Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про передачу справи до іншого суду
24 березня 2025 року Справа № 520/32920/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства освіти і науки України (01135, місто Київ, пр. Берестейський, буд. 10, код ЄДРПОУ 38621185), Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Харківській області (код ЄДРПОУ 14073356, 61121, місто Харків, вулиця Владислава Зубенка, будинок, 37) про поновлення на роботі та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- поновити позивача на роботі на посаді методиста за контрактом в Науково-методичному центрі професійно-технічної освіти у Харківській області;
- стягнути з Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Харківській області на користь позивача середній заробіток (8400 гривень щомісячно + квартальна премія) за час вимушеного прогулу з « 01» грудня 2024 р. до дня поновлення на роботі;
- виплатити моральну компенсацію за мобінг у розмірі 1000000грн.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач працював на посаді методиста за контрактом, відповідно до запису у трудовій книжці, в Науково-методичному центрі професійно-технічної освіти у Харківській області з « 01» грудня 2015 року. Наказом № 63-К від "24" листопада 2024р. та був звільнений у зв'язку із закінченням строку дії контракту відповідно до п.2 ст.36 КЗпП України та 30.11.2024 2 п.6.2 контракту. Позивач з цим не погодився і після отримання наказу звернувся до суду. Позивач вважає звільнення незаконним, посилається на застосування мобінгу з боку директора ОСОБА_2 , який проявився після літа 2021 року після численних скарг до МОНУ і заяв до поліції на вимагання грошей і перешкоджання професійній діяльності шляхом зриву атестації, цькування, відсутності записів про заохочення в трудовій книжці, скарг на невживання директоркою державної мови до мовного омбудсмена, відмови у допуску до Першого центру тощо. Крім того, позивач зазначає, що на даний момент трудова книжка не заповнена. За час роботи, як зазначає позивач, він мав успіхи в написанні статей до «Вісника профосвіти», організації семінарів та педшкіл, результативній організації міжнародних мовних конкурсів. З 01 грудня 2023 р. позивач не працює, не має можливості підтримувати життєдіяльність через відсутність заробітку, перебуває на обліку як безробітний у Міському центрі зайнятості і ходить з його направленнями на працевлаштування до роботодавців.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.
Відповідачі, Міністерство освіти і науки України та Науково-методичний центр професійно-технічної освіти у Харківській області, подали до суду відзиви на позовну заяву, в яких зазначили, що у спірних правовідносинах вони діяли згідно чинного законодавства.
Разом з тим, Науково-методичним центром професійно-технічної освіти у Харківській області подані заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач, зокрема, просив закрити провадження відповідно до пункту 1 ч.1 ст. 238 КАС України.
Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що наказом Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Харківській області №131-К від 30.11.2025 ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду методиста із заробітною платою по 10 тарифному розряду за контрактом строком на один рік з 01 грудня 2015 року по 30 листопада 2016 року. Встановлено з 01.12.2015 року надбавку за престижність праці педагогічних працівників у розмірі 20%; надбавку за вислугу років у розмірі 20%, відповідно до постанови КМУ від 31.01.2001 р. № 78.
Підстава: заява ОСОБА_1 , п. 3.27 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді за спорту України від 20 грудня 2011 року № 1473 (із змінами), наказ Міністерства освіти і науки. молоді та спорту України від 20.05.2011 № 470 «Про постанову Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2011 р. № 373», постанова КМУ від 31.01.2001 р. № 78, протокол комісії щодо визначення педагогічного стажу від 30.11.2015 року № 6.
30.11.2015 між позивачем та Науково-методичним центром професійно-технічної освіти у Харківській області укладено контракт, відповідно до розділу І якого, позивач виконує покладені на нього обов'язки відповідно до законодавства про працю, про освіту, про професійно-технічну освіту, рішень Уряду України, нормативних положень Міністерства освіти і науки України, Статуту НМЦ ПТО, Положення “Про порядок наймання та звільнення педагогічних працівників закладів освіти, що є у загальнодержавній власності», цього контракту та функціональних обов'язків.
Згідно п.1.2, цей контракт є особливою формою трудового договору. На підставі контракту виникають трудові відносини між працівником та НМЦ ПТО в особі його директора. Звільнення з посади директора НМЦ ПТО не є підставою для розірвання контракту з працівником.
Відповідно до п.1.3 контракту на працівника, який уклав цей контракт, повністю поширюється законодавство про працю, про освіту, про професійно-технічну освіту, положення Міністерства освіти і науки, Статуту НМЦ ПТО.
За пунктом 1.4 контракту, терміном “сторони» у цьому контракті позначаються Науково-методичний центр професійно-технічної освіти у Харківській області та працівник.
Згідно п.1.5 контракту працівник підзвітний директорові НМЦПТО ОСОБА_2 . Контракт укладено строком до 30.11.2016.
30.09.2016 Адміністрація Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Харківській області попередила позивача про звільнення з займаної посади « 30» листопада 2016 на підставі п.2 ст. 36 КЗпП України та п.6.2 контракту, у зв'язку з закінченням терміну дії контракту.
21.11.2016 позивач звернувся до директора Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Харківській області із заявою, в якій просив продовжити термін дії контракту на три роки з 01.12.2016 по 30.11.2019.
Додатковою угодою між сторонами від 30.11.2016 продовжено термін дії контракту, укладеного директором Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Харківській області з ОСОБА_1 з 01.12.2016 по 30.11.2019.
30.11.2016 Науково-методичним центром професійно-технічної освіти у Харківській області прийнято наказ №118-к «Про продовження роботи на умовах контракту з ОСОБА_1 », яким продовжено роботу з позивачем на умовах контракту на три роки з 01.12.2016 по 30.11.2019.
12.09.2019 Адміністрація Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Харківській області попередила позивача про звільнення з займаної посади « 30» листопада 2019 на підставі п.2 ст. 36 КЗпП України та п.6.2 контракту, у зв'язку з закінченням терміну дії контракту.
29.11.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій росив продовжити строк дії контракту до 30.11.2022.
Наказом Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Харківській області від 29.11.2019 №119-к продовжено роботу з позивачем на умовах контракту на три роки з 01.12.2019 по 30.11.2022.
29.11.2019 сторонами укладено додаткову угоду про продовження термін дії контракту, укладеного директором Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Харківській області з ОСОБА_1 методистом на 3 роки з 01 грудня 2019 року по 30 листопада 2022.
30.09.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив продовжити термін дії контракту до з 01.12.2022 по 30.11.2023.
Додатковою угодою від 03.10.2022 продовжено термін дії контракту, укладеного директором Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Харківській області з ОСОБА_1 методистом на 1 рік з 01 грудня 2022 року по 30 листопада 2023 року.
Наказом Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Харківській області від 03.10.2022 №90-к 3 ОСОБА_1 - методистом, продовжено роботу на 1 рік з 01 грудня 2022 року по 30 листопада 2023 року.
25.09.2023 Адміністрація Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Харківській області попередила позивача про звільнення з займаної посади 01 грудня 2023 року на підставі п.2 ст. 36 КЗпП України та п.6.2 контракту, у зв'язку з закінченням терміну дії Контракту.
Наказом № 63-к про припинення трудового договору (контракту) від 24.11.2023 позивача звільнено 30листопада 2023 року у зв'язку з закінченням строку дії контракту відповідно до п.2 ст. 36 КЗпП України та п.6.2 контракту.
Позивач, не погодившись із звільненням, вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Публічною службою є діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Суд звертає увагу, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності.
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 08 квітня 2020 року у справі № 463/6961/18, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії чи рішення суб'єкта владних повноважень.
Так, судом встановлено, що наказом Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Харківській області № 63-к від 24.11.2023 позивача звільнено 30 листопада 2023 року з посади методиста.
Тобто, спір у цій справі виник щодо правомірності звільнення позивача з посади методиста у Науково-методичному центрі професійно-технічної освіти у Харківській області.
Отже, за своєю правовою природою, відносини, які склалися між сторонами, пов'язані з трудовими правовідносинами, фактично існує трудовий спір.
Як уже зазначалось вище судом, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій у тих правовідносинах, у яких виник спір.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно Статуту Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Харківській області, останній підпорядкованим Міністерству освіти і науки України державним закладом у галузі освіти, що здійснює навчально-методичне та науково-методичне забезпечення закладів професійної (професійно-технічної) освіти і закладів фахової передвищої освіти Харківської області державної (комунальної) форми власності.
Науково-методичний центр надає послуги з навчально-методичного та організаційного забезпечення закладів освіти, підприємств, установ, організацій, заснованих на інших (крім, державної та комунальної) формах власності відповідно до цивільно-правових договорів з юридичними та фізичними особами в установленому законодавством порядку.
Науково-методичний супровід діяльності науково-методичного центру здійснюється Державною науковою установою «Інститут модернізації змісту освіти» Міністерства освіти і науки України.
Відповідно до наказу Міністерства народної освіти Української РСР від 19.03.1992 № 52 «Про створення обласного учбово-методичного центру професійної освіти при управлінні народної освіти Харківського облвиконкому» та згідно із наказом управління народної освіти Харківського облвиконкому від 31.03.1992 № 250 «Про створення Харківського обласного учбово-методичного центру професійної освіти при управлінні народної освіти Харківського облвиконкому» з 1 квітня 1992 року створено Харківський обласний учбово-методичний центр професійної освіти при управлінні народної освіти Харківського облвиконкому.
Згідно із наказом Міністерства освіти України від 11.12.1998 № 436 «Про створення Харківського обласного науково-методичного центру професійно-технічної освіти» та відповідно до наказу управління освіти Харківської обласної державної адміністрації від 14.12.1998 № 416 «Про створення Харківського обласного науково-методичного центру професійно-технічної освіти» з 16 лютого 1999 року ліквідовано Харківський обласний учбово-методичний центр професійної освіти при управлінні народної освіти Харківського облвиконкому та на його базі створено Харківський обласний науково-методичний центр професійно-технічної освіти.
Відповідно до 1.4 Статуту, Головними завданням науково-методичного центру є: 1) науково-методичне та інформаційне забезпечення освітньої діяльності закладів професійної (професійно-технічної) освіти і закладів фахової передвищої освіти Харківської області та надання їм допомоги у впровадженні в освітній процес досягнень науки, техніки, нових виробничих технологій, кращих педагогічних і виробничих практик та інноваційних педагогічних технологій; 2) моніторинг показників якості, збирання й аналіз повної, достовірної, всебічної інформації про реальний стан і тенденції розвитку професійної (професійно-технічної) освіти; 3) реалізація заходів, спрямованих на забезпечення відповідності якісних показників професійної (професійно-технічної) освіти та професійного (професійно-технічного) навчання в Харківській області вимогам державної політики в сфері освіти.
Науково-методичний центр є державним закладом у галузі освіти, мета якого - здійснення навчально-методичного та науково-методичного забезпечення діяльності у сфері професійної (професійно-технічної) освіти і професійного (професійно-технічного) навчання у Харківській області (п.2.1 Статуту).
Науково-методичний центр належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України відповідно до повноважень, визначених законодавством та іншими нормативно-правовими актами (п.5.1 Статуту).
Відповідно до п.6.3 Статуту Науково-методичний центр є неприбутковим закладом у галузі освіти та користується податковими, митними та іншими пільгами згідно із законодавством.
Згідно п.11.1 Статуту рішення про реорганізацію або припинення юридичної особи науково-методичного центру приймає Міністерство освіти і науки України.
Керівництво науково-методичним центром здійснює директор, який призначається на посаду наказом Міністерства освіти і науки України, шляхом укладання з ним контракту відповідно до законодавства. Директор науково-методичного центру звільняється з посади згідно із наказом Міністерства освіти і науки України відповідно до законодавства (п.5.2 Статуту).
Директор науково-методичного центру приймає на посади та звільняє з посад працівників науково-методичного центру, затверджує, відповідно до кваліфікаційних характеристик, їх посадових обов'язків, формує колектив (п.5.3 Статуту).
Аналіз вищенаведеного надає суду підстави для висновку, що відповідач у справі - Науково-методичний центр професійно-технічної освіти у Харківській області, не є суб'єктом владних повноважень у розумінні положень п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України та не виконує окремих владних управлінських функцій або делегованих повноважень під час прийняття наказу про звільнення позивача з посади методиста.
Методист Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Харківській області призначається на посаду та звільняється з неї наказом директора Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Харківській області з дотриманням вимог чинних нормативно-правових актів про працю.
Отже, посада методиста Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Харківській області не належить до посад публічної служби у розумінні п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України, оскільки звільнення з посади регламентовано виключно нормами КЗпП України, а спірні правовідносини щодо роботи на посаді методиста Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Харківській області не пов'язані із проходженням публічної служби.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 232 КЗпП України, безпосередньо в місцевих загальних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України до юрисдикції загальних судів відносяться, зокрема, справи, які розглядаються у порядку цивільного судочинства, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Зважаючи на предмет позову та обставини, викладені в адміністративному позові, дана адміністративна справа не є підсудною Харківському окружному адміністративному суду, адже має вирішуватись відповідним місцевим загальним судом за правилами ЦПК України.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Разом із тим, дана стаття не регулює питання щодо дій суду у випадку порушення правил предметної підсудності.
В той же час, відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Таким чином, чинним Кодексом адміністративного судочинства України не заборонено застосовувати аналогію закону щодо прогалин у процесуальному законодавстві.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо, рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), зокрема визначених статтею 20 КАСУ, тобто у разі порушення правил предметної підсудності.
Вказана правова позиція висловлена Другим апеляційним адміністративним судом у постанові від 10.10.2019 по справ №639/4922/19.
Таким чином, суд, з метою уникнення підстав для безумовного скасування судового рішення, з урахуванням положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо необхідності розгляду справи судом, дійшов висновку про необхідність направлення справи за предметною підсудністю.
Відповідно до ч.2 ст.28 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч.1 ст.28 ЦПК України, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Суд звертає увагу, що місцем проживання (реєстрації) позивача, а також місцезнаходження відповідача Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Харківській області є Салтівський район міста Харкова, що знаходиться в межах територіальної юрисдикції Московського районного суду м. Харкова.
Отже, дана справа належить до предметної та територіальної юрисдикції місцевого загального суду - Московського районного суду м. Харкова.
На підставі вищезазначеного, суд вважає за необхідне передати адміністративну справу №520/32920/24 до Московського районного суду м. Харкова.
За правилами ч. 8 ст. 29 КАС України, передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Разом з тим суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є частиною національного законодавства, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.
Згідно із частиною першою статі 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Частиною першою статті 23 ЦПК України встановлено, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
З огляду на викладені положення норм права та встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення клопотання Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Харківській області про закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 28, 29, 30, 248, 256, 293, 294, 295 КАС України,
У задоволенні клопотання Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Харківській області про закриття провадження у справі - відмовити.
Адміністративну справу №520/32920/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства освіти і науки України (01135, місто Київ, пр. Берестейський, буд. 10, код ЄДРПОУ 38621185), Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Харківській області (код ЄДРПОУ 14073356, 61121, місто Харків, вулиця Владислава Зубенка, будинок, 37) про поновлення на роботі та зобов'язання вчинити певні дії - передати на розгляд до Московського районного суду м. Харкова.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Повний текст ухвали складено 24 березня 2025 року.
Суддя Н.А. Полях