Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
24 березня 2025 р. № 520/22585/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць 5, ЄДРПОУ 40108599), Національної поліції України (01601,м. Київ, вул. Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 40108578) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України №2094 від 25.07.2024 у частині, що стосується застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області №345 о/с від 01.08.2024;
- поновити позивача на посаді інспектора взводу №3 роти швидкого реагування «Схід» полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуваний наказ відповідача у частині, що стосується застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, на думку ОСОБА_1 , є протиправним.
З протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2024 вбачається, що суддею для розгляду справи було визначено суддю Єгупенка В.В.
Ухвалою від 19.08.2024 було відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Згідно ч. 1 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.
У разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2024 адміністративну справу передано на розгляд судді Полях Н.А. відповідно до ч.9 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою від 02.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.
Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що у період з 07.11.2015 року по 01.08.2024 року ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України на різних посадах.
Наказом Національної поліції України №2094 від 25.07.2024, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, підпунктів 1 та 2 пункту 1 розділу VII Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС від 04.12.2017 №987, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2017 року за №1565/31433, до капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №3 роти швидкого реагування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області №345 о/с від 01.08.2024 позивач був звільнений з органів Національної поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію» у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Позивач, не погодившись з оскаржуваними наказами, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 статті 6 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (ч. 1 статті 8 Закону № 580-VIII).
Відповідно до ч. 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (п.1 ч.1 ст.18); професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва (п.2 ч.1 ст.18); поважати і не порушувати прав і свобод людини (п.3 ч.1 ст.18).
Основні повноваження поліції, визначені в статті 23 Закону № 580-VIII, відповідно до частини 1 якої поліція відповідно до покладених на неї завдань: виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення (пункт 2); вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення (пункт 3); у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання (пункт 8).
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч.ч. 1, 2 статті 19 Закону № 580-VIII).
Частиною 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Присяга поліцейського зобов'язує вірно служити, дотримуватися законодавства, поважати права людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського. Авторитет поліції багато в чому пов'язується з авторитетом поліцейського, оцінкою його поведінки як у професійній сфері, так і поза межами його професійної (службової) діяльності.
Поліцейський повинен докладати всіх зусиль, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» № 2337-VIII (далі - Статут, Закон № 2337-VIII) передбачено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з вимогами пункту 1 та пункту 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, поліцейський зобов'язаний бути вірним Присязі поліцейського; утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України.
Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції, що визначено ч. 3 статті 11 Закону України «Про Національну поліцію».
Згідно ч. 3 статті 1 Статуту до змісту службової дисципліни також віднесено такі обов'язки поліцейського як: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, у розумінні частини 1 статті 12 Статуту визнається дисциплінарним проступком.
Суд зазначає, що до кола формальних ознак дисциплінарного проступку поліцейського належать: 1) недотримання вимог чинних нормативно-правових актів; 2) недотримання Присяги поліцейського; 3) невиконання наказів керівників; 4) неналежний рівень знань положень нормативно-правових актів та змісту власних функціональних обов'язків за посадою; 5) не виявлення поваги до прав, честі і гідності людини, не утримання від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 6) ненадання допомоги та не запобігання вчиненню правопорушень; 7) не вжиття заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського із одночасним інформуванням про це безпосереднього керівника; 8) не утримання від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки; 9) не утримання від дій, що підривають авторитет Національної поліції України; 10) недотримання правил внутрішнього розпорядку; 11) невиконання заходів безпеки у службовій діяльності; 12) незабезпечення належного рівня власної професійної підготовки (кваліфікації); 13) неналежне ставлення до збереження службового майна, незабезпечення належного стану зброї та спеціальних засобів; 14) не виявлення поваги до честі і гідності інших поліцейських і працівників поліції, не надання допомоги іншим поліцейським, не стримування інших поліцейських від вчинення правопорушень; 15) не дотримання правил носіння однострою та знаків розрізнення; 15) не сприяння керівникові в організації дотримання службової дисципліни, не інформування керівника про будь-які порушення службової дисципліни; 16) перебування на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
З наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що наказом ГУНП в Харківській області від 11.12.2023 № 530 о/с капітана поліції ОСОБА_1 , на підставі наказу Національної поліції України від 27.10.2023 № 986 «Про затвердження Переліку змін у штатах Національної поліції» по полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області та згідно з пунктом 2 (за ініціативою поліцейського, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації) ч. 1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію», переміщено на посаду інспектора взводу № 3 роти швидкого реагування «Схід» полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області.
30.01.2024 ОСОБА_1 був ознайомлений з функціональними обов'язками за посадою інспектора роти швидкого реагування «Схід» полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області, що підтверджується підписом позивача.
Наказом ГУНП в Харківській області від 26.04.2024 № 37 о/с дск капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 3 роти швидкого реагування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області в період з 01.05.2024 по 02.07.2024 було відряджено в оперативне підпорядкування командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у складі ДПОП «ОШБ Лють».
Судом встановлено, що дисциплінарною комісією центрального управління поліції за відомостями, викладеними в доповідній записці полковника поліції ОСОБА_2 , т.в.о. начальника Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 07.06.2024 № 704/03/59/01-2024 дск проведено службове розслідування.
25.07.2024 наказом Національної поліції України №2094 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських ГУНП в Харківській області» до інспектора взводу № 3 роти швидкого реагування «Схід» полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, підпунктів 1 та 2 пункту 1 розділу VII Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС від 04.12.2014 № 987 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
З вказаним наказом ОСОБА_1 був ознайомлений 30.07.2024, що підтверджується підписом позивача в листі ознайомлення.
Відповідно до частини 3 статті 22 Закону № 2337-VIII - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
01.08.2024 ГУНП в Харківській області, на реалізацію наказу Національної поліції України від 25.07.2024 № 2094, видано наказ № 345 о/с, яким інспектора взводу № 3 роти швидкого реагування «Схід» полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 звільнено із служби в поліції згідно з пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
З матеріалів службового розслідування, які долучені до справи, судом встановлено, що 10.06.2024 до ДПДПЛ Національної поліції України надійшла доповідна записка т. в. о. начальника ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» полковника поліції Поліщука Р. П. від 07.06.2024р., адресована Голові НПУ генералу поліції третього рангу ОСОБА_3 щодо відмови від виконання наказу окремими поліцейськими зведеного загону полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - 33 ППОП ГУНП в Харківській області).
Зокрема, у вказаній доповідній записці зазначено, що 05.06.2024р. в певний період часу на заздалегідь визначених локаціях Донецької області заступником командира полку управління поліції особливого призначення № 3 (далі - УПОП № 3) ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» ОСОБА_4 , поліцейським 33 ППОП ГУНП в Харківській області доведено вимоги наказу зведеного підрозділу (далі - ЗП) УПОП № З ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» від 05.06.2024 № 189 дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання», а саме: зайняття визначених позицій з оборони територій, недопущення прориву ворога на зайняті рубежі.
В цьому ж наказі командиру 33 ППОП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 наказано вжити зазначених у ньому заходів у встановлений строк щодо організації виїзду визначеного підпорядкованого особового складу на місця виконання бойового (спеціального) завдання.
Після ознайомлення з вказаним наказом деякі поліцейські, у тому числі ОСОБА_1 спочатку відмовились від його виконання у непрямій формі, але надалі погодилися. В подальшому зазначені поліцейські не приступили до виконання бойового (спеціального) завдання.
Згідно частин першої та другої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Отже, підставою для проведення вказаного службового розслідування стала доповідна записка т. в. о. начальника ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» полковника поліції ОСОБА_2 від 07.06.2024, про безпосереднє виявлення ознак дисциплінарного проступку у діях окремих працівників 33 ППОП ГУНП в Харківській області та, зокрема, позивача.
З метою перевірки вказаних відомостей наказом НПУ від 11.06.2024р. № 652, у межах строків, встановлених наказом НПУ від 25.06.2024 № 707 призначено службове розслідування, у ході якого з'ясовано наступне:
Відповідно до Законів України «Про Національну поліцію», «Про правовий режим воєнного стану», Указів Президента України від 24.02.2022р. № 64 «Про ведення воєнного стану України», від 05.02.2024 № 49 та від 06.05.2024р. № 271 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України, затвердженої наказом МВС України від 02.08.2017р. № 672, на виконання вказівок Генерального штабу ЗСУ від 19.04.2024р. № 5008 та бойового розпорядження оперативно-стратегічного угруповання військ (далі - ОСУВ) «Хортиця», на підставі «телеграми» НПУ, а також рапорту командира ППОП ГУНП в Харківській області від 24.04.2024р. № 106 дск/119-21/01-2024, з метою виконання бойових (спеціальних) завдань у складі ДПОП «ОШБ НПУ Лють», наказом ГУНП в Харківській області від 26.04.2024 № 37 о/с дск, в оперативне підпорядкування командира оперативно-тактичного угруповання (далі - ОТУ) «Луганськ» ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відряджено окремих поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області.
Згідно з наданим у рамках проведення службового розслідування ГУНП в Харківській області витягом з наказу від 26.04.2024 № 37 о/с дск «Про відрядження поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області в оперативне підпорядкування командира ОТУ «Луганськ ОСУВ «Хортиця» з метою виконання бойових (спеціальних) завдань у складі ДПОП «ОШБ НПУ Лють», з 01.05.2024р. до 02.07.2024 р. з вогнепальною та автоматичною зброєю та боєприпасами до неї відряджено поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області, серед яких, капітана поліції ОСОБА_1 (0081006), інспектора взводу № 3 роти швидкого реагування «Схід» ППОП ГУНП в Харківській області.
Згідно з наданим у рамках проведення службового розслідування ГУНП в Харківській області витягом з наказу від 13.05.2024р. № 42 о/с дек «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 26.04.2024р. № 37 о/с дск» з метою виконання бойових (спеціальних) завдань у складі ДПОП «ОШБ НПУ Лють», з 15.05.2024 призначено старшим групи поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області, які виконують бойові (спеціальні) завдання на території відповідної області ОСОБА_5 .
Згідно з листом ГУНП в Харківській області від 10.04.2024р. № 1180/119/04/21 - 2024, з поліцейськими ППОП ГУНП в Харківській області проведено навчальні збори відповідно до «Програми навчальних зборів для поліцейських, які відряджаються для забезпечення публічної безпеки і порядку та виконання бойових (спеціальних) завдань під час військового стану». По завершенню навчання усіма поліцейськими ППОП ГУНП в Харківській області, які проходили навчання, складено комплексний залік, про що складено протокол комісії. Поліцейських, які не склали комплексний залік, не було.
Вивченням вказаного протоколу № 1 (від 03.04.2024 № 1182/119/01/21-2024) засідання комісії комплексного заліку з тактичної, домедичної та вогневої підготовки всі поліцейські ППОП ГУНП в Харківській області успішно склали вказані заліки.
Згідно з витягом з бойового розпорядження командира зведених підрозділів ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» від 30.04.2024р. № 274/01/59/03-2024т/БР, на виконання бойового розпорядження командира ОТУ «Луганськ» від 19.04.2024, 33 ППОП ГУНП в Харківській області з 01.05.2024 до окремого розпорядження прийнято в оперативне підпорядкування та залучено до виконання бойових (спеціальних) завдань у складі ЗП УПОП № З ДПОП «ОШБ НПУ «Лють».
Відповідно до довідки «Про надання інформації щодо формування, видання та доведення бойових наказів» (вихідний ЗП УПОП № З ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» від 12.06.2024р. № 565/59/14-2024), щоденний наказ командира ЗП УПОП № З ДПОП «ОШБ «Лють» про виконання бойового (спеціального завдання) є основним директивним документом для особового складу підрозділу та приданих сил, включає в себе виконання завдань визначених бойовими розпорядженнями старших начальників (ДПОП «ОШБ НПУ «Лють», ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 »).
Наказ видається кожен день та включає в себе виконання визначених завдань у період часу з 00.00 до 24.00 наступної доби. До наказу про виконання бойового (спеціального) завдання додаються: список особового складу, список транспортних засобів та рішення командира щодо розподілу завдань серед підпорядкованого особового складу на наступну добу.
Формування наказу відбувається на підставі завдань визначених старшим начальником, змінами у оперативній обстановці та заходами реагування на них і має гриф «для службового користування». Список особового складу надається відділом кадрового забезпечення, інформацію щодо транспортних засобів надає відділ логістики. Рішення командира ЗП УПОП № З ДПОП «ОШБ «Лють» щодо залучення особового складу до виконання бойових (спеціальних) завдань на наступну добу формується на підставі пропозицій командирів (начальників) структурних підрозділів полку (приданих сил) у вигляді рапортів. За результатами узагальнення цих рапортів формується рішення по підрозділу, підписується командиром зведеного підрозділу, з врахуванням розгляду рапортів та внесених корегувань.
Доведення змісту щоденного наказу у зв'язку з великою кількістю особового складу та виконання завдань у районах ведення бойових дій здійснюється шляхом ознайомлення командирів (начальників) структурних підрозділів в частині, що їх стосується та підтверджується їх особистим підписом під формулюванням «ДОВЕДЕНО ТА ПОГОДЖЕНО». Подальше доведення інформації з наказу до особового складу покладається на цих керівників. Доведення окремих наказів здійснюється шляхом особистого підпису поліцейського у відомості ознайомлення та супроводжуються відеозйомкою.
Крім того, згідно з витягом з наказу ЗП УПОП № З ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» «Про виконання бойового (спеціального) завдання» від 05.06.2024 № 189 дск/ВС з метою виконання завдань із зайняття визначених позицій з оборони території, недопущення прориву ворога на відповідних позиціях поставлених перед зведеними підрозділами ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» командиру 33 ППОП ГУНП в Харківської області ОСОБА_5 наказано з числа підпорядкованого особового складу 33 ППОП ГУНП в Харківській області створити групи, визначивши старших груп та включивши до їх складу 63 поліцейських, серед яких визначено у тому числі позивача ОСОБА_1 .
Визначеним поліцейським, задіяним до бойового (спеціального) завдання з ведення оборонних дій в районі міста, відповідно до вимог наказу ЗП УПОП № З ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» «Про виконання бойового (спеціального) завдання» від 05.06.2024р. № 189 дск/ВС наказувалося виконання завдань із зайняття визначених позицій з оборони території, недопущення прориву ворога на відповідних позиціях.
Згідно з листом ЗП УПОП № З ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» від 02.07.2024р. № 986/59/14-2024/ВС, відповідно до Законів України «Про Національну поліцію», «Про правовий режим воєнного стану», Указів Президента України від 24.02.2022р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 06.05.2024 № 49/2024р. «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», вимог бойових розпоряджень Головнокомандувача ЗСУ від 06.05.2024 р. № 272/2024, командувача ОСУВ «Хортиця», командира ОТУ «Луганськ», а також на виконання вимог бойових розпоряджень зведених підрозділів ДПОП «ОШБ НПУ «Лють», з метою відбиття наступу противника, нанесення йому максимальних втрат, стійкого утримання зовнішнього рубежу оборони міста, недопущення оволодіння району міста, виконання поставлених завдань перед зведеними підрозділами ДПОП «ОШБ НПУ «Лють», окремих поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області у кількості 67 осіб залучено до виконання бойових завдань.
05.06.2024 в період часу з 14.30 до 17.30, знаходячись на заздалегідь визначених місцях в області, заступником командира полку УПОП № З ДПОП «ОШБ «Лють» ОСОБА_4 , до вказаних поліцейських доведено наказ командира зведеного підрозділу УПОП № З ДПОП «ОШБ «Лють» від 05.06.2024 № 189 дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання».
Суть наказу командира ЗП УПОП № З ДПОП «ОШБ «Лють» від 05.06.2024 №189дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання» полягала у тому, що командиру 33 ППОП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 наказано в термін з метою заняття оборони на позиціях з числа зазначених поліцейських створити групи, визначивши старших груп, недопущення прориву ворога на зайняті рубежі. ОСОБА_5 , як командир зведеного підрозділу, мав на власний розсуд визначити кількість поліцейських, які мали увійти до груп. До визначених ОСОБА_5 груп мали увійти на вказані позиції від чотирьох до десяти поліцейських, що вказує на конкретно визначених поліцейських для виконання поставленого наказу.
Також після ознайомлення з БН від 05.06.2024 № 189 дск/ВС поліцейські, у тому числі позивач ОСОБА_1 , погодилася виконувати БН від 05.06.2024 № 189ДСК/ВС, однак, в подальшому вказані поліцейські станом на 09:00 06.06.2024 не приступили до виконання бойового (спеціального) завдання.
Присутніми на шикуванні психологом відділу кадрового забезпечення УПОП № З ДПОП «ОШБ «Лють» та керівником госпітальної групи Національної гвардії України в/ч НОМЕР_2 протипоказань до виконання зазначеними поліцейськими бойового (спеціального) завдання не виявлено, що підтверджується поясненнями останніх.
На виконання вимог наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 28.07.2023 № 347 «Про застосування технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» працівниками управління моніторингу ДПОП «ОШБ «Лють» та відділу моніторингу УПОП № З ДПОП «ОШБ «Лють», за допомогою портативних реєстраторів зафіксовано факт доведення БН від 05.06.2024 № 189 дск/ВС та відмову від його виконання зазначеними поліцейськими.
Після чого, 06.06.2024р. на ім'я командира зведеного підрозділу УПОП № З ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» ОСОБА_6 , командиром зведеного загону ППОП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 подано рапорт від 06.06.2024, про те, що йому було доведено наказ № 189дск/ВС від 03.06.2024 про залучення поліцейських до виконання бойових завдань на відповідних позиціях. Командирам взводів було надано наказ виділити особовий склад для виконання завдань.
ОСОБА_7 виділив поліцейських ОСОБА_1 та ОСОБА_8 які повинні виконувати завдання на відповідній позиції, ОСОБА_9 виділив поліцейських ОСОБА_10 та ОСОБА_11 які повинні були виконувати завдання на іншій відповідній позиції. Командирам взводів було доведено час і місце проведення інструктажу та виїзд на бойові позиції. Прибувши на місце проведення інструктажу було виявлено відсутність поліцейських зазначених на виїзд для виконання бойового завдання.
Крім того, дисциплінарною комісією досліджено відеофайли, які містяться на оптичних носіях інформації, та складено Акт перегляду відеоматеріалів, які надано 33 УПОП № З ДПОП «ОШБ НПУ «Лють», а також скріншот-переписки у месенджері WhatsApp, наданої старшим 33 ППОП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 щодо відео-фіксації доведення заступником командира полку УПОП № З ДПОП «ОШБ «Лють» ОСОБА_4 , поліцейським 33 ППОП ГУНП в Харківській області, наказу командира зведеного підрозділу УПОП № З ДПОП «ОШБ «Лють» від 05.06.2024 № 189 дск/ВС.
Згідно з вказаним актом встановлено, що 05.06.2024р. особовому складу 33 ППОП, які частково були зібрані на шикуваннях в трьох різних місцях, заступником командира полку УПОП № 3 ОСОБА_4 , зачитано наказ ЗП УПОП № 3 від 05.06.2024р. № 189 дск/ВС «Про виконання бойового спеціального завдання».
Під час зачитування ОСОБА_4 наказу від 05.06.2024р. № 189 дск/ВС, прізвища конкретних працівників та їх кількість, яких буде задіяно в групах на зазначених позиціях зачитано не було.
При цьому останнім було повідомлено про те, що у вказаному наказі зазначено всіх поліцейських 33 ППОП ГУНП в Харківській області.
На відеозаписах 0000000 00000020240605165655 0025, 0000000 00000020240605172656 0026, 0000000 00000020240605162416 0053 та 00000020240605153631 0051, наданих до матеріалів справи разом з матеріалами ДСК встановлено, що після зачитування наказу, кожному поліцейському 33 ППОП присутньому на шикуванні було задано запитання, чи готові вони виконати зачитаний наказ, на що вони відповідали, що згодні виконувати наказ, однак озвучили причини через, які відсутня можливість виконання поставленого наказу, а саме: неналежна координація дій з боку керівництва 33 УЛОП № 3, можлива наявність в тилу позиції, невідомої кількості ворога, після прориву позицій броньованою технікою «МТЛБ» та висадки з неї десанту, відсутності зв'язку із суміжними підрозділами, тощо.
Водночас начальник відділу оперативного реагування управління моніторингу ДПОП «ОШБ «Лють», перед строєм, повідомив, що до 20:00 05.06.2024 неможливо усунути умови, які унеможливлюють виконання наказу.
Також опитаний під час проведення службового розслідування начальник штабу полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 пояснив, що про заплановане відрядження до ОСУВ «Хортиця» йому стало відомо на початку березня 2024 року під час наради керівного складу ППОП ГУНП в Харківській області, від командира полку ОСОБА_12 .
Під час загальної наради ППОП ГУНП в Харківській області, командиром полку було доведено зазначену інформацію до всього особового складу. Після цього поліцейські, які добровільно виявили бажання вступити до зведеного загону, повідомляли про це своїх безпосередніх керівників. В подальшому керівники підрозділів, надали списки особового складу, які виявили бажання командиру полку.
Після цього поліцейських зведеного загону було направлено на навчання, яке проводилось на базі ГУНП в Харківській області із залученням інструкторів Національної гвардії України.
Під час навчання з особовим складом проводились заняття з домедичної, тактичної, вогневої підготовки. По завершенню навчання у всіх поліцейських було прийнято заліки, які було пройдені успішно. При цьому занять, стосовно спорудження та облаштування фортифікаційних споруд (окопів, бліндажів та іншого) в умовах обстрілів ворога мінометним або артилерійським вогнем, для подальшого розміщення на них спостережних та вогневих позицій з особовим складом не проводилось.
Напередодні виїзду у відрядження поліцейським зведеного загону було доведено наказ ГУНП в Харківській області від 26.04.2024р. № 37 о/с дек «Про відрядження поліцейських ППОП в оперативне підпорядкування командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». З особовим складом в день виїзду у відрядження було проведено цільовий Інструктаж командиром полку ОСОБА_12 , про що він та всі поліцейські, які відряджалися поставили свої підписи в книзі інструктажів.
У відрядження особовий склад направлявся із закріпленою за ними автоматичною зброєю та боєкомплектом до неї.
Крім озброєння, їм було видано, інструменти для облаштування позицій (лопати, кірки), формений одяг згідно належності, індивідуальні аптечки, протигази, радіостанції, засоби захисту (каски, бронежилети), сухпайки та інше.
01.05.2024 після прибуття до міста, заступник командира ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» ОСОБА_13 повідомив, що зведений загін направлено в оперативне підпорядкування ЗП УПОП № З ДПОП «ОШБ НПУ «Лють», командиром якого є ОСОБА_14 .
Для виконання поставлених завдань, підлеглий особовий склад спочатку доставляли до місць висадки автомобілями (типу пікап), обладнані засобами РЕБ, які були закріплені за ЗП УПОП №3 ДПОП «ОШБ НПУ «Лють». Після випадку обстрілу з мінометів місць висадки/посадки особового складу на пікапі, який привів до поранення поліцейських, у подальшому перевезення здійснювалось на бронетехніці, водіями ЗП УПОП № З ДПОП «ОШБ НПУ «Лють».
З 03.05.2024 визначеним поліцейським зведеного загону поставлено завдання щодо облаштування вказаних позицій, однак навичок що виконання таких завдань у поліцейських не було, але від завдання ніхто не відмовився.
Інформацію щодо дій ворога, обстріли, паролі для зв'язку, яку ОСОБА_5 повідомляло керівництво ЗП УПОП № 3, він особисто або через мобільні застосунки доводив керівному складу взводів та особовому складу зведеного загону.
В подальшому при облаштуванні позицій лінія зіткнення наблизилась до неї. У зв'язку із можливим підходом ворога, ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_14 щодо надання додаткових сил, для здійснення прикриття групи що виконувала завдання, на що позитивного рішення прийнято не було. При цьому без вказівки ОСОБА_14 , залучити додаткові сили на зазначену позицію ОСОБА_5 самостійно не міг, але його підлеглі не відмовились від виконання поставленого завдання і задачу було виконано у повному обсязі.
До 05.06.2024р. перед 33 ППОП ГУНП в Харківській області щоденно ставилась виключно задача з облаштувань позицій, при цьому відповідно до розмов вказані позиції, які облаштовувались поліцейськими зведеного загону, були призначенні для розміщення вогневих позицій підрозділів ЗП УПОП № З ДПОП «ОШБ НПУ «Лють».
05.06.2024р.о 14.00 заступник командира ЗП УПОП № З ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_5 про необхідність зібрання особового складу, який не задіяний на бойових заходах.
В подальшому ОСОБА_5 , з врахуванням безпекових заходів, організовано збір особового складу в різний час в різних локаціях.
Під час шикування ОСОБА_5 , та особового складу зведеного загону було доведено наказ ЗП УПОП № З ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» від 05.06.2024 № 189 дскЛЗС, згідно з яким, необхідно було залучити підлеглих ОСОБА_5 до завдань на бойових позиціях, для здійснення оборонних заходів. Ні заступником командира ЗП УПОП № З ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» ОСОБА_4 , ні будь ким іншим не визначались конкретні поліцейські які повинні були 05.06.2024 виконувати цей наказ та час його виконання.
Після чого, з фіксацією на нагрудну боді-камеру, представники ЗП УПОП № З ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» запитували у кожного поліцейського про готовність до виконання поставленого завдання. Ніхто з підлеглих ОСОБА_5 не відмовлявся від виконання завдання, але були названі причини, які унеможливлюють виконання наказу. При цьому у ОСОБА_5 не запитували, кого саме з особового складу, він визначить для виконання завдання.
В цей день ОСОБА_14 усно повідомив ОСОБА_5 , про необхідність визначення осіб з числа 33 ГТПОП ГУНП в Харківській області, на вогневі позиції по два поліцейських для здійснення оборонних заходів.
05.06.2024 командирам взводів ОСОБА_9 та ОСОБА_7 було надано наказ ОСОБА_5 на виділення особового складу для виходу на відповідні позиції на 06.06.2024 з розрахунку по два поліцейських з кожного взводу. Була доведена інформація про місце інструктажу та час виїзду на позиції (07:00).
В цей же день, командири взводів (визначені усним наказом ОСОБА_12 ) ОСОБА_7 та ОСОБА_9 виділили особовий склад, що будуть задіянні у виконанні поставленого завдання на бойових позиціях, а саме: ОСОБА_7 на позицію надав кандидатури ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , у свою чергу ОСОБА_9 на позицію надав кандидатури ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , про що ОСОБА_5 письмово рапортом доповів ОСОБА_14
06.06.2024р. ОСОБА_5 та ОСОБА_15 прибувши у визначену для інструктажу точку о 07:00 виявили відсутність особового складу, який повинен заступати на бойові позиції.
На його питання про причини відсутності особового складу на Інструктажі командири взводів ОСОБА_9 та ОСОБА_7 повідомили, що на завдання ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , не з'явились, через відсутність належних умов виконання наказу, а саме відсутність протитанкового озброєння, неналежну, на їх думку, організацію евакуації в разі необхідності, а також наявністю в тилу бойових позицій десанту ворога, а також не вирішення проблемних питань, які були вказані цими поліцейськими під час зачитування наказу від 05.06.2024 № 189 дск/ВС під відеозапис.
Після чого, ОСОБА_5 письмово рапортом від 06.06.2024 доповів ОСОБА_14 . У подальшому було проведено бесіду із ОСОБА_1 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , які не вийшли на завдання, які повідомили про причину невиходу на позиції, а саме знаходження невідомої кількості ворога в тилу позицій, на які вони мали заступити, та відсутності належного озброєння, а також не вирішення проблемних питань які були вказані цими поліцейськими під час зачитування наказу від 05.06.2024 № 189 дск/ВС під відеозапис.
Крім того, ОСОБА_5 про невихід на бойове завдання ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 було повідомлено телефонним зв'язком командира ГТПОП ГУНП в Харківській області ОСОБА_12 . Були повідомлені причини з яких особовий склад не виконав наказ командира ЗП УПОП №3 ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» ОСОБА_14 .
Крім того, повідомлення ОСОБА_5 командирами взводів (визначеними усним наказом ОСОБА_12 ) ОСОБА_7 та ОСОБА_9 щодо визначених поліцейських про виконання бойового наказу підтверджується screenshot-перепискою у месенджері WhatsApp, зробленого з екрану мобільного телефону який належить ОСОБА_5 , де ОСОБА_7 05.06.2024р. о 22.56 надіслав текстове повідомлення щодо відповідної бойової позиції: Лопата Костенко, а ОСОБА_9 05.06.2024 о 23.17 надіслав текстове повідомлення щодо відповідної бойової позиції: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , (п. 2 Акту перегляду відеоматеріалів, які надано 33 УПОП № З ДПОП «ОШБ НПУ «Лють», а також screenshot-переписки у месенджері WhatsApp, наданої старшим 33 ППОП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 ).
Як свідчать матеріали справи, опитаний під час проведення службового розслідування заступник командира полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області ОСОБА_15 надав пояснення, аналогічні за змістом з поясненнями начальника штабу ППОП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , підтвердивши у повному обсязі відомості викладені останнім.
Опитаний під час проведення службового розслідування поліцейський взводу № 1 роти № 3 батальйону № 2 полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області ОСОБА_11 з приводу невиконання ним наказу ЗП УПОП № З ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» від 05.06.2024 № 189 дск/ВС вказав, що 05.06.2024 керівництвом УПОП № З ДПОП «ОШБ НПУ «Лють», а саме ОСОБА_4 на шикуванні його взводу № 2 зведеного загону ППОП ГУНП в Харківській області їм було усно доведено бойовий наказ від 05.06.2024 № 189 дск/ВС, про необхідність заступити на позиції з метою недопущення прориву ворога у районах міст та заняття оборони на цих позиціях. Під час доведення вказаного наказу мені та іншим поліцейським його взводу, які були присутні на шикуванні, інформацію про те, хто саме з них і на які позиції та коли повинні заступити на позиції для виконання бойового завдання, не повідомлялося.
