Справа № 947/1583/25
Провадження № 1-кс/947/2403/25
17.02.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено з прокурором Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12024162480000143 від 20.01.2024 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кохівка, Ананьївського району, Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, має малолітню дитину, офіційно не працює, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 246, ч. 4 ст. 246 КК України,-
І. Суть клопотання.
Слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024162480000143 від 20.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 4 ст. 246, ч. 1 ст. 309 КК України.
Відповідно до ст. 50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Статтею 66 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Згідно зі ст. 1 Лісового кодексу України, ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.
Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Відповідно до ст. 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі.
До лісового фонду України не належать
- зелені насадження в межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо), які не віднесені в установленому порядку до лісів
- окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках
- самозалісені ділянки у межах населених пунктів з деревами, середній вік яких менше 30 років, та самозалісені ділянки в межах охоронних зон об'єктів енергетики, магістральних теплових мереж, магістральних трубопроводів та інших лінійних об'єктів інфраструктури;
- лісові насадження у межах земельних ділянок шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону України на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, переданих у постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.
Статтею 19 Лісового кодексу України передбачено, що постійні лісокористувачі зобов'язані дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.
Статтею 86 Лісового кодексу України встановлено, що організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Власники лісів і постійні лісокористувачі зобов'язані розробляти та проводити в установлений строк комплекс протипожежних та інших заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України передбачено, що відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 67, ч. 1 ст. 69 Лісового кодексу України, заготівля деревини може здійснюватися у порядку спеціального використання лісових ресурсів; спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.
Згідно з п.п. 2, 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007, лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів; лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки; видача лісорубного та лісового квитків здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля», кримінальна відповідальність за незаконну порубку лісу (ст. 246 КК України) настає у випадках, коли остання здійснювалася з порушенням нормативних актів, які регулюють порядок порубки дерев і чагарників, у лісах, захисних та інших лісових насадженнях (якщо при цьому заподіяно істотну шкоду), або в заповідниках чи на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах.
Зокрема, визнається незаконною порубка дерев і чагарників, вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.
Відповідно до п. «з» ч. 2 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII, відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів.
Епізод № 1
В послідуючому продовжуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 маючи прямий умисел на незаконну порубку дерев у лісах, переслідуючи корисливий мотив, перебуваючи на лісовій ділянці яка розташована поблизу с. Жеробково, Ананьївської отг, Подільського району в Одеській області за географічними координатами 47.845753,29.856174, визначили предметом свого злочинного посягання дерева породи «дуб» та «черешня», а також дерева інших твердолистяних порід.
Надалі, 30.10.2024 (точний час слідством не встановлено) ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 за вказівкою ОСОБА_7 , прибувши на вказану лісову ділянку, з порушенням Порядку використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761(зі змінами), ст. 69 Лісового кодексу України, не маючи лісорубного квитка, тим самим не маючи дійсного або уявного права на порубку дерев, використовуючи заздалегідь заготовлені бензопили, ручні пили та іншій інвентар, здійснили незаконну порубку 20 сироростучих дерева, відокремивши стовбури дерев від їх коріння, а саме:
1.дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 45х47 см;
2.дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 45х53 см;
3.дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 55х54 см;
4.дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 42х42 см;
5.акація біла сироростуча діаметром у корі біля шийки кореня 12х12 см;
6.дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 55х46 см;
7.дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 38х38 см;
8.черешня сироростуча діаметром у корі біля шийки кореня 44х38 см;
9.дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 57х62 см;
10.дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 46х40 см;
11.дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 48х43 см;
12.дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 45х39 см;
13.дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 38х38 см;
14.дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 52х52 см;
15.дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 49х42 см;
16.дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 47х44 см;
17.дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 45х38 см;
18.дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 51х48 см;
19.дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 33х34 см;
20.дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 65х54 см,чим спричинили навколишньому природному середовищу збитки у розмірі
359 121 грн 60 коп.
В цей же день, приблизно о 17 го. 17 хв. ОСОБА_7 разом із
ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , перебуваючи на тій же ділянці лісу, завантажили незаконно порубані дерева до транспортного засобу марки «ГАЗ 2752»із державним номерним знаком НОМЕР_1 та здійснили перевезення за адресою: Одеська область, Подільський район, м. Ананьїв, вул. Єврейська, буд. 29, де здійснили розвантаження вищезазначеної деревини.
Надалі, 31.10.2024 за вказівкою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , на транспортному засобі марки ГАЗ3110» із державним номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8 приїхали на вищезгадану ділянку лісу (за географічними координатами 47.845753,29.856174), де завантажили 2 складометри незаконно порубаної деревини та здійснили її перевезення за адресою: Одеська область, Подільський район, м. Ананьїв, вул. Грушевського 17, де розвантажили її по прибуттю.
Після чого, останні повернулись на вищезазначену ділянку лісу де завантажили ще 2 складометри незаконно порубаної деревини, яку перевезли за адресою: Одеська область, Подільський район, м. Ананьїв, вул. Грушевського 17, розвантажили її по прибуттю, та здійснили збут усього 4 складометрів незаконно порубаної деревини, отримавши від ОСОБА_11 грошові кошті у розмірі 6 000 гривень.
Зазначеними незаконними діями ОСОБА_7 , ОСОБА_9 ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 на лісовій ділянці поблизу с. Жеробково, Подільського району Одеської області за географічнимикоординатами 47.845753,29.856174, заподіяно навколишньому природньому середовищу шкоду в розмірі 359 121 грн 60 коп., що у шістдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто є тяжкими наслідками.
Епізод № 2
Далі, продовжуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_12 , маючи прямий умисел на незаконну порубку дерев у лісах, переслідуючи корисливий мотив, перебуваючи на лісовій ділянці яка розташована поблизу с. Жеробково, Ананьївської отг, Подільського району в Одеській області за географічними координатами 47.824025, 29.919446, визначили предметом свого злочинного посягання дерева породи «дуб».
Надалі, у період часу з 23.12.2024 по 24.12.2024 (точний час наразі слідством не встановлено) ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_7 , прибувши на вказану лісову ділянку, з порушенням Порядку використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761(зі змінами), ст. 69 Лісового кодексу України, не маючи лісорубного квитка, тим самим не маючи дійсного або уявного права на порубку дерев, використовуючи заздалегідь заготовлені бензопили, ручні пили та іншій інвентар, здійснили незаконну порубку 12 сироростучих дерев, відокремивши стовбури дерев від їх коріння, а саме:
1.дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 33х32 см;
2.дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 21х22 см;
3.дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 31х30 см;
4.дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 33х40 см;
5.дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 46х50 см;
6.дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 52х53 см;
7.дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 23х22 см;
8.дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 33х35 см;
9.дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 33х30 см;
10.дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 50х48 см;
11.дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 39х40 см;
12.дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 32х34 см,
чим спричинили навколишньому природному середовищу тяжкі наслідки, сума збитків яких встановлюється.
У подальшому, 24.12.2024, у другій половині дня, за вказівкою ОСОБА_7 на вищевказану ділянку приїхав автомобіль «КАМАЗ» із державним номерним знаком НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_12 який разом із ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , завантажили вищевказану деревину у вантажну частину транспортного засобу марки «КАМАЗ» із державним номерним знаком НОМЕР_3 , після чого ОСОБА_12 із завантаженими дровами вирушив у напрямку с. Жеребкове, Подільського району Одеської області.
Зазначеними незаконними діями ОСОБА_7 , ОСОБА_9 ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_13 на лісовій ділянці поблизу с. Жеробково, Подільського району Одеської області за географічними координатами 47.824025, 29.919446, заподіяно навколишньому природньому середовищу тяжкі наслідки, сума збитків встановлюється.
За викладених обставин, 25 грудня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 4 ст. 246 КК України - незаконна порубка дерев у лісах, перевезення, збут незаконно зрубаних дерев, вчинені повторно за попередньою змовою групою осіб, що спричинили тяжкі наслідки;
- ч. 4 ст. 246 КК України - незаконна порубка дерев у лісах, перевезення незаконно зрубаних дерев, вчинені повторно за попередньою змовою групою осіб, що спричинили тяжкі наслідки.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси
від 27.12.2024 (справа № 947/40627/24, провадження № 1-кс/947/18282/24) частково задоволено клопотання слідчого та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 19.02.2025.
Вказаною ухвалою визначено розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених КПК України в сумі 300 (чотириста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі - 908 400 гривень.
Крім того, в послідуючому ухвалою Одеського апеляційного суду
від 06.01.2025 (провадження № 11-с/813/16/25), частково задоволено апеляційну скаргу захисника, якою застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 19.02.2025 та визначено розмір застави в сумі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі - 242 240 гривень, та у разі внесення застави покладено обов'язки передбачені ст. 194 КПК України.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою подано слідчим з дотриманням строків, встановлених ч.1 ст.199 КПК України.
ІІ. Позиція учасників судового засідання.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання підозрюваного під вартою.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, мотивуючи тим, що ризики втратили свою актуальність, повідомила, що її підзахисний повністю погоджується з підозрою. Долучила до матеріалів справи документи які характеризують особу підозрюваного. Просила відмовити у задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника та у задоволенні клопотання просив відмовити.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши письмові докази, якими обґрунтовуються доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.
