Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову у забезпеченні позову
24 березня 2025 року справа №520/5383/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Дмитро Волошин, розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії структурного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_2 - комісії з розгляду питань надання відстрочки за заявою ОСОБА_1 від 18.02.2025, оформленого протоколом № 72;
- скасувати рішення відповідача (суб'єкта владних повноважень), оформленого протоколом комісії з розгляду питань надання відстрочки від мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 за № 72 від 18.02.2025 про відмову в наданні відстрочки під час мобілізації;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.02.2025 за вх. № 5966 від 14.02.2025 та надати ОСОБА_1 відстрочку на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на підставі наданих документів в семиденний термін з дати набрання чинності судовим рішенням, з наданням відповідної про це довідки;
- зобов'язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду у встановлений судом строк.
Ухвалою судді від 11.03.2025 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто без розгляду.
Ухвалою судді від 24.03.2025 заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за звернення до суду із клопотанням про забезпечення позову - задоволено. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за звернення до суду із клопотанням про забезпечення позову у адміністративній справі № 520/5383/25.
Позивачем 17.03.2025 (зареєстровано судом - 21.03.2025) засобами поштового зв'язку повторно було направлено клопотання про забезпечення позову, в якому останній просить суд заборонити ІНФОРМАЦІЯ_2 , його відокремленим підрозділам, органам і установам, що знаходяться в його підпорядкуванні, його посадовим особам здійснювати процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправлення до місця проходження військової служби ОСОБА_1 до моменту набрання рішення суду по цій справі.
В обґрунтування клопотання позивач зазначає, що у нього на утриманні перебуває двоє малолітніх дітей та можлива мобілізація порушить права останніх на їх утримання, завдасть їм сильну психологічну травму, яка може погіршити їх стан здоров'я. Вказує, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до вчинення відповідачами дій по мобілізації та, як наслідок, змінить статус позивача з військовозобов'язаного на військовослужбовця і це унеможливить реалізацію права на відстрочку, а також виконання рішення суду. Крім того, позивач зазначає, що він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою, в якій просив продовжити строк дії відстрочки, у відповідь на яку отримав повідомлення, в якому зазначено, що протоколом від 18.02.2025 №72 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та вказано, що ОСОБА_1 підлягає призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на загальних підставах.
Вказане клопотання із усіма доданими до нього матеріалами були передані на розгляд судді 21.03.2025, що підтверджується Реєстром передачі адміністративних справ суддям від 21.03.2025.
Дослідивши вказане клопотання, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен врахувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, з викладених норм слідує, що забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності обставин визначених ч.2 ст.150 КАС України, які підлягають доведенню позивачем та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.
Зокрема, варто зазначити, що розглядати заяву про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому що існує реальна загроза істотного ускладнення виконання чи невиконання рішення суду або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Застосований судом захід забезпечення позову має відповідати вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Водночас заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, судом встановлено, що фактично зміст вимог у клопотанні про забезпечення позову зводиться до того, що відповідач, його відокремлені підрозділи, органи і установи, що знаходяться в його підпорядкуванні, його посадові особи можуть здійснити процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відносно позивача, у зв'язку з чим можлива мобілізація порушить права ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (дітей позивача) на їх утримання, завдасть їм сильну психологічну травму, яка може погіршити їх стан здоров'я.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.
Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.
Щодо посилання позивача на повідомлення від 18.02.2025 №72/137, в якому зазначено, що протоколом від 18.02.2025 №72 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та повідомлено, що ОСОБА_1 підлягає призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на загальних підставах, суд зазначає таке.
Так, відповідно до підпункту 1 пункту 27 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 (далі - Порядок №560) під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою:
- взяття на військовий облік;
- проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
- уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);
- призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
За змістом пунктів 28, 29 Порядку №560, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки. У повістці зазначаються: прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; підпис (кваліфікований електронний підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку, дата підпису; реєстраційний номер повістки; роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
У той час, слід звернути увагу на те, що заявником до клопотання про забезпечення позову не додано жодних належних доказів, наявність якого свідчили про вчинення відповідачем, на час звернення до суду з цим позовом, дій щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації (вручення позивачу повістки з відповідною метою виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тощо) та, відповідно, вказували б на необхідність вирішення судом питання про вжиття заходів забезпечення позову.
Враховуючи викладене та наявні докази долучені заявником до заяви про забезпечення адміністративного позову, суд дійшов висновку про відсутність обставин, які відповідно до ст.150 КАС України є підставою для забезпечення позову.
Суд вважає, що позивач не навів належних та достатніх доводів в підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду.
Докази на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_2 , його відокремленим підрозділам, органам і установам, що знаходяться в його підпорядкуванні, його посадовим особам вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправлення до місця проходження військової служби до моменту набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі, відсутні.
Крім того, відсутні об'єктивні обставини та підстави для обґрунтованого припущення, що права (інтереси) позивача в подальшому можуть бути погіршені, порушені певними діями відповідача і для їх відновлення доведеться докласти значних зусиль та витрат. Для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами.
При цьому, слід відмітити, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення в справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Вказана позиція викладена у постанові від 28.03.2018 Великої Палати Верховного Суду у справі № 800/521/17.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Враховуючи викладене та здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням питання реальності істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, суд дійшов висновку, що подане клопотання про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись статями 150-154, 241, 243, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання позивача про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН