Справа № 367/3660/23
Провадження №6/367/78/2025
Іменем України
20 березня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді: Кухленка Д.С.
за участі секретаря: Шаповала О.О.
розглянувши заяву представника заявника ВИРОБНИЧИЙ КООПЕРАТИВ «КООПЕРАТИВ «АСФАЛЬТОБЕТОНЩИК» - адвоката Запаскіна Максима Романовича про розстрочення виконання судового рішення Ірпінського міського суду Київської області у справі за позовом ОСОБА_1 до Виробничого кооперативу «Кооператив «Асфальтобетонщик» про стягнення заробітної плати та звільнення,-
Представник заявник Виробничий кооператив «Кооператив «Асфальтобетонщик» - адвокат Запаскін Максим Романович звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання рішення Ірпінського міського суду Київської області у справі за позовом ОСОБА_1 до Виробничого кооперативу «Кооператив «Асфальтобетонщик» про стягнення заробітної плати та звільнення, яким із Заявника стягнуто на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за 01 лютого 2023 року по 02 березня 2023 року в розмірі 7 282 грн 61 коп., компенсацію за невикористані 114 днів щорічної відпустки в розмірі 25 460 грн. 00 коп., вихідну допомогу в розмірі 20 100 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 03 березня 2023 року до 03 вересня 2023 року в розмірі 41 794 грн 24 коп.
Заява про розстрочення виконання обґрунтована тим, що на даний час Виробничий кооператив «Кооператив «Асфальтобетонщик» перебуває у важкому фінансовому становищі, що підтверджується фінансовою звітністю за 2024 рік. Підприємство працює без прибутку, фактично отримуючи збитки, та не має доходів, необхідних для здійснення одномоментного погашення боргу. Крім того арешт рахунків підприємства повністю унеможливлює ведення поточної господарської діяльності, створюючи додаткові перешкоди для одномоментного виконання рішення суду. Разом з цим, підприємство уклало нові договори на виконання робіт, що дозволять стабілізувати його фінансовий стан та поступово погасити існуючу заборгованість перед ОСОБА_1 . На підставі цього просять розстрочити виконання рішенні Ірпінського міського суду Київської області від 16 липня 2024 року у справі №367/3660/23 за позовом ОСОБА_1 до Виробничого кооперативу «Кооператив «Асфальтобетонщик» про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за відпустку, вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні строком на 12 місяців шляхом сплати боргу рівними частинами щомісячно.
11.03.2025 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ковальва В.М. надійшло заперечення щодо прийняття та розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суду по справі №367/3660/23. Заперечення обґрунтоване тим, що у даній справі 16.07.2024 вже ухвалено рішення по суті спору. Рішення звернуто до примусового виконання. Згідно ч. 2 ст. 183 ЦПК України до заяви, яка подається на стадії виконання судового рішення додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи. Зауважив, що відповідач цієї вимоги не дотримався, а надав лише квитанцію про направлення заяви до ВК «Кооператив «Асфальтобетонщик», тобто самому собі. Також зауважено, що в заяві, поданої представником, замість його адреси вказано лише місто Біла Церква, що є порушенням. Представник позивача звертає увагу на те, що заява підписана представником відповідача, але до неї не подано ні ордеру, ні іншого документу, що може підтвердити повноваження адвоката. Таким чином вона подана особою, яка не має повноважень на підписання таких заяв (не уповноваженою особою).
Сторони в судове засідання не з'явилися. Про дату, час та місце були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши заяву про розстрочку виконання рішення суду, додані до неї документи, матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.
Встановлено, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 16.07.2024 позовні вимоги ОСОБА_1 до Виробничого кооперативу «Кооператив «Асфальтобетонщик» про стягнення заробітної плати та звільнення задоволено в повному обсязі.
Відповідно до вказаного рішення ВК «Кооператив «Асфальтобетонщик» зобов'язане сплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за 01 лютого 2023 року по 02 березня 2023 року в розмірі 7 282 грн 61 коп., компенсацію за невикористані 114 днів щорічної відпустки в розмірі 25 460 грн. 00 коп., вихідну допомогу в розмірі 20 100 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 03 березня 2023 року до 03 вересня 2023 року в розмірі 41 794 грн 24 коп.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 16 липня 2024 року у справі №367/3660/23 не оскаржувалось сторонами у встановленому законом порядку та набрало чинності.
Відповідно до п. 9 ч. 1ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною 1 статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 року по справі № 1-7/2013, є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Стаття 6 Конвенції поширює свою дію і на таку стадію цивільного процесу як виконання судового рішення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов'язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід'ємна частина "процесу" в розумінні статті 6 Конвенції (рішення від 28 липня 1999 року в справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", рішення від 19 березня 1997 року в справі "Горнсбі проти Греції").
Відповідно до ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1)ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2)щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3)стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" роз'яснено, що при вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Отже, розстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду щодо сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення всієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; суми щомісячного платежу, наявність яких має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Виконання рішення суду є невід'ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс. Право на виконання судового рішення є невід'ємною складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).
Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочки виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Виходячи із вимог ст.435 ЦПК України і 33 Закону України «Про виконавче провадження» розстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов'язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Згідно ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підтвердження заяви про розстрочку судового рішення представник заявник ВК «Кооператив «Асфальтобетонщик» - адвокат Запаскін Максим Романович надав до суду фінансову звітність мікропідприємстві від 01.01.2024 року, як підтвердження, що підприємство працює без прибутку, фактично отримуючи збитки, та не має доходів, необхідних для здійснення погашення боргу в строки зазначені Рішенням ірпінськоо міського суду від 16.07.2024 року.
Суд звертає увагу, що сам лише факт тимчасового неотримання доходу боржником не є належним підтвердженням тяжкого матеріального стану, який об'єктивно не дозволяє виконати рішення суду, оскільки матеріальний стан не оцінюється виключно поточними доходами у вигляді доходу від певної діяльності, адже до характеристики матеріального стану належать також наявність у відповідача на праві власності нерухомого та рухомого майна за рахунок якого можна виконати рішення суду, банківських заощаджень тощо. Однак, таких даних відповідачем до суду не надано.
В матеріалах заяви представника заявника ВК «Кооператив «Асфальтобетонщик» - адвоката Запаскін М.Р. відсутні докази, які б підтверджували неможливість виконання судового рішення через стихійне лихо чи інші надзвичайні події.
При розгляді даної заяви по суті встановлено, що представник заявник ВК «Кооператив «Асфальтобетонщик» - адвокат Запаскін М.Р. не надала суду доказів на підтвердження наявності обставин, які мають винятковий характер. Незадовільний майновий стан не є достатньою підставою для розстрочки виконання рішення суду та встановлення запропонованого порядку його виконання.
Крім того, боржником не доведено, що в разі задоволення чи часткового задоволення заяви ВК «Кооператив «Асфальтобетонщик» зможе добровільно виконати судове рішення, адже відсутні дані, які б об'єктивно свідчили про розмір доходу та матеріальний стан.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення слід відмовити, так як вона є необґрунтованою та не підтверджена відповідними доказами.
На підставі викладеного, керуючись ст.247, ст.257, ст. ст. 258, 353, 354, 355, 435 ЦПК України, -
У задоволенні заяви представника заявника ВИРОБНИЧИЙ КООПЕРАТИВ «КООПЕРАТИВ «АСФАЛЬТОБЕТОНЩИК» - адвоката Запаскіна Максима Романовича про розстрочення виконання рішення суду - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Д.С. Кухленко