Після доведення вказаного наказу представник відділу моніторингу УПОП № З ДПОП «ОШБ НПУ «Лють», підходив до кожного поліцейського його взводу та запитував про готовність виконувати вказаний бойовий наказ.
На вказане запитання особисто він повідомив зазначеному вище представнику відділу моніторингу про те, що він готовий виконувати бойовий наказ, але цей наказ неможливо належним чином виконати через те, що відсутня належна організація роботи штабу УПОП №3 ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» та повністю відсутня комунікація із суміжними підрозділами, що спричиняє негативні наслідки, а саме дружній вогонь, поранення, також є підтверджені випадки загибелі бійців.
Дисциплінарною комісією центрального управління поліції за відомостями, викладеними в доповідній записці полковника поліції ОСОБА_2 , т.в.о. начальника Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 07.06.2024 р. № 704/03/59/01-2024дск, зміст якої судом викладено вище, було проведено службове розслідування.
За наслідками проведення вказаного службового розслідування 25.07.2024р. наказом Національної поліції України № 2094 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських ГУНП в Харківській області» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, підпунктів 1 та 2 пункту 1 розділу VII Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС від 04.12.2017 № 987, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2017 року за № 1565/31433, до капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 3 роти швидкого реагування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
З вказаним наказом ОСОБА_11 був ознайомлений 30.07.2024р., що підтверджується його власноручним підписом в листі ознайомлення.
01.08.2024. ГУНП в Харківській області, на реалізацію наказу Національної поліції України від 25.07.2024р. № 2094, було видано наказ № 345 о/с, яким згідно з Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII за п. 6 ч. 1 ст. 77 /у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України капітана поліції ОСОБА_1 /0081006/, інспектора взводу № 3 роти швидкого реагування «Схід» полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області, з 01.08.2024 звільнено.
Розглядаючи справу в межах доводів позовної заяви та наданих відповідачами заперечень в заперечення правової позиції позивача, суд зазначає, що доводи позивача з приводу неправомірності оскаржуваних наказів, наслідком яких стало звільнення позивача зі служби в Національній поліції зведено до того, що він не згоден, оскільки на момент звільнення його зі служби в поліції, а саме станом на 01.08.24 вже набув права на призначення пенсії за вислугу років у відповідності до п.«а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу», обставини, викладені у наказі Національної поліції України №2094 від 25.07.2024, на думку позивача, не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки Дисциплінарною комісією центрального органу управління поліції не у повній мірі проведено службове розслідування відносно дій капітана поліції ОСОБА_1 та передчасно зроблено висновок про те, що нібито останній відмовився виконувати наказ командира зведеного підрозділу управління поліції особливого призначення №3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 05.06.2024 № 189 дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання», у частині виїзду на місце виконання бойового (спеціального) завдання. Позивач зазначає, що у нього наявні захворювання (діагнози), які не дозволяють виконувати будь-які фізичні навантаження та необхідне амбулаторне та/або стаціонарне лікування під наглядом лікаря, а дисциплінарною комісією під час проведення службового розслідування та винесення наказу №2094 від 25.07.2024 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача зі служби в поліції, не було ураховано ступінь вини, обставини, що пом'якшують відповідальність, попередню бездоганну поведінку, високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород.
У зв'язку з наведеним суд зазначає, що e зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022р. № 2102-ІХ, в Україні введено правовий режим воєнного стану (який продовжено Указами Президента України по теперішній час), а військовому командуванню разом Із МВС України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Згідно з наказом Національної поліції України від 23.02.2022 № 171, який видано на підставі Указу Президента України «Про введення надзвичайного стану в Україні», особовий склад органів, підрозділів та установ поліції на час дії правового режиму надзвичайного стану переведено на посилений варіант службової діяльності.
Після введення правового режиму воєнного стану поліцейські фактично усіх територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів Національної поліції, усвідомлюючи свою високу відповідальність за виконання покладених на поліцію завдань із забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, які присягнули вірно служити Українському народові, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки, стали на захист Вітчизни та життя, здоров'я і благополуччя співвітчизників.
Статтею 3 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Пунктами 1 та 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до Закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-ХІІ).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» № 1932-ХІІ, бойові дії - форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (Інших сил і засобів) ЗСУ, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).
Оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони (частина перша статті 2 Закону № 1932-ХІІ).
Участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи (частина перша статті 12 Закону № 1932-ХІІ).
Відповідно до частини другої та четвертої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій.
Тобто, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейських підрозділу поліції особливого призначення в умовах воєнного стану, що пов'язано з їх особливою підготовкою та статусом, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно, недотримання позивачем вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до останнього застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Згідно з частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Згідно висловленої Верховним Судом правової позиції, що викладена в постанові від 02.10.2018р. по справі № 815/4463/17, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Відповідно до абзацу 6 розділу II Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС України від 04.12.2017 № 987 (далі - Положення), підрозділи поліції особливого призначення беруть участь в обороні України, виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час дії воєнного стану на всій території України або в окремій її місцевості та 60 днів після цього.
Підпунктами 9, 10 та 11 пункту 1 розділу III Положення визначено, що підрозділи поліції особливого призначення (далі - Підрозділи): беруть участь у забезпеченні відповідно до законодавства правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх оголошення на всій території України або в окремій місцевості; можуть брати участь за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій у ході відсічі збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України під час дії воєнного стану та 60 днів після цього; можуть здійснювати у взаємодії із Збройними Силами України, Національною гвардією України, Державною прикордонною службою України, Державною спеціальною службою транспорту, Службою безпеки України боротьбу з диверсійно- розвідувальними силами агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями під час дії воєнного стану та 60 днів після цього.
Відповідно до пунктів 1 та 3 розділу VII Положення: поліцейські підрозділів зобов'язані: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції. Присяги поліцейського та вимог цього Положення; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог законодавства України, посадових (функціональних) обов'язків, нормативно- правових актів Міністерства внутрішніх справ України та актів Національної поліції України організаційно-розпорядчого характеру; 3) постійно вдосконалювати свій рівень професійної майстерності, у тому числі фізичної, тактичної та вогневої підготовок, а також професійні якості.
