Справа № 522/29/25
№ 3-в/522/35/25
25 березня 2025 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Кривохижа Ю. А., розглянувши заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про перегляд постанови Приморського районного суду м. Одеси від 06.02.2025 по справі №522/29/25 за нововиявленими обставинами,-
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 06.02.2025 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про перегляд справи про адміністративне правопорушення за нововиявленими обставинами. У своєму клопотанні він зазначає, що ОСОБА_2 , який був потерпілим по справі, був притягнутий до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, відповідно до ч. 3 ст. 130 КУпАП. Водночас, ОСОБА_1 вказує на те, що він сам був покараний за вчинення ДТП, хоча, на його думку, провина другого учасника події - ОСОБА_2 , який перебував у наркотичному сп'янінні, була значно більшою. ОСОБА_1 вважає, що ці обставини не були належним чином враховані під час розгляду справи, а тому звертається з клопотанням про перегляд справи за нововиявленими обставинами, що можуть суттєво вплинути на остаточне рішення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, а у справах про адміністративні правопорушення КУпАП, який містить норми як матеріального, так і процесуального права.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно зі ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.
Відповідно до положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Главою 24-1 цього Кодексу також передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Проте, у цьому випадку, згідно з положеннями ст. 297-4 КУпАП, заява про перегляд такої постанови подається до Верховного Суду.
Іншого порядку перегляду судових рішень по справах про адміністративне правопорушення (в тому числі за виключними обставинами) чинним законодавством не передбачено. Повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили, у цій категорії справ суд першої інстанції не наділений.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її рішення.
Враховуючи викладене та виходячи з практики ЄСПЛ, суд приходить до висновку про неможливість діяти у спосіб, непередбачений процесуальним законом, тобто в цьому випадку здійснити перегляд судового рішення в порядку, не визначеному КУпАП, крім того, прийняття заяви до розгляду не відповідає нормам діючого національного законодавства та правовим позиціям, викладеним у вищезазначених рішеннях ЄСПЛ, а тому заява підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст. 283 КУпАП, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , 07.05.1963 про перегляд постанови Приморського районного суду м. Одеси від 06.02.2025 р. по справі №522/29/25 за нововиявленими обставинами - повернути заявнику.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. А. Кривохижа