Вирішуючи питання доцільності тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою, слідчий суддя виходить з такого.
Відповідно до чч.1 та 2 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
Зі змісту ст.199 КПК України вбачається, що підставами продовження строку тримання під вартою є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст.199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування виняткового запобіжного заходу та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.
Частиною 4 ст.199 КПК України визначено, що слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя враховує:
По-перше: ймовірність та обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246 КК України, підтверджується наданими прокурором письмовими доказами, зокрема:
-оглядом місця події від 08.11.2024, в ході якого виявлено 19 пнів дерев, та вилучено недопалки цигарок, пластикові пляшки та дві куртки;
-допитом свідка ОСОБА_11 від 08.10.2024, щодо виявлення ним групи осіб, які займаються незаконною порубкою;
-оглядом та врученням грошових засобів від 31.10.2024, під час якого ОСОБА_11 отримав 5000 гривень;
-оглядом та врученням грошових засобів від 01.11.2024, під час якого ОСОБА_11 отримав 1000 гривень;
-результатами проведення контролю за вичненям злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 01.11.2024 (протокол № 7735 нт
від 01.11.2024) в ході якого здійснено придбання у ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_9 дров за які ОСОБА_11 надав грошові кошти у сумі 6000 грн;
-оглядом від 01.11.2024, в ході якого вилучені дрова, які придбанні
31.10.2024 ОСОБА_11 за грошові кошти у сумі 6000 гривень.
-оглядом місця події від 06.12.20.24, який проведений за участі інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), в ході якого виявлено 20 пень породи дуб, акація, черешня;
-листом Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) та розрахунком розміру шкоди заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення та неприпинення росту, якими встановлено шкоду заподіяну самовільною порубкою дерев породи «Дуб звичайний» «Акація біла», та «Черешня» в кількості 20 дерев, у розмірі 359 121,60 гривень;
-обшуком за місцем проживання ОСОБА_7 , від 25.12.2024 за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено грошові кошти у розмірі 2000 гривень, купюри яких співпадають з купюрами під час вручення грошових коштів 31.10.2024, а саме БК 8723629, АУ 9298380;
-результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-відео контролю за ОСОБА_11 (протокол №8850 нт від 23.12.2024), що в ході якого ОСОБА_11 що 31.10.2024 передає грошові кошти ОСОБА_9 у розмірі 4000 гривень за придбання незаконно зрубаних дерев;
-результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-відео контролю за ОСОБА_11 (протокол №8851 нт від 23.12.2024), в ході якого встановлено, що 01.11.2024 о 11 год. 56 хв. ОСОБА_11 передає грошові ОСОБА_9 у розмірі 2000 гривень за придбання незаконно зрубаних дерев;
-допитом підозрюваного ОСОБА_8 , який визнав свою вину та розповів про обставини вчинення кримінальних правопорушень;
-допитом підозрюваного ОСОБА_9 , який визнав свою вину та розповів про обставини вчинення кримінальних правопорушень;
-слідчим експериментом проведеним за участі підозрюваного
ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , в ході якого останні відтворили на місцевості обставини вчинення кримінальних правопорушень.
-обшуком за місцем проживання ОСОБА_7 від 25.12.2024 за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено шини для бензопил, ланцюги для бензопил, та бензопили;
-обшуком транспортного засобу марки КАМАЗ д.н.з. д.н.з. НОМЕР_3
№ шассі (рама) НОМЕР_4 від 25.12.2024 в кузові якого знаходились незаконно спиляні дрова;
-обшуком транспортного засобу марки ГАЗ 2752, д.н.з. НОМЕР_5 від 25.12.2024, в якому вилучено пляшки від мастила;
-оглядом місця події від 25.12.2024, в ході якого виявлено 12 пнів свіжозрізаних дерев породи дуб;
-обшуком за місцем проживання ОСОБА_12 від 25.12.2024 за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого виявлено ланцюги, шини від бензопил, бензопили та напилені дрова, а саме 16 стволів дерев;
-допитом підозрюваного ОСОБА_8 , який визнав свою вину та розповів про обставини вчинення кримінальних правопорушень;
-допитом підозрюваного ОСОБА_9 , який визнав свою вину та розповів про обставини вчинення кримінальних правопорушень;
-слідчим експериментом проведеним за участі підозрюваного ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , в ході якого останні відтворили на місцевості обставини вчинення кримінальних правопорушень.
