Постанова від 21.03.2025 по справі 639/4714/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2025 року

м. Харків

справа № 639/4714/24

провадження № 22-ц/818/1742/25

Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Тичкової О.Ю.,

суддів колегії Маміної О.В., Мальованого Ю.М.,

сторони справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»

відповідач ОСОБА_1

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанія «ЕЙС» на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 10 грудня 2024 року ухвалене у складі судді Рубіжного С.О.,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 173399813 від 23.11.2021 у розмірі 64 060,69 грн та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23.11.2021 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" і відповідачем було укладено кредитний договір №173399813 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеного за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV9V43T. Заповненням анкети-заяви відповідач підтвердив, що він належним чином ознайомлений з умовами надання кредиту та приймає їх. На виконання умов договору 23.11.2021 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" було перераховано на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 грошові коштів сумі 22000,00 грн, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування коштами відповідно до умов договору. Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань утворилась заборгованість у розмірі 64060,69 грн, з яких: 21999,40 грн. - заборгованість з кредиту, 42061,29 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» був укладений Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого право вимоги за вищезазначеним Кредитним договором перейшло до ТОВ «Таліон Плюс». Згідно Договору факторингу від 05 серпня 2020 року право вимоги за Кредитним договором перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс». Товариство з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «ЕЙС» набуло право вимоги за вищезазначеним Договором відповідно до умов Договору факторингу № №17/07/24 від 17.07.2024 Відповідачем умови Кредитного договору не виконуються. Заборгованість за Кредитним договором становить 64 060 грн 69 коп.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 10 грудня 2024 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙС» відмовлено.

Рішення обґрунтовано тим, що доказів на підтвердження оплати за договором про відступлення права вимоги №28/1118-01 від 28.11.2018 позивачем не надано. Крім цього на час укладення договору відступлення права вимоги №28/1118-01 від 28.11.2018 сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину, предмет не індивідуалізовано належним чином. Оскільки вимога на момент укладення договору мала би бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо ОСОБА_1 на момент укладення договору факторингу від 28 листопада 2018 року не було, та сторони не могли передбачити, що 23 листопада 2021 року цим товариством буде укладено кредитний договір з відповідачем, тому суд вважав що до позивача не перейшло право вимоги до відповідача.

Не погодившись з рішенням суду ТОВ «ЕЙС» подало апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просило рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги та вирішити питання про стягнення судових витрат по сплаті судового збору та витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не повно дослідив матеріали справи та зробив висновки, що не відповідають дійсним обставинам у справі та вимогам закону. Відповідач укладаючи кредитний договір, засвідчив власне волевиявлення щодо настання правових наслідків, будучи ознайомлений з умовами кредитування, здійснив всі необхідні дії для вчинення даного правочину, особисто та власноруч підписав кредитний договір. Право вимоги за зазначеним договором кредиту неодноразово відчужувалось та за договором факторингу від №17/07/24 від 17.07.2024 було набуто позивачем. За всіма договорами факторингу право вимоги були передавались відповідно до їх умов, що підтверджується фактом підписання реєстру прав вимоги. Тому позивач є новим кредитором по відношенню до позичальника. На підтвердження цього, до позовної заяви надані належні та допустимі докази, проте суд не надав їм належної оцінки.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим 23.11.2021 уклав кредитний договір № 173399813 на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі -Правила)

Кредитний договір № 173399813 від 23.11.2021 був документ сформований та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор № MNV9V43T було направлено позичальнику 23.11.2021 на номер мобільного телефону, вказаний ним в заявці на отримання грошових коштів, одноразовий персональний ідентифікатор № MNV9V43T було введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 23.11.2021 о 20:56:06 год, після чого відповідачем було підписано договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а Товариством було перераховано грошові кошти в сумі 22 000,00 грн на банківську карту, що належить відповідачу, що в свою чергу слугує доказом того, що відповідач прийняв пропозицію ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. зворот 12-16).

Відповідно до п.1.1. договору, Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 9000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.

У пункті 1.7 договору сторони погодили, що кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі Дисконтний період).

З паспорта споживчого кредиту продукту "СМАРТ" до Договору № 173399813 від 23.11.2021 вбачається, що ОСОБА_1 надано кредитну лінію з сумою/лімітом кредиту 100-22000 грн. Строк кредитування 1-65 днів (з можливістю продовження строку). Спосіб та строк надання кредиту - цілодобово (24/7) шляхом переказу грошових коштів позичальнику після заповнення заявки на сайті www.moneyveo.ua або в мобільному додатку, або за допомогою іншого програмного забезпечення з доступом до інформаційно-телекомунікаційної системи Кредитодавця (особистого кабінету позичальника) в строк від 1 хвилини до 3-х днів. Процентна ставка, процентів річних: Дисконтна процента ставка 3,65%-722,7, індивідуальна процентна ставка: 361,35-722,7, базова процентна ставка 722,7%; тип процентної ставки фіксована. Реальна річна процентна ставка, процентів річних 649%. Процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту 1087,70% річних. Інформація зберігає чинність та є актуальною до 26.11.2021 (а.с. 11-12).

