Справа № 347/467/24
Провадження № 1-кп/347/102/25
25.03.2025 м.Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:
Головуючої - судді : ОСОБА_1
Секретаря: ОСОБА_2
З участю прокурора: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Косів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024091190000070 від 22.02.2024 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, гр.України, освіта середня - спеціальна, особи з інвалідністю ІІ групи, не одруженого, депутатом не обирався, утриманців немає, раніше не судимого , -
- за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану за наступних обставин:
на підставі Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, дію якого продовжено Указом Президента України від 6 листопада 2023 року № 734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 8 листопада 2023 року № 3429-ІХ, на території України діє воєнний стан.
12.02.2024 приблизно о 13 годині 10 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи в місті Косів Івано-Франківської області, зайшов до приміщення магазину, що за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює свою підприємницьку діяльність ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_3 .
Перебуваючи у приміщені вказаного магазину ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, керуючись корисливими мотивами, спрямованими на таємне викрадення чужого майна, впевнившись що за його діями ніхто не спостерігає, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, підійшовши до прилавку, звідки таємно викрав Power Bank Baseus Bipow Digital, чорного кольору, ємністю 30000mAh, вартістю 1722,00 (одна тисяча сімсот двадцять дві гривні 00 копійок).
Після вчинення крадіжки чужого майна ОСОБА_4 місце вчинення злочину покинув та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 , матеріальну шкоду на загальну суму 1722,00 (одна тисяча сімсот двадцять дві гривні 00 копійок).
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України.
Обвинувачений ОСОБА_4 подав суду письмове клопотання, яке підтримав в судовому засіданні, про закриття кримінального провадження відносно нього, оскільки він вчинив кримінальне правопорушення завдавши збитків потерпілому ОСОБА_6 на суму 1722,00 грн та на підставі п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку з декриміналізацією відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (№3886-ІХ), який набрав чинності 09.08.2024 року.
Підтвердив, що йому відомо, що закриття кримінального провадження з вказаної підстави не є реабілітуючим, йому зрозумілі наслідки такого закриття.
Прокурор не заперечила проти задоволення клопотання обвинуваченого та закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_4 передбаченого ч.4 ст.185 КК України у зв'язку з декриміналізацією відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (№3886-ІХ), який набрав чинності 09.08.2024 року.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився. Претензій будь-якого характеру до обвинуваченого не має, цивільного позову не заявляв.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження з приводу заявленого клопотання, дослідивши матеріали провадження, суд дійшов такого висновку:
За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Такий же принцип гарантований і ст.7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та втілюється у правилі про те, що, якщо існують відмінності між кримінальним законодавством, чинним на момент вчинення злочину, та наступними кримінальними законами, прийнятими до винесення остаточного рішення, суди повинні застосовувати закон, положення якого є найбільш сприятливими для обвинуваченого.
Частина 6 ст. 3 КК України передбачає, що зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" від 18 липня 2024 року № 3886-IX (далі Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 09.08.2024, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
У постанові від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду зробила висновок, що зміна до ст. 51 КУпАП, яка стосується збільшення розміру коефіцієнта НМ для кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує 2 НМ. У той же час Суд наголосив, що визначення суми, яка дорівнює 2 НМ, здійснюється виходячи з розміру НМ, що діяв на час вчинення відповідного діяння.
Як визначено п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ ПК України, для кваліфікації кримінальних та адміністративних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги. Податкова соціальна пільга визначена підпунктами 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України для відповідного року.
Підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу ІV ПК України, визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, завдавши збитків потерпілому ОСОБА_5 на суму 1722,00 грн.
Відповідно до ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024р.» прожитковий мінімуму для працездатної особи на 1 січня 2024р. становить 3028 грн., тобто неоподаткований мінімум доходів громадян становить 1514 грн. на 2024р., а 2 неоподаткованих мінімумів (ст.51 ч.2 КУпАП) становить 3028 грн.
Отже, заволодіння чужим майном вартістю до 3028 грн. включно становить адміністративне правопорушення.