-оглядом 21.01.2025 із за участі інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), в ході якого виявлено 21 пень породи дуб;
-листом Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) та розрахунком розміру шкоди заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення та неприпинення росту, якими встановлено шкоду заподіяну самовільною порубкою дерев породи «Дуб звичайний» в кількості 21 дерево, у розмірі 235 724, 44 гривень.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Аналогічна правова позиція ЄСПЛ відображена у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, в якому також зазначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року ЄСПЛ зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява №72508/13, п. 184).
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Таким чином, відповідно до практики ЄСПЛ, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до положень ч. 2 ст. 94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою у відповідності до положень ч. 1 ст. 94 КПК України.
Відповідно до ст. ст. 89, 94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті у випадку направлення обвинувального акту до суду.
Дані, що містяться у наданих слідчому судді копіях матеріалів кримінального провадження № 12024162480000143 можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 246 КК України, та виправдовують подальше розслідування.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.
По-друге: ступінь ризиків, які стали підставою для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінилися та продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України зокрема, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі буде мати можливість:
- переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, з конфіскацією майна.
Наявність даного ризику у відповідності до КПК України не означає, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме переховування, однак достатньо встановити, що він має реальну можливість здійснити такі дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
На думку слідчого судді, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість покарання за його вчинення може свідчити про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду.
Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
Варто також зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадження;
Перевіряючи актуальність зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України. За таких обставин, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об'єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.
- ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином не зменшився, необхідно зазначити наступне, підозрюваний, може безпосередньо та/або опосередковано здійснювати тиск на учасників кримінального провадження. У клопотанні слідчий зазначає, що в ході розслідування зафіксовано факти конспірації у телефонних розмовах та використання «прізвиськ», вказують про високий рівень підготовки та конспіративності дій співучасників, що підтверджує схильність та здатність, зокрема і підозрюваного
ОСОБА_4 приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами.
Прокурором доведено наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, а саме органу досудового розслідування необхідно:
отримати висновок призначених судових експертиз матеріалів речовин та виробів, за експертною спеціальністю 8.6. «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів»;
отримати висновок призначеної судової інженерно-екологічної експертизи за спеціальністю 10.19 «Дослідження обставин та організаційно-технічних причин і наслідків впливу техногенних джерел на об'єкти довкілля»;
отримати висновки призначених судових біологічних експертиз за експертною спеціальністю 9.5 «Молекулярно-генетичні дослідження»;
здійснити тимчасовий доступ до охоронюваної законом таємниці
та інформації, яка зберігається у операторів мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна», ПрАТ «КИЇВСТАР» та ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ»;
розсекретити у визначений законодавством порядок матеріали, отримані в результаті проведення негласних (слідчих) розшукових дій (матеріальні носії інформації);
розсекретити у визначений законодавством порядок документи (клопотання слідчого та ухвали суду), які стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій;
з урахуванням усіх розсекречених матеріальних носіїв, та інформації, яка на них міститься, допитати осіб щодо встановленню обставин, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження;
зібрати матеріали, що характеризують підозрюваних осіб у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було з огляду на їх м'якість, а також встановлення в судовому засіданні продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що не забезпечить належне виконання підозрюваним обов'язків, зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні; вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочинів; особу підозрюваного, його вік та стан здоров'я.
Тобто слідчим суддею встановлено, що ступінь ризиків, які стали підставою для обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час існує, а також наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси області від 27.12.2024 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання підозрюваного під вартою.
Доказів того, що на даний час перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ним та його захисником не надано.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 17.02.2025 року продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження № 12024162480000143 від 20.01.2024 до 25.04.2025 року, включно.
Таким чином, з урахуванням цілей п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя дійшов висновку про доцільність продовження підозрюваному ОСОБА_4 строку тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Таким чином, з урахуванням цілей п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя дійшов висновку про доцільність продовження підозрюваному ОСОБА_4 строку тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Зокрема, відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, імовірне вчинення ОСОБА_4 злочинів за обставин, як вони викладені у повідомленні про підозру, з урахуванням його майнового стану, слідчий суддя вважає що визначений раніше розмір застави зможе забезпечити виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на викладене клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196-197, 199, 201, 202, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено з прокурором Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 17.04.2025 року, в межах строку досудового розслідування, з утриманням в Державній установі "Одеський слідчий ізолятор".
Визначений раніше розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень - залишити без змін.
Роз'яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № UA308201720355299001001086720, код отримувача (ЄДРПОУ) - 42268321, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО): 820172.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 17.04.2025 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- з'являтись за вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися з Одеської області без дозволу слідчого, прокурора, або слідчого судді;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю про зміну свого місця проживання та роботи;
- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України в в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні визначеними слідчим.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1