На виконання умов вказаного Кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 22 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 23.11.2021 (а.с. 34).

У свою чергу, позичальник зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені кредитним договором терміни, а також виконати інші свої зобов'язання згідно цього договору.

Згідно розрахунку заборгованості виданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №173399813 від 23.11.2021 року за період 23.11.2021 по 22.02.2022 складає 62 580 грн (а.с. 37-38).

Згідно розрахунку заборгованості виданого ТОВ «Таліон Плюс» ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №173399813 від 23.11.2021 року за період 23.02.2022-30.05.2023 складає 64 060,69.

28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, згідно п.2.1 якого було передбачено, що Клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 39-42).

Згідно термінів, наведених в розділі І зазначеного вище договору: -кредитний договір кредитний договір, укладений між Клієнтом та Боржником, права вимоги за яким відступаються; -право вимоги означає всі права Клієнта та кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому; -реєстр прав вимоги означає перелік прав вимог до боржників, що відступається за цим Договором.

Строк дії вказаного договору згідно п.8.2 було встановлено до 28.11.2019 року.

У подальшому додатковими угодами №19 від 28.11.2019 року, №26 від 31.12.2020 року, №27 від 31.12.2021 вносились зміни до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до яких, зокрема, строк його дії було продовжено до 31.12.2022 року включно (а.с. 45, 46-49, 52).

Відповідно витягу з реєстру прав вимоги №174 від 22 лютого 2022 року на виконання договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», за №211 значиться боржник ОСОБА_1 кредитний договір №173399813 від 23.11.2021, загальна заборгованість 63 235,71 грн. (а.с.53-54)

Згідно договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги (п.2.1. Договору).

У подальшому додатковими угодами від 05.08.2020, №1 від 10.08.2020 року, №25 від 21.10.2020 року, №2 від 03.08.2021 вносились зміни до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року, відповідно до яких, зокрема, строк його дії було продовжено до 31.12.2022 року включно (а.с. зворот 60, 61,зворот 61, 62, 63).

Відповідно до реєстру боржників від 30.05 2023 року до договору факторингу №05/07/24 від 05.08.2020 року укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за №3861 значиться боржник ОСОБА_1 кредитний договір №173399813 від 23.11.2021 (а.с. 65).

Згідно договору факторингу №175/07/24 від 17.07.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ЕЙС» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників. Перелік боржників зазначенні в Реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком №1 п. 1.1 Договору).

Відповідно до Додатку №1 п. 1.1. Договору реєстру боржників від 17.07.2024 до договору факторингу №17/07/24 від 17.07.2024 укладеного між ТОВ «ЕЙС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за №40 значиться боржник ОСОБА_1 кредитний договір №173399813 від 23.11.2021, загальна заборгованість 64 060,69 грн (а.с. 71-73).

За змістом ч.1ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України « Про електронні документи та електронний документообіг » для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України « Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 та ч. 1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1ст.1048ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Згідно статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Як визначено ч. 1, 2 ст.77ЦПКУкраїни належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень статей 77-80ЦПКУкраїни докази мають бути належними, допустимим, достовірними та достатніми.

Статтею 79ЦПКУкраїни передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.80ЦПКУкраїни достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ст.81ЦПКУкраїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

З договору № 173399813 від 23.11.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Договір укладено на сайті позикодавця, та ОСОБА_1 підписав його одноразовим ідентифікатором MNV9V43T, відправленим 23.11.2021 об 20:55:37, введеним 23.11.2021 о 20:56:06 год. Без отримання повідомлення з відповідним ідентифікатором, без здійснення входу на сайт товариства такий договір не був би укладений.

28.11.2018 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено договір факторингу № 28/1118-01, згідно п.2.1 якого було передбачено, що Клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а. с. 39 -42);

У п.п.1.3 Договору визначено, що «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржника по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строку платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, в саме Реєстрах прав вимоги.

Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору).

Цей договір набуває чинності та всі права та обов'язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони) (п. 8.1 Договору).

28 листопада 2018 року, укладено Додаткову угоду № 19 до зазначеного Договору факторингу № 28/1118-01, якою строк його дії продовжено до 31 грудня 2020 року (а.с.45).

31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ "Таліон Плюс" укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31.12.2021 року (а.с.46)

Отже, строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 був продовжений, тому відступлення прав вимоги до Відповідача на користь ТОВ «Таліон Плюс» відбулось відповідно вказаного договору факторингу.

