Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
24 березня 2025 р. № 520/1445/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасечнік О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЕКО НОВА" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
І. Зміст і підстави позовних вимог.
До Харківського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Еко Нова" (далі позивач) до Головного управління ДПС у Харківській області (далі відповідач 1), Державної податкової служби України (далі відповідач 2), у якій позивач просить суд:
1. визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Харківській області №11473757/39523548 від 24.07.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №48 від 26.12.2022.
2. зобов'язати ДПС України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №48 від 26.12.2022 днем її фактичної подачі.
3. стягнути з Відповідачів судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач склав податкову накладну з ПДВ №48, проте її реєстрація була зупинена з тієї причини, що обсяг постачання товарів по коду 8483, 8501 дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. 21.06.2024 позивач надав повідомлення про надання пояснень №44 ЗАВОД ЗЕВС ХАРЬКОВ,ТОВ щодо проведених господарських операцій, а також договір оренди офісного приміщення, документи, що підтверджують придбання Товару, його подальшу поставку та перевезення та 17.07.2024 позивач надав додаткові пояснення. Проте, Рішенням відповідача-1 №11473757/39523548 від 24.07.2024 позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної з причин ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній. . З огляду на надання позивачем всіх необхідних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, на думку позивача, не відповідають критеріям обґрунтованості, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
Від представника відповідача 1, Головного управління ДПС у Харківській області до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач не погоджується з позовними вимогами та зазначає, що за результатами розгляду наданих позивачем документів комісією регіонального рівня направлено у відповідності до п. 9 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 (зі змінами та доповненнями) (далі - порядку № 520) повідомлення від 15.07.2024 № 11414202/39523548 про необхідність надання додаткових пояснень та/ або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування. Згідно вищевказаного повідомлення позивачу запропоновано надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування; відсутні пояснення та документальне підтвердження стосовно інформації, зазначеної у ПН, а саме: Відсутні, складські документи, транспортування. Однак, на вказане повідомлення Позивачем надано не було надано необхідні документи. Вказує, що податковий орган не зобов'язаний у квитанції вказувати перелік документів який необхідно подати для підтвердження реальності господарської операції, оскільки таке прямо не передбачено нормативно-правовими актами. просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що Позивач своєчасно надавав додаткові пояснення стосовно податкових накладних, реєстрація яких була зупинена. Це підтверджується додатками до адміністративного позову №№18-20, а факт подачі додаткових пояснень випливає із квитанцій про їх отримання Відповідачем-1. Відповідач-1 не зазначив у Повідомленнях про необхідність надання додаткових пояснень (додатки до позову №17), які конкретно документи необхідні для розгляду питання про реєстрацію ПН та прийняття позитивного для позивача рішення.
Відповідач 2 Державна податкова служба України правом на подання відзиву не скористалась.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 24.01.2025 суд відкрив провадження у справі, призначив справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, видами діяльності ТОВ “КОМПАНІЯ ЕКО НОВА» є, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 49.20 Вантажний залізничний транспорт; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.
Відповідно до положень ст. 205, 207 ЦК України, якщо зміст правочину зафіксований в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони, він вважається таким, що вчинений у письмовій формі.
28.11.2022 ТОВ «ЗАВОД ЗЕВС ХАРЬКОВ» виставило позивачу рахунок №СФ-0002417 на оплату електрообладнання, надалі по тексту - Товар.
15.12.2022 позивач акцептував пропозицію купівлі-продажу шляхом оплати рахунку, що підтверджується платіжною інструкцією №1733.
26.12.2022 позивачу передано Товар на видатковою накладною №РН-000367.
01.09.2022 позивач уклав договір поставки №0109 із ТОВ «КОМПАНІЯ «ЕКО-ЕНЕРГІЯ».
За умовами п. 1.1. договору, позивач зобов'язувався передати у власність запчастини, експлуатаційні матеріали та інші товари в асортименті, кількості і за ціною, вказаним у видаткових накладних.
26.12.2022, відповідно до видаткової накладної №666 позивач передав Товариству «КОМПАНІЯ «ЕКО-ЕНЕРГІЯ» Товар, який цього ж дня придбав у ТОВ «ЗАВОД ЗЕВС ХАРЬКОВ».
Оплата, у тому числі - і цього Товару, відбулась за платіжною інструкцією від 27.12.2022 №363.
Отримання Товару від ТОВ «ЗАВОД ЗЕВС ХАРЬКОВ» здійснювалось особисто представником позивача, а передача Товариству «КОМПАНІЯ «ЕКО-ЕНЕРГІЯ» - безпосередньо в місці здійснення господарської діяльності, оскільки і Позивач, і ТОВ «КОМПАНІЯ «ЕКО-ЕНЕРГІЯ» провадять діяльність за однією адресою.
Відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 ПК України, у день відвантаження Товару Товариству «КОМПАНІЯ «ЕКО-ЕНЕРГІЯ» (26.12.2022) позивач склав податкову накладну з ПДВ №48, проте її реєстрація була зупинена з тієї причини, що обсяг постачання товарів по коду 8483, 8501 дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
21.06.2024 позивач надав Повідомлення про надання пояснень №44 ЗАВОД ЗЕВС ХАРЬКОВ,ТОВ щодо проведених господарських операцій (8 додатків) та такі первинні документи: Договір поставки № 0109 від 01.09.2022; Договір суборенди нежитлового приміщення №32/01-09-17 від 16.08.2017 ; Штатний розпис з 24.01.2023 від 23.01.2023 № 23/01/2023/ШР; Платіжна інструкція № 340 від 29.11.2022; Видаткова накладна № 666 від 26.12.2022; Видаткова накладна № РН-000367 від 26.12.2022; Платіжна інструкція № 1733 від 15.12.2022; Рахунок-фактура №СФ-0002417 від 28.11.2022.
15.07.2024 позивач отримав Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень №11414202/39523548 та додаткових документиів щодо транспортування товару та складські документи.
17.07.2024 позивач надав додаткові пояснення, де зазначив, що отримував товари за ВН на складі постачальника та одразу передавав за видатковою накладною довіреній особі ТОВ «Компанія «Еко-Енергія», тому відсутня господарська операція, на яку б могли складатися складські документи. Передавання довіреній особі Покупця здійснювалося на складі Покупця чи за посередництва ТОВ «Нова Пошта». Також позивач надав такі первинні документи: Рахунок Акт специфікація від 31.12.2022 № НП -008581746; Платіжна інструкція № 1818 від 03.01.2023.
Рішенням Відповідача-1 №11473757/39523548 від 24.07.2024 позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної з причин ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.
Позивач, вважаючи рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №11473757/39523548 від 24.07.2024 протиправним, звернувся з цим позовом до суду.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
У відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час подання податкової накладної на реєстрацію та ухвалення оскаржуваного рішення, далі - ПК України).
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У відповідності до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно з пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис","Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).
За приписами пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на час виникнення спірних правовідносин був визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.
Пунктом 1 Порядку № 1165 встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Так, за змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку.
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до пункту 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з п.11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Судом встановлено, що відповідно до отриманих позивачем квитанцій реєстрація спірних податкових накладних зупинена у зв'язку із відповідністю платника податку пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків.
Суд зазначає, що Критерії ризиковості платника податку на додану вартість є Додатком №1 до Порядку №1165.
Критерії ризиковості здійснення операцій визначені у Додатку № 3 до Порядку № 1165.
Відповідно до п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій Додатку № 3 до Порядку № 1165 під таке визначення підпадає відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Водночас, суд звертає увагу, що в квитанції відповідач не зазначив та не надав до суду жодних обґрунтованих доводів щодо підстав віднесення позивача до ризикових платників податку у відповідності до пункту 1 Критеріїв.
Також суд зауважує, що квитанції не містять інформації (конкретного переліку) щодо документів, необхідних контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних, в результаті чого позивач потрапив у стан правової невизначеності.
Тобто, позивачу запропоновано подати пояснення та копіі? документів, достатніх для прии?няття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретноі? пропозиціі? щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прии?няття відповідного рішення.
Тобто, в квитанції про зупинення реєстраціі? податкових накладних від 10.01.2023, не конкретизовано, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податковоі? накладноі? стала можливою, що свідчить про невідповідність сформованоі? квитанціі? вимогам, що визначені пунктом 11 Порядку No 1165.
Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Отже, визначений Порядком № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, не є чітко визначеним та залежить від умов конкретного договору (контракту), що укладений його сторонами, та вимог законодавства.
Оскільки, квитанція не містить інформації (конкретного переліку) щодо документів, необхідних контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних, в результаті чого позивач потрапив у стан правової невизначеності.
Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
У постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №819/330/18 указано, що у випадку не конкретизації переліку документів у рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Зупинення реєстрації податкової накладної та в подальшому відмова в її реєстрації не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.
Отже, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого не зміг належним чином зареєструвати податкові накладні.
Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.
Вказану правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 16.02.2023 у справі №380/7648/22.
Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постанові від 18 листопада 2021 року у справі №380/3498/20 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов'язань між суб'єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.
У постановах від 03 листопада 2021 року у справі №360/2460/20, від 29 червня 2022 року у справі №380/5383/21, від 27 липня 2022 року у справі №520/15348/2020, від 16 вересня 2022 року у справі №380/7736/21, від 25 листопада 2022 року №320/3484/21 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним рішенням комісії відповідача відмовлено у реєстрації податкової накладної, а підставою вказано "ненадання / часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку".
При цьому, оскаржувані рішення не містять переліку тих документів, які не надав позивач. В полі “Додаткова інформація» не вказано жодного документу.
Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою та законною підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем на стадії надання пояснень по спірній податковій накладній, реєстрацію яких було зупинено, позивачем було надіслано до ГУ ДПС у Харківській області пояснення та документи на підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентами позивача.
21.06.2024 позивач надав Повідомлення про надання пояснень №44 ЗАВОД ЗЕВС ХАРЬКОВ,ТОВ щодо проведених господарських операцій (8 додатків) та такі первинні документи: Договір поставки № 0109 від 01.09.2022; Договір суборенди нежитлового приміщення №32/01-09-17 від 16.08.2017 ; Штатний розпис з 24.01.2023 від 23.01.2023 № 23/01/2023/ШР; Платіжна інструкція № 340 від 29.11.2022; Видаткова накладна № 666 від 26.12.2022; Видаткова накладна № РН-000367 від 26.12.2022; Платіжна інструкція № 1733 від 15.12.2022; Рахунок-фактура №СФ-0002417 від 28.11.2022.
15.07.2024 позивач отримав Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень №11414202/39523548 та додаткових документів щодо транспортування товару та складські документи.
17.07.2024 позивач надав додаткові пояснення, де зазначив, що отримував товари за ВН на складі постачальника та одразу передавав за видатковою накладною довіреній особі ТОВ «Компанія «Еко-Енергія», тому відсутня господарська операція, на яку б могли складатися складські документи. Передавання довіреній особі Покупця здійснювалося на складі Покупця чи за посередництва ТОВ «Нова Пошта». Також позивач надав такі первинні документи: Рахунок Акт специфікація від 31.12.2022 № НП -008581746; Платіжна інструкція № 1818 від 03.01.2023.
Суд зазначає, що зазначені вище первинні документи та пояснення стосовно здійсненої господарської операції позивачем було надано до контролюючого органу, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами по справі.
Досліджені судом документи ідентифікують та підтверджують реальність здійснення господарських операцій, які надавалися для перевірки разом з поясненнями та були достатніми для прийняття ГУ ДПС у Харківській області рішення про реєстрацію податкових накладних.
Проте, Комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних наведені первинні документи до уваги не взято, прийнято оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
Під час розгляду справи Головне управління ДПС у Харківській області, як суб'єкт владних повноважень, не надало чітких та переконливих пояснень, що подані позивачем первинні документи не є документами, які підтверджують здійснення господарських операцій. Зі змісту оскаржуваних рішень не вбачається, що відповідачем подані платником податку документи розглядались з наданням їм правової оцінки щодо відповідності формальним критеріям (наявність усіх необхідних реквізитів) та відповідності/невідповідності змісту, характеру, обсягу відповідних господарських операцій.