Поліцейські підрозділів мають права та обов'язки, пов'язані з проходженням служби в поліції, що визначені законодавством України, посадовими (функціональними) обов'язками та організаційно-розпорядчими актами Національної поліції України.
Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту, зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити Українському народові; знати закони, інші нормативно- правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.
Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень.
Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.
Наказ віддається (видається), як правило, у порядку підпорядкованості. За потреби прямий керівник може віддати (видати) наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього керівника, про що він повідомляє безпосередньому керівнику підлеглого або підлеглий сам доповідає про отримання нового наказу своєму безпосередньому керівнику.
Згідно з частиною першою статті 5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, установлені в статті 13 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни.
В даній справі, притягаючи позивача до дисциплінарної відповідальності, керівник Національної поліції України вбачав у його діях порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту, підпунктів 1 та 2 пункту 1 розділу VII Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС України від 04.12,2017 № 987, що виразилося у невиконанні наказу командира зведеного підрозділу УПОП № З ДПОП «ОШБ «Лють» від 05.06.2024 № 189 дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання».
Суд погоджується з такими висновками та зауважує, що наслідками розгляду справи встановлено, що позивачу разом з іншими поліцейськими було доручено виконання наказу командира зведеного підрозділу УПОП № З ДПОП «ОШБ «Лють» від 05.06.2024р. № 189 дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання». За наслідками проведеного службового розслідування факт невиконання іншими поліцейськими вимог указаного наказу в ході службового розслідування не знайшло свого підтвердження, натомість відносно позивача особи, які проводили службового розслідування дійшли вичерпного та обґрунтованого висновку про невиконання наказу з боку позивача.
Досліджуючи доводи позовної заяви про відсутність створення необхідних організаційних та соціально-економічних умов для неналежного виконання обов'язків поліцейського, суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують звернення позивача як до керівництва його підрозділу так до керівництва НПУ зі скаргами на дії посадових осіб підрозділу, а також рапортами щодо повідомлення обставин які унеможливлюють виконання позивачем своїх службових обов'язків, у тому числі за станом його здоров?я, наказів керівництва у т. ч. бойових, що фактично свідчить про наявність необхідних організаційних та соціально-економічних умов для належного виконання обов'язків поліцейського. Позивачем таких доказів не надано, а судом при розгляді справи не здобуто.
Що стосується доводів про неналежне проведення службового розслідування щодо обставин цієї справи, суд зазначає, що визначення службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначені Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 №2337-УІІІ.
Водночас, Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2022 № 2123-ІХ Дисциплінарний статут доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану», яким, серед іншого, визначні порядок та строки проведення службового розслідування в період дії воєнного стану, у тому числі, особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану.
Відповідно до частини першої статті 26 Дисциплінарного статуту (зі змінами) у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Відтак, згідно пункту 1 наказу НПУ від 11.06.2024 р. № 652 службове розслідування відносно призначене у формі письмового провадження.
Згідно пункту 7 розділу V Порядку № 893 збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:
одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;
отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
Відповідно до абзацу другого пункту 7 розділу V Порядку № 893 збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:
одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;
отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
З досліджених матеріалів, наданих до суду у складі документів ДСК вбачається, що при проведенні службового розслідування отримувалися відповіді ДПОП «ОШБ «Лють», ГУНП в Харківській області на запити дисциплінарної комісії.
Окрім цього, в ході проведення службового розслідування членами дисциплінарної комісії щодо фактів порушення службової дисципліни відносно яких проводилось службове розслідування було опитано більше 60 осіб поліцейських, пояснення яких наявні в матеріалах службового розслідування.
Також при проведенні службового розслідування було встановлено як обставини, які пом'якшують відповідальність позивача, а саме: попередня бездоганна поведінка останнього, так і зроблено висновок, що обставини, які обтяжують відповідальність, передбачені частиною шостою статті 19 Дисциплінарного статуту, відсутні.
Обставин щодо скоєння ОСОБА_1 дисциплінарного проступку у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони, що відповідно до вимог частини другої статті 13 Дисциплінарного статуту, виключало б можливість застосовування до нього дисциплінарних стягнень, дисциплінарною комісією не встановлено.
Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховано характер проступку ОСОБА_1 , обставини, за яких були вчинено вказаний дисциплінарний проступок, а також особу порушника та ступінь його вини.
Наполягаючи на неповноті та необ'єктивності службового розслідування, позивач не зазначив які саме обставини в ході проведення службового розслідування не були дослідженні дисциплінарною комісією та не взяті до уваги, а також які доводи позивача проігноровані.
При цьому суд звертає увагу позивача, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що за змістом наведеної норми суб'єкт владних повноважень має доводити правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, проте це не позбавляє позивача обов'язку довести інші обставини, за яких сталося порушення його права та, зокрема ті, що стосуються факту і обсягу такого порушення.
Відтак, вищевказані доводи позивача не знайшли належного підтвердження при розгляді справи.
Щодо посилання позивача на первинну медичну картку від 21.05.2024, складеною за результатом огляду позивача лікарем, яким останньому надано рекомендації подальшого лікування та призначено лікування в умовах медичної роти 3-5 днів, консультаційний висновок спеціаліста № 479 від 22.05.2024, складений за результатом огляду позивача лікарем, яким останньому надано рекомендації подальшого лікування, консультативний висновок спеціаліста від 30.05.2024, складений за результатом огляду позивача лікарем, яким останньому надано рекомендації подальшого лікування, консультативний висновок спеціаліста № 120, складений за результатом огляду позивача лікарем, яким останньому надано рекомендації подальшого лікування, консультаційний висновок спеціаліста № 779 від 06.06.2024, складений за результатом огляду позивача лікарем, яким останньому надано рекомендації подальшого лікування, госпіталізовано в лазарет ЗМС НГУ (звільнено від фізичних навантажень у період з 06.06.2024 по 08.06.2024, потім продовжено лікування із 09.06.2024 по 11.06.2024), МРТ дослідження № 0715401 від 01.07.2024, складене за результатом огляду позивача лікарем, яким останньому рекомендовано отримати консультацію ортопеда - травматолога, суд зазначає наступне.
