Рішення від 19.03.2025 по справі 276/325/25

Справа № 276/325/25

Провадження по справі №2-о/276/29/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2025 року с-ще Хорошів

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Бобра Д.О., присяжних Котвицької В.В., Кравець І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Свиридок А.В.,

представника заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Володарсько-Волинського районного суду цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: Черняхівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2025 року заявник звернувся до суду із заявою, в якій просить оголосити померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; датою смерті ОСОБА_3 вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті вважати населений пункт Стельмахівка Сватівського району Луганської області. В обґрунтування своєї заяви зазначив, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є його сином, який 05.03.2023 року мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заявник зазначає, що 13 серпня 2023 року, в період з 04 по 06 год, виконуючи завдання в смузі відповідальності батальйону та безпосередньо приймаючи участь у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф поблизу н.п. Стельмахівка Сватівського району Луганської області під час проведення російськими окупаційними військами штурмових дій, мінометних обстрілів ПВ «САХАРА», СП «ВІДОК», СП «ТЕТЕТРІВ», зник безвісті та не вийшов на зв'язок ОСОБА_3 , старший стрілець оператор 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти. 18.08.2023 року, Головним Управлінням Національної поліції в Луганській області було відкрито кримінальне провадження №12023130000002825 за фактом безвісного зникнення ОСОБА_3 . Станом на сьогоднішній день пошуки ОСОБА_3 виявились без результативними. Оголошення ОСОБА_3 померлим необхідно заявнику для реалізації спадкових прав та отримання виплат, передбачених чинним законодавством України, в разі загибелі сина.

Заявник у судове засідання не прибув, його представник в судовому засіданні заяву підтримав, просив її задоволити, зазначив, що звернувся із даною заявою про оголошення померлим ОСОБА_3 на підставі ч.2 ст. 46 ЦК України, оскільки вже минуло 6 місяців з дня зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 .

Представники заінтересованих осіб, будучи належним чином повідомленими про день та час судового розгляду, в судове засідання не з'явилися.

Від представника Міністерства оборони України надійшли пояснення щодо поданої заяви, в яких він просив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою, оскільки з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.12.2024 по справі №755/11021/22, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, активні бойові дії на території с. Стельмахівка Коломийчанської сільської територіальної громади Сватівського району Луганської області розпочалися 24 лютого 2024 року та станом на поточний момент не завершені, отже відлік шестимісячного строку, встановленого ч.2 ст. 46 ЦК України, у даному випадку не розпочався та відповідно звернення із заявою про оголошення померлим ОСОБА_3 є передчасним.

Заслухавши представника заявника, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що заява не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, є заявник ОСОБА_2 (а.сп. 6).

Згідно копії акта проведення службового розслідування за фактом безвісті зникнення військовослужбовців за мобілізацією, військової частини НОМЕР_1 , погодженого командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , слідує, що із доповідей про зникнення було попередньо встановлено, що 13.08.2023 р. в періоді 04 год. - 06 год., виконуючи завдання в смузі відповідальності батальйону та безпосередньо приймаючи участь у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і струмування збройної агресії, поблизу н.п. СТЕЛЬМАХІВКА Сватівського району Луганської області під час проведення російськими окупаційними військами штурмових дій, мінометних обстрілів ПВ «САХАРА», СП «ВІДОК», СП «ТЕТЕРІВ» зникли та не вийшли на зв'язок наступні військовослужбовці: старший солдат ОСОБА_5 , старший стрілець-оператор 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти; солдат ОСОБА_6 , старший стрілець-оператор 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу І стрілецької роти; солдат ОСОБА_7 , водій 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти; старший солдат ОСОБА_8 , гранатометник 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти. Із п.3.2 вказаного акта проведення службового розслідування слідує, що з рапорта капітана ОСОБА_9 , ТВО командира І стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 , стало відомо, що під час масованого артилерійського та танкового обстрілу і штурмових дій противником ПВ «САХАРА» в районі н.п. СТЕЛЬМАХІВКА Сватівського району Луганської області безвісті зник старший солдат ОСОБА_5 , старший стрілець-оператор 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 .

За результатами проведеного службового розслідування вказаних вище військовослужбовців, зокрема, старшого солдата ОСОБА_10 , старшого стрільця-оператора 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти, запропоновано вважати зниклими безвісти з 18.08.2023 року (а.сп. 9-13).

Причиною зникнення безвісти старшого солдата ОСОБА_10 , старшого стрільця-оператора 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти, є штурмові дії окупаційних військ у виді мінометних обстрілів ПВ «САХАРА», СП «ВІДОК», СП «Тетерів» поблизу н.п. СТЕЛЬМАХІВКА Сватівського району Луганської області, в ході яких з військовослужбовцем було втрачено зв'язок.

Із копії дубліката сповіщення сім'ї №27, виданого начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_11 18.10.2023 р., вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , старший стрілець - оператор 3 стрілецького взводу І стрілецької роти, військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , виконуючи бойовий наказ, зник безвісти 13.08.2023 року біля н.п. Стельмахівка Сватівського району Луганської області при захисті Батьківщини, виявивши стійкість та мужність під час виконання бойових завдань в складі даного підрозділу (а.сп. 7).