Суд зауважує, що посилання у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних на віднесення позивача до платників податків, що відповідають критеріям ризиковості, не звільняє відповідачів від обов'язку при прийнятті рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної досліджувати надані платником податків пояснення і документи. Відповідачами не наведено аргументів щодо неврахування поданих позивачем документів, що підтверджують господарську операцію з контрагентами.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. А тому, з огляду на відсутність конкретизації вимог контролюючого органу щодо надання документів (чіткий їх перелік), рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідають критерію обґрунтованості.
Також слід зазначити, що 15.12.2023 набрав чинності Закон України від 17.02.2022 №2073-ІХ “Про адміністративну процедуру» (далі - Закон №2073-ІХ), який регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб'єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.
За визначенням, наведеним у статті 2 Закону № 2073-ІХ, адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов'язків окремої особи (осіб); адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта.
Частинами першою-третьою статті 8 Закону № 2073-ІХ передбачено, що адміністративний орган забезпечує належність та повноту з'ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи. Адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи. Адміністративний орган зобов'язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.
Відповідно до частин першої-третьої, п'ятої Закону № 2073-ІХ адміністративний акт, прийнятий у письмовій формі, або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, повинен мати мотивувальну частину (крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті). Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта. У мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються: 1) дата подання заяви або скарги та стислий зміст вимоги, що в ній міститься (у разі прийняття акта за заявою або скаргою особи); 2) фактичні обставини справи; 3) зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи; 4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу; 5) детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин.
Адміністративний акт може не містити посилання на фактичні обставини справи і результати дослідження доказів та інших матеріалів справи, якщо такий акт прийнято на підставі акта чи іншого документа, складеного за результатами проведення інспекційних (контрольних, наглядових) заходів, якщо цей документ вже містить відповідне мотивування (обґрунтування) та доведений до особи належним чином. Відсутність в адміністративному акті мотивувальної частини, складеної відповідно до вимог цього Закону, має наслідки, встановлені цим Законом.
Оскаржувані рішення, які є адміністративними актами, вказаним вимогам не відповідають, оскільки не містять належної мотивації їх висновків, зокрема встановлення обставин, що мають значення для вирішення питання про реєстрацію податкових накладних, посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин прийняття чи відхилення наданих платником пояснень та документів.
Не наведення мотивів прийнятого рішення суб'єктивізує акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів спростування податковим органом тверджень позивача, наведення відповідних мотивів прийняття спірних рішень та неврахування наданих позивачем документів, а відтак, підтверджень правомірності рішення податкового органу, у зв'язку з чим, рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №48 від 26.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправним та підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість оскаржуваного рішення Комісії, тому позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування таких рішень підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №48 від 26.12.2022, суд зазначає таке.
Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акту суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
За пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що у разі надходження до ДПС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25.11.2022 у справі № 320/3484/21, відповідно до якої зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні датою її фактичного направлення/надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
Покладення на відповідача 2 такого обов'язку не є втручанням в його дискреційні повноваження, адже повноваження державних органів не можуть вважатися дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень.
Ураховуючи відсутність у Головного управління ДПС у Харківській області правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної шляхом прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №48 від 26.12.2022 датою її направлення на реєстрацію.
Оскільки детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті рішення суду, то інші доводи сторін, що наведені у заявах по суті справи, окремій оцінці не підлягають, адже не впливають на правильність розв'язання спору по суті.
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
VII. Розподіл судових витрат.
Платіжним дорученням від 17.01.2025 №4062 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 2422,40 грн. За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору у розмірі 2422,40 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЕКО НОВА" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Харківській області №11473757/39523548 від 24.07.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №48 від 26.12.2022.
Зобов'язати Державну податкову службу Украі?ни зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №48 від 26.12.2022 датою її фактичного подання.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " КОМПАНІЯ ЕКО НОВА" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " КОМПАНІЯ ЕКО НОВА" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ ЕКО НОВА» місцезнаходження: 61105, м. Харків, проспект Героїв Сталінграда, будинок 45; ЄДРПОУ 39523548.
Відповідач - Головне управління ДПС у Харківській області, місцезнаходження: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46; ЄДРПОУ 43983495.
Відповідач - 1 Державна податкова служба України, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, 04053 ЄДРПОУ 43005393.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 24.03.2025.
Суддя О.В. Пасечнік