20.03.2025 Справа № 756/11374/24
Справа № 756/11374/24
1-кп/756/814/25
20.03.2025 місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_6 ,
У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023100050002704 від 23.07.2023 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
20.03.2025 в судовому засідання прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 на 60 днів без визначення альтернативного запобіжного заходу. Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначила, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були наявні при обранні запобіжного заходу, не перестали існувати, а застосування більш м'якого запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 не забезпечить належного виконання ним процесуальних обов'язків та належної поведінки.
Захисник ОСОБА_6 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, оскільки, на його думку, ризики неналежної процесуальної поведінки, заявлені прокурором, є необґрунтованими, а тому просив суд змінити обраний ОСОБА_3 запобіжний захід на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, або зменшити розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав позицію захисника.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.
Востаннє, 06.02.2025 ухвалою Оболонського районного суду міста Києва продовжено строк тримання обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, тобто до 06.04.2025 включно.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно вимог ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 цього Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою суд зобов'язаний не лише встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, а і відповідно до положень ст. 178 КПК України оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; майновий стан обвинуваченого.
Суд, відповідно до положень статей 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини з огляду на те, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність обґрунтованості ризиків у кримінальному провадженні, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , покарання, яке йому загрожує в разі визнання його винуватим, приходить до висновку, що обставини кримінального провадження свідчать про наявність високого ступеню ризиків, що обвинувачений, може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення і таким чином негативно вплинути на хід судового розгляду та встановлення об'єктивної істини в даному кримінальному провадженні, з огляду на що, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд враховує доводи сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу на більш м'який, проте вважає, що стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, та не доведено відповідними та достатніми доказами обставин, на які посилалась сторона захисту при обґрунтуванні необхідності зміни запобіжного заходу, а тому вважає, що у даному випадку такі доводи про зміну запобіжного заходу на інший, не пов'язаний з триманням під вартою, не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та запобігання процесуальних ризиків.
Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що неодноразово зазначав ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях по справах «Лабіта проти Італії» від 06.04.2001, «Рохліна проти Російської Федерації» від 07.04.2005, «Летельє проти Франції» від 26.06.1991, «Маріянчук та інші проти України» від 17.01.2019.
Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що доказів того, що стан здоров'я останнього не допускає його тримання під вартою суду стороною захисту не надано, тому слід вважати, що таких перешкод немає.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про доцільність подальшого тримання обвинуваченого під вартою.
Крім того, в силу вимог статей 182, 183, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і на переконання суду, розмір застави, визначений ухвалою суду від 06.02.2025 №756/11374/24 при продовження строку тримання ОСОБА_3 під вартою, буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки останнього.
Разом з цим, суд відмовляє в частині задоволення клопотання щодо визначення місця перебування обвинуваченого ОСОБА_3 на Гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки чинний КПК України не передбачає повноважень суду щодо визначення конкретного місця утримання особи, відносно якої прийнято рішення щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тобто це не відноситься до компетенції суду, а тому, клопотання прокурора в цій частині задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 132, 177, 178, 182, 183, 194, 199, 331, 395 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону задовольнити частково.
Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою строком на 60 днів, тобто до 18.05.2025 включно.
Альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі, визначеному ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 06.02.2025 №756/11374/24, - залишити без зміни.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту проголошення ухвали.
Суддя ОСОБА_1