печерський районний суд міста києва
Справа № 757/7811/25-к
пр. 1-кс-8944/25
18 лютого 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши в судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62025100110000022 від 20.01.2025,
06.02.2025 за допомогою засобів поштового зв'язку прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке тимчасово вилучено 05.02.2025 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон Apple iPhone 13 Pro, IMEI1: НОМЕР_1 , в чохлі прозорого кольору, що належить ОСОБА_4 ;
- додаткову угоду № 2 до договору відповідального зберігання, квітень 2021 р.;
- додаткову угоду № 2 до договору відповідального зберігання 21.12.2020;
- рахунок на оплату від 20.04.2021.
12.02.2025 зазначене клопотання було повернуто прокурору для усунення недоліків.
13.02.2025, усунувши недоліки, прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 за допомогою засобів поштового зв'язку звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на вищезазначене тимчасово вилучене майно.
У судове засідання слідчий/прокурор не з'явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, прокурор у кримінальному провадженні подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутності, вимоги підтримав.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Частиною першою ст. 172 КПК України передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
З матеріалів клопотання убачається, що Першим слідчим відділом ТУ ДБР у місті Києві за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025100110000022 від 20.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що військові службові особи військової частини НОМЕР_2 « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в умовах воєнного стану, перевищуючи свої службові повноваження, за відсутності підстав для здійснення виплат військовослужбовцям як таким, що виконували бойові завдання на відстані до ротного опорного пункту включно, видали ряд наказів про додаткові виплати військовослужбовцям за період з червня по серпень 2024 року, в загальній сумі 57,89 млн грн, чим спричинили тяжкі наслідки.
Як зазначає прокурор у клопотанні, відповідно до Наказу Міністерства оборони України (далі МОУ) № 260 від 07.06.2018, а саме розділу XXXVII, передбачено виплату одноразової винагороди в розмірі 70 000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань:
- під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно;
- на тимчасово окупованій рф території України;
- на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій;
- на території противника.
Виплата одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів військових частин (установ, організацій).
Накази про виплату одноразової винагороди особовому складу, у якого право на отримання одноразової винагороди настало у минулому місяці, видаються до 05 числа поточного місяця на підставі:
- даних обліку днів для виплати одноразової винагороди, які підтверджують наявність сумарно обчислених 30 днів виконання завдань військовослужбовцями в умовах, визначених пунктом 1 цього розділу, за які виплата одноразової винагороди не здійснювалась;
- інформації про кількість днів виконання бойових (спеціальних) завдань для виплати одноразової винагороди, зазначеної у витязі з наказу командира військової частини (установи, організації) за попереднім місцем проходження служби військовослужбовця;
- інформації про кількість днів виконання бойових (спеціальних) завдань для виплати одноразової винагороди, зазначеної військовою частиною (установою, організацією), до якої для виконання завдань був відряджений військовослужбовець.
Органом досудового розслідування встановлено, що на підставі наказів командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 05.06.2024 № 157, від 04.07.2024 № 186, від 06.08.2024 № 219 військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 здійснено виплати за квітень-липень 2024 року одноразової винагороди в розмірі 70 000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань.
Підставою для підготовки вищезазначених наказів були рапорти командирів зведених загонів військової частини НОМЕР_2 вх. №№ 3025-3026 від 04.06.2024, №№ 3030-3031 від 05.06.2024, вх. №№ 3510-3513 від 04.07.2024, вх. № 3995, 4018 від 05.08.2024, №№ 4050-4051 від 06.08.2024.
Підставою для підготовки рапортів вх. №№ 3025-3026 від 04.06.2024, №№ 3030-3031 від 05.06.2024, вх. №№ 3510-3513 від 04.07.2024, вх. № 3995, 4018 від 05.08.2024, №№ 4050-4051 від 06.08.2024 були бойові розпорядження з переліком бойових завдань. Документами, що підтверджували виконання поставлених завдань були підсумкові бойові донесення, що містили інформацію про характер і результати бойових дій, положення і стан (ступінь боєздатності) підрозділів, що входять до складу зведених загонів, їх забезпеченість матеріальними засобами, а також інші дані обстановки, які впливали на дії і положення зведеного загону.