ОСОБА_4 інкримінуються викрадення майна вчиненого останнім 12.02.2024 року на суму 1722 грн, тобто значно нижчу ніж 3028 грн, а відтак діяння останнього за таких умов з врахуванням положень ст. 5 КК України підлягає кваліфікації як адміністративне, а не кримінальне правопорушення, що виключає можливість подальшого продовження кримінального провадження за інкриміноване діяння за вказаними вище епізодами.
Таким чином, на обвинуваченого ОСОБА_4 розповсюджується дія Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 4-1 частини 1 статті 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
З огляду на вищевикладене, зважаючи на положення ст. 5 КК України та на клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, суд вважає за необхідне закрити кримінальне провадження відносно останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за яким ОСОБА_4 , вчиненням 12.02.2024 року кримінального правопорушення, завдав збитків потерпілому ОСОБА_5 на суму 1722 грн, на підставі вимог п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК України, тому що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність інкримінованих йому діянь.
Даних, які б перешкоджали закриттю кримінального провадження у частині обвинувачення ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України на підставі п.4 -1 ч.1 ст.284 КПК України, судом не встановлено.
Відповідно до ч.3 ст.479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Таким чином враховуючи той факт, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, де матеріальна шкода не перевищує 3028 грн., в даному випадку, відповідно до вищевказаних положень КК України та Конституції України, а також враховуючи згоду обвинуваченого, який надав свою на це згоду та просив задоволити подане ним письмове клопотання, ОСОБА_4 слід звільнити від кримінальної відповідальності, за вказаним кримінальним провадженням в зв'язку з набуттям чинності Закону, який скасовує кримінальну відповідальність за вказану дію.
Суд враховує, особу обвинуваченого, ОСОБА_4 який раніше не судимий, являється інвалідом ІІ групи підтвердженням чого є посвідчення № НОМЕР_2 , за місцем проживання характеризується позитивно, що підтверджено характеристикою Микитинецького старостинського округу №122 від 23.02.2024 року Косівського району Івано-Франківської області, проживає в складних матеріально-побутових умовах, відшкодував потерпілому в справі заподіяну ним матеріальну шкоду шляхом повернення викраденого майна, на обліку у наркологічному та психоневрологічному кабінетах не знаходиться відповідно до долучених до матеріалів справи довідок Косівської рай поліклініки за №№ 88, 93 від 13.02.2024 року.
Процесуальні витрати в справі відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого в справі ОСОБА_4 було застосовано ухвалою слідчого судді Косівського районного суду від 28.02.2024 року у вигляді особистого зобов'язання зі строком дії ухвали до 28.04.2024 року. В ході судового розгляду справи запобіжний захід не обирався і підстави для його обрання на стадії судового розгляду справи - відсутні.
Керуючись ЗУ № 3886-ХІ від 18.07.2024року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», що набув чинності 09.08.2024, п. 4-1, ч. 1 ст. 284, ст. 369-372, 376, 479-2 КПК України, суд -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.
Кримінальне провадження № 12024091190000070 від 22.02.2024 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - закрити на підставі п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність такого діяння.
Процесуальні витрати в справі відсутні.
Речові докази: Power Bank Baseus Bipow Digital, чорного кольору, ємністю 30000mAh, що переданий на відповідальне зберігання в камеру зберігання речових доказів Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області - повернути потерпілому ОСОБА_5 ; Оптичний диск із відеозаписами за 12.02.2024 з камер відео нагляду, якими здійснюється відеофіксація приміщення, що за адресою: АДРЕСА_2 , де господарську діяльність здійснює приватний підприємець ОСОБА_5 , що зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах справи.
Арешт майна (речових доказів) застосований ухвалою слідчого судді Косівського районного суду від 28.02.2024 року - скасувати.
Підстав для обрання запобіжного заходу немає.
Копію ухвали вручити учасникам судового розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення через Косівський районний суд .
Суддя підпис ОСОБА_1
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду Рішення не набрало законної сили Помічник судді: ОСОБА_7 Копію засвідчено: « » 2025 року