Справа № 357/1873/25
Провадження № 2-з/364/3/25
25.03.2025 року, суддя Володарського районного суду Київської області Ткаченко О.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мельник Роман Іванович, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мельник Роман Іванович, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, разом з позовною заявою подав клопотання у якому просив забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - виконавчого напису виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. №16939 від 01.02.2021 року, за виконавчим провадженням №64562524 від 25.02.2021, яке відкрито Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Табінським О.В..
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 151 ЦПК України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду заяви про забезпечення позову, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач в позовній заяві, як на підставу для звільнення його від сплати судового збору, посилається на п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та долучає посвідчення учасника бойових дій.
Відповідно до роз'яснень, наданих у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України, Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено пільги щодо сплати судового збору, відповідно до якої від його сплати звільняються позивачі за подання окремих позовів, а також деякі категорії осіб, визначені законом, незалежно від виду позову.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Водночас ця норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їхнього життєзабезпечення та членів їхніх сімей встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Статтею 22 цього Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їхнім соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг, наданих учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у ст. 12 цього Закону.
Однак забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мельник Роман Іванович, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, не стосуються порядку, обсягу соціальних гарантій чи соціального і правового захисту ветеранів війни.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону слід враховувати предмет та підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав такої особи з урахуванням положень статей 12, 22 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19/ провадження № 11-795заі19/, в постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року у справі № 240/934/20/ провадження №К/9901/19352/20 / та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 / провадження № 14-730цс19 /.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ("KREUZ v. POLAND" № 28249/95).
Відповідно до практики Європейського суду обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (рішення суду від 10.07.1998 року у справі компанії «Тіннеллі та сини, Лтд. та ін.» , «Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства», Reports 1998-IV, с. 1660, п. 72).
При цьому, ЄСПЛ в якості «законної мети» визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дія в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (рішення суду від 12.06.2007 у справі «Станков проти Болгарії» (Case of Stankov v. Bulgaria, заява N 68490/01, п. 57).
Верховний Суд у справі № 761/12145/17/ провадження № 61-11495ск19 /40 зазначив, що чинне законодавство України надає судам дискреційні повноваження вирішувати питання про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру або надання відстрочки (розстрочки) його сплати.
Однак, такі повноваження не є необмеженими.
Від судів вимагається вказувати вагомі підстави відмови у задоволенні відповідних заяв (клопотань), оскільки відсутність обґрунтування, так само як і безпідставна відмова, може стати перешкодою в реалізації права на доступ до суду, гарантованого у п. 1 ст. 6 Конвенції.
Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України покладається, на заінтересовану сторону, тобто в даному випадку на позивача.
Звертаючись до суду позивач посилається на те, що є учасником бойових дій та долучає копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 22.01.2021 року.
Аналіз п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону «Про судовий збір» в сукупності з ч. 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством, саме через набуття такого статусу.
Але статус учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати судового збору в усіх спорах.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Враховуючи викладене, а також те, що вимога позивача не пов'язана з порушенням його прав на соціальний захист саме як учасника бойових дій, судовий збір має бути сплачено на загальних підставах.
Встановлено, що позивач вимоги ч. 6 ст. 151 ЦПК України не виконав, до заяви про забезпечення позову квитанцію про сплату судового збору не додав.
Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Вказана заява не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, оскільки до неї не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору.
Оскільки заява подана без додержання вимог ст.151 ЦПК України, то дану заяву необхідно повернути заявнику.
Керуючись ст. ст. 149, 151, 153 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мельник Роман Іванович, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - повернути заявнику.
Ухвала судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її підписання суддею.
Суддя О. В. Ткаченко