Справа №351/2026/24
Номер провадження №2/351/228/25
18 березня 2025 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Сегіна І.Р.,
за участі секретаря - Бабшинської К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до Снятинської міської ради, про визнання права власності на самочинне збудоване майно, -
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Снятинської міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване майно. Свої позовні вимоги мотивував тим, що в червні 2019 року ним збудовано нежитлове приміщення- склад, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Дану будову збудовано ним для ведення підприємницької діяльності, а саме для зберігання сільськогосподарської продукції. Дана будівля була зведена на земельній ділянці, яка перебуває в його користуванні з 2019 року. Після побудови вищевказаної будівлі він звернувся до Центру надання адміністративних послуг із заявою про реєстрацію права власності на неї. За результатами розгляду його заяви йому було відмовлено в реєстрації будівлі.
Просить визнати за ним право власності на самочинно збудоване нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що на земельній ділянці, яка перебуває в оренді, збудував тимчасову споруду, тобто зробив яму та навіс -для ремонту автомобілів. Потім обшив стіни, поміняв дах, реконструював капітальну споруду. Просив позов задоволити.
Представник відповідача Снятинської міської ради подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечив.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно до вимог ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до рішення державного реєстратора про відмову в проведенні реєстраційних дій № 74148671 від 17 липня 2024 року ОСОБА_1 відмовлено в проведенні реєстраційних дій, у зв'язку з тим, що подані документи не дають змоги встановити набуття зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Згідно звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта, а саме нежитлової будівлі -складу, що по АДРЕСА_1 слідує, що нежитлова будівля (склад) загальною площею 123,7 м? відповідає вимогам надійності і безпечної експлуатації. Нежитлова будівля (склад) відповідає державним будівельним нормам, санітарно-екологічним нормам та правилам, протипожежним та іншим нормам і правилам, що забезпечують безпечну для життя та здоров'я людей експлуатацію об'єкта.
Технічний паспорт на будівлю громадського призначення, що розташована в АДРЕСА_1 , виданий на ОСОБА_1 ..
Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.06.2019 року № 170666221 земельна ділянка площею 0,5401 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована по АДРЕСА_1 , перебуває в комунальній власності Снятинської міської ради.
Згідно наказу відділу містобудування архітектури містобудівного кадастру та капітального будівництва Снятинської міської ради від 11.07.2024 року № 41-2024 наказано присвоїти об'єкту, нежитлова будівля (склад) по АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 , адресу: АДРЕСА_1 .
Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 26.10.2010 року, земельна ділянка площею 0,5401 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована по АДРЕСА_1 , на праві оренди земельної ділянки належить ОСОБА_1 ; підтава державної реєстрації: договір оренди землі; Вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки; Відомості про суб'єкта іншого речового права: орендар ОСОБА_1 , строк оренди 49 років, до 28.06.2071 року.
Відповідно до витягу з рішення №333 протоколу сесії Снятинської міської ради від 27.10.2005 року вирішено затвердити ОСОБА_1 проект відведення земельної ділянки для будівництва торгівельно-виставочного комплексу будівельних матеріалів з проектним бюро та офісом в місті Снятин по вулиці Винниченка площею 0,541 га надати приватному підприємцю ОСОБА_1 в оренду вказану земельну ділянку з 01.11.2005 року по 01.11.2008 року.
Згідно договору оренди земельної ділянки від 06.05.2019 року Снятинська міська рада- орендодавець та ОСОБА_2 - орендар уклали договір про наступне: Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва торговельно-виставочного комплексу будівельних матеріалів з проектним бюро та офісом з кадастровим номером, яка розташована по АДРЕСА_1 . В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,5401 га, на земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна- нежитлове приміщення. Земельна ділянка передається в оренду без будівель споруд та інших об'єктів. Договір укладено на три роки.
Згідно витягу з рішення № 424-12/2022 сесії Снятинської міської ради від 28 червня 2022 року вирішено поновити договір оренди земельної ділянки, укладений з громадянином ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,54 га, кадастровий номер 2625210100:03:041:0020 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по АДРЕСА_1 терміном на 49 років.
Відповідно до витягу з рішення № 197-10/2011 сесії Снятинської міської ради від 08.09.2011 року вирішено продовжити дію договору оренди земельної ділянки жителю АДРЕСА_2 ОСОБА_1 для будівництва торгівельно-виставочного комплексу будівельних матеріалів з проектним бюро та офісом площею 0,5401 га по АДРЕСА_1 терміном на 3 роки.
Власники суміжних земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали до суду заяви від 17.03.2025 р. про те, що вони являються сусідами позивача, не мають ніяких претензій щодо узаконення даного будівництва.
За статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частин другої та третьої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Відповідно до абз. 4 п. 67 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127, для державної реєстрації права власності на самочинно збудований закінчений будівництвом об'єкт, право власності на який визнається на підставі рішення суду, подаються необхідні для відповідної реєстрації документи, передбачені пунктами 77-79 цього Порядку.
У відповідності з п. 77 вказаного порядку державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об'єкт проводиться відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України щодо особи, яка здійснювала будівництво такого об'єкта (замовник будівництва), чи у випадку, передбаченому статтею 332 Цивільного кодексу України, - щодо особи, яка є власником закінченого будівництвом об'єкта, реконструкція якого проводилася, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об'єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Згідно ч.7 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Зі з місту ч. 16 ст. 26-1 та абз. 2 ч. 3 ст. 26-5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" можливо зробити висновок, що присвоєння адреси самочинно збудованим об'єктам здійснюється після прийняття в експлуатацію таких об'єктів.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 4 постанови від 30 березня 2012 року № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Під наданням земельної ділянки слід розуміти рішення компетентного органу влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування, або передачу права користування земельною ділянкою на підставі цивільно-правових договорів із фізичною чи юридичною особою.
Водночас згідно із частиною третьою статті 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, а саме об'єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту. Ця умова є єдиною для визнання права власності на самочинно збудований об'єкт нерухомості за такою особою на підставі рішення суду.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети.
На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Частиною 3 ст. 375 ЦК України передбачено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК Українина вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Зі змісту встановлених обставин судом встановлено, що позивач збудував без належного дозволу нерухоме майно - склад, загальною площею 123, 7 кв. м. Вказаний об'єкт відповідає будівельним та іншим нормам і правилам, розміщений на земельній ділянці, яка перебуває в користуванні позивача та відповідає цільовому призначенню. Проведене будівництво не порушує прав органу місцевого самовврядування та сусідів, тому суд вважає можливим прийняти визнання позову Снятинською міською радою.
Суд вважає, що законодавство передбачає можливість визнання права власності на самочинно збудоване майно у разі якщо буде встановлено, що будівництво не порушує права інших осіб, відповідає цільовому призначенню земельної ділянки, яка перебуває в користуванні позивача, відповідає будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, державним стандартам а також, те що на теперішній час за таких обставин єдиним способом захисту своїх особистих майнових прав для позивача є спосіб визнання права власності на самочинно добудоване нерухоме майно, з послідуючим прийняття його в експлуатацію відповідно до вимог чинного на теперішній час законодавства.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги, визнавши за позивачем право власності на самочинно добудоване нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись ст.ст.2, 7, 10, 81, 264, 265, 268, 279 ЦПК України, суд.-
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , право власності на самочинно збудоване нежитлове приміщення - склад, загальною площею 123, 7 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий Ігор СЕГІН