Наведені обставини також підтверджуються витягом із ЄРДР про внесення інформації до реєстру досудових розслідувань про кримінальне провадження №12023130000002825 по факту зникнення безвісти 13.08.2023 року ОСОБА_3 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 під час відсічі штурмових дій окупаційних військ російської федерації поблизу н.п. Стельмахівка Сватівського району Луганської області.

Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» - та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 18 червня 2020 року № 5-р(ІІ)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori); «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali); «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2024 року, справа №755/11021/22, вказала, що приписи частини другої статті 46 ЦК України пов'язують оголошення фізичної особи померлою у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв'язку з воєнним станом як таким.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану»).

За змістом статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (станом на час виникнення правовідносин у цій справі):

-воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;

-бойові дії - форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння);

-воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України;

-район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Відповідно бойові дії є однією із форм воєнних дій. Ці категорії співвідносять як ціле (воєнні дії) та частина (бойові дії). Тому воєнні дії, які законодавець згадує у частині другій статті 46 ЦК України, не обмежуються лише бойовими діями.

Велика Палата Верховного Суду для з'ясування змісту припису речення другого частини другої статті 46 ЦК України «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» використовує телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права.

Правова мета встановлення спеціальних строків полягає в тому, що визначені частиною другою статті 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій. Дворічний або шестимісячний строки обумовлені тим, що в багатьох випадках під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих регіонах, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. І навіть за наявності цих строків очевидність щодо зникнення безвісти або загибелі особи може залишатися невідомою.

Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з'являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.

Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.

Швидкоплинні зміни суспільних відносин та життєвих обставин, зокрема на території активних бойових дій, впливають на можливість встановлення фактичного місця перебування зниклої особи. Тому, застосовуючи телеологічний підхід до тлумачення досліджуваної норми права, можна зробити висновок, що строк у шість місяців потрібно відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи. Це забезпечує більш обґрунтований підхід до визначення моменту, коли зникнення фізичної особи (з надзвичайно високим ступенем вірогідності) можна вважати остаточним і невідворотним, що відповідає меті законодавчого регулювання - забезпеченню справедливості та правової визначеності для всіх зацікавлених сторін у таких суспільних відносинах.

Оголошення фізичної особи померлою пов'язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як-от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов'язань, пов'язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов'язані зі смертю цієї особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім'ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою. Це оголошення має наслідки й для договірних зобов'язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов'язані із зобов'язаннями.

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що законодавець, формуючи припис речення другого частини другої статті 46 ЦК України («з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців»), після слів «шести місяців» завершив речення. Зазначене унаочнює, що правильним є таке тлумачення цього припису, що здійснюватиметься без прив'язки до моменту скасування воєнного стану, припинення воєнних дій, збройного конфлікту як такого на усій території України.

Велика Палата Верховного Суду виснує, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі - Наказ № 309).

У цьому Наказі № 309 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.

Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що у частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.

Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв'язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об'єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.

Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв'язок з різних причин, пов'язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з'ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій.

У такому випадку у разі подій (наприклад, авіаударів, ракетних обстрілів, терактів, підривів на мінах, загибелі під час евакуації чи гуманітарної місії) на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв'язок з воєнними діями, збройним конфліктом, суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події. Якщо докази, як-от: відеоматеріали, документи або показання свідків тощо, дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який є у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Отже, враховуючи правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року, справа №755/11021/22, суд зазначає, що відрахування 6 місяців має відбуватися із дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.11.2022 № 309, активні бойові дії на території с. Стельмахівка Коломийчанської сільської територіальної громади Сватівського району Луганської області, в районі якого під час виконання бойового завдання зник безвісти ОСОБА_3 почались з 24.02.2022 та на даний час тривають.

Тобто, станом на день розгляду даної справи судом, на території, яка є місцем зникнення безвісти ОСОБА_3 , активні бойові дії ще не завершенні.

Враховуючи викладене, а також і те, що тіла ОСОБА_3 знайдено не було, достовірних та беззаперечних доказів його загибелі заявником не надано, суд вважає, що заява про оголошення ОСОБА_3 померлим є передчасною, а тому у її задоволенні необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 46, 47 ЦК України, ст. 2, 11, 76-81, 263-265, 268, 293, 308, 352, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: Черняхівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство Оборони України - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Заінтересована особа 1: Черняхівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), місце знаходження: вул. Шевченка, 4, смт. Черняхів, Житомирський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ: 22061781.

Заінтересована особа 2: Міністерство оборони України, місце знаходження: просп. Повітрофлотський, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ: 00034022.

Повний текст рішення складено 24.03.2025.

Суддя Бобер Д.О.

Присяжні Котвицька В.В.,

Кравець І.М.

Попередній документ
126071827
Наступний документ
126071829
Інформація про рішення:
№ рішення: 126071828
№ справи: 276/325/25
Дата рішення: 19.03.2025
Дата публікації: 26.03.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Хорошівський районний суд Житомирської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (04.08.2025)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 21.02.2025
Розклад засідань:
19.03.2025 10:00 Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області
04.08.2025 10:00 Житомирський апеляційний суд