Так, позивач посилається на низку медичних документів, у тому числі консультативні висновки лікарів, рекомендації про лікування, результати МРТ та виписки з госпітальних закладів, обґрунтовуючи свою позицію щодо неможливості виконання наказу командира зведеного підрозділу та, відповідно, протиправності його звільнення.
Проте, такі доводи позивача судом не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки вони не спростовують законність дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.
Як зазначалося, згідно з положеннями частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, наказів керівництва, зокрема бойових наказів у період воєнного стану.
Частина перша статті 64 цього ж Закону наголошує на необхідності неухильного дотримання Присяги поліцейського, яка, серед іншого, включає зобов'язання гідно нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейські можуть нести кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність у разі вчинення ними протиправних діянь. Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом № 2337-VIII, встановлює, що підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є порушення службової дисципліни, невиконання або неналежне виконання обов'язків, у тому числі наказів керівництва.
Розглядаючи надані позивачем медичні документи, суд зауважує, що жоден із цих документів не містить висновку про те, що позивач є непридатним до виконання службових обов'язків або що він мав обмеження щодо виконання бойових (спеціальних) завдань.
У свою чергу, наявність рекомендацій щодо лікування, амбулаторного чи стаціонарного спостереження не є підтвердженням наявності стану, який унеможливлював би виконання наказу командира зведеного підрозділу.
Крім того, наказ командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 05.06.2024 № 189 дск/ВС стосувався виконання бойового (спеціального) завдання, яке є безпосереднім службовим обов'язком позивача.
Згідно з висновками службового розслідування, проведеного дисциплінарною комісією, жодних медичних протипоказань до виконання бойового (спеціального) завдання у позивача виявлено не було.
З наданих позивачем до матеріалів справи медичних документів убачається, що висновки лікарів, на які посилається позивач, стосуються періодичних скарг на стан здоров'я, але не є достатньою підставою для звільнення його від виконання службових обов'язків.
Разом з тим, суд зазначає, що рішення про звільнення позивача зі служби було прийнято на підставі повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, включаючи його попередню службову діяльність, ступінь вини, а також можливі пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.
Як встановлено судом, при проведенні службового розслідування було опитано понад 60 осіб, отримано офіційні відповіді від ДПОП «ОШБ «Лють», ГУНП в Харківській області, що свідчить про всебічність перевірки.
Крім того, судом встановлено, що наказ про виконання бойового завдання був доведений до позивача у належний спосіб, а факт невиконання наказу підтверджується матеріалами службового розслідування, включаючи відеофіксацію, переписку у месенджерах та доповідні рапорти командирів.
Стаття 26 Дисциплінарного статуту передбачає, що службове розслідування в період дії воєнного стану може проводитися у формі письмового провадження, що й було здійснено в даному випадку.
Відповідно до пункту 7 розділу V Порядку № 893, у межах службового розслідування здійснюється збір пояснень, запит необхідних документів та консультація спеціалістів. Висновки дисциплінарної комісії ґрунтувалися на об'єктивних доказах, і позивач не довів, що будь-які обставини його справи залишилися поза увагою.
Таким чином, посилання позивача на медичні документи не може бути підставою для визнання наказу про звільнення незаконним. Відсутність встановлених медичних протипоказань до виконання службових обов'язків, належне проведення службового розслідування, всебічна оцінка обставин справи та підтвердження факту невиконання наказу дають підстави для висновку про законність та обґрунтованість рішення про звільнення позивача зі служби в поліції.
Розглядаючи доводи про неспівмірність обраного до позивача крайнього заходу дисциплінарної відповідальності, суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 20.07.2023р. у справі № 620/4675/22 наголосив, що аналіз наведених вимог Дисциплінарного Статуту свідчить, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення є порушення поліцейським службової дисципліни, невиконання або неналежне виконання обов'язків поліцейського, порушення обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських.
Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, визначені у статті 13 Дисциплінарного Статуту, та до них, зокрема відносяться: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Верховний Суд зазначив, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває в площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення. Водночас реалізація таких повноважень здійснюється суб'єктом накладення дисциплінарного стягнення з певними обмеженнями.
Так, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, суб'єкт його накладення повинен врахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов'язків тощо. Водночас адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати насамперед в тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення та чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 06 квітня 2023 року у справі № 620/4545/22.
З урахуванням викладених висновків в цій справі суд зазначає, що для вирішення питання про правомірність застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, що є крайнім є заходом дисциплінарного впливу, необхідним є з'ясування його співмірності характеру, обставинам та наслідкам вчиненого проступку.
Суд вважає, що наведені вище міркування, які базуються на вичерпних та належних доказах, поданих сторонами до суду, свідчать про те, що службовим розслідуванням встановлено підстави для застосування до позивача крайнього заходу дисциплінарного впливу.
Відтак, висновки наказу про застосування дисциплінарного стягнення від 25.07.2024р. № 2094 про те, що за своєю тяжкістю дисциплінарний проступок є таким, що не сумісний з подальшим проходженням служби є належними та обгрунтованими.
Суд зазначає, що межі судового контролю при розгляді справ стосовно незаконності рішень суб'єктів владних повноважень визначено ст. 2 КАС України.
Так, відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, перевіривши згідно наведеної норми оскаржувані накази про застосування до позивача дисциплінарних стягнень, суд вважає, що спірні накази прийнято обґрунтовано, із урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Зазначене зумовлює висновок про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Національної поліції України №2094 від 25.07.2024 у частині, що стосується застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області №345 о/с від 01.08.2024.
Оскільки позовні вимоги поновити позивача на посаді інспектора взводу №3 роти швидкого реагування «Схід» полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області та стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, є похідними від зазначених вище позовних вимог про визнання протиправними і скасування наказів, підстав для задоволення таких позовних вимог не вбачається.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць 5, ЄДРПОУ 40108599), Національної поліції України (01601,м. Київ, вул. Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 40108578) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 24 березня 2025 року.
Суддя Н.А. Полях