У той же час, у підсумкових бойових донесеннях командирів не було інформації щодо виконання особовим складом завдань на відстані до ротного опорного пункту включно, на тимчасово окупованій території, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора або на території противника, як це передбачено розділом XXXVII наказу МОУ № 260 від 07.06.2018.
У клопотанні зазначено, що таким чином були відсутні законні підстави для підготовки та видачі наказів командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 05.06.2024 № 157, від 04.07.2024 № 186, від 06.08.2024 № 219, на підставі яких військовослужбовцям військової частини здійснено виплати винагороди за квітень-липень 2024 року в розмірі 70 000 гривень, загальною сумою 57,89 млн грн. та таким чином спричинено матеріальну шкоду Державі.
Слідством встановлено, що, загалом, протягом квітня-липня 2024 року, було здійснено виплати наступним військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 в таких розмірах:
ОСОБА_5 - 70 000,00 грн.
ОСОБА_6 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_7 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_8 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_9 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_10 - 280 000,00 грн.
ОСОБА_11 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_12 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_13 - 70 000,00 грн.
ОСОБА_14 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_15 - 280 000,00 грн.
ОСОБА_16 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_17 - 140 000,00 грн.
ОСОБА_18 - 70 000,00 грн.
ОСОБА_19 - 280 000,00 грн.
ОСОБА_20 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_21 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_22 - 70 000,00 грн.
ОСОБА_23 - 280 000,00 грн.
ОСОБА_24 - 70 000,00 грн.
ОСОБА_25 - 280 000,00 грн.
ОСОБА_26 - 140 000,00 грн.
ОСОБА_27 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_28 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_29 - 140 000,00 грн.
ОСОБА_30 - 70 000,00 грн.
ОСОБА_31 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_32 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_33 - 70 000,00 грн.
ОСОБА_34 - 140 000,00 грн.
ОСОБА_35 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_36 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_37 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_38 - 70 000,00 грн.
ОСОБА_39 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_40 - 140 000,00 грн.
ОСОБА_41 - 140 000,00 грн.
ОСОБА_42 - 140 000,00 грн.
ОСОБА_43 - 70 000,00 грн.
ОСОБА_44 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_45 - 140 000,00 грн.
ОСОБА_46 - 140 000,00 грн.
ОСОБА_47 - 70 000,00 грн.
ОСОБА_48 - 140 000,00 грн.
ОСОБА_49 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_50 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_51 - 280 000,00 грн.
ОСОБА_52 - 70 000,00 грн.
ОСОБА_53 - 140 000,00 грн.
ОСОБА_54 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_55 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_56 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_57 - 140 000,00 грн.
ОСОБА_58 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_59 - 70 000,00 грн.
ОСОБА_60 - 70 000,00 грн.
ОСОБА_61 - 280 000,00 грн.
ОСОБА_62 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_63 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_64 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_65 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_66 - 70 000,00 грн.
ОСОБА_67 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_68 - 140 000,00 грн.
ОСОБА_69 - 70 000,00 грн.
ОСОБА_70 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_71 - 140 000,00 грн.
ОСОБА_72 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_73 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_74 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_75 - 70 000,00 грн.
ОСОБА_76 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_77 - 280 000,00 грн.
ОСОБА_78 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_79 - 140 000,00 грн.
ОСОБА_80 - 140 000,00 грн.
ОСОБА_81 - 70 000,00 грн.
ОСОБА_82 - 140 000,00 грн.
ОСОБА_83 - 280 000,00 грн.
ОСОБА_84 - 140 000,00 грн.
ОСОБА_85 - 70 000,00 грн.
ОСОБА_86 - 70 000,00 грн.
ОСОБА_87 - 140 000,00 грн.
ОСОБА_88 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_89 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_90 - 280 000,00 грн.
ОСОБА_91 - 140 000,00 грн.
ОСОБА_92 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_93 - 70 000,00 грн.
ОСОБА_94 - 140 000,00 грн.
ОСОБА_95 - 140 000,00 грн.
ОСОБА_96 - 280 000,00 грн.
ОСОБА_97 - 70 000,00 грн.
ОСОБА_98 - 140 000,00 грн.
ОСОБА_99 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_100 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_101 - 280 000,00 грн.
ОСОБА_102 - 280 000,00 грн.
ОСОБА_103 - 70 000,00 грн.
ОСОБА_104 - 280 000,00 грн.
ОСОБА_105 - 140 000,00 грн.
ОСОБА_106 - 140 000,00 грн.
