Справа № 361/1135/25
Провадження № 1-кс/361/525/25
21.03.2025
21 березня 2025 року м. Бровари
Слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської області
ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дарницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111130000022 від 05.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про накладання арешту на тимчасово вилучене майно,
встановив:
20 березня 2025 року до слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання прокурора Дарницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025111130000022 від 05.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Із клопотання вбачається, що 17.05.2024 року о 12 годині 02 хвилин, в умовах достатньої видимості, водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи військовослужбовцем Збройних сил України, керуючи автомобілем «MITSUBISHI» моделі «OUTLANDER» реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи на проїзній частині дворової території біля будинку 247 по вулиці Лісова що в місті Броварах Київської області, здійснюючи рух заднім ходом, проявив злочинну недбалість, не був уважний під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, внаслідок чого своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, також порушуючи вимоги пункту 10.9. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених у дію з 01.01.2002 (далі - Правила дорожнього руху), відповідно до якого « п. 10.9. «Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб», не звернувся за допомогою до інших осіб, в результаті чого здійснив наїзд на пішохода, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка рухалась позаду автомобіля в попутному напрямку.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження, у вигляді: закритого уламкового перелому лівої стегнової кістки у верхній третині зі зміщенням уламків, внутрішньо-тканьової гематоми лівої гомілки в нижній третині, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я, так як для зрошення перелому необхідно більше 21 доби. Грубе порушення, водієм ОСОБА_4 вимог пункту 10.9 Правил дорожнього руху України перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення потерпілій ОСОБА_5 тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
Під час допиту ОСОБА_4 встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди останній керував автомобілем «MITSUBISHI» моделі «OUTLANDER» реєстраційний номер НОМЕР_1 , також даним автомобілем на праві власності володіє ОСОБА_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серіє НОМЕР_2 видане Броварським РЕВ ДАІ при УДАІ ГУМВС в Київській області.
Окрім цього 20.05.2024 року потерпіла ОСОБА_5 подала заяву про вчинення кримінального правопорушення в якому остання заявила що саме автомобіль марки «MITSUBISHI» моделі «OUTLANDER» реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснив на неї наїзд.
Згідно з відповіддю з територіального сервісного центру № 3243, автомобіль марки «MITSUBISHI» моделі «OUTLANDER» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який числився за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перереєстровано на іншого власника за договором купівлі-продажу, укладеному в ТСЦ 25.01.2025. Автомобіль зареєстровано на ОСОБА_6 , 1978 року народження.
11.01.2025 року автомобіль марки «MITSUBISHI» моделі «OUTLANDER» реєстраційний номер НОМЕР_1 , слідчим постановлено визнати речовим доказом у кримінальному провадженні, однак на даний час місцезнаходження вказаного автомобіля не встановлено.
Окрім того, 21.02.2025 постановою слідчого призначено судову транспортно-трасологічну експертизу, з метою з'ясування слідів контактної взаємодії автомобіля «MITSUBISHI» моделі «OUTLANDER» реєстраційний номер НОМЕР_1 з пішоходом, але на даний час місцезнаходження автомобіля невідоме, та за клопотанням експерта вище вказаний автомобіль потрібно буде надати експерту експертної установи. Окрім цього 21.02.2025 постановою слідчого призначено фототехнічну експертизу з метою з'ясування по наявному в матеріалів кримінального провадження відеозапису, причетності саме автомобіля «MITSUBISHI» моделі «OUTLANDER» реєстраційний номер НОМЕР_1 до вчинення кримінального правопорушення, але для виконання вказаної експертизи, вказаний автомобіль потрібно ретельно оглянути на індивідуальні ознаки які відрізняють саме цей автомобіль від інших.
У зв'язку з розслідуванням даного кримінального правопорушення, необхідністю доказування стороною обвинувачення фактів та обставин вчинення кримінального правопорушення, з метою забезпечення збереження речового доказу, запобігання можливості його знищення, перетворення та відчуження, а також для забезпечення проведення судових експертиз в рамках розслідування даного кримінального провадження, виникла необхідність у накладенні арешту на зазначений транспортний засіб.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Власник майна у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Неприбуття слідчого, прокурора та власника майна відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання, яке має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, та зумовлює його розгляд без фіксування за допомогою технічних засобів за правилами ч. 4 ст. 107 КПК України.
Розглянувши клопотання та дослідивши додані до нього матеріали, слідчий суддя зазначає таке.
Слідчим суддею встановлено, що 05 січня 2025 року до ЄРДР внесено відомості за
№ 12025111130000022 про вчинене кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 286 КК України з коротким викладом обставин, з яких вбачається, що дорожня-транспортна пригода, яка розслідується в рамках даного кримінального провадження відбулася 17.05.2024.
При цьому, відповідно до матеріалів, доданих до клопотання, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.05.2024; 11.01.2025 постановою слідчого автомобіль марки «MITSUBISHI» моделі «OUTLANDER» реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, однак місцезнаходження вказаного автомобіля не встановлено; протокол огляду місця події проведено 16.01.2025; допит потерпілої проведено 13.01.2025; допит свідка ОСОБА_7 відбувся 21.01.2025; 21.02.2025 постановою слідчого призначено судову транспортно-трасологічну експертизу, а також призначено фототехнічну експертизу з метою з'ясування по наявному в матеріалів кримінального провадження відеозапису, причетності саме автомобіля «MITSUBISHI» моделі «OUTLANDER» реєстраційний номер НОМЕР_1 до вчинення кримінального правопорушення, огляд відеозапису проводився 18.01.2024 та 18.01.2025.
Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 25.01.2025, автомобіль «MITSUBISHI» моделі «OUTLANDER» реєстраційний номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_6 .
Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та (або) користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
На підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, відповідно до ст. 173 КПК України, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, проте, слідчим суддею встановлено, що в рамках кримінального провадження, що розслідується, слідчі дії проводилися через сім місяців після дати вчинення дорожньо-транспортної пригоди, саме клопотання подане 20.03.2025, вже після перереєстрації транспортного засобу НОМЕР_3 від 25.01.2025, автомобіль «MITSUBISHI» моделі «OUTLANDER» реєстраційний номер НОМЕР_1 , автомобіль тимчасово не вилучався, мета накладання арешту, зазначена у клопотанні, не буде досягнута, оскільки автомобіль 25.01.2025 вже відчужено іншій особі. Дані обставини свідчить про відсутність правових підстав у накладенні арешту на майно.
Слідчий суддя, на підставі досліджених письмових доказів, доданих до клопотання, зазначає, що слідчим не доведено необхідності накладення арешту на транспортний засіб.
Саме по собі визнання автомобіля «MITSUBISHI» моделі «OUTLANDER» реєстраційний номер НОМЕР_1 речовим доказом у кримінальному провадженні не може бути підставою для накладення на нього арешту.
Відповідно до ч. 2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст.170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Матеріали клопотання не містять підтвердження, що запропонований захід забезпечення кримінального провадження співрозмірний із втручанням у право власності будь якої особи на майно, зокрема і власника.
З урахуванням зазначеного вище, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість клопотання щодо накладення арешту та про відмову в його задоволенні, оскільки воно не відповідає вимогам глави 17 КПК України.
Керуючись ст. ст. 131-132, 167, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
У задоволенні клопотання відмовити.
На ухвалу протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подано апеляційні скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1