлаштований, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, на даний час проходить курс ресоціалізації в умовах стаціонару від наркотичної залежності у Християнському центрі реінтеграції та адаптації, утвореному при відокремленому підрозділі Громадської спілки «Альянс «Перемога», розлучений, має малолітню дитину.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує обставини скоєного кримінального правопорушення, ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, обтяжуючі та пом'якшуючі покарання обставини.
Так, кримінальне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 185 КК України, відповідно до статті 12 КК України, віднесено до тяжких злочинів.
Обставиною, яка згідно статті 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є щире каяття.
Обставини, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, стороною обвинувачення не встановлено.
Прокурор просив суд визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та з урахуванням пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі, та звільнити від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки, оскільки поведінка обвинуваченого свідчить про його бажання стати на шлях виправлення та таке покарання вважає достатнім для його виправлення. Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 09.01.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України, за яким ОСОБА_4 призначено покаранняу виді пробаційного нагляду строком на 2 роки, виконувати самостійно.
Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а й можливе виправлення засудженого, а також запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд зазначає, що згідно положень статей 50, 65 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Так, суд враховує, що обвинувачений розкаявся у вчиненому злочині, своїми показами сприяв розкриттю злочину, відшкодував шкоду, заподіяну потерпілій, шляхом повернення викраденого майна.
На підставі встановленого, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно призначити покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років та з врахуванням пом'якшуючих обставин, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без його ізоляції від суспільства, а тому вважає за доцільне застосувати до нього положення ст. 75 КК України та звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 3 (три) роки.
Щодо попереднього вироку, винесеного 09.01.2025 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України, за яким ОСОБА_4 засуджено до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки, суд застосовує правовий висновок ОП ККС, викладений у постанові ОП ККС від 01.04.2024 року у справі № 183/6854/20 (провадження № 51-4885кмо23), за яким визначено, що якщо особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, за вироком суду було призначено покарання, яке ухвалено відбувати реально, а потім було встановлено, що вона винна ще й в інших кримінальних правопорушеннях, за які за новим вироком особі призначається покарання із застосуванням на підставі ст. 75 КК звільнення від відбування покарання з випробуванням, положення ч. 4 ст. 70 КК щодо призначення остаточного покарання не застосовуються і кожний вирок - попередній, за яким особа має відбувати покарання реально, та новий, за яким її звільнено від відбування покарання з випробуванням, виконуються самостійно.
Таким чином, вирок Святошинського районного суду м. Києва від 09.01.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України, за яким ОСОБА_4 повинен відбувати покарання реально у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки, має виконуватися самостійно.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого суд не застосовує.
Цивільний позов не заявлено.
Питання речових доказів вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Керуючись статтями 50, 65-67, частиною 4 статті 185 КК України, статтями 100, 124, 126, 349, 370, 374 КПК України, постановою ОП ККС від 01.04.2024 року у справі № 183/6854/20, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 09.01.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України, за яким ОСОБА_4 призначено покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки - виконувати самостійно.
Речові докази: мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 8 Pro 6/64GB синього кольору, який перебуває на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_6 , залишити потерпілій ОСОБА_6 за належністю.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Направити копію вироку учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні при його проголошенні.
Суддя: ОСОБА_1