ОСОБА_107 - 280 000,00 грн.
ОСОБА_108 - 140 000,00 грн.
ОСОБА_109 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_110 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_111 - 70 000,00 грн.
ОСОБА_112 - 70 000,00 грн.
ОСОБА_113 - 70 000,00 грн.
ОСОБА_114 - 70 000,00 грн.
ОСОБА_115 - 280 000,00 грн.
ОСОБА_116 - 280 000,00 грн.
ОСОБА_117 - 140 000,00 грн.
ОСОБА_118 - 70 000,00 грн.
ОСОБА_119 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_120 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_121 - 140 000,00 грн.
ОСОБА_122 - 140 000,00 грн.
ОСОБА_123 - 280 000,00 грн.
ОСОБА_124 - 70 000,00 грн.
ОСОБА_125 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_126 - 280 000,00 грн.
ОСОБА_127 - 140 000,00 грн.
ОСОБА_128 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_129 - 70 000,00 грн.
ОСОБА_130 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_131 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_132 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_133 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_134 - 140 000,00 грн.
ОСОБА_135 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_136 - 70 000,00 грн.
ОСОБА_137 - 70 000,00 грн.
ОСОБА_138 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_139 - 280 000,00 грн.
ОСОБА_140 - 280 000,00 грн.
ОСОБА_141 - 70 000,00 грн.
ОСОБА_142 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_143 - 140 000,00 грн.
ОСОБА_144 - 140 000,00 грн.
ОСОБА_145 - 210 000,00 грн.
ОСОБА_146 - 70 000,00 грн.
ОСОБА_147 - 70 000,00 грн.
ОСОБА_148 - 210 000,00 грн. і іншим.
ОСОБА_149 - 140 000,00 грн.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 31.01.2025 у справі № 757/4232/25-к надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_4 .
05.02.2025 слідчим проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого виявлено та вилучено наступне:
1) документи:
- додаткова угода № 2 до договору відповідального зберігання, квітень 2021 р.;
- додаткова угода № 2 до договору відповідального зберігання 21.12.2020;
- рахунок на оплату від 20.04.2021;
2) мобільний телефон Apple iPhone 13 Pro, IMEI1: НОМЕР_1 , в чохлі прозорого кольору, що належить ОСОБА_4 .
Прокурор у клопотанні зазначає, що 05.02.2025 у зв'язку з тим, що є достатні підстави вважати, що вміст вилученого мобільного телефону, а саме: фотографії, збережені документи, листування в месенджерах, відомості щодо вхідних та вихідних дзвінків, збережені контакти містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, постановою слідчого зазначений мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 62025100110000022.
Крім цього, речовим доказом визнано вилучені документи, так як вони містять в собі зразки підписів та почерку ОСОБА_4 .
На даний час, відповідно до доручення слідчого від 07.02.2025 № 53/11-02/25, оперативному підрозділу доручено проведення огляду вказаного мобільну телефону, та згідно листа № 11-02-4776/25 від 07.02.2025 його передано до Головного оперативно-технічного управління Державного бюро розслідувань для надання технічної допомоги при проведенні огляду, де він знаходиться по теперішній час.
Як зазначено у клопотанні, на вказаному етапі досудового розслідування, без належного процесуального оформлення вмісту мобільного телефону, повернення його власнику, призведе до знищення інформації, що міститься в ньому, та унеможливить використання стороною обвинувачення цих відомостей як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім того, у випадку передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст. 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Арешт з метою забезпечення речових доказів по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов'язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов'язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.
З огляду на зазначені вимоги закону, слідчий суддя дійшов висновку, що майно, яке вилучено під час проведення обшуку 05.02.2025 за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні та є на даній стадії досудового розслідування тимчасово вилученим майном.
Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження і таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.
Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
За таких обставин клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 26, 98, 100, 107, 131, 132, 167, 170-173, 309, 392 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке вилучено 05.02.2025 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності належить останньому, а саме на:
- мобільний телефон Apple iPhone 13 Pro, IMEI1: НОМЕР_1 , в чохлі прозорого кольору, що належить ОСОБА_4 ;
- додаткову угоду № 2 до договору відповідального зберігання, квітень 2021 р.;
- додаткову угоду № 2 до договору відповідального зберігання 21.12.2020;
- рахунок на оплату від 20.04.2021.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1