Відповідно витягу з реєстру прав вимоги №174 від 22 лютого 2022 року на виконання договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», за №211 значиться боржник ОСОБА_1 кредитний договір №173399813 від 23.11.2021, загальна заборгованість 63 235,71 грн (а.с.53-54).

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон плюс» в період з 23.02.2022 по 30.05.2023 нараховувались проценти в межах строку дії кредитного договору в загальному розмірі 824,98 грн ( а.с. 55)

Згідно договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги (п.2.1. Договору).

Відповідно до реєстру боржників від 30.05 2023 року до договору факторингу №05/07/24 від 05.08.2020 року укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за №3861 значиться боржник ОСОБА_1 кредитний договір №173399813 від 23.11.2021, загальна заборгованість 64 060,69 грн (а.с. 65).

Згідно договору факторингу №175/07/24 від 17.07.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ЕЙС» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників. Перелік боржників зазначенні в Реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком №1 п. 1.1 Договору).

Відповідно до Додатку №1 п. 1.1. Договору реєстру боржників від 17.07.2024 до договору факторингу №17/07/24 від 17.07.2024 укладеного між ТОВ «ЕЙС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за №40 значиться боржник ОСОБА_1 кредитний договір №173399813 від 23.11.2021, загальна заборгованість 64 060,69 грн (а.с. 71-73).

Колегія суддів звертає увагу, що умовами укладених договорів факторингу передбачено перехід права вимоги з моменту підписання реєстру права вимоги та не пов'язано з оплатою за договором факторингу, проведення якої відтерміновано на визначений договором строк.

Отже, з огляду на наведені обставини та докази у справі, вбачається, що відбулася заміна кредитодавця, на підставі укладених договорів, а тому до ТОВ «ЕЙС», перейшло право вимоги за кредитним договором №173399813 від 23.11.2021, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВАДОПОМОГА» та ОСОБА_1 .

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ЕЙС», надало виписку з особового рахунку за Кредитним договором №173399813 від 23.11.2021, згідно якої заборгованість ОСОБА_1 складає 64 060,69 грн, з якої прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 21 999,40 грн прострочена заборгованість за відсотками 42 061,29 грн.

На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув, що призвело до ухвалення помилкового рішення про відмову у задоволенні позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем доведено суму заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором у загальному розмірі 64 060,69 грн, з огляду на погоджені сторонами умови кредитування, з урахуванням тіла кредиту, розміру базової відсоткової ставки за кожен день прострочення та періоду кредитування.

Даних, що відповідач у добровільному порядку нараховану заборгованість за кредитним договором погасив, матеріали справи не містять.

Оскільки, суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, що мають значення для справи, допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим оскаржуване рішення слід скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов ТОВ задовольнити та стягнути з заборгованості ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №173399813 від 23.11.2021 в сумі 64 060,69 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позову 2422,40 грн та апеляційної скарги 3633,60 грн, а всього 6056 грн.

Згідно з ч. 1ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України).

Із положень ч.ч. 1-5 ст.137ЦПК України слідує, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

В силу ч.ч. 2, 3, 8ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу.

До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2020 року у справі № 757/16448/17-ц (провадження № 61-48191св18).

На підтвердження відповідних витрат на правову допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акт прийому-передачі наданих послуг).

Отже, у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Водночас, у разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат.

Вартість виконаних робіт згідно акту прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 1807/24-01 від 18.07.2024 та до додаткової угоди №4 до 1807/24-01 становить 6 000 грн.

Клопотання про зміну заявленого апелянтом розміру витрат на правничу допомогу від відповідача не надходило.

Дослідивши надані докази витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи повне задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає, що понесені апелянтом витрати пов'язані з розглядом справи; їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позов та значенням справи для сторін. Тому з ОСОБА_1 слід стягнути 6 000 грн понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.367,368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375,381,382-384,389 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙС» задовільнити.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 10 грудня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 173399813 від 23.11.2021 в сумі 64 060,69 (шістдесят чотири тисячі шістдесят) грн 69 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙС» 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн судового збору та 6000 (шість тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 21 березня 2025 року.

Головуючий О. Ю. Тичкова

Судді Ю. М. Мальований

Н.П.Пилипчук

Попередній документ
126074261
Наступний документ
126074263
Інформація про рішення:
№ рішення: 126074262
№ справи: 639/4714/24
Дата рішення: 21.03.2025
Дата публікації: 26.03.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Харківський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (21.03.2025)
Результат розгляду: в позові відмовлено; скасовано повністю
Дата надходження: 09.01.2025
Предмет позову: за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до Руднєва І.Г. про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
10.09.2024 15:30 Жовтневий районний суд м.Харкова
04.11.2024 15:30 Жовтневий районний суд м.Харкова
10.12.2024 15:30 Жовтневий районний